Рішення

від 10.03.2025 по справі 344/23215/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/23215/23

Провадження № 2/344/356/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

10 березня 2025 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

секретаря судового засідання Фуштей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт» про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов`язання повернути трудову книжку,-

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт» про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов`язання повернути трудову книжку. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2023 року у справі №909/576/23 ОСОБА_1 стало відомо, що рішенням власника Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт» ОСОБА_1 звільнено з посади директора товариства. На підтвердження зазначених обставин відповідачем подано рішення № 01-23 від 20 липня 2023 року та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань. Однак позивачу, згідно зазначених документів, невідома підстава звільнення відповідно до трудового законодавства та не виплачено заробітну плату, починаючи з 01 березня 2023 року, а також не видано трудової книжки у день звільнення. Востаннє позивачем отримано заробітну плату 08 березня та 23 березня 2023 року за лютий 2023 року у сумі 7 173,60 грн після здійснення всіх відрахувань і утримань роботодавцем, відповідачем, про що свідчить банківська виписка від 09 листопада 2023 року по картці позивача. З метою встановлення законодавчих підстав звільнення, підстав невиплати заробітної плати, підстав невидачі трудової книжки та встановлення розміру середньомісячного заробітку позивача, останнім та його представником надсилалися відповідачу лист від 28 вересня 2023 року і адвокатський запит від 24 жовтня 2023 року. які залишилися відповідачем без відповіді.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 71344,00 грн без врахування всіх відрахувань та утримань, а при непроведенні повного розрахунку заборгованість по заробітній платі по день постановлення рішення із розрахунку 364,00 грн за кожен робочий день без врахування всіх відрахувань та утримань,які додатково має здійснити відповідача, та зобов`язати відповідача видати позивачу трудову книжку (а.с. 1-4).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 грудня 2023 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 24-25).

Ухвалою суду від 11 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху (а.с.26-27).

14 грудня 2023 року представником позивача усунуто недоліки (а.с.29-30).

Ухвалою суду від 18 грудня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін (а.с. 31-32).

Ухвалою суду від 10 вересня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.81-83).

Ухвалою суду від 14 січня 2025 року витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт» (код ЄДРПОУ 44392866, місцезнаходження: 76495 м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, буд. 5В) інформацію про наявність або відсутність заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та довідку про заробітну плату за останні 2 місці перед звільненням ОСОБА_1 (а.с.95-96).

Позивач у судове засідання не з`явився, попередньо представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від відповідача не надходив відзив на позов, а також жодних інших заяв або клопотань.

Також на виконання ухвали суду від 14 січня 2025 року жодних витребуваних доказів суду не надано.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, проте не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини свої неявки в судове засідання, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 10 березня 2025 року прийнята відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії Витягу з реєстру територіальної громади, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2023 року, що набрала законної сили 15 серпня 2023 року, провадження у справі № 909/576/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт» про визнання звільненим з посади керівника та зобов`язання вчинити дії закрито (а.с. 9).

Рішенням № 01-23 одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт» звільнено з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт» ОСОБА_1 20 липня 2023 року (а.с.10).

Згідно копії Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт», код ЄДРПОУ 44392866, є юридичною особою (а.с. 11).

Як вбачається з копії виписки від 09 листопада 2023 року з банківської картки позивача у період з 01 лютого 2022 року по 31 березня 2023 року позивачу нараховувалася та виплачувалася заробітна плата (а.с.12-13).

Позивачем та його представником надсилалися запити до директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт» про підстави звільнення з роботи ОСОБА_1 , підстави невиплати заробітної плати, а також підстави невидачі трудової книжки (а.с. 14-18).

У відповідності з положеннями частини другої статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Положеннями частини четвертоїстатті 43 Конституції Українипередбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина сьома статті 43 Конституції України).

За вимогами частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписамистатті 1 Закону України «Про оплату праці», частини першоїстатті 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу.

Стаття 115 Кодексу законів про працю України та стаття 24 Закону України «Про оплату праці» передбачають, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Судом встановлено, що рішенням № 01-23 одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт» ОСОБА_1 звільнено з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт» 20 липня 2023 року.

Як вбачається з копії виписки від 09 листопада 2023 року, позивачем була отримана заробітна плата за січень та лютий 2023 року у загальному розмірі 15288,00 грн після здійснення всіх відрахувань.

Доказів про виплату заробітної плати відповідачем суду не надано.

Причини невиплати заробітної плати позивачу відповідач суду не пояснив, відзиву на позовну заяву не надав.

Водночас, згідно статті 80 Цивільного кодексу України,юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленомузакономпорядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частинами першою-другою статті 96 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу необхідно довести перед судом розмір заробітної плати, що встановлена за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків).

У той же час позивач позбавлений можливості отримати довідку про заборгованість нарахованої, проте не виплаченої йому заробітної плати, а відповідач, у свою чергу, не довів перед судом про належну виплату такої чи неправильність її розміру, на неодноразовий виклик до суду не з`являється, докази, витребувані ухвалою суду від 14 січня 2025 року, не надав.

Право на звернення до суду передбаченестаттею 233 Кодексу законів про працю України, а саме у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Системний аналіз статей21,94,233 Кодексу законів про працю України Українидає підстави дійти висновку про те, що захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем.

За таких обставин з урахуванням положень статей77,81 Цивільного процесуального кодексу України саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав, а роботодавець, у свою чергу, має спростувати факт порушення прав працівника, в тому числі щодо невиплати заробітної плати.

Належних та допустимих доказів, які б спростовувалиобставину невиплати позивачусуми повної заборгованості по заробітній платі суду не надано.

За діючою в площині цивільного судочинства презумпції винуватості відповідача (на відміну від кримінального судочинства, де діє презумпція невинуватості) тягар доказування лежить саме на відповідачеві. Тим більше, в площині трудових правовідносин безумовно тягар доказування лежить на роботодавцеві, в якого акумульовано весь обсяг документації, в тому числі фінансового, бухгалтерського характеру щодо фіксації праці позивача і оплати виконаних ним робіт.

Одними із загальних засад цивільного законодавства, закріплених пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Стаття 116Кодексу законівпро працюУкраїни передбачає,що призвільненні працівникавиплата всіхсум,що належатьйому відпідприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок.Про суми,нараховані тавиплачені працівниковіпри звільненні,із зазначеннямокремо кожноговиду виплати(основната додатковазаробітна плата,заохочувальні такомпенсаційні виплати,інші виплати,на якіпрацівник маєправо згідноз умовамитрудового договоруі відповіднодо законодавства,у томучислі призвільненні)роботодавець повиненписьмово повідомитипрацівника вдень їхвиплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Стаття 117 Кодексу законів про працю України встановлює відповідальність за затримку розрахунку при звільненні

Так, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З матеріалів справи вбачається, що за січень та лютий 2023 року заробітна плата ОСОБА_1 становить у загальному розмірі 15288,00 грн після здійснення всіх відрахувань ти утримань.

Отже, середньоденна заробітна плата складає 364,00 грн (15288,00 грн : 42 робочі дні).

Позивач працював до 20 липня 2023 року, тому підлягає стягненню невиплачена заробітна плата за період з 01 березня 2023 року по 20 липня 2023 року з наступного розрахунку: 364,00 грн (середньоденна заробітна плата) х 102 (робочі дні) = 37128,00 грн.

Статтею 117 Кодексу законів про працю України встановлено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум виплачується працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Отже, розрахунок виплати середнього заробітку за час затримки обмежується шістьма місяцями (з 21 липня 2023 року по 21 січня 2024 року) та здійснюється наступним чином: 364,00 грн (середньоденна заробітна плата) х 131 (робочі дні) = 47 684,00 грн.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає невиплачена заробітна плата за період з 01 березня 2023 року по 20 липня 2023 року у розмірі 37128,00 грн та середній заробіток за час затримки з 21 липня 2023 року по 21 січня 2024 року у розмірі 47684,00 грн, усього у загальному розмірі 84812,00грн без відрахування обов`язкових платежів та внесків.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про видачу трудової книжки, оскільки відповідачем не доведено про видачу трудової книжки після звільнення позивача, доказів на спростування даної вимоги відповідачем не надано.

У відповідності до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі пункту 2 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

За таких обставин рішення в частині виплати заробітної плати за один місяць за у сумі 7644,00 грн підлягає негайному виконанню без відрахування обов`язкових платежів та внесків з нарахованої заробітної плати.

З частини шостої статті 141 Цивільного процесуального кодексу Українивбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн за пред`явлення вимоги про видачу трудової книжки (а.с. 30), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у даному розмірі.

Також, враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача в дохід держави судового збору у розмірі 1073,60 грн пропорційно до задоволеної частини вимог.

На підставі наведеного, відповідно до статті 43 Конституції України, статей 21, 47, 48, 94, 116,117, 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 2, 15, 24, 34 Закону України «Про оплату праці», керуючись статтями 2, 4, 9, 10-13, 76-81,89,133, 141, 259,263-265,268, 273, 279, 280-284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт» про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов`язання повернути трудову книжку - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт», код ЄДРПОУ 44392866, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2023 року по 20 липня 2023 року у розмірі 37128,00 грн (тридцять сім тисяч сто двадцять вісім гривень нуль копійок), середній заробіток за період з 21 липня 2023 року по 21 січня 2024 року у розмірі 47 684,00 грн (сорок сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок), усього у загальному розмірі 84812,00грн (вісімдесят чотири тисячі вісімсот дванадцять гривень нуль копійок) без відрахування обов`язкових платежів та внесків.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт», код ЄДРПОУ 44392866, видати ОСОБА_1 його трудову книжку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині виплати заробітної плати за один місяць у розмірі 7644,00 грн (сім тисяч шістсот сорок чотири гривні нуль копійок) без відрахування обов`язкових платежів та внесків звернути до негайного виконання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт», код ЄДРПОУ 44392866, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт», код ЄДРПОУ 44392866, на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіслав Комфорт», код ЄДРПОУ 44392866, місцезнаходження: 76495 м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, буд. 5В.

Повний текст рішення складено 10 березня 2025 року.

Суддя Мелещенко Л.В.