Рішення

від 10.03.2025 по справі 910/15374/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2025Справа № 910/15374/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-9»

про стягнення 295 180,57 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-9» про стягнення 295 180,57 грн, з яких: заборгованість за послугу з постачання гарячої води у розмірі 196 742,75 грн, інфляційні втрати у розмірі 81 065,66 грн та 3% річних у розмірі 17 372,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов`язань із оплати послуг із постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

25.12.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15374/24, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті спору.

27.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому викладено вимогу про поновлення пропущеного процесуального строку на його подання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву. Відзив Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-9» на позовну заяву від 21.01.2025 залишено без розгляду.

04.02.2025 до суду від позивача надійшли пояснення по справі.

11.02.2025 до суду від позивача надійшла заява про часткове закриття провадження у справі.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд уважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1693 від 27.12.2017 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 591 від 10.04.2018 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Згідно з п. 2.2.1 Статуту КП «Київтеплоенерго» предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.

Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».

25.03.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та Житлово-будівельним кооперативом «Обчислювач-9» укладено договір № 082010640000100 про надання послуги з централізованого постачання гарячої води, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов`язується надавати відповідачу послугу з централізованого постачання гарячої води у будинку(ах), підключеному(их): від центрального або індивідуального теплового пункту (надалі - ЦТП або ІТП), який перебуває на балансі (у володінні, управлінні, експлуатації та/або користуванні) позивача, або від ІТП, який перебуває на балансі (у володінні, управлінні, експлуатації та/або користуванні) відповідача, а останній зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

У зв`язку з набранням чинності Закону України від 03.12.2020 № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесено зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.

З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року № 1022.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

30.09.2021 позивачем на офіційному веб-сайті Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (https://kte.kmda.gov.ua/) опубліковано текст договору про надання послуги з постачання гарячої води за формою, встановленою Правилами, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182.

Також позивачем зазначено, що ним було розміщено повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.

Як зазначає позивач, що не спростовано відповідачем, останній не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, в зв`язку з чим в силу вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такий договір між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та Житлово-будівельним кооперативом «Обчислювач-9» про надання послуги з постачання гарячої води (надалі - Договір) вважається укладеним.

Відтак, між сторонами укладено індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води, за умовами якого:

- даний договір є публічним договором приєднання, що укладається з метою надання послуги з постачання гарячої води індивідуальному споживачу та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України (п. 1);

- даний договір вважається укладеним через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» https://kte.kmda.gov.uа/ (п. 2);

- фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4);

- виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором; обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»; витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (надалі - Методика розподілу); витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщеннях яких обладнані індивідуальними системами опалення.

- споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1023) та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця (п. 30);

- розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць; плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця (п. 32);

- споживач здійснює оплату за даним договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34);

- цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51);

- якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52).

В подальшому, 01.02.2022 між сторонами було укладено договір № 082010640000100 з колективним споживачем про надання послуги з постачання гарячої води (надалі - договір від 01.02.2022), відповідно до п. 1 якого позивач, як виконавець, зобов`язується надавати позивачу, як колективному споживачу, відповідної якості послугу з постачання гарячої води (надалі - послуга), а позивач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, визначених цим договором.

У п. 2 Договору від 01.02.2022 наведено інформацію про колективного споживача, а саме зазначено адресу: Кільцева Дорога, 5А, м. Київ, 03134; визначено показники навантаження будинку на гаряче водопостачання, а також визначено загальну кількість користувачів гарячої води в будинку - 245 осіб згідно з тарифними групами: житлові приміщення (квартири) - 245 осіб, 100% від загальної кількості користувачів.

Відповідно до п. 5 договору від 01.02.2022 виконавець забезпечує постачання послуги безперервно з гарантованим рівнем безпеки, температури та тиску. Надання послуги здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (п. 6 договору від 01.02.2022).

Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг гарячої води, спожитої в будинку, за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу. Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розраховується відповідно до Методики розподілу. Якщо будинок оснащено двома або більше вузлами комерційного обліку гарячої води відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої гарячої води у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. Одиницею вимірювання обсягу спожитої споживачем гарячої води є куб. метр. Одиницею вимірювання обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є гігакалорія (Гкал). Розподіл між споживачами обсягу послуги, спожитої в будинку, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) здійснює колективний споживач/уповноважена особа (п. 10 договору від 01.02.2022).

Пунктом 18 договору від 01.02.2022 передбачено, що вартістю послуги з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії є встановлені відповідно до законодавства тарифи. Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу з постачання гарячої води становить 97,89 грн за куб.метр, тариф на послугу з постачання теплової енергії становить 1654,41 грн за Гкал.

Згідно з п. 19 договору від 01.02.2022 колективний споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1023) та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць (п. 20 договору від 01.02.2022).

Відповідно до п. 21 вказаного договору виконавець формує та надає колективному споживачу рахунок на оплату спожитої послуги та обсягів теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії.

Колективний споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 22 договору від 01.02.2022).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 38 договору від 01.02.2022). Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 39 договору від 01.02.2022).

Як зазначає позивач, ним належним чином виконувались свої зобов`язання із надання послуг постачання гарячої води відповідачу у період з листопада 2021 року по жовтень 2022 року, тоді як відповідач свої зобов`язання із оплати наданих послуг виконував лише частково, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 196 742,75 грн, яку заявлено за даним позовом. Крім того, у зв`язку з порушенням строків здійснення оплати, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 17 372,16 грн та інфляційні втрати у розмірі 81 065,66 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Приписами ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини із надання послуг з постачання гарячої води.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно визначеннями, які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.

Положеннями ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, температури та величини тиску. Параметри якості гарячої води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам. Послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб`єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб`єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198, споживач зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

За умовами ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

На підтвердження факту постачання з листопада 2021 року по жовтень 2022 року гарячої води загальною вартістю 196 742,75 грн відповідачу, а також її обсягу, позивачем долучено до позову акти надання послуг з постачання гарячої води за зазначений період часу; акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання гарячої води за період 11.2021- 06.2024; рахунок на оплату заборгованості за послуги з постачання гарячої води; розрахунок заборгованості.

Водночас, акти надання послуг з постачання гарячої води за спірний період не підписані представником відповідача.

Проте, акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, постачальник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання споживача до підписання акта приймання-передавання товарної продукції, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів приймання-передавання товарної продукції не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань із постачання теплової енергії.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних звернень відповідача з претензіями до позивача щодо надання послуги, як це врегульовано в п. 33 договору від 01.02.2022. Відповідач під час розгляду даної справи не спростував викладених у позові обставин та заявленої до стягнення суми заборгованості за отримані послуги із постачання гарячої води.

Водночас, суд зауважує, що згода відповідача із обсягом та вартістю отриманих послуг підтверджується зокрема здійсненими останнім частковими оплатами наявної заборгованості.

Так, позивачем було повідомлено, що відповідач у період з липня по грудень 2024 року сплатив заборгованість за послуги з постачання гарячої води у загальному розмірі 35 000,00 грн, у зв`язку з чим несплаченою залишилася заборгованість у розмірі 161 742,75 грн. За таких обставин позивач відповідно до поданого до суду 11.02.2025 клопотання просить закрити провадження у справі в частині сплаченої суми боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Суд зазначає, що якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив своє існування в процесі розгляду справи, це є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Однак, якщо ж предмет спору був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Аналогічну правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду у справі №13/51-04 (постанова від 26.06.2019) і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема у справі № 916/144/18 (постанова від 25.07.2019).

Згідно з частинами 2, 3 ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, встановивши те, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу у розмірі 35 000,00 грн сплачена відповідачем до відкриття провадження у даній справі, суд відмовляє у задоволенні позову у даній частині у зв`язку з відсутністю порушеного права позивача відповідачем на момент відкриття провадження у справі.

Водночас, відповідачем не було надано будь-яких пояснень чи заперечень щодо заявленої позивачем заяви про закриття провадження у справі та зазначеної ним суми сплаченої заборгованості.

Таким чином, решту вимог позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 161 742, 75 грн суд вважає обґрунтованими, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 81 065,66 грн та 3% річних у розмірі 17 372,16 грн, суд зазначає таке.

Відповідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання (якщо інший розмір таких процентів не встановлений, зокрема, договором).

Матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати поставленої гарячої води, а тому заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими. Вказаних обставин відповідачем не було спростовано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням відсутності жодних заперечень відповідача з приводу його вірності, суд прийшов до висновку про правомірність стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 81 065,66 грн та 3% річних у розмірі 17 372,1 грн.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1 та 2 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 ГПК України.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є частково обґрунтованими (з урахуванням відмови в частині сплаченого до відкриття провадження у справі основного боргу), а тому підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-9» (Кільцева дорога, 5А, м. Київ, 03134; ідентифікаційний код 23492313) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (площа Івана Франка, 5, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 40538421) заборгованість у розмірі 161 742,75 грн, інфляційні втрати у розмірі 81 065,66 грн, 3% річних у розмірі 17 372,16 грн та судовий збір у розмірі 3 902,70 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного рішення: 10.03.2025.

Суддя Т. Ю. Трофименко