Рішення від 10.01.2025 по справі 911/2175/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2175/24

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Комісарчук Д-М.О.

розглянувши справу № 911/2175/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія

"Нафтогаз Трейдинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Комфортбуд", с. Крюківщина Бучанського району Київської області

про стягнення 823 642,29 грн

За участю представників:

від позивача: Бень В.Е., адвокат, довіреність № 132 від 12.12.2024

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.08.2024 до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вх. № 3322/24) (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Комфортбуд" (далі-відповідач) про стягнення 823 642,29 грн, з яких: 311 976,07 грн пені, 93 151,27 грн 3 % річних та 418 514,95 грн інфляційних нарахувань.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Прогрес" зобов`язань зі своєчасної оплати отриманого природного газу за Договором постачання природного газу від 06.08.2021 № 1429-НГТ-17, укладеного між ним, як споживачем, та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», як постачальником, у зв`язку з чим у ТОВ "ТД "Прогрес" утворилась заборгованість в сумі 1 696 359,75 грн.

Разом з цим, 04.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Прогрес" (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Комфортбуд" (новий боржник, відповідач у справі) укладений Договір №24-ПБ-6427 про переведення боргу, за умовами якого первісним боржником було переведено на нового боржника заборгованість за Договором постачання природного газу від 06.08.2021 № 1429-НГТ-17 в сумі 1 696 359,75 грн.

Заборгованість ТОВ "СТ Комфорт" перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" за Договором № 1429-НГТ-17 від 06.08.2021 була сплачена відповідачем лише 11.01.2024, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача 311 976,07 грн пені, 93 151,27 грн 3 % річних та 418 514,95 грн інфляційних нарахувань, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2024 відкрито провадження у справі № 911/2175/24 (суддя Шевчук Н.Г.) та призначено її розгляд за привалами загального позовного провадження в підготовчому засіданні на 19.09.2024.

Ухвалою-повідомленням від 19.09.2024 підготовче засідання було відкладено на 31.10.2024.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Київської області № 129-АР від 28.10.2024, у зв`язку з відрахуванням зі штату суду судді Шевчук Н.Г. з посади судді Господарського суду Київської області на підставі наказу № 21-К від 14.10.2024 та з метою недопущення порушення процесуальних строків призначено здійснити повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/2175/24.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024 та ухвали суду від 30.10.2024, справу № 911/2175/24 прийнято до розгляду суддею Христенко О.О. та призначено її у підготовчому засіданні на 20.11.2024.

Ухвалою суду від 20.11.2024 закрито підготовче провадження у справі № 911/2175/24 та призначено її до розгляду по суті на 18.12.2025.

18.12.2024 через канцелярію суду від ТОВ "СТ "Комфортбуд" надійшло клопотання № 1/171224 від 17.12.2024 (вх. № 12202/24) про застосування строків позовної давності за вимогами про стягнення з відповідача пені у період з 16.02.2022 по 16.07.2022.

В судовому засіданні 18.12.2024 судом було оголошено перерву до 10.01.2025.

20.12.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 14582/24). Так, у своєму відзиві відповідач фактично заперечуючи проти позив просить суд застосувати строки позовної давності в частині вимог про стягнення пені та відмовити позивачу в задоволенні позову в цій частині.

23.12.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення (вх. № 14632/24) на заяву відповідача про застосування строків позовної давності.

Присутнім в судових засіданнях представником позивача були підтримані позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання 19.09.2024, 20.11.2024, 10.01.2025 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Разом з цим, суд відзначає про те, що представник відповідача 18.12.2024 був присутній в судовому засіданні та заперечував проти позовних вимог, а також надав до суду клопотання № 1/171224 від 17.12.2024 (вх. № 12202/24) про застосування строків позовної давності та відзив на позовну заяву (вх. № 14582/24).

Отже, відповідач про розгляд справи за його участі повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі-позивач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Прогрес" (далі-споживач) укладено Договір № 1429-НГТ-17 постачання природного газу, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Також між сторонами укладено ряд Додаткових угод до Договору постачання природного газу від 08.08.2021 № 1429-НГТ-17, а саме: № 5 від 20.10.2021, № 6 від 16.11.2021, № 7 від 17.12.2021, № 8 від 06.01.2022, № 9 від 17.01.2022, № 10 від 20.01.2022, № 11 від 23.02.2022, № 12 від 31.03.2022, № 13 від 26.04.2022, № 14 від 18.05.2022, № 15 від 28.06.2022, №16 від 21.7.2022, 17 від 22.08.2022, № 18 від 14.09.2022.

Пунктом 3.5 договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

На виконання умов договору у період з листопада 2021 року по травень 2022 року постачальник передав у власність споживача природний газ на загальну суму 2 132 659,75 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 на суму 100 592,68 грн, від 30.11.2021 на суму 279 337,22 грн, від 31.12.2021 на суму 160 861,82 грн, від 31.12.2021 на суму 472 525,15 грн, від 31.01.2022 на суму 183 310,14 грн, від 31.01.2022 на суму 538 823,19 грн, від 28.02.2022 на суму 178 941,82 грн, від 28.02.2022 на суму 195 733,97 грн, від 31.03.2022 на суму 19 841,81 грн, від 25.04.2022 на суму 19 802, 82 грн, від 30.04.2022 на суму 203,39 грн, від 31.05.2022 на суму 2 527,55 грн.

Акти підписані та скріплені печатками з боку ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "ТД "Прогрес".

Відповідно до п. 5.1 договору, у редакції Додаткової угоди № 4 від 01.10.2021, оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70 % вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання;

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Відповідно до п. 13.1 договору, даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє до "30" червня 2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Умовами п. 11.2 договору визначено, що строк у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить 5 років.

Однак, як зауважує позивач вартість переданого природного газу оплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Прогрес" частково в сумі 436 300,00 грн, вартість природного газу в сумі 1 696 359,75 грн у строки визначені договором залишена не сплаченою споживачем.

04.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Прогрес" (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Комфортбуд" (новий боржник, відповідач у справі) укладений Договір №24-ПБ-6427 про переведення боргу.

За умовами п. 1.1 цього договору первісний боржник переводить на нового боржника заборгованість, яка виникла у первісного боржника перед кредитором за Договором постачання газу від 06.08.2021 № 1429-НТГ-17, укладеним між первісним боржником та кредитором станом на дату укладення цього договору, а новий боржник приймає на себе заборгованість первісного боржника у цьому зобов`язанні та замінює первісного боржника у зобов`язанні.

Відповідно до п. 2.1. договору, сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на дату укладення даного договору дорівнює 1 696 359,75 грн.

Умовами п. 3.1 договору визначено, що за цим договором до нового боржника переходять обов`язки первісного боржника щодо сплати суми заборгованості, а також штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов`язань за Договором постачання природного газу № 1429-НТГ-17 від 06.08.2021.

11.01.2024 новим боржником, відповідач у справі - ТОВ "СТ Комфортбуд" було здійснено оплату заборгованості в сумі 1 696 359,75 грн.

Разом з цим, позивач, звертаючись з позовом у даній справі вказує про наявність підстав для стягнення з ТОВ "СТ "Комфортбуд" 311 976,07 грн пені, 93 151,27 грн 3 % річних та 418 514,95 грн інфляційних нарахувань, нарахованих, у зв`язку із несвоєчасним виконанням умов Договору постачання природного газу від 06.08.2021 № 1429-НГТ-17 зі своєчасної оплати отриманого природного газу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Так, як вбачається з поданої позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 93 151,27 грн та інфляційні нарахування в сумі 418 514,95 грн, нарахованих за сукупний період з 16.02.2022 по 10.01.2024, з урахуванням часткових оплат суми боргу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Встановлення законодавцем права кредитора на одержання коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зумовлене тим, що грошовим коштам притаманна властивість знецінюватись в більшій мірі ніж всім іншим видам майна (нерухомості, дорогоцінним металам, автомобілям тощо), що призводить до зниження їхньої купівельної спроможності, дисбалансу попиту і пропозиції.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 09.11.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція). При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Отже, на підставі вказаних норм права, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, встановивши, що він є арифметично вірним, дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення 3 % річних в сумі 93 151,27 грн та інфляційні нарахування в сумі 418 514,95 грн.

Щодо стягнення 311 976,07 грн пені, нарахованої за сукупний період з 16.02.2022 по 10.01.2024, з урахуванням часткових оплат суми боргу.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до п. 7.2 Договору № 1429-НТГ-17 від 06.08.2021 у разі прострочення споживачем оплати за природний газ, він зобовязується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної обліково ставки Національного банку України, що діяла за період за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність в один рік застосовується зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила). У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року??№ 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Воєнний стан був введений в Україні Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022?№ 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та на час розгляду цієї справи не скасований та не припинений.

Окрім того, суд зауважує, що умовами п. 11.3 Договору № 1429-НТГ-17 від 06.08.2021 визначено, що строк у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить 5 років.

Таким чином, до вимог позивача не може бути застосовані наслідки пропуску строків позовної давності у період дії воєнного стану в України, що також спростовує думку відповідача висловлену у клопотанні № 1/171224 від 17.12.2024 (вх. № 12202/24) про застосування строків позовної давності та відзиві на позовну заяву (вх. № 14582/24).

Отже, на підставі вказаних норм права, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, враховуючи, що він є арифметично вірним, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення 311 976,07 грн пені.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ "Комфортбуд" (08136, Київська область, Бучанський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, 1-Е, код ЄДРПОУ 45309983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) 311 976 (триста одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят шість) грн 07 коп пені, 93 151 (дев`яносто три тисячі сто п`ятдесят одну) грн 27 коп 3 % річних, 418 514 (чотириста вісімнадцять тисяч п`ятсот чотирнадцять) грн 95 коп інфляційних нарахувань та 9 883 (дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн 71 коп судового збору.

Видати накази.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 10.03.2025.

Суддя О.О. Христенко