Рішення

від 10.03.2025 по справі 912/2986/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 рокуСправа № 912/2986/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 912/2986/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" (49083, м. Дніпро, вул. Хмельницького Богдана, буд. 4, приміщення 54)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Бульварна, буд. 43/2)

про стягнення 2 996,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" про стягнення 22 996,40 грн за договором поставки № МП251 від 25.10.2023, з яких 20000,00 грн основної заборгованості, 941,59 грн інфляційних, 1 842,24 грн пені та 212,57 грн річних.

05.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" подало до суду заяву про зменшення позовних вимог та просило стягнути 941,59 грн інфляційних, 1842,24 грн пені та 212,57 грн річних.

На обґрунтування власної позиції Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" вказало, що:

- 25.10.2023 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" договір поставки, за умовами якого зобов`язалося здійснити поставку товару, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" - прийняти та оплатити товар;

- на виконання умов договору поставило товар, що підтверджується видатковими накладними № ВН-0009848 від 24.07.2024 на 2 400,00 грн та № ВН-0009726 від 24.07.20224 на 21 456,00 грн, на загальну суму 23 856,00 грн;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" зобов`язано було здійснити оплату за товар протягом 21 календарного дня від дати підписання видаткової накладної, проте свої зобов`язання не виконало;

- 18.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" здійснило часткову оплату в сумі 3 856,00 грн, при цьому заборгованість за поставлений товар склала 20 000,00 грн;

- у зв`язку з невиконанням зобов`язання щодо оплати товару Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" повинно додатково сплатити 941,59 грн інфляційних, 1 842,24 грн пені та 212,57 грн річних;

- після відкриття провадження у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" здійснило оплату основної заборгованості в сумі 20000 грн, тому 05.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" подало заяву про зменшення позовних вимог та просило стягнути інфляційні, пеню та річні.

Ухвалою від 03.12.2024 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М.К. відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження та установив сторонам строки для подачі процесуальних заяв.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" подано відзив на позов, за змістом якого позовні вимоги не визнано та вказано про повний розрахунок за договором. Серед іншого, зазначено, що враховуючи оплату 18.11.2024 в сумі 3 856 грн та 03.12.2024 в сумі 20 000 грн заборгованість відсутня. Поряд із цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" просило залишити заяву про стягнення судових витрат без задоволення.

05.12.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої підтвердило сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 20 000,00 грн та просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 2 996,40 грн, яка складається з інфляційних втрат в сумі 941,59 грн, пені в сумі 1 842,24 грн та 3% річних в сумі 212,57 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" подано відповідь на відзив, за змістом якої зазначено, що предметом спору у справі №912/2986/24 (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" інфляційних втрат в сумі 941,59 грн, пені в сумі 1 842,24 грн, 3% річних в сумі 212,57 грн, які виникли в результаті порушення відповідачем умов договору поставки №МП251 від 25.10.2023. Позивач зазначає, що оскільки між позивачем та відповідачем залишилися неврегульовані питання, доводи відповідача про відсутність предмету спору у справі № 912/2986/24 є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. У відповіді на відзив позивач наполягає на стягненні з відповідача 10 000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Заперечення до суду не надходили.

За розпорядженням керівника апарату господарського суду №13 від 24.01.2025 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" у зв`язку з тим, що суддя Закурін М.К., в провадженні якого перебувала справа № 912/2986/24, з 24.12.2024 до 11.02.2025 тимчасово непрацездатний, з метою недопущення порушення строків, встановлених статтею 248 Господарського процесуального кодексу України, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 912/2986/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2025, справу № 912/2986/24 передано судді Кузьміній Б.М.

Ухвалою від 24.01.2025 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М. прийняв справу № 912/2986/24 до свого провадження.

Ухвала від 24.01.2025 вручена позивачу і його представнику, відповідачу 24.01.2025 доставленням в їхні Електронні кабінети, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

З підстав викладеного та в межах законодавчо визначених строків, а також враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши пояснення сторін, наведені у заявах по суті справи, безпосередньо, повно і всебічно дослідивши наявні у справі докази, господарський суд установив такі обставини, які є предметом доказування у справі.

25.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" як постачальник та Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" як покупець уклали договір поставки № МП251 (а.с. 6-8 на зв.), за умовами пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупцю, а Покупець приймати та оплачувати Товар на умовах договору.

Відповідно до пункту 4.1 Договору Покупець зобов`язаний здійснити оплату за отриманий товар протягом 21 календарного дня від дати підписання сторонами видаткової накладної.

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що у разі порушення Покупцем строку оплати за товар, він зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого у строк товару за кожен день порушення строку оплати.

Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023, а у частині невиконаних зобов`язань - до їх повного виконання. У разі відсутності до дати закінчення строку дії даного Договору повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін про розірвання даного Договору, строк його дії вважається автоматично продовженим до 31 грудня кожного наступного календарного року включно без складання додаткової угоди до даного Договору (пункт 8.1 Договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Як слідує з видаткових накладних від 24.07.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" прийняло товар за № ВН-0009848 на 2 400,00 грн (а.с. 9) та за № ВН-0009726 на 21 456,00 грн (а.с. 10), а всього на 23 856,00 грн.

18.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" платіжною інструкцією № 17554 здійснило часткову оплату за товар в сумі 3856,00 грн (а.с. 11), а 03.12.2024 - платіжною інструкцією № 17598 в сумі 20 000,00 грн (а.с. 59).

Вирішуючи спір, господарський суд ураховує таке.

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Умовами укладеного договору сторони визначили (серед інших умов): предмет договору, порядок, місце та строки поставки товару.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 Господарського кодексу України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.

Зокрема, згідно з приписами частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Отже, за укладеним договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" зобов`язалося поставити товар, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" сплатити його вартість протягом 21 календарного дня від дати підписання сторонами видаткової накладної.

Умовами укладеного договору (пункт 1.1.) Сторони визначили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" зобов`язане поставити товар, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" - прийняти та оплатити його. Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" здійснює розрахунок за поставлений товар протягом 21 календарного дня від дати підписання сторонами видаткової накладної (пункт 4.1).

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" поставило за видатковими накладними товар, чим виконало взяті на себе зобов`язання.

Отже, з 15.08.2024 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" виник обов`язок зі сплати 23 856,00 грн за поставленим товаром за видатковими накладними № ВН-0009848 та № ВН-0009726 від 24.07.2024, а у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" виникло право на отримання і стягнення такої вартості.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" свої зобов`язання зі сплати вартості за поставлений товар виконало з порушенням строків, а саме: сплатило 3 856,00 грн 18.11.2024 та 20 000,00 грн 03.12.2024.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Окреслені у статті 193 Господарського кодексу України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 Цивільного кодексу України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов`язань, визначеними у частині 3 статті 509 Цивільного кодексу України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов`язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.

Отже, зобов`язання, які виникли між сторонами, мали ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна із сторін повинна була вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І навпаки відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб`єктивної умови відповідальності.

За таких обставин господарський суд висновує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" допустило порушення умов договору поставки № МП251 від 25.10.2023 щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частина 1 статті 216 Господарського кодексу України визначає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України конкретизує визначення таких штрафних санкцій, а саме: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 5.2 договору сторони обумовили застосування пені у випадку порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" строку оплати за товар, а саме у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого у строк товару за кожен день порушення строку оплати.

Також суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" помилково визначило початок періоду нарахування, оскільки, як вже зазначалось, правильним початком періоду є 15.08.2024, а не 08.08.2024, як це визначило Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Брама".

Суд перевірив нараховану пеню за формулою: пеня = (заборгованість) х 2 х (ставка НБУ) : 366 (кількість днів у році) х (кількість прострочених днів) : 100:

за видатковою накладною № ВН-0009726 від 24.07.2024:

- 21456 грн (сума заборгованості) х 2 х 13 (ставка НБУ у періоді з 15.08.2024 по 17.11.2024) : 366 днів х 95 днів : 100 = 1447,99 грн;

- 17600 грн (сума заборгованості) х 2 х 13 (ставка НБУ у періоді з 18.11.2024 по 25.11.2024) : 366 днів х 8 днів : 100 = 100,02 грн;

за видатковою накладною № ВН-0009848 від 24.07.2024: 2400 грн (сума заборгованості) х 2 х 13 (ставка НБУ у періоді з 15.08.2024 по 25.11.2024) : 366 днів х 103 дні : 100 = 175,61 грн.

Всього пеня складає 1 723,62 грн, як сума чисел 1 447,99 грн + 100,02 грн + 175,61 грн. Позовні вимоги про стягнення 118,62 грн пені задоволенню не підлягають.

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення 941,59 грн інфляційних та 212,57 грн річних, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу:

- не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті;

- за загальним правилом вони здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання;

- розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція;

- у розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, з урахуванням правильного початку нарахувань, здійснив розрахунок річних за формулою: річні = (заборгованість) х 3 % х (кількість прострочених днів) : 366 (кількість днів у році):

за видатковою накладною № ВН-0009726 від 24.07.20224:

- 21456 грн (сума заборгованості) х 3% х 95 днів (за період з 15.08.2024 по 17.11.2024) : 366 = 167,08 грн;

- 17600 грн (сума заборгованості) х 3% х 8 днів (за період з 18.11.2024 по 25.11.2024) : 366 = 11,54 грн;

за видатковою накладною № ВН-0009848 від 24.07.2024: 2400 грн (сума заборгованості) х 3% х 103 дні (за період з 15.08.2024 по 25.11.2024) : 366 = 20,26 грн.

Усього річні складають 198,88 грн з розрахунку 167,08 грн + 11,54 грн + 20,26 грн = 198,88 грн.

Отже, сума річних, яка підлягає стягненню, складає 198,88 грн, а позовні вимоги про стягнення 13,69 грн річних задоволенню не підлягають.

Суд також здійснив розрахунок інфляційних за формулою: (сума заборгованості) х (індекс інфляції за період) (сума заборгованості) = інфляційне збільшення:

-інфляційне збільшення на суму заборгованості 21456 грн за період з 15.08.2024 по 17.11.2024 становить 846,86 грн з розрахунку: 21456 грн (сума заборгованості) х 103,946962% (індекс інфляції за період серпень жовтень 2024) 21456 грн (сума заборгованості) = 846,86 грн;

-інфляційне збільшення на суму заборгованості 2400 грн за період з 15.08.2024 по 25.11.2024 становить 94,73 грн з розрахунку: 2400 грн (сума заборгованості) х 103,946962% (індекс інфляції за період серпень жовтень 2024) 2400 грн (сума заборгованості) = 94,73 грн.

Усього інфляційні, які підлягають стягненню, складають 941,59 грн з розрахунку 846,86 грн + 94,73 грн = 941,59 грн.

Отже, сума річних, яка підлягає стягненню, становить 198,88 грн, а сума інфляційних 941,59 грн.

Поряд з цим, суд не погоджується з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія", що воно повністю сплатило заборгованість за заявленими до нього позовними вимогами в сумі 22 996,40 грн та предмет спору відсутній, а провадження у справі підлягає закриттю. Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" сплатило 3856,00 грн 18.11.2024 платіжною інструкцією № 17554 (до звернення позивача до суду і ця сума оплати врахована позивачем в розрахунку заборгованості) та 20 000,00 грн 03.12.2024 платіжною інструкцією № 17598 (після звернення позивача до суду), що відповідає повній сплаті заборгованості за поставлений товар. Позивач зменшив позовні вимоги. Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" не сплатило суму пені, річних та інфляційних, які є предметом спору у цій справі. На час вирішення справи спір між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" існує в частині пені, річних та інфляційних.

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд уважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" не виконало взятих на себе зобов`язань щодо строку оплати поставленого товару, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" про стягнення 1723,62 грн пені, 941,59 грн інфляційних та 198,88 грн річних є правомірними та підлягають задоволенню. Натомість, позовні вимоги про стягнення 118,62 грн пені та 13,69 грн річних задоволенню не підлягають.

Судовими витратами у справі є витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" із сплати судового збору, сплачені платіжною інструкцією № 112883 від 28.11.2024, у сумі 3028 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 10 000 грн.

У зв`язку із задоволенням позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 2 422,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі). Решта судового збору може бути повернута позивачу ухвалою суду за його письмовим клопотанням.

01.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" як Клієнт та адвокат Дучал Олег Федорович як Адвокат уклали договір № 08/2024 про надання правової допомоги за пунктом 1.1. якого Клієнт дає завдання Адвокату та зобов`язується оплатити його послуги, а Адвокат зобов`язується відповідно до завдання Клієнта щомісячно надавати йому юридичні послуги (а.с. 32-35).

22.11.2024 Адвокат та Клієнт уклали додаткову угоду до договору № 08/2024 від 01.08.2024 (а.с. 36), за умовами якої Клієнт дає завдання Адвокату та зобов`язується оплатити його послуги, а Адвокат зобов`язується відповідно до завдання Клієнта надати йому правову допомогу при стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" за договором поставки № МП251 від 25.10.2023 (пункт 1); за послуги Клієнт сплачує Адвокату фіксований розмір гонорару в сумі 10000 за роботу Адвоката (пункт 5); оплата послуг Адвоката має бути здійснена Клієнтом після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг протягом 10 днів (пункт 6).

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг (а.с. 31) Адвокат надав Клієнту правову допомогу при стягненні заборгованості з ТОВ "Олександрійська зернова компанія" (пункт 1); фіксований розмір гонорару адвоката за надані послуги становить 10 000 грн (пункт 2); надані послуги оплачуються після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг протягом 10 днів (пункт 3); послуги надані у повному обсязі та у відповідності із вимогами договору, а Клієнт не має претензій до Адвоката щодо об`єму та якості наданих послуг (пункт 4).

За змістом платіжної інструкції № 112884 від 28.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" сплатило адвокату Дучалу О.Ф. 10 000 грн за надання правової допомоги згідно додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 08/2024 від 01.08.2024 (а.с. 25).

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" довело понесені витрати на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" просило залишити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" про стягнення правничої допомоги без задоволення, оскільки позов підписав директор, а не особа, яка надає правову допомогу; договір, додаткова угода та акт виконаних робіт не містять конкретного виду робіт та кількість витраченого часу адвокатом; в акті чітко не прописано, яку правничу допомогу надав адвокат; адвокат не здійснював представництво позивача в суді, оскільки справа розглядається в порядку спрощеного провадження; відсутній детальний опис робіт.

Надаючи оцінку запереченням Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" стосовно нарахованої суми гонорару, суд зазначає, що ця сума визначена безпосередньо у додатковій угоді до договору, а вид та характер робіт вказаний в акті прийняття-передачі послуг. Перелічені в акті послуги відповідають умовам як договору, так і діям адвоката стосовно представництва. При цьому підписання позовної заяви керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" не характеризує цей факт як неучасть Адвоката у підготовці позовної заяви.

За таких обставин заперечення не є обґрунтованими.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.

За частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Поряд з цим, за правовими висновками, викладеними пунктах 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

За частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. В постанові від 16.11.2022 № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Суд враховує правовий висновок, викладений в пункті 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.11.2024 у справі № 910/9714/22, за яким, із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Беручи до уваги ціну позову, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, розгляд справи в порядку спрощеного провадження, суд вважає неспівмірною суму фіксованого гонорару в розмірі 10000 грн зі складністю справи, а заявлену суму компенсації витрат надмірною. На переконання суду, співмірною і розумною є сума відповідних витрат у розмірі 3 000,00 грн.

Отже, на підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" судові витрати на сплату правничої допомоги та судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" пропорційно задоволеним вимогам, а саме: у сумі 2 867,53 грн витрат на правничу допомогу та 2 315,44 грн судового збору.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська зернова компанія" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Бульварна, 43/2, код ЄДРПОУ 319076158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Брама" (49083, м. Дніпро, вул. Хмельницького Богдана, 4, приміщення 54, код ЄДРПОУ 45062575) 1723,62 грн пені, 941,59 грн інфляційних, 198,88 грн річних, 2 867,53 грн витрат на правничу допомогу та 2 315,44 грн судового збору.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати до електронних кабінетів сторін і представника позивача Тарасюка Олексія Олександровича.

Повне рішення складено 10.03.2025.

Суддя Б.М. Кузьміна