Рішення від 10.03.2025 по справі 916/4901/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 рокуСправа № 916/4901/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу №916/4901/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116

до відповідача Південно-Західного апеляційного господарського суду, просп. Шевченка, буд. 29, м. Одеса, 65119

про стягнення 74 736,90 грн

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Південно-Західного апеляційного господарського суду з вимогами про стягнення 74 736,90 грн, у тому числі 61 613,57 грн основного боргу, 8 449,14 грн пені, 1 151,46 грн 3% річних, 3 522,73 грн інфляційних втрат, з покладенням судового збору, за ухвалою від 20.11.2024 Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про визначення підсудності розгляду справи №916/4901/24 за Господарським судом Кіровоградської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором постачання природного газу № 14-4003/23-БО-Т від 03.10.2023 в частині оплати за спожитий природний газ.

Ухвалою від 07.01.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №916/4901/24 за правилами спрощеного позовного провадження, постановив розгляд справи №916/4901/24 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

23.01.2025 через систему "Електронний суд" відповідач подав:

1) відзив на позов від 22.01.2025, де зазначив:

- заперечуючи проти позовних вимог у повному обсязі, відповідач не спростовує зазначених позивачем відомостей щодо обсягів і вартості спожитого за договором природного газу,

- відповідач вказує про повну та своєчасну сплату 11.12.2023 платіжною інструкцією №317 - 130 130,10 грн за поставлений у листопаді 2023 року природній газ. Посилання позивача на ненаправлення позивачу оригіналу акта приймання-передачі природного газу за листопад 2023, за яким споживачем здійснено повний розрахунок за договірним зобов`язанням, не має жодного відношення до спірних відносин, які виникли в частині розрахунків між сторонами за грудень 2023,

- з урахуванням додаткової угоди №1 від 20.12.2023 до договору постачання природного газу №14-4003/23-БО-Т від 02.10.2023, відповідач з позивачем узгодили обсяг та вартість поставки природного газу за договором, строк дії якого в частині поставки газу спливав 31.12.2023 та погоджено обсяг (об`єм) природного газу 15 тис. куб. метрів, вартість договору 315 365,37 грн, крім того ПДВ 63 073,08 грн, разом з ПДВ 378 738,45 грн,

- на запит відповідача 25.12.2023 позивач надіслав рахунок №14- 4003/23-5ОТ/12/3 на 248 308,31 грн (вартість 15 тис. куб. метрів) та 25.12.2023 відповідач сплатив 248 308,31 грн, які були зараховані ГУ ДКСУ на рахунок постачальника 27.12.2023,

- на запит відповідача про надсилання акта приймання-передачі природного газу за грудень 2023 року, позивач 12.01.2024 надіслав електронною поштою копію примірника акта приймання-передачі природного газу за грудень 2023 року з об`ємами споживання (18,722 тис. куб.м) на суму 309 921,88 грн; оригінал акта приймання-передачі природного газу за грудень 2023 року позивач направив лише 27.01.2024,

- обставини погодження сторонами реструктуризації заборгованості без нарахування штрафних санкцій та надсилання відповідачу оригіналів документів для підтвердження факту узяття бюджетного зобов`язання та/або бюджетного фінансового зобов`язання;

- відповідач стверджує, що дії позивача свідчать про недобросовісну поведінку через ненадання оригіналів документів та не укладання додаткової угоди щодо сплати спірної суми, яка унеможливила виконання судом зобов`язання по оплаті 61613,57 грн - різниці між вартістю спожитого обсягу природного газу у грудні 2023 року та оплаченою вартістю природного газу у грудні 2023 року, як того вимагають положення Бюджетного кодексу України, Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби та Методичних рекомендацій;

2) клопотання від 22.01.2025, де просить зменшити до мінімального значення на 99,9% розмір штрафних санкцій.

Суд дослідив докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

03.10.2023 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) та Південно-Західний апеляційний господарський суд (Споживач) (ЕІС-код 56XS0001673MF005) уклали договір № 14-4003/23-БО-Т постачання природного газу (а.с. 21-32), за умовами якого:

- Постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах договору (п. 1.1.),

- Постачальник передає Споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з вересня 2023 по 31 грудня 2023 року в кількості 65 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях: вересень 2023 0 тис.куб.м, жовтень 2023 15 тис.куб.м, листопад 2023 - 25 тис.куб.м та грудень 2023 25 тис.куб.м (п. 2.1.),

- постачання газу за цим договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (п. 3.2.),

- Постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та Споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного Споживачем обсягу природного газу (п. 3.4.),

- приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5.),

- Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (п. 3.5.1.),

- на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника (пп. 3.5.2.),

- Споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп. 3.5.3.),

- у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу (п. 3.5.4.),

- всього ціна природного газу за 1000 куб.м з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн (п. 4.1.),

- оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5. цього договору (п. 5.1.),

- Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу (п. 6.2.),

- Постачальник має право отримати оплату за переданий за цим договором природний газ в розмірі та в строки, передбачені договором (п. 6.3.),

- у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4. Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 7.2.),

- даний Договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині поставки газу до 31.12.2023 (включно), а в частині розрахунків до повного їх виконання (п. 13.1.).

20.12.2023 Сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору постачання природного газу №14-4003/23-БО-Т від 02.10.2023 за умовами якої обсяг (об`єм) природного газу по місяцях: листопад 2023 - 7,861 тис.куб.м, грудень 2023 - 15 тис.куб.м, вартість договору становить 315 365,37 грн, крім того ПДВ 63 073,08 грн, разом з ПДВ 378 738,45 грн.

На виконання умов Договору ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" склало та підписало акти приймання-передачі природного газу за листопад 2023 року від 11.12.2023 (а.с. 33), в якому зазначило, що передало, а Південно-Західний апеляційний господарський суд прийняв природний газ обсягом 7,861 тис.куб.м на 130 130,10 грн та за грудень 2023 року від 12.01.2024 (а.с. 35) 18,722 тис.куб.м на 309 921,88 грн.

Зазначені акти ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" направило відповідачу на адресу електронної пошти, вказану в договорі.

23.10.2024 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" листом № ТОВВИХ-24-16076 на адвокатський запит повідомило, що споживач з ЕІС-код 56XS0001673MF005 в інформаційній платформі був закріплений за постачальником ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у період з 04.10.2023 до 31.12.2023. Обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-код 56XS0001673MF005 за період з 04.10.2023 до 31.12.2023 внесено в алокацію постачальника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та становить: з 04.10.2023 до 31.10.2023 0 куб.м, з 01.11.2023 до 30.11.2023 7861,00 куб.м, з 01.12.2023 до 31.12.2023 18722,00 куб.м (а.с. 38-42).

Крім цього, 05.07.2024 за вих. № 16/2-09/77458/2024 Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" на запит ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надало інформацію щодо підтвердження оплат від Південно-Західного апеляційного господарського суду, а саме 12.12.2023 в сумі 130130,10 грн та 27.12.2023 - 248308,31 грн (а.с. 48-51).

За обліковими даними ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заборгованість Південно-Західного апеляційного господарського суду за поставлений природний газ складає 61613,57 грн.

Зміст та умови Договору, аналіз правовідносин свідчать, що за своєю юридичною природою між Сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Отже, за договором та наявними правовідносинами з поставки ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", виступаючи у якості Постачальника, зобов`язалося постачати природний газ у необхідних об`ємах, а Південно-Західний апеляційний господарський суд, як Споживач, зобов`язалось здійснити остаточний розрахунок за поставлений газ до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Суд установив, що у межах спірного періоду (листопад-грудень 2023) ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" поставило Південно-Західному апеляційному господарському суду 26583 куб.м газу на загальну суму 440051,98 грн, що підтверджується актами приймання-передачі за вказані періоди.

Відповідно до п. 5.1. Договору за актом від 11.12.2023 остаточний розрахунок відповідач мав здійснити до 15.01.2024, а за актом від 12.01.2024 до 15.02.2024.

Південно-Західний апеляційний господарський суд 12.12.2023 - у визначені Договором строки, сплатив 130 130,10 грн за газ поставлений у листопаді 2023 року, а також за умовами Додаткової угоди за газ в обсязі 15 000 куб.м поставлений у грудні 2023 року сплатив 248308,31 грн - 27.12.2023.

Відтак відповідач не оплатив згідно акта від 12.01.2024 за газ поставлений у грудні 2023 року в обсязі 3722 куб.м - 61 613,57 грн, чим не виконав зобов`язання взяті на себе у грудні 2023 року.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірним періодом є грудень 2023 року.

Обставини неповернення позивачу відповідачем підписаного акта приймання-передачі природного газу за листопад 2023 року не є предметом спору.

Зобов`язання, які виникли між Сторонами, мали ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна із сторін повинна була вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб`єктивної умови відповідальності.

Водночас, суд не абсолютизує наведені принципи по відношенню до поведінки відповідача, оскільки вона може бути наслідком не тільки суб`єктивних, але і об`єктивних причин. Проте, з огляду на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України він повинен довести наявність відповідних причин.

Відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 61 613,57 грн боргу заявлені обґрунтовано.

Також позивач заявив до стягнення 8 449,14 грн пені за період з 16.02.2024 до 15.08.2024, 1 151,46 грн 3% річних за період з 16.02.2024 до 30.09.2024 та 3 522,73 грн інфляційних втрат за період з березня до вересня 2024 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 7.2 договору Сторони погодили, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4. Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем з суми боргу 61 613,57 грн за період з 16.02.2024 до 15.08.2024 суд встановив його арифметичну вірність. Отже позовні вимоги в частині стягнення 8 449,14 грн пені заявлено обґрунтовано.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок з суми боргу 61 613,57 грн 3% річних за період з 16.02.2024 до 30.09.2024 в розмірі 1 151,46 грн та інфляційних втрат за період з березня до вересня 2024 року в розмірі 3 522,73 грн суд встановив його арифметичну вірність. Отже позовні вимоги в частині стягнення 1 151,46 грн 3% річних та 3 522,73 грн інфляційних втрат заявлено обґрунтовано.

Разом з тим відповідач подав клопотання від 22.01.2025, де просить зменшити до мінімального значення на 99,9% розмір штрафних санкцій.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, зокрема:

- відповідач добросовісно виконував умови договору №14-4003/23-Б0-Т, адже у 2023 році судом було сплачено 378 438,41 грн за поставлений газ, більше того з метою своєчасного розрахунку та недопущення виникнення заборгованості у грудні 2023 року наперед було сплачено постачальнику 248 308,31 грн;

- відповідач є бюджетною установою, яка фінансується виключно з Державного бюджету та фінансові операції виконуються виключно на підставі Бюджетного кодексу України та відповідних нормативних актів, які створюють певні обмеження під час розрахунку за минулі бюджетні періоди,

- дії позивача щодо ненадання оригіналів документів, зловживання своїми правами та відмова від укладення договору щодо оплати різниці між вартістю спожитого обсягу природного газу у грудні 2023 року та оплаченою вартістю природного газу у грудні 2023 року у розмірі 61 613,57 грн спричинили виникнення спору;

- неможливість оплати відповідачем 61 613,57 грн не завдало ані Товариству, ані іншим особам збитків;

- покладення на відповідача відповідальності за законодавчі обмеження його діяльності призведе до додаткових витрат з Державного бюджету України та може призвести до погіршення доступу до правосуддя.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Конституційний Суд в рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 зазначив, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема, з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто, цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Аналогічна правова позиція щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2019 року у справі №916/2268/18, від 04.05.2018 року у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 року у справі №908/868/18, від 13.05.2019 року у справі №904/4071/18, від 18.02.2020 у справі №920/694/19, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

При цьому, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 21.09.2021 у справі №910/10618/20.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 міститься висновок про те, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Поряд з цим, відповідач є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється у межах одного фінансового року, а перенесення кредиторської заборгованості на наступний рік здійснюється за окремою бюджетною процедурою. У зв`язку з цим майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань за нинішнім роком, а в умовах недостатності державного фінансування в період збройної агресії тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.

Крім того, судом також враховано відсутні в матеріалах справи докази понесених позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань саме за даним Договором або погіршення матеріального стану товариства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов цього Договору.

Також суд бере до уваги, що нарахування пені охоплює період військової агресії росії проти України та введення воєнного стану.

В розрізі зазначеного вище, суд вважає необхідним вказати на те, що відповідне зменшення пені є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, що узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, а також є засобом недопущення використання пені як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов`язань.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/13801/19.

При цьому, суд також враховує, що окрім пені позивач нарахував проценти річних та інфляційні втрати, які визнані судом обґрунтованими, та в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем у вказаний період прострочення оплати.

З огляду на всі фактичні обставини справи, встановлені судом, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов`язання відповідачем, майновий стан сторін, бюджетне фінансування відповідача, відсутність доказів понесення позивачем збитків у результаті порушення відповідачем зобов`язання та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновків про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру пені на 50% до 4 224,57 грн і таке зменшення є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" підлягають частковому задоволенню. З Південно-Західного апеляційного господарського суду належить стягнути 61 613,57 грн основного боргу, 4 224,57 грн пені, 1 151,46 грн 3% річних, 3 522,73 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, від 03.04.2018 у справі №902/339/16.

На підставі вказаних правових норм та керуючись ст. 74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Південно-Західного апеляційного господарського суду (просп. Шевченка, буд. 29, м. Одеса, 65119, і.к. 42255807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, і.к. 42399676) 61 613,57 грн основного боргу, 4 224,57 грн пені, 1 151,46 грн 3% річних, 3 522,73 грн інфляційних втрат, а також 2 422,40 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 10.03.2025.

Суддя В.Г. Кабакова