Ухвала

від 06.03.2025 по справі 914/1731/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.03.2025Справа № 914/1731/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., при секретарі судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши матеріали скарги за вх. №528/25: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд», м. Львів

На рішення та бездіяльність приватного виконавця Маковецького Зоряна Вікторовича

заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Львівспецбуд", м. Львів

у справі: №914/1731/22

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Львівспецбуд", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд», м. Львів

про усунення перешкод в користуванні приміщеннями та стягнення орендної плати і неустойки,

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Львівспецбуд, м. Львів

про визнання договорів оренди продовженими

Представники:

від позивача: Басистий Владислав Олексійович (ТзОВ ВП "Львівспецбуд") представник;

від відповідача (заявника): не з`явився;

від виконавця: Маковецький Зорян Вікторович - приватний виконавець

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.06.2023 (суддя Мороз Н. В.) первісний позов задоволено частково: виселено ТОВ ВП "Галтрансрембуд" з приміщень № 7, 8, 12 площею 57 м2, розташованих на другому поверсі будівлі "гараж-майстерня" літ. "А-2"; з приміщення № 5 площею 130 м2, розташованого на першому поверсі будівлі "гараж-майстерня" літ. "А-2"; з відкритого складу площадки площею 530 м2, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 269А; закрито провадження у справі в частині позовних вимог первісного позову про стягнення з ТОВ ВП "Галтрансрембуд" на користь ТОВ ВП "Львівспецбуд" 142 700,00 грн орендної плати; стягнуто з ТОВ ВП "Галтрансрембуд" на користь ТОВ ВП "Львівспецбуд" 308 003,57 грн неустойки; в решті в задоволенні вимог первісного позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024:

- скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2023 в частині пунктів 4 та пункту 6 резолютивної частини, у цій частині суд прийняв нове рішення, яким пункти 4 та 6 виклав у такій редакції:

"п. 4 Відмовити ТОВ ВП "Львівспецбуд" в виселенні ТОВ ВП "Галтрансрембуд" з відкритого складу площадки площею 530 м2 за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 269А,

п. 6 Стягнути з ТОВ ВП "Галтрансрембуд" на користь ТОВ ВП "Львівспецбуд" 185 150, 00 грн неустойки та 7393, 58 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції";

- задоволено заяву ТОВ ВП "Галтрансрембуд" про відмову від зустрічного позову, рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2023 в частині зустрічних позовних вимог визнано нечинним та в цій частині закрито провадження у справі;

- в решті рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2023 залишено без змін.

Постановою ВС у складі КГС ВС від 27 серпня 2024 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Галтрансрембуд" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємства "Львівспецбуд" задовольнити частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 914/1731/22 скасувати в частині пункту 2 її резолютивної частини, яким пункти 4, 6 рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2023 у справі № 914/1731/22 було змінено та залишити в силі у цій частині рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2023 у справі № 914/1731/22. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 914/1731/22 змінити у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Львівспецбуд" 7 092, 29 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги за первісним позовом, виключивши пункт 6 з резолютивної частини зазначеної постанови.

На виконання судових рішень видано виконавчі документи, а саме:

- наказ від 25.09.2024 року про виселення Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство Галтрансрембуд (79066, Львівська область, Львівський район, м. Львів, вул. Зелена, буд. 269 А, ідентифікаційний код 30918102) з відкритого складу площадки площею 530 м2 за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 269 А;

- наказ від 17.06.2024 року про виселення Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство Галтрансрембуд (79066, Львівська область, Львівський район, м. Львів, вул. Зелена, буд. 269 А, ідентифікаційний код 30918102) з приміщення № 5 площею 130 м2, що розташоване на першому поверсі будівлі гараж-майстерня літ. А-2 за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 269 А;

- наказ від 17.06.2024 року про виселення Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство Галтрансрембуд (79066, Львівська область, Львівський район, м. Львів, вул. Зелена, буд. 269 А, ідентифікаційний код 30918102) з приміщень № 7, 8, 12 площею 57 м2, що розташовані на другому поверсі будівлі гараж-майстерня літ. А-2 за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 269 А.

10.02.2025 року через систему «Електронний суд» відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд», м. Львів подано скаргу за вх.№528/25, в якій заявник просить: визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича, яка полягає у невинесенні постанов про закінчення виконавчих проваджень у ВП №76803478, № 76804650, № 76804145, відкритих на виконання наказів Господарського суду Львівської області у справі № 914/1731/22 про виселення; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича усунути порушення п. 9 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень у ВП № 76803478, № 76804650, №76804145, відкритих на виконання наказів Господарського суду Львівської області у справі № 914/1731/22 про виселення; визнати неправомірними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича від 30.01.2025 р. про повернення виконавчого документу стягувачу, винесені у виконавчих провадженнях № 76803478, № 76804650, № 76804145, відкритих на виконання наказів Господарського суду Львівської області у справі №914/1731/22 про виселення, з урахуванням постанов про виправлення помилки у процесуальному документі від 05.02.2025 р., прийнятих у ВП №76803478, №76804650, №76804145.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, скаргу на бездіяльність приватного виконавця розподілено судді Коссаку С.М., у зв`язку з відрядженням судді Мороз Н.В.

Письмових пояснень учасниками справи не подано.

Розглянувши подану скаргу, суд доходить таких висновків.

29.01.2025 р. в межах виконавчих проваджень № 76803478, № 76804650 та № 76804145, відкритих на виконання наказів Господарського суду Львівської області у справі № 914/1731/22 про виселення, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким Зоряном Вікторовичем проводились виконавчі дії, за результатами яких складено Акти приватного виконавця (копії в матеріалах справи), в яких зафіксовано відсутність Боржника ТОВ ВП «Галтрансрембуд», та його майна у приміщеннях на 1-му та 2-му поверхах за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 269А, та на відкритому складі- площадці за цією адресою, що визначені об`єктами виселення згідно наказів у справі № 914/1731/22.

29.01.2025 року стягувач подав приватному виконавцю заяви про повернення трьох виконавчих документів, а саме наказів у справі №914/1731/22 про виселення, виданих 17.06.2024 року та 25.09.2024 року.

Постановами про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.01.2025 року ВП76803478, ВП №76804145 та ВП №76804650 накази у справі №914/1731/22 про виселення, повернуті стягувачу ТОВ Львівспецбуд».

Відповідно до п.ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Зазначена норма закону не передбачає, крім заяви стягувача, будь-яких інших кваліфікаційних ознак чи дій як зі сторони стягувача, так і зі сторони приватного виконавця. Законодавець не ставить повернення виконавчого документу стягувачу в залежність від стадійності перебування наказу на примусовому виконанню чи інших обставин. У цьому випадку має місце волевиявлення стягувача та покладений на приватного виконавця в силу закону обов`язок.

Таким чином, правових підстав для скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича від 30.01.2025 р. про повернення виконавчого документу стягувачу, винесені у виконавчих провадженнях № 76803478, № 76804650, № 76804145, відкритих на виконання наказів Господарського суду Львівської області у справі №914/1731/22 про виселення, з урахуванням постанов про виправлення помилки у процесуальному документі від 05.02.2025 р., прийнятих у ВП №76803478, №76804650, №76804145, суд не вбачає, а відтак у задоволені скарги з такою вимогою слід відмовити.

Відповідно до ст.66 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення.

У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово. Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення. Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.

Предметом скарги у справі, що розглядається, є також визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича, яка полягає у невинесенні постанов про закінчення виконавчих проваджень у ВП №76803478, № 76804650, № 76804145, відкритих на виконання наказів Господарського суду Львівської області у справі № 914/1731/22 про виселення та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича усунути порушення п. 9 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень у ВП № 76803478, № 76804650, №76804145, відкритих на виконання наказів Господарського суду Львівської області у справі № 914/1731/22 про виселення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі цієї норми Конституції України виконавець має діяти винятково в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», в тому числі дотримуватися імперативних норм про компетенцію (права та обов`язки).

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом п. 9 ч. 1ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Судом досліджено в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження. Встановлено, що приватним виконавцем вчинялося ряд активних дій з примусового виконання рішення суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 638/12278/15-ц (провадження № 61-14491 сво 20) вказано, що підставою для закінчення виконавчого провадження є виконання рішення боржником. Зазначене положення закону має застосовуватися не формально, а сутнісно, коли рішення суду реально й фактично виконано. Забезпечення виконання судового рішення є обов`язком держави, яка повинна забезпечувати ефективні системи виконання судових рішень, а також функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалено обов`язкове судове рішення. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили (рішення Європейського суду з прав людини «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, "Іммобільяре Саффі проти Італії" від 28 липня 1999 року).

Таким чином, установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Схожі правові висновки КГС ВС виклав у пункті 13 постанови від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14 та підпункті 8.12 постанови від 25.09.2020 у справі № 924/315/17.

Так, згідно із ч.1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (див. підпункти 6.9, 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14).

Об`єднана палата зазначає, що у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18) зроблено такі висновки: «Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України). Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно яких здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці».

Проте, застосовуючи суддівський розсуд при застосуванні тієї чи іншої норми права під час здійснення судового контролю, суд повинен орієнтуватися на досягнення мети та завдань господарського судочинства, а також і виконавчого провадження. Дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно.

Скаржник просить суд зобов`язати приватного виконавця винести постанови про закінчення виконавчих проваджень у ВП № 76803478, № 76804650, №76804145, відкритих на виконання наказів Господарського суду Львівської області у справі № 914/1731/22 про виселення

Досліджуючи норми закону про виконавче провадження, суд доходить висновку, що не вправі зобов`язувати посадових осіб органів державної виконавчої служби вчиняти дії відповідно до закону про виконавче провадження, як-то винести постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки такі дії можуть здійснювати лише державні (приватні) виконавці, інакше це буде втручання суду у дискреційні повноваження державного виконавця. При цьому тільки державний (приватний) виконавець згідно наданих йому законодавчих повноважень, керуючись завданнями та принципами виконавчого провадження вправі доходити висновку про встановлення факту виконання рішення суду, про виконання всіх обов`язків боржника відповідно до рішення суду і нести за це відповідальність.

Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша цієї статті). Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої цієї статті). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції та інших осіб; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункти 5, 6, 15, 16 та 22 частини третьої цієї статті).

Таким чином, установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

Також суд звертає увагу на таке. У випадку скасування постанови про повернення виконавчого документа в силу ч.1 ст.41 «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного судового рішення.

У разі, якщо постанова виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, як просить стягувач у цій справі, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (див. підпункти 6.9, 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14), а не підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази та встановлені обставини, правові норми законодавства про виконавче провадження, суд доходить висновку про відмову у задоволені скарги.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 339-343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по заяві, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.03.2025 року.

Суддя Коссак С.М.