Рішення

від 03.03.2025 по справі 914/2921/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2025 Справа № 914/2921/24

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового зсідання Дарії Мандюк розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28», м. Львів,

предмет позову: стягнення 107 010, 57 грн,

підстава позову: порушення зобов`язань за договором постачання природного газу постачальником «останньої надії»,

за участю представників:

позивача: Кемінь Віталій Васильович (в режимі відоконференції);

відповідача: Грищенко Сергій Миколайович (в режимі відеоконференції).

1. ПРОЦЕС

1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області 25.11.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28» про стягнення 107 010, 57 грн, з яких 91 500, 32 грн основний борг, 1 077, 37 грн 3% річних, 9 360, 01 грн пені, 5 072, 87 грн інфляційних втрат.

1.2. Ухвалою суду від 29.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.

1.3. Відводів суду сторонами не заявлено.

1.4. У судовому засіданні 03.03.2025 за участю представників сторін у режимі відеоконференції суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1. Спір виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, зобов`язань з оплати поставленого у період 16.04 - 07.05.2024 року природного газу постачальником «останньої надії» у сумі 91 500, 32 грн, стягнення якої і є предметом спору. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача нараховану на підставі п. 4.5 типового договору пеню у сумі 9 360, 01 грн, а також нараховані у зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання інфляційні втрати у розмірі 5 072, 87 грн та 3% річних у розмірі 1 077, 37 грн.

2.2. Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив позовні вимоги повністю. Зазначив, що відповідачу не було відомо про підключення як споживача природного газу до постачальника «останньої надії». Жодних листів від позивача не отримував, а позивач не надав доказів надсилання таких відповідачу (зокрема опису вкладення до рекомендованого листа та накладної пошти).

2.3. Крім цього, вважає, що позивач неправомірно розрахував вартість спожитого відповідачем природного газу за тарифами для непобутових споживачів. Розрахунок вартості спожитого природного газу повинен здійснюватися, виходячи з ціни 7 583,89 грн за 1 тис. м3, тобто ціни яка була встановлена станом на 24.02.2022 для побутових споживачів, що в загальному розмірі становить 32 045,73 грн з урахуванням вартості послуги транспортування природного газу до внутрішньої точки виходу з ГТС.

2.4. Крім цього, відповідач стверджує, що позивач безпідставно здійснив нарахування відповідачу як побутовому споживачу житлово-комунальних послуг, пеню, 3% річних та інфляційних втрат за період дії воєнного стану.

3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28» як споживачу природного газу постачальником «останньої надії» відповідно до типового договору присвоєно ЕІС-код 56ХQ000155YO300G.

3.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» листом від 14.10.2024 надало відповідь адвокату позивача щодо закріплення споживачів у реєстрі споживачів постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та щодо остаточної алокації відборів, серед яких вказано і відомості про споживача з ЕІС-кодом 56ХQ000155YO300G.

3.3. Включення споживача з ЕІС-кодом 56ХQ000155YO300G - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28» в реєстр споживачів постачальника «останньої надії» підтверджене також інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (форма № 10 згідно з п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС); інформацією щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56ХQ000155YO300G в реєстрі споживачів постачальників з 16.04.2024 по 07.05.2024; інформацією щодо остаточної локації відборів споживача за ЕІС-кодом 56ХQ000155YO300G в зазначені періоди.

3.4. Обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56ХQ000155YO300G у вказаний період та внесений в алокацію постачальника «останньої надії» Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз», з 01.04.2024 по 30.04.2024 становить 2 927, 13 м3, з 01.05.2024 по 31.05.2024 - 1 298, 37 м3.

3.5. Позивачем складено акт № 8030 приймання-передачі природного газу від 30.04.2024 на загальну суму 63 903, 98 грн за спожитий у квітні обсяг природного газу - 2, 92713 тис. м3, акт № 9848 приймання-передачі природного газу від 31.05.2024 на загальну суму 27 596, 34 грн за спожитий у травні обсяг газу - 1, 29837 тис. м3.

3.6. Крім того позивач долучив рахунки на оплату за природний газ № 15858 від 10.05.2024 на загальну суму 512 944, 81 грн, №18713 від 10.06.2024 на загальну суму 540 541, 15 грн.

3.7. До позовної заяви долучено список згрупованих відправлень від 11.05.2024 і фіскальний чек Акціонерного товариства «Укрпошта» від 13.05.2024, та доказ надсилання актів та рахунків за квітень 2024 року на електронну адресу відповідача 11.05.2024; список згрупованих відправлень від 11.06.2024 і фіскальний чек Акціонерного товариства «Укрпошта» від 12.06.2024 та доказ надсилання актів та рахунків за травень 2024 року на електронну адресу відповідача 11.06.2024.

3.8. Відповідач долучив договори про постачання природного газу, укладені між відповідачем та постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Нафтогаз Трейдинг»: від 13.07.2021 (строк дії договору до 30.06.2024), від 14.09.2023 (строк дії до 15.04.2024) та від 06.05.2024.

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1. Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з огляду на таке.

4.2. Як встановлено судом вище, між сторонами у справі існують правовідносини з постачання природного газу постачальником «останньої надії».

4.3. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.

4.4. Пунктом 1, 2 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015, передбачено, що договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

4.5. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

4.6. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501 (далі - договір).

4.7. За договором постачання природного газу постачальник «останньої надії» зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

4.8. Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

4.9. Згідно з пунктом 3.1 договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

4.10. Відповідно до п. 4.2 договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

4.11. Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

4.12. Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо, якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 договору).

4.13. Надаючи оцінку долученим позивачем доказам надсилання рахунків на оплату природного газу, суд керується стандартом вірогідності доказів.

4.14. Так, позивач долучив до матеріалів справи список згрупованих відправлень від 11.05.2024 і фіскальний чек від 13.05.2024 як доказ надсилання акта та рахунка за квітень 2024 року; список згрупованих відправлень від 11.06.2024 і фіскальний чек від 12.06.2024 як доказ надсилання акта та рахунка за травень 2024 року.

4.15. Зауваження відповідача про відсутність опису вкладення у цінні листи як підтвердження вмісту поштового відправлення, адресованого позивачем відповідачу, суд не бере до уваги, оскільки у долучених позивачем списку поштових відправлень від 11.05.2024 в графі «особливі відмітки» зазначено: акт, рах. квіт. 2024 Дог. ПОН»; а в списку від 11.06.2024 - «Дог. ПОН, Акт.рах.05.2024». На зазначених списках поштових відправлень міститься печатка Акціонерного товариства «Укрпошта», підпис працівника поштового зв`язку, а в переліку адресатів вказано відповідача із зазначенням його поштової адреси.

4.16. Крім того, позивач також долучив до матеріалів справи доказ направлення відповідачу актів та рахунків за квітень і травень 2024 року на адресу електронної пошти vasuta_m@yahoo.com. Із долученого відповідачем договору № 2541 - НГТ - 21 від 13.07.2021 видно, що саме цю адресу електронної пошти відповідач вказав в розділі «реквізити сторін» договору.

4.17. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

4.18. Як стверджує Верховний Суд у постанові від 30.11.2021 (cправа № 910/21182/15 (910/16832/19), тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18). Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (таку правову позицію висловив Верховний Суду у постанові від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

4.19. Отже, суд, оцінивши наявні у матеріалах справи докази на предмет їх вірогідності, вважає доведеною обставину надсилання відповідачу актів та рахунків за спожитий газ.

4.20. Водночас суд зауважує, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 915/641/19.

4.21. Згідно з пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 договору споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі, та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

4.22. Із 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії», щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1102 (надалі по тексту рішення - Порядок).

4.23. Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача. Ціна природного газу, застосована при розрахунку вартості спожитого відповідачем природного газу позивачем, підтверджується роздруківкою - архів ціни постачальника «останньої надії» для непобутових споживачів за період квітня - травня 2024 року.

4.24. Позивач здійснив нарахування вартості спожитого відповідачем природного газу у період 16.04.2024 - 07.05.2024 у сумі 91 500, 32 грн, що відображено в актах приймання-передачі природного газу та рахунках на оплату.

4.25. Обсяг спожитого газу (4,2255 тис. м3), відображений у актах приймання - передачі природного газу у спірний період, не заперечується відповідачем. Водночас, відповідач заперечує позовні вимоги з тих підстав, що позивач неправомірно розрахував вартість за тарифами для непобутових споживачів. На переконання відповідача, застосуванню підлягає тариф, чинний станом на 24.02.2022, у розмірі 7 583,89 грн за 1 тис. м3 (з урахуванням ПДВ та тарифу на послуги з транспортування).

4.26. Так, суд враховує, що згідно з інформацією, наданою оператором ГРМ/оператором ГТС про споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (форма № 10 згідно з п. 2 гл. 5 розділу IV Кодексу ГТС) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28» належить до категорії не побутових споживачів (позначка 1). Згідно з реєстром споживачів постачальника «останньої надії» початком газопостачання позивачем природного газу відповідачу, тобто датою автоматичної реєстрації в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», є 16.04.2024.

4.27. Щодо питання належності відповідача до певної категорії споживача природного газу суд зазначає таке.

4.28. Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

4.29. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку).

4.30. Відповідно до статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28» створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. У п. 5.3 Статуту визначено, що газопостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газопостачальними організаціями. А згідно з п. 5.6 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку оплачує, зокрема, природний газ за цінами, встановленими для населення, крім частини послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

4.31. У ч. 7 ст. 22 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

4.32. Як встановлено судом, позивач, що є постачальником «останньої надії», у відповідності до норм Кодексу ГТС, керуючись відомостями інформаційної платформи оператора газотранспортної системи, здійснив розрахунок вартості спожитого Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28» природного газу за тарифами для непобутових споживачів.

4.33. Натомість відповідач підстави включення до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» в ході розгляду судом справи не заперечував. Доказів звернення відповідача до оператора ГТС з метою коригування відомостей про категорію споживача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28», зокрема розмежування обсягів природного газу, що використовуються споживачем виключно для забезпечення опалення квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) та окремо для покриття всіх інших власних потреб, у справі немає.

4.34. Суд не залишає поза увагою ту обставину, що до складу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку згідно зі Статутом відповідача входять як власники житлових, так і власники нежитлових приміщень. Така обставина виключає можливість віднесення усіх членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку до категорії побутових споживачів, що придбавають природний газ з метою використання для власних побутових потреб.

4.35. Така позиція суду підтверджується також умовами долученого відповідачем до матеріалів справи договору про постачання природного газу відповідачу постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Нафтогаз Трейдинг» від 13.07.2021. Зокрема, у додатковій угоді № 9 до договору постачання природного газу від 13.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Нафтогаз Трейдинг» внесено зміни у розділ 2 договору та розмежовано обсяги газу, що використовуються споживачем виключно для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) (п.2.2.1. договору щодо обсягу 1) та окремо для покриття всіх інших власних потреб (п. 2.2.2. договору щодо обсягу 2).

4.36. Суд зауважує, що постачання газу постачальником «останньої надії» здійснювалось у період дії цього договору (від 13.07.2021), адже спірний період у справі частково квітень - травень 2024 року, а строк дії договору до 30.06.2024. Відповідач не спростовує підстав включення споживача до реєстру постачальника «останньої надії».

4.37. В долучених відповідачем договорах постачання природного газу від 14.09.2023 та від 06.05.2024, що укладені із Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України замовлені обсяги природного газу розділені по категоріям (обсяг I, II, III).

4.38. Суд зазначає, що відповідач, стверджуючи про наявність у нього статусу побутового споживача, не подав доказів на підтвердження критеріїв для побутового споживача, не підтвердив відсутності нежитлових приміщень в складі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, не подав доказів оскарження чи вчинення інших дій по врегулюванню обліку його як непобутового споживача в оператора газопостачання, не спростував встановленої обставини включення оператором ГРМ/оператором ГТС в Реєстр споживачів постачальника «останньої надії» Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28» в категорії не побутових споживачів. Більше того, стверджуючи про наявність котельні, не довів, яким саме чином наявність такої впливає на його статус у відносинах з позивачем і у відносинах з кінцевим споживачами - членами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, не обґрунтував, на якій стадії хто з учасників відносин розмежовує постачання газу по тарифах для кінцевих побутових і непобутових споживачів.

4.39. Враховуючи зазначене у співвідношенні з принципом змагальності сторін та вірогідності доказів, суд доходить виснвоку, що відповідач не спростував належними і допустимими доказами такої підстави позову як віднесення відповідача до категорії непобутових споживачів.

4.40. Відповідач посилається на норми Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» щодо обмеження можливості збільшувати ціну на природний газ від ціни, що застосовувалася у відносинах між постачальниками та відповідними споживачами станом на 24 лютого 2022 року.

4.41. Разом з тим суд наголошує, що норми зазначеного Закону застосовуються протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для побутових споживачів, а також для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку (крім нежитлових приміщень), виробників теплової енергії - якщо вони використовують природний газ для виробництва теплової енергії для населення та уклали договір з суб`єктом ринку природного газу, на якого відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов`язки.

4.42. З аналізу наведених положень закону суд доходить висновку, що норми цього Закону не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки відповідач не надав доказів споживання газу виключно для забезпечення потреб співвласників квартир у багатоквартирному будинку (побутових споживачів) та не спростував твердження про включення до складу об`єднання власників також і нежитлових приміщень.

4.43. Крім того, в матеріалах справи немає доказів віднесення відповідача Оператором ГРМ/Оператором ГТС до категорії ТКЕ (виробник теплової енергії). Суд позбавлений можливості самостійно розмежувати обсяги природного газу, використані споживачем для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників, для покриття всіх інших потреб, в тому числі і забезпечення опалення нежитлових приміщень.

4.44. Враховуючи зазначене, суд вважає підстави заявлених позовних вимог обґрунтованими, а заперечення відповідача безпідставними. Тому доходить висновку про задоволення вимог про стягнення основного боргу за поставлений відповідачу у квітні - травні 2024 року природний газ у заявленому розмірі - 91 500, 32 грн.

4.45. Крім суми основного боргу, позивач заявляє 9 360, 01 грн пені, 5 072, 87 грн інфляційних втрат і 1 077, 37 грн 3% річних. Період прострочення оплати за спожитий у квітні 2024 року природний газ тривав з 01.06.2024 по 31.10.2024, у травні 2024 року - з 02.07.2024 по 31.10.2024.

4.46. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.47. Перерахувавши інфляційні втрати та 3% річних на заборгованість за природний газ у сумі 63 903, 98 грн за період прострочення 01.06.2024 - 31.10.2024, і за газ в сумі 27 596, 34 грн у період 02.07.2024 - 31.10.2024, суд отримав суми, аналогічні із заявленими до стягнення: 1 077, 37 грн 3 % річних і 5 072, 87 грн інфляційних втрат. Тому такі вимоги також підлягають задоволенню.

4.48. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

4.49. Так, відповідно до п. 4.5 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

4.50. Суд за наслідками перевірки нарахованої на суму боргу пені встановив, що розрахунок позивача є арифметично правильним. Тому позовна вимога про стягнення пені також підлягає задоволенню.

4.51. Щодо заперечень відповідача про нарахування інфляційних втрат і 3 % річних та пені на заборгованість за житлово-комунальні послуги в умовах воєнного стану суд зазначає таке.

4.52. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 № 206 встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації).

4.53. У Постанові Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1362 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено критерії віднесення територій до таких, на яких ведуться (велися) бойові дії, до територій можливих бойових дій, тощо.

4.54. Однак, відповідач не є особою, що розташована на території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а тому описані вище положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

4.55. Резюмуючи, суд зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими і заявлені до стягнення суми основного боргу - 91 500, 32 грн, трьох відсотків річних - 1 077, 37 грн, інфляційних втрат - 5 072, 87 грн і пені - 9 360,01 грн підлягають стягненню.

4.56. Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню відповідачем.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс на Липинського, 28» (ідентифікаційний код юридичної особи 41214867, 79019, Львівська обл., місто Львів, вулиця Липинського, будинок 28) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код юридичної особи 40121452, 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1) борг за договором за поставлений природний газ у квітні та у травні 2024 року у загальній сумі 107 010, 57 грн у тому числі основний борг у сумі 91 500, 32 грн, три проценти річних у сумі 1 077, 37грн; інфляційні втрати 5 072, 87 грн, пеня 9 360,01 грн та 2 422, 20 грн в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10.03.2025.

Суддя Матвіїв Р.І.