Рішення
від 10.03.2025 по справі 917/2191/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2025 Справа № 917/2191/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А. В., розглянувши справу № 917/2191/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГП Комплексні рішення", вул. Січеславська Набережна, 15А, м. Дніпро, 49000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький завод технічного вуглецю", вул. Свіштовська, 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39609

про стягнення 1 029 458,06 грн,-

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

09.12.2024 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГП Комплексні рішення" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький завод технічного вуглецю" про стягнення заборгованості за договором № 12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року у розмірі 1 017 712,70 грн, з яких 942 170,50 грн - основна заборгованість, 51 535,85 грн - пеня, 5 946,45 грн - 3% річних, 18 059,90 грн - інфляційні нарахування (вх. № 2290/24).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань по договору №12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року.

В якості додатку до позовної заяви позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, розміщені на всіх банківських рахунках ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" в банківських установах, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, виявлених державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали суду, у розмірі суми, яка заявлена позивачем до стягнення, а саме - 1 017 712,70 грн.

Ухвалою від 11.12.2024 року суд відмовив в задоволенні заяви ТОВ "ГП Комплексні рішення" про забезпечення позову (вх. № 2290 від 09.12.2024 року).

Ухвалою від 12.12.2024 року суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГП Комплексні рішення" без руху та надав позивачу строк 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

16.12.2024 року до суду від позивача через систему Електронний суд надійшла заява про виконання ухвали суду від 12.12.2024 року про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до даної заяви, позивачем виконано вимоги в частині:

- надання належним чином завірених копій рахунків на оплату №СS-00006/24 від 08.04.2024 року, №СS-00007/24 від 08.04.2024 року, №СS-000011/24 від 23.04.2024 року, №СS-000012/24 від 23.04.2024 року, №СS-000016/24 від 07.05.2024 року, №СS-000022/24 від 01.08.2024 року, №СS-000023/24 від 05.08.2024 року, №СS-000024/24 від 06.08.2024 року, №СS-000025/24 від 15.08.2024 року, №СS-000026/24 від 20.08.2024 року,

- надання письмових пояснень з приводу того, на погашення якої саме спірної видаткової накладної чи рахунку-фактури було зараховано проплату у розмірі 40 938,00 грн (здійснену по рахунку №СS-000016/24 від 07.05.2024 року);

- надання відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також позивачем було збільшено ціну позову до 1 029 458,06 грн (942 871,30 грн - сума основного боргу, 32 022,05 грн - пеня, 5 644,68 грн - 3% річних, 48 920,03 грн - інфляційні втрати) та відповідно надано докази доплати судового збору у розмірі 241,50 грн (квитанція про сплату №S6FE-DAQ2-Q12E від 16.12.2024 року).

Ухвалою від 23.12.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив відповідачу строки: для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - 5 днів з дня отримання цієї ухвали; для подання відзиву на позов, оформленого з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.ст. 167,184 ГПК України, встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Відповідно до довідок Господарського суду Полтавської області про доставку електронних листів копії ухвали суду від 23.12.2024 року доставлено до електронних кабінетів сторін 24.12.2024 року о 12:06 год.

30.12.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вх. № 17556, документ сформовано в системі "Електронний суд" 27.12.2024 року).

Ухвалою від 14.01.2025 року суд залишив без задоволення клопотання ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вх. № 17556 від 30.12.2024 року) у справі №917/2191/24.

09.01.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти задоволення позовних вимог (вх.№ 228, т. 2 а. с. 1 - 17). У поданому відзиві відповідач зазначив:

в рамках виконання умов спірного договору, саме позивач допустив порушення своїх обов`язків щодо поставки товару. ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" стверджує, що під час проведення відповідачем аналізу платежів та поставок за спірним договором було встановлено, що у період 01.05.2024 - 16.05.2024, ймовірно за попередньою змовою певного кола працівників постачальника та відповідача, було здійснено підміну накладної №0004 від 30.04.2024 із заміною кількості товару по п.1 з 8,746 т на 11,7 т, оскільки при перетині посту охорони при в`їзді на територію ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" працівником підрозділу охорони, разом з іншими товаросупровідними документами, було здійснено фотофіксацію видаткової накладної №0004 від 30.04.2024 року. Різниця загальної вартості матеріалів по даній накладній 106 344,00 грн (вартість матеріалів, які не були поставлені відповідачу). При проведенні внутрішнього розслідування було встановлено, що не було зафіксовано фактичне ввезення товару на територію ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" за наступними накладними: №0006 від 08.05.24 року, №0008 від 09.05.24 року, №0011 від 13.05.24 року, №0013 від 15.05.24 року та відповідно за цими складеними позивачем видатковими накладними відповідачем фактично не було отримано товарів вагою 53,639 т на загальну суму 1 972 164,00 грн з ПДВ.

Відповідач зазначив, що позивач в межах виконання спірного договору на поставку 1505,8176 т. матеріалів намагався приховати недопоставку 53,639 т. матеріалів та безпідставно отримати прибуток від фактично невідвантажених товарів, за які відповідачем вже було сплачено кошти відповідно до договору. На думку відповідача, під одну дату відвантаження надавались одночасно видаткова накладна на реальний товар і на неіснуючий. Так, зокрема, недопоставку матеріалів в обсязі 12,265 т за видатковою накладною №00013 від 15.05.2024 року було замасковано реальним ввезенням матеріалів за видатковою накладною №0012 від 15.05.2024 в обсязі 6,517 т.

Відповідач вважає, що шахрайські дії позивача також підтверджуються направленням з його боку ряду видаткових накладних на матеріали з цінами, що є значно завищеними в порівнянні з договірними. Шляхом електронного листування позивачем в спробі провести розрахунки за договором за завищеними цінами, було передано на ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" наступні видаткові накладні: №0004 від 30.04.2024 року на суму 962 524,80 грн, №0005 від 08.05.2024 року на суму 792 000,00 грн, №0006 від 08.05.2024 року на суму 693 484,80 грн, №0007 від 09.05.2024 року на суму 330 000,00 грн, №0008 від 09.05.2024 року на суму 698 227,20 грн, №0009 від 13.05.2024 року на суму 935 220,00 грн, №0012 від 15.05.2024 року на суму 297 175,20 грн, №0013 від 15.05.2024 року на суму 974 316,00 грн (т. 2 а. с. 207 - 215). Тобто всього на суму 5 682 948,00 грн, що є збільшеним на 1 866 912,00 грн.

У зв`язку із вищезазначеними доводами, позивач звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою, на підставі якої було відкрите та на даний час Кременчуцькою окружною прокуратурою Полтавської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024172030000106 від 27.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України (т. 2 а. с. 222).

14.01.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 416, т. 3 а. с. 1 - 5), в якій зазначено наступне:

- заборгованість у розмірі 942 871,30 грн зі сторони відповідача на користь позивача виникла на підставі поставлено товару за рахунками фактурами №CS-00013/24 від 23.04.2024, №CS-00014/24 від 07.05.2024, №CS-00015/24 від 07.05.2024, №CS-00013/24, №CS-00019/24 від 24.06.2024, №CS-00028/24 від 29.08.2024, №CS-00029/24 від 12.09.2024;

- відповідач не заперечує та не спростовує жодним, належним та допустимим чином факту виконання позивачем обов`язку в частині поставки товару за рахунками фактурами №CS-00013/24 від 23.04.2024, №CS-00014/24 від 07.05.2024, №CS-00015/24 від 07.05.2024, №- 00013/24, №CS-00019/24 від 24.06.2024, №CS-00028/24 від 29.08.2024, №CS-00029/24 від 12.09.2024 належної якості та кількості;

- заявлені позовні вимоги в межах даної справи стосуються та обмежуються виключно сформованими рахунками фактури, що були сформовані та надані зі сторони позивача на користь відповідача для проведення оплати за поставлений товар;

- відзив відповідача не містить будь яких посилань та доказів на підтвердження того, що видаткові накладні сформовані в межах поставки продукції за рахунками №CS-00013/24 від 23.04.2024, №CS-00014/24 від 07.05.2024, №CS- 00015/24 від 07.05.2024, №CS-00013/24, №CS-00019/24 від 24.06.2024, №CS-00028/24 від 29.08.2024, №CS-00029/24 від 12.09.2024 є підробленими та товар поставлений в рамках цих рахунків не відповідав кількості та/або якості.

- позивач не заявляє будь-які грошові вимоги в частині рахунків - фактури №CS-00011/24 від 23 квітня 2024 року та №CS-00012/24 від 23 квітня 2024 року. Сформовані та надані для оплати рахунки фактури №CS-00011/24 від 23 квітня 2024 року та №CS-00012/24 від 23 квітня 2024 року є повністю оплачені зі сторони відповідача, що підтверджується сформованими актами звірки, що були долучені позивачем до позовної заяви.

- дотримуючись логіки відповідача, позивач в разі використання відповідачем так званих підроблених видаткових накладних №0004 від 30.04.2024, №0006 від 08.05.2024, №0008 від 09.05.2024, №0011 від 13.05.2024, №00013 від 15.05.2024 позивач повинен був би отримати на особистий рахунок грошові кошти у розмірі більшому ніж це було визначено у сформованих рахунках фактури №CS-00011/24 від 23 квітня 2024 року та №CS-00012/24 від 23 квітня 2024 року;

- надаючи аналіз поданих зі сторони позивача банківської виписки та первинної бухгалтерської документації вбачається, що саме так звані підроблені накладні не були використані працівниками відповідача під час проведення розрахунку з позивачем;

- позивачем в рамках даного позову подані відповідні товарно-транспортні накладні, які в свою чергу є належним та допустимим доказом на підтвердження факту відвантаження товару на користь відповідача. Завантаження товару та подальша його доставка здійснювалась силами та за рахунок покупця;

- доказом на підтвердження надання належної кількості товару, у відповідності до сформованої видаткової накладної є наявність відповідних підписів посадових осіб відповідача на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних;

- товар після завантаження зі складу продавця переходить у власність відповідача та подальша матеріальна відповідальність в частині кількості товару, що надходить до відповідача покладається на перевізника;

- висновок за матеріалами службового розслідування стосовно невідповідності кількості завезених вогнетривких матеріалів, необхідних для ремонту котла №5 ЕСЦ, даним, зазначеним в первинних супровідних документах від 16 вересня 2024 року не може бути розцінений як доказ на підтвердження тверджень відповідача, оскільки він складений самостійно відповідачем, без залучення, як службових осіб позивача так і службових осіб перевізника. Жодних письмових пояснень представників підприємства до висновку не долучено;

- подальші дії перевізника та службових осіб відповідача в частині неналежного виконання зобов`язань в частині поставки та прийняття товару не є доказом на підтвердження неналежного виконання взятих на себе зобов`язань саме позивачем в рамках договору поставки.

15.01.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про поновлення строків на подання доказів у справі (вх. № 506 від 15.01.2025 року, т. 3 а. с. 8 - 10), а саме: копії листа - відповіді фізичної особи - підприємця Попугая А. Г. (вих. №1 від 15.01.2025 року) з додатками (копії актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №5 від 08.05.2024 року, №6 від 09.05.2024 року, №8 від 14.05.2024 року, №10 від 16.05.2024 року, товарно - транспортних накладних №0003 від 08.05.2024 року, №0004 від 08.05.2024 року, №0005 від 08.05.2024 року, №0007 від 09.05.2024 року, №0008 від 13.05.2024 року, №0009 від 15.05.2024 року, №00010 від 15.05.2024 року).

Ухвалою від 21.01.2025 року суд задовольнив клопотання позивача про поновлення строків на подання доказів у справі (вх. № 506 від 15.01.2025 року); визнав поважними причини пропуску строку на подання позивачем доказів; поновив позивачу строк на подання доказів; прийняв до розгляду докази, подані позивачем, а саме: копію листа - відповіді фізичної особи - підприємця Попугая А. Г. (вих. №1 від 15.01.2025 року) з додатками (копії актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №5 від 08.05.2024 року, №6 від 09.05.2024 року, №8 від 14.05.2024 року, №10 від 16.05.2024 року, товарно - транспортних накладних №0003 від 08.05.2024 року, №0004 від 08.05.2024 року, №0005 від 08.05.2024 року, №0007 від 09.05.2024 року, №0008 від 13.05.2024 року, №0009 від 15.05.2024 року, №00010 від 15.05.2024 року), а також встановив відповідачу строк 5 днів з моменту отримання даної ухвали суду на подання додаткових пояснень щодо прийнятих до розгляду судом доказів позивача.

21.01.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 733 від 21.01.2025 року, документ сформовано в системі "Електронний суд" 20.01.2025 року, т. 3 а. с. 27 - 31), в яких зазначено:

- предметом даного судового провадження є неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором №12/37-24 поставки продукції від 05 квітня 2024 року, а не за будь-яким окремим рахунком, виставленим до договору. Тому саме у позивача в першу чергу наявна заборгованість за договором перед відповідачем за оплачений останнім товар за рахунками № CS- 000011/24 від 23.04.2024 та №CS-000013/24 від 23.04.2024, але не поставлений за накладними №0004 30.04.24, №0006 від 08.05.2024, №0008 від 09.05.2024, №0011 від 13.05.2024, №00013 від 15.05.2024;

- навіть з урахуванням розрахованої позивачем заборгованості відповідачу у сумі 942 170,50 грн, все ще існує передоплата за договором на користь відповідача, яка складає 1 029 993,50 грн (що складається з суми оплаченого відповідачем та не поставленого позивачем товару на суму 1 972 164,00 грн за мінусом поставленого, але на думку позивача не оплаченого товару на суму 942 170,50 грн);

- відповідно до пунктів 2.1., 3.1. договору саме позивач порушив умови договору та не поставив своєчасно товар, за який вже відповідачем було здійснено передоплату відповідно до умов договору;

- позивачем жодним чином не спростовується факт складання, оформлення та направлення відповідачу видаткових накладних із завищеними цінами на продукцію №0004 від 30.04.2024, №0005 від 08.05.2024, №0006 від 08.05.2024, №0007 від 09.05.2024, №0008 від 09.05.2024, №0009 від 13.05.2024, №0012 від 15.05.2024, №0013 від 15.05.2024 за наявності підпису директора ТОВ "ГП Комплексні рішення" - Туревського П.О. та відбитку печатки ТОВ "ГП "Комплексні рішення";

- твердження позивача, що "будь-яких претензій зі сторони відповідача в частині кількості товару, станом на момент подачі даної заяви на офіційну адресу не надходило" не відповідає дійсності, оскільки відповідачем у відповіді №01-19/1290 від 22.11.2024 на претензію позивача було поінформовано про встановлення факту неввезення на територію ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" вогнетривких шамотних виробів загального призначення ША1-1 №5 (ГОСТ 390-60), шамотного порошку ПШКА, цегли ШЛ-1.3 №5 на загальну суму 1 972 164,00 грн та щодо наявності сумнівів щодо достовірності первинних бухгалтерських документів, отриманих від ТОВ "ГП Комплексні рішення";

- висновок від 16.09.2024 за матеріалами службового розслідування базується на первинних бухгалтерських документах, наданих ТОВ "ГП Комплексні рішення", особистих письмових поясненнях працівників відповідача (інженера з постачання ОСОБА_1 , контролера 1-го класу ПО ОСОБА_2 , контролера 1-го класу ОСОБА_3 , інспектора ПО ОСОБА_4 , службовця на складі ОСОБА_5 , завідуючої складом ОСОБА_6 , начальника ЕСЦ Коробенка О.В., водія транспортного засобу MAN реєстраційний номер № НОМЕР_1 ОСОБА_7 , прийомозважувальниці (прийомоздавальника) вантажу ОСОБА_8 , прийомозважувальниці (прийомоздавальника) вантажу ОСОБА_9 , провідного економіста з постачання ОСОБА_10 , матеріалами фотофіксації та записами з камер відеоспостереження;

- реальність дій зі зважування транспортних засобів та перетину матеріальних цінностей території ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" підтверджується журналом обліку ввозу товарно - матеріальних цінностей через КПП-2 ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", журналом видачі разових перепусток та проведення інструктажу з ОП та ПБ відвідувачів ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", робочим зошитом контролера КПП-2 підрозділу охорони ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю";

- належність коректної роботи вагів, якими здійснюється зважування вантажного транспорту при ввезенні матеріальних цінностей на територію ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" та зважування порожніх транспортних засобів при виїзді, а відповідно і коректність зважування транспортних засобів перевізника ФОП Попугай О.Г., підтверджується своєчасністю проведення періодичної повірки (калібрування) засобів вимірювальної техніки (ваги електронно-тензометричні для статичного зважування). Повірка (калібрування), технічні огляди та випробування зазначеної техніки своєчасно здійснюються відповідно до договору з Кременчуцькою філією ДП "Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації". Станом на дату спірних "поставок" у період 01.05.2024-16.05.2024 ваги для зважування автомобільного транспорту перебували у належному технічному стані, були придатними для експлуатації та були здатні проводити коректні вимірювання;

- відповідно до пояснень водія транспортного засобу MAN реєстраційний номер № НОМЕР_1 ОСОБА_11 від 24.08.2024 року у травні 2024 ним на транспортному засобі MAN реєстраційний номер № НОМЕР_1 здійснювались доставки цегли та цементу на ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" вагою по 5 т, інша частина причепу завантажувалась іншими матеріалами, які ним доставлялись попутно за іншими адресами (на незаповненому транспортному засобі). А вже у червні 2024 року ним здійснювались поставки повністю заповненим транспортним засобом по 18-20 т. При цьому, кожного разу при заїзді транспортний засіб зважувався на автомобільних вагах, здійснювалось фотографування вантажу та супровідних документів.

У прохальній частині заперечення на відповідь на відзив відповідач також просив долучити до матеріалів справи подані додатки.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України 3. відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

28.01.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення відповідача (вих. № 1074, документ сформований в системі "Електронний суд" 27.01.2025 року, т. 3 а. с. 63-67), в яких зазначено, що зі сторони відповідача жодних вимог в частині поставки товару, який начебто не був поставлений або повернення коштів за непоставлений товар на адресу позивача не надходило. Проведення внутрішньої перевірки відповідачем здійснено на підставі наказу №909 від 28.08.22024 року, при цьому проведення розрахунків та поставка товару здійснювалась і після 28.08.2024 року. Крім того, матеріали справи не містять належних доказів, які підтверджують факт того, що саме з місця поставки / передачі товару (склад позивача), на користь відповідача не були передані матеріали за спірними видатковими накладними. При цьому, жодних вимог в частині несплати грошових коштів за сторони відповідача за видатковими накладними №0004 від 30.04.2024 року, №0005 від 08.05.2024 року, №0006 від 08.05.2024 року, № 0007 від 09.05.2024 року, №0008 від 09.05.2024 року, №0009 від 13.05.2024 року, №0012 від 15.05.2024 року, №0013 від 15.05.2024 року позивачем не ставиться.

Видаткові накладні, що надані відповідачем із завищеними сумами ніколи не формувались позивачем, ніколи не надавались до оплати. Позивач не використовував так звані підроблені накладні та не отримував за них кошти. Відповідач вказав, що видаткові накладні із завищеними цінами були використані саме його працівником, а не працівником позивача.

Відповідно до прохальної частини вищезазначених письмових пояснень позивач просив суд:

- поновити строк на подачу додаткових доказів у справі;

- долучити до матеріалів справи докази - адвокатський запит адвоката Тетері В. І. від 15.01.2025 року на адресу відповідача з доказами направлення; адвокатський запиту адвоката Тетері В. І. від 17.01.2025 року на адресу ТОВ "ІНВЕНТУМ УКРАЇНА" з доказами направлення; лист - відповідь ТОВ "ІНВЕНТУМ УКРАЇНА" від 23.01.2025 року №85 на адвокатський запит;

- поновити строк на подачу клопотання про витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України.

- витребувати у відповідача наступну інформацію: документи на підтвердження виконання робіт з капітального ремонту котла СК-29/24 ст. 5; документи на підтвердження використаних матеріалів для виконання робіт з капітального ремонту котла СК-29/24 ст. 5; документи на підтвердження залишків матеріалів, за результатами виконаного капітального ремонту котла СК-29/24 ст. 5; документи на підтвердження реалізації продукції, поставленої ТОВ "ГП Комплексні рішення" в межах Договору поставки №12/37-24 від 05 квітня 2024 року на користь інших осіб;

- витребувати у ТОВ "ІНВЕНТУМ УКРАЇНА" наступну інформацію: документи на підтвердження виконання робіт з капітального ремонту котла СК-29/24 ст. 5, що належить відповідачу; інформацію про роботи, обсяг, матеріали, що були використанні про таких роботах, що проводились ТОВ "ІНВЕНТУМ УКРАЇНА" протягом квітня 2024 року по теперішній час на користь відповідача.

Ухвалою від 31.01.2025 року суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про поновлення строків на подачу додаткових доказів у справі (адвокатського запиту адвоката Тетері В. І. від 15.01.2025 року на адресу відповідача з доказами направлення; адвокатського запиту адвоката Тетері В. І. від 17.01.2025 року на адресу ТОВ "ІНВЕНТУМ УКРАЇНА" з доказами направлення; листа - відповіді ТОВ "ІНВЕНТУМ УКРАЇНА" від 23.01.2025 року №85 на адвокатський запит) та про поновлення строку на подачу клопотання про витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України (вх. № 1074 від 28.01.2025 року). Залишив без розгляду клопотання ТОВ "ГП Комплексні рішення" про долучення до матеріалів справи доказів; витребування у відповідача та у ТОВ "ІНВЕНТУМ УКРАЇНА" відповідної інформації.

06.02.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи клопотання про зупинення розгляду справи (датоване 24.01.2025 року), яке в силу технічних збоїв не було доставлено до суду, а звернення до технічної підтримки результатів не дало (вх.№ 1554, т. 3 а. с. 89 - 92).

Також 07.02.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло ідентичне клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 1657, документ сформовано в системі "Електронний суд" 24.01.2025 року, т. 3 121, 122). Обґрунтовуючи подане клопотання, відповідач зазначив, що за фактом підробки документів та заволодіння грошовими коштами ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" Кременчуцьким РУП ГУ НП в Полтавській області наразі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024172030000106 від 27.09.2024 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України. Наразі у вказаному кримінальному провадженні проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, у т.ч. на підставі наданих слідчим суддею Автозаводського районного суду м. Кременчука дозволів (справа 524/13417/24). З огляду на наведені обставини, відповідач вважає, що обраний позивачем спосіб захисту, який за відсутності предмета спору спрямований не на відновлення свого майнового становища, а на забезпечення службовими особами ТОВ "ГП Комплексні Рішення" свого захисту від кримінального переслідування. Вказана справа має суттєве значення для відповідача, оскільки, крім того, що має фінансову складову, ще й значною мірою ставить під загрозу ділову репутацію підприємства, яке здійснює поставки продукції на міжнародному рівні, і її об`єктивне вирішення залежить від результатів досудового та судового розгляду вищезазначеного кримінального провадження.

10.02.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження (вх. №1727, т. 3 а. с. 154 - 157), в яких зазначено, що доводи відповідача є необґрунтованими, безпідставними, та такими що не підлягають задоволенню. Фактично відповідач під поданим клопотанням намагається створити уявлення у суду про ділову репутацію директора ОСОБА_12 . В той же час, вирок у відношенні ОСОБА_12 стосується обставин 2007-2010 років. Пред`явлені обвинувачення в рамках вироку у справі №1-488/2010 стосуються невиконання судових рішень, та жодним чином не пов`язані ні з підробленням первинної документації, ні з шахрайством в порядку ст. 190 КК України. Обставини кримінального провадження у справі №1-488/2010 не мають жодного відношення до обставин даної господарської справи, та господарських зобов`язань, які виникли між сторонами за договором №12/37-24 поставки продукції від 05 квітня 2024 року.

Позивач вказує також на наявність судових рішень відносно директора ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" Вікарія М. В. та зазначає, що всі посилання зі сторони відповідача на загрозу ділової репутації відповідача, є нічим іншим, як виключні власні, абстрактні доводи, які спростовують наявними рішеннями судів, про те, що ділової репутації зі сторони відповідача не існує. Також не вбачається, яким чином обставини в частині не поставки товару за іншими видатковими накладними та рахунками та обставини неналежної роботи працівників відповідача, впливають на обставини, в частині неналежної оплати ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" рахунків за поставку продукції, яка зі сторони відповідача отримана, про що останній не заперечує. Обставини та предмет даної господарської справи, та досудове розслідування в межах кримінального провадження №42024172030000106 від 27.09.2024 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України не є пов`язаними.

Відповідно до п. п.5 ч.1. ст.227 Господарського процесуального кодексу, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З аналізу наведеної норми вбачається, що зупинення провадження в господарській справі допускається виключно у випадку наявності іншої справи, яка розглядається судом в порядку адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

Суд погоджується з доводами позивача, що згідно поданого клопотання відповідача вбачається, що кримінальне провадження №42024172030000106 від 27.09.2024 за ч.4 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України перебуває на стадії досудового розслідування, яке, відповідно до ст.283 Кримінального процесуального кодексу України, може закінчитись однією з наступних процесуальних дій прокурора: 1) закриття кримінального провадження; 2) звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Зупинення провадження у даній справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які встановлюються іншим судом, у принципі не можуть бути встановлені господарським судом у даній справі з незалежних від нього (суду) законодавчо зумовлених причин.

Судом встановлено, що станом на час розгляду даної справи, відсутня справа, що розглядається в порядку кримінального судочинства, відтак у суду відсутня правова підстава для зупинення провадження у даній справі.

07.02.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява (вх. № 1658, т. 3 а. с. 150), в якій зазначено, що на час підготовки відзиву адвокат Євсюков Ф. Б. ще не надав відповідачу правничу допомогу у повному обсязі і не отримав гонорар за виконану роботу, а тому надати суду вичерпний перелік доказів понесених відповідачем судових витрат на правничу допомогу наразі не надається можливим. З огляду на зазначене відповідач просив вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

05.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (далі - відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГП Комплексні рішення" (далі - позивач, постачальник) було укладено договір №12/37-24 поставки продукції (далі - договір, т. 1 а. с. 17,18).

На умовах цього договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець - оплатити і прийняти продукцію (далі - товар). Товар може бути переданий покупцю партіями (п. 1.1 договору).

Ціна товару, який підлягає передачі за цим договором, визначається сторонами та вказується в рахунках на оплату товару або додатках до даного договору, які вважаються його невід`ємною частиною. Сторони погоджуються з тим, що оплата покупцем рахунку, виставленого постачальником, засвідчує факт згоди покупця із ціною товару. Сторони домовились, що ціна товару, визначена сторонами, вважається звичайною та відповідає рівню справедливих ринкових цін згідно чинного законодавства (п. 1.2 договору).

Остаточна сума договору складається з усіх підписаних сторонами специфікацій (п. 1.2 договору).

Товар поставляється згідно заявки покупця в терміни зазначені в додатках на кожну окрему поставку (п. 2.1 договору).

Місцем передачі товару є склад Постачальника (п. 2.2 договору).

Поставка товару здійснюється транспортом та за рахунок покупця (п. 2.5 договору).

Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару і відповідної документації на товар покупцеві (підписання видаткової накладної) (п. 2.6 договору).

Оплата проводиться па умовах попередньої оплати згідно рахунків на оплату (п. 3.1 договору).

За узгодженням сторін, можлива поставка товару з наступною оплатою (п. 3.2 договору).

За умов розрахунку відповідно пункту 3.2 даного договору, покупець зобов`язується зробити перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, по факту поставки всієї партії товару, але не пізніше 20 робочих днів (п. 3.3 договору).

При прийманні товару за кількістю і якістю сторони керуються цим договором, а також у частині, не врегульованій цим договором, чинним законодавством України, зокрема Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (п. 4.2 договору).

У випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України (п. 6.1 договору).

У випадку прострочення терміну оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати (п. 6.2 договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печаткою обома сторонами та діє до 31 грудня 2024 року та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявить про відмову від співпраці до кінця календарного року. Припинення договору не тягне за собою припинення невиконаних зобов`язань та не звільняє від відповідальності за їх невиконання (п. 8.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами укладено ряд специфікацій - додатків до договору (невід`ємні частини договору), за якими сторонами узгоджувалися найменування, кількість, ціна, вартість товару, порядок розрахунків, термін постачання тощо.

Відповідно до п. 2 додатків № 5, 6 до договору №12/37-24 від 05.04.2024 року сторони узгодили, що оплата за товар здійснюється шляхом попередньої оплати, на підставі виставленого рахунку, у розмірі не менш 50% вартості до відвантаження товару. Оплата решти вартості відвантаженого товару (по кожному видатковому документу) здійснюється по факту поставки, але у строк не більше ніж п`ять (5) робочих днів.

У додатках № 7, 9 до договору №12/37-24 від 05.04.2024 року сторони узгодили, що оплата за товар здійснюється шляхом попередньої оплати, на підставі виставленого рахунку, у розмірі не менш 50% вартості замовленого до відвантаження товару. Оплата решти вартості відвантаженого товару (по кожному видатковому документу) здійснюється по факту поставки, але у строк не більше ніж п`ять (5) робочих днів.

Постачання товару здійснюється транспортом покупця та за рахунок покупця на умовах EXW м. Дніпро, склад постачальника (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2020 року) (п. 4 додатків № 5, 6, 7, 9 до договору №12/37-24 від 05.04.2024 року).

Позивач зазначає, що ним на виконання умов договору та відповідно до додатків до договору сформовано та направлено на оплату ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" рахунки на оплату у загальному розмірі 16 222 992,94 грн (№ CS-00006/24 від 08 квітня 2024 року на суму 43 200,00 грн; № CS-00007/24 від 08 квітня 2024 року на суму - 9 420,84 грн; № CS-000011/24 від 23 квітня 2024 року на суму - 2 458 656,00 грн; № CS-000012/24 від 23 квітня 2024 року на суму - 532 500,00 грн; № CS-000013/24 від 23 квітня 2024 року на суму - 1 113 780,00 грн; № CS-000014/24 від 07 травня 2024 року на суму - 944 344,80 грн; № CS-000015/24 від 07 травня 2024 року на суму - 3 836 426,40 грн; № CS-000016/24 від 07 травня 2024 року на суму - 3 409 062,00 грн; № CS-000019/24 від 24 червня 2024 року на суму - 1 379 958,10 грн; № CS-000022/24 від 01 серпня 2024 року на суму - 43 200,00 грн; № CS-000023/24 від 05 серпня 2024 року на суму - 387 979,20 грн; № CS-000024/24 від 06 серпня 2024 року на суму - 724 386,00 грн; № CS-000025/24 від 15 серпня 2024 року на суму - 428 619,60 грн; № CS-000026/24 від 20 серпня 2024 року на суму - 180 000,00 грн; № CS-000028/24 від 29 серпня 2024 року на суму - 472 260,00 грн; № CS-000029/24 від 12 вересня 2024 року на суму - 259 200,00 грн) (т. 1 а. с. 31 - 36, 179 - 193).

Однак відповідачем було здійснено оплату рахунків № CS-000013/24 від 23 квітня 2024 року на суму - 1 113 780,00 грн, № CS-000014/24 від 07 травня 2024 року на суму - 944 344,80 грн; № CS-000015/24 від 07 травня 2024 року на суму - 3 836 426,40 грн, № CS-000019/24 від 24 червня 2024 року на суму - 1 379 958,10 грн; № CS-000028/24 від 29 серпня 2024 року на суму - 472 260,00 грн; № CS-000029/24 від 12 вересня 2024 року на суму - 259 200,00 грн - не в повному обсязі, у результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 942 871,30 грн.

На виконання умов договору та додатків до нього позивач поставив відповідачу товар, зокрема:

- поставка товару в межах умов додатку №5 від 23.04.2024 року та рахунку № CS-000013/24 від 23 квітня 2024 року на суму 1 113 780,00 грн була здійснена 09.05.2024 року (видаткова накладна №0007 від 09.05.2024 року на суму 90 000,00 грн, товарно - транспортна накладна №0005 від 08.05.2024 року, т. 1 а. с. 37, 38), 13.05.2024 року (видаткова накладна №0009 від 13.05.2024 року на суму 587 340,00 грн, товарно - транспортна накладна №0007 від 13.05.2024 року, т. 1 а. с. 39, 40) та 15.05.2024 року (видаткова накладна №0013 від 15.05.2024 року на загальну суму 482 700,00 грн (436 440,00 грн - сума, на яку поставлено товар за рахунком № CS-000013/24 , товарно - транспортна накладна №00010 від 15.05.2024 року, т. 1 а. с. 41, 42). Відповідачем сплачено по рахунку № CS-000013/24 від 23 квітня 2024 року грошові кошти у розмірі 1 113 000,00 грн (недоплачено 780,00 грн);

- поставка товару в межах умов додатку №6 від 07.05.2024 року та рахунку № CS-000014/24 від 07 травня 2024 року на загальну суму 944 344,80 грн була здійснена 11.06.2024 року (видаткова накладна №0017 від 11.06.2024 року на суму 132 026,40 грн, товарно - транспортна накладна №00012 від 11.06.2024 року, т. 1 а. с. 43, 44), 19.08.2024 року (видаткова накладна №0035 від 19.08.2024 року на суму 103 118,40 грн, товарно - транспортна накладна №00018 від 19.08.2024 року, т. 1 а. с. 45, 46) та 09.09.2024 року (видаткова накладна №0045 від 09.09.2024 року на суму 709 200,00 грн, товарно - транспортна накладна №00021 від 09.09.2024 року, т. 1 а. с. 47, 48). Відповідачем сплачено по рахунку № CS-000014/24 від 07.05.2024 року грошові кошти у розмірі 923 040,00 грн (недоплачено 21 304,80 грн);

- поставка товару в межах умов додатку №7 від 07.05.2024 року та рахунку № CS-000015/24 від 07 травня 2024 року на загальну суму 3 836 426,40 грн була здійснена 11.06.2024 року (видаткова накладна №0015 від 11.06.2024 року на суму 76 800,00 грн, товарно - транспортна накладна №00011 від 11.06.2024 року, видаткова накладна №0018 від 11.06.2024 року на суму 30 096,00 грн, товарно - транспортна накладна №00012 від11.06.2024 року, т. 1 а. с. 51, 52) 18.06.2024 року (видаткова накладна №0023 від 18.06.2024 року на суму 118 404,00 грн, товарно - транспортна накладна №00013 від 18.06.2024 року, т. 1 а. с. 53, 54), 02.07.2024 року (видаткова накладна №0025 від 02.07.2024 року на суму 802 076,40 грн, товарно - транспортна накладна №00014 від 02.07.2024 року, т. 1 а. с. 55, 56), 09.07.2024 року (видаткова накладна №0030 від 09.07.2024 року на суму 559 650,00 грн, товарно - транспортна накладна №00016 від 09.07.2024 року, т. 1 а. с.57, 58), 22.08.2024 року (видаткова накладна №0040 від 22.08.2024 року на суму 1 805 481,60 грн, товарно - транспортна накладна №00019від 22.08.2024 року, т. 1 а. с. 59, 60), 09.09.2024 року (видаткова накладна №0046 від 09.09.2024 року на суму 428 318,40 грн, товарно - транспортна накладна №00021 від 09.09.2024 року, т. 1 а. с. 61, 62).

Відповідачем сплачено по рахунку № CS-000015/24 від 07.05.2024 року грошові кошти у розмірі 3 024 399,90 грн. Позивач також зазначає, що відповідачем в межах проведення оплати за рахунком фактурою №CS-000016/24 від 07.05.2024 року внесено грошові кошти у більшому розмірі ніж зазначено у рахунку - на 40 938,00 грн. Вказаний надлишок був зарахований позивачем до рахунку №CS-000015/24 від 07.05.2024 року. Отже заборгованість відповідача в частині оплати грошових коштів за рахунком № CS-000015/24 від 07.05.2024 року склала 771 088,50 грн);

- поставка товару в межах умов додатку №9 від 24.06.2024 року та рахунку № CS-000019/24 від 24 червня 2024 року на загальну суму 1 379 958,10 грн була здійснена 04.07.2024 року (видаткова накладна №0026 від 04.07.2024 року на суму 741 608,08 грн, товарно - транспортна накладна №00015 від 04.07.2024 року, т. 1 а. с. 63, 64), 09.07.2024 року (видаткова накладна №0028 від 09.07.2024 року на суму 171 600,00 грн, видаткова накладна №0027 від 09.07.2024 року на суму 232 750,02 грн, товарно - транспортна накладна №00016 від 09.07.2024 року, т. 1 а. с. 65, 66), 19.08.2024 року (видаткова накладна №0039 від 19.08.2024 року на суму 234 000,00 грн, товарно - транспортна накладна №00018 від 19.08.2024 року, т. 1 а. с. 67, 68).

Відповідачем сплачено по рахунку № CS-000019/24 від 24.06.2024 року грошові кошти у розмірі 1 355 600,10 грн (недоплачено 24 358,00 грн);

- поставка товару в межах умов додатку №16 від 29.08.2024 року та рахунку № CS-000028/24 від 29.08. 2024 року на загальну суму 472 260,00 грн була здійснена 11.09.2024 року (видаткова накладна №0049 від 11.09.2024 року на суму 472 260,00 грн, товарно - транспортна накладна №00023 від 11.09.2024 року, т. 1 а. с. 69, 70).

Відповідачем сплачено по рахунку № CS-000028/24 від 29.08.2024 року грошові кошти у розмірі 438 600,00 грн (недоплачено 33 660,00 грн);

- поставка товару в межах умов додатку №18 від 12.09.2024 року та рахунку № CS-000029/24 від 12.09.2024 року на загальну суму 259 200,00 грн була здійснена 17.09.2024 року (видаткова накладна №0050 від 17.09.2024 року на суму 259 200,00 грн, товарно - транспортна накладна №00024 від 17.09.2024 року, т. 1 а. с. 71, 72).

Відповідачем сплачено по рахунку № CS-000029/24 від 29.08.2024 року грошові кошти у розмірі 167 520,00 грн (недоплачено 91 680,00 грн).

Як зазначає позивач, всі розбіжність у вартості товару (з ПДВ) між додатками до договору та рахунками на оплату пояснюється тим, що під час виконання умов договору в усній формі вносилися корегування в частині кількості товару, а отже і його вартості.

Позивач стверджує, що 30.10.2024 року ним було проведено звірку взаємних розрахунків між ТОВ "ГП Комплексні рішення" та ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" в межах виконання зобов`язань в частині договору та встановлено розбіжності в частині повної оплати покупцем суми за поставлений товар. Було складено відповідні акти звірки взаємних розрахунків в межах договору та направлені на офіційну поштову адресу відповідача, також засобами електронного зв`язку, що підтверджується копіями супровідного листа вих.№24-143-11 від 06.11.2024 року, опису вкладення, поштової накладної, фіскального чеку та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а. с. 100 - 103).

13.11.2024 року позивачем направлено на адресу відповідача лист - вимогу вх. № 24-144-11 про сплату заборгованості, що підтверджується копіями опису вкладення, поштової накладної та фіскального чеку (т. 1 а. с. 104 - 107).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою, на підставі якої було відкрите та на даний час Кременчуцькою окружною прокуратурою Полтавської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024172030000106 від 27.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України (т. 2 а. с. 222).

22.11.2024 року відповідач направив на адресу позивача відповідь (вих. №01-19/1290) на лист - вимогу (№24-144-11 від 13.11.2024 року), де було вказано про недопоставку матеріалів, сумніви щодо оригінальності первинних бухгалтерських документів, отриманих від позивача, та про триваюче досудове розслідування у кримінальному провадженні, загальну суму збитків завданих відповідачу неправомірними діями.

Позивач зазначає, що відповідач не оплатив за поставлений товар в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 942 871,30 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язку зі сплати товару, позивач на підставі п. 6.2 договору, ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу пеню на суму 32 022,05 грн, 3% річних на суму 5 644,68 грн та інфляційні на суму 48 920,03 грн.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (копії): договір №12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року, додаток №1 від 05.04.2024 року до договору№12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року; додаток №2 від 08.04.2024 року до договору№12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року; додаток №3 від 23.04.2024 року до договору№12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року; додаток №4 від 23.04.2024 року до договору№12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року; додаток №5 від 23.04.2024 року до договору№12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року; додаток №6 від 07.05.2024 року до договору№12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року; додаток №7 від 07.05.2024 року до договору№12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року; додаток №8 від 07.05.2024 року до договору№12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року; додаток №9 від 24.06.2024 року до договору№12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року; додаток №10 від 27.06.2024 року до договору№12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року; додаток №11 від 01.08.2024 року до договору№12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року; додаток №12 від 05.08.2024 року до договору№12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року; рахунки фактури та рахунки на оплату: № CS-00006/24 від 08 квітня 2024 року на суму 43 200,00 грн; № CS-00007/24 від 08 квітня 2024 року на суму - 9 420,84 грн; № CS-000011/24 від 23 квітня 2024 року на суму - 2 458 656,00 грн; № CS-000011/24 від 23 квітня 2024 року на суму - 2 595 600,00 грн; № CS-000012/24 від 23 квітня 2024 року на суму - 532 500,00 грн; № CS-000013/24 від 23 квітня 2024 року на суму - 1 113 780,00 грн; № CS-000014/24 від 07 травня 2024 року на суму - 944 344,80 грн; № CS-000015/24 від 07 травня 2024 року на суму - 3 836 426,40 грн; № CS-000016/24 від 07 травня 2024 року на суму - 3 409 062,00 грн; № CS-000016/24 від 07 травня 2024 року на суму - 3 315 000,00 грн; № CS-000019/24 від 24 червня 2024 року на суму - 1 379 958,10 грн; № CS-000022/24 від 01 серпня 2024 року на суму - 43 200,00 грн; № CS-000023/24 від 05 серпня 2024 року на суму - 387 979,20 грн; № CS-000023/24 від 05 серпня 2024 року на суму - 355 435,20 грн; № CS-000024/24 від 06 серпня 2024 року на суму - 724 386,00 грн; № CS-000024/24 від 06 серпня 2024 року на суму - 943 800,00 грн; № CS-000025/24 від 15 серпня 2024 року на суму - 428 619,60 грн; № CS-000026/24 від 20 серпня 2024 року на суму - 180 000,00 грн; № CS-000028/24 від 29 серпня 2024 року на суму - 472 260,00 грн; № CS-000029/24 від 12 вересня 2024 року на суму - 259 200,00 грн; видаткові накладні: №0002 від 15.04.2024 року на суму 9 420,84 грн, №0003 від 15.04.2024 року на суму 43 200,00 грн, №0004 від 30.04.2024 року на суму 793 756,80 грн, №0005 від 08.05.2024 року на суму 528 000,00 грн, №0006 від 08.05.2024 року на суму 547 488,00 грн, №0007 від 09.05.2024 року на суму 90 000,00 грн, №0007 від 09.05.2024 року на суму 330 000,00 грн, №0008 від 09.05.2024 року на суму 551 232,00 грн, №0009 від 13.05.2024 року на суму 587 340,00 грн, №0010 від 13.05.2024 року на суму 4 500,00 грн, №0011 від 13.05.2024 року на суму 284 400,00 грн, №0012 від 15.05.2024 року на суму 235 519,20 грн, №0013 від 15.05.2024 року на суму 482 700,00 грн, №0014 від 11.06.2024 року на суму 96 000,00 грн, №0015 від 11.06.2024 року на суму 76 800,00 грн, №0016 від 11.06.2024 року на суму 594 000,00 грн, №0017 від 11.062024 року на суму 132 026,40 грн, №0018 від 11.06.2024 року на суму 30 096,00 грн, №0019 від 18.06.2024 року на суму 874 140,00 грн, №0020 від 18.06.2024 року на суму 78 000,00 грн, №0022 від 18.06.2024 року на суму 626 106,00 грн, №0023 від 18.06.2024 року на суму 118 404,00 грн, №0025 від 02.07.2024 року на суму 802 076,40 грн, №0026 від 04.07.2024 року на суму 741 608,08 грн, №0027 від 09.07.2024 року на суму 232 750,02 грн, №0028 від 09.07.2024 року на суму 171 600,00 грн, №0029 від 03.07.2024 року на суму 46 410,00 грн, №0030 від 09.07.2024 року на суму 559 650,00 грн, №0034 від 01.08.2024 року на суму 43 200,00 грн, №0035 від 19.08.2024 року на суму 103 118,40 грн, №0036 від 19.08.2024 року на суму 387 979,20 грн, №0037 від 19.08.2024 року на суму 47 940,00 грн, №0038 від 19.08.2024 року на суму 428 619,60 грн, №0039 від 19.08.2024 року на суму 234 000,00 грн, №0040 від 22.08.2024 року на суму 1 805 481,60 грн, №0041 від 22.08.2024 року на суму 285 681,60 грн, №0042 від 27.08.2024 року на суму 724 386,00 грн, №0043 від 30.08.2024 року на суму 90 000,00 грн, №0044 від 02.09.2024 року на суму 90 000,00 грн, №0045 від 09.09.2024 року на суму 709 200,00грн, №0046 від 09.09.2024 року на суму 428 318,40 грн, №0047 від 09.09.2024 року на суму 760 784,40 грн, №0049 від 11.09.2024 року на суму 472 260,00 грн, №0050 від 17.09.2024 року на суму 259 200,00 грн, товарно - транспортні накладні: №0001 від 30.04.2024 року, №0003 від 08.05.2024 року, №0004 від 08.05.2024 року, №0005 від 08.05.2024 року, №0006 від 09.05.2024 року, №0007 від 13.05.2024 року, №0008 від 13.05.2024 року, №0009 від 15.05.2024 року, №00010 від 15.05.2024 року, №00011 від 11.06.2024 року, №00012 від 11.06.2024 року, №00013 від 18.06.2024 року, №00015 від 04.07.2024 року, №00016 від 09.07.2024 року, №00018 від 19.08.2024 року, №00019 від 22.08.2024 року, №00020 від 27.08.2024 року, №00021 від 09.09.2024 року, №00023 від 11.09.2024 року, №00024 від 17.09.2024 року, №007002218 від 15.04.2024 року, №005019847 від 15.04.2024 року, №007004714 від 01.08.2024 року, №007005322 від 30.08.2024 року, №007005356 від 02.09.2024 року, копію листа - відповіді фізичної особи - підприємця Попугая А. Г. (вих. №1 від 15.01.2025 року) з додатками (копії актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №5 від 08.05.2024 року, №6 від 09.05.2024 року, №8 від 14.05.2024 року, №10 від 16.05.2024 року, товарно - транспортних накладних №0003 від 08.05.2024 року, №0004 від 08.05.2024 року, №0005 від 08.05.2024 року, №0007 від 09.05.2024 року, №0008 від 13.05.2024 року, №0009 від 15.05.2024 року, №00010 від 15.05.2024 року), виписки за контрагентом з 01.04.2024 року по 06.11.2024 року, акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.04.2024 -30.10.2024, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, лист вих. № 24-13-11 від 06.11.2024 року, поштова накладна №4909400034454 від 07.11.2024 року, фіскальний чек від 07.11.2024 року, опис вкладення від 07.11.2024 року, листа - вимога (вих №24-144-11 від 13.11.2024 р.), опис вкладення від 14.11.2024 р., поштова накладна №4909400046312 від 14.11.2024 р., фіскальний чек 14.11.2024 р., лист - відповідь вих. №01-19/1290 від 22.11.2024 року,

Докази, додані позивачем до клопотання (вих. № 1074, документ сформований в системі "Електронний суд" 27.01.2025 року) - адвокатський запит адвоката Тетері В. І. від 15.01.2025 року на адресу відповідача з доказами направлення; адвокатський запиту адвоката Тетері В. І. від 17.01.2025 року на адресу ТОВ "ІНВЕНТУМ УКРАЇНА" з доказами направлення; лист - відповідь ТОВ "ІНВЕНТУМ УКРАЇНА" від 23.01.2025 року №85 на адвокатський запит - судом залишені без розгляду.

На підтвердження обґрунтованості заперечень позовних вимог відповідач надав наступні докази (копії): договір №12/37-24 поставки продукції від 05.04.2024 року з додатками; видаткові накладні, що також були надані позивачем, платіжні інструкції на підтвердження оплати отриманого товару, видаткові накладні: №0004 від 30.04.2024 року на суму 687 412,80 грн, №0004 від 30.04.2024 року на суму 962 524,80 грн, №0005 від 08.05.2024 року на суму 792 000,00 грн, №0006 від 08.05.2024 року на суму 693 484,80 грн, №0007 від 09.05.2024 року на суму 330 000,00 грн, №0008 від 09.05.2024 року на суму 698 227,20 грн, №0009 від 13.05.2024 року на суму 935 220,00 грн, №0012 від 15.05.2024 року на суму 297 175,20 грн, №0013 від 15.05.2024 року на суму 974 316,00 грн, висновок ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" за матеріалами службового розслідування стосовно невідповідності кількості завезених вогнетривких матеріалів від 16.09.2024 року, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, лист - відповідь вих. №01-19/1290 від 22.11.2024 року, принтскрин електронної пошти, конверт на адресу позивача, опис вкладення у цінний лист, поштову накладну №3961017298136, принтскрин сторінки сайту АТ "Укрпошта" з відстеженням поштового направлення, ухвалу від 11.12.2024 року Автозаводського районного суду м. Кременчука по справі №524/13417/24.

Докази, додані відповідачем до заперечення на відповідь на відзив (вх. № 733 від 21.01.2025 року) не прийняті судом до розгляду (відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України).

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу приписів частин 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець - оплатити і прийняти продукцію (далі - товар). Товар може бути переданий покупцю партіями.

Місцем передачі товару є склад постачальника (п. 2.2 договору).

Поставка товару здійснюється транспортом та за рахунок покупця (п. 2.5 договору).

Судом встановлено, що на виконання умов договору та відповідно до специфікацій - додатків до договору ТОВ "ГП Комплексні рішення" було передано у власність відповідачу відповідний товар на загальну суму 16 222 992,94 грн.

Стосовно спірної поставки товару на виконання умов додатків до договору №5 від 23.04.2024 року, №6 від 07.05.2024 року, №7 від 07.05.2024 року, № 9 від 24.06.2024 року, №16 від 29.08.2024 року, №18 від 12.09.2024 року судом встановлено, що сторонами було підписано та скріплено печатками видаткові накладні №0007 від 09.05.2024 року на суму 90 000,00 грн, №0009 від 13.05.2024 року на суму 587 340,00 грн, №0013 від 15.05.2024 року на загальну суму 482 700,00 грн (436 440,00 грн - сума, на яку поставлено товар за рахунком № CS-000013/24), №0017 від 11.06.2024 року на суму 132 026,40 грн, №0035 від 19.08.2024 року на суму 103 118,40 грн, №0045 від 09.09.2024 року на суму 709 200,00 грн, №0015 від 11.06.2024 року на суму 76 800,00 грн, №0018 від 11.06.2024 року на суму 30 096,00 грн, №0023 від 18.06.2024 року на суму 118 404,00 грн, №0025 від 02.07.2024 року на суму 802 076,40 грн, №0030 від 09.07.2024 року на суму 559 650,00 грн, №0040 від 22.08.2024 року на суму 1 805 481,60 грн, №0046 від 09.09.2024 року на суму 428 318,40 грн, №0026 від 04.07.2024 року на суму 741 608,08 грн, №0028 від 09.07.2024 року на суму 171 600,00 грн, №0027 від 09.07.2024 року на суму 232 750,02 грн, №0039 від 19.08.2024 року на суму 234 000,00 грн, №0049 від 11.09.2024 року на суму 472 260,00 грн, №0050 від 17.09.2024 року на суму 259 200,00 грн.

Умовами договору передбачено, що:

-ціна товару, який підлягає передачі за цим договором, визначається сторонами та вказується в рахунках на оплату товару або додатках до даного договору, які вважаються його невід`ємною частиною. Сторони погоджуються з тим, що оплата покупцем рахунку, виставленого постачальником, засвідчує факт згоди покупця із ціною товару. Сторони домовились, що ціна товару, визначена сторонами, вважається звичайною та відповідає рівню справедливих ринкових цін згідно чинного законодавства (п. 1.2 договору);

-оплата проводиться па умовах попередньої оплати згідно рахунків на оплату (п. 3.1 договору);

- за узгодженням сторін, можлива поставка товару з наступною оплатою (п. 3.2 договору);

-за умов розрахунку відповідно пункту 3.2 даного договору, покупець зобов`язується зробити перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, по факту поставки всієї партії товару, але не пізніше 20 робочих днів (п. 3.3 договору).

На виконання вимог договору та додатків до нього, позивачем було сформовано спірні рахунки на оплату: № CS-000013/24 від 23 квітня 2024 року на суму - 1 113 780,00 грн, № CS-000014/24 від 07 травня 2024 року на суму - 944 344,80 грн; № CS-000015/24 від 07 травня 2024 року на суму - 3 836 426,40 грн, № CS-000019/24 від 24 червня 2024 року на суму - 1 379 958,10 грн; № CS-000028/24 від 29 серпня 2024 року на суму - 472 260,00 грн; № CS-000029/24 від 12 вересня 2024 року на суму - 259 200,00 грн, що були оплачені відповідачем не у повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку (наданою позивачем) та платіжними інструкціями (наданими відповідачем).

Оцінюючи доводи відповідача щодо підроблених видаткових накладних та невідповідності кількості фактично поставленого товару до кількості товару, зазначеного у видаткових накладних, суд зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 334 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18.

Як встановлено вище, постачання товару здійснювалось транспортом покупця та за рахунок покупця на умовах EXW м. Дніпро, склад постачальника (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2020 року) (п. 4 додатків № 5, 6, 7, 9 до договору №12/37-24 від 05.04.2024 року).

Згідно з базисом EXW (Ex Works Франко завод), який передбачений умовами договору та його додатками, обов`язки вантажовідправника мінімальні, у той час як обов`язки одержувача максимальні. На покупця покладаються всі витрати і ризики з транспортування товару прямо від складу/фабрики продавця до місця призначення.

Судом встановлено, що поставка спірного товару здійснювалась ФОП Попугай зі складу постачальника (позивача) транспортним засобом MAN реєстраційний номер № НОМЕР_1 та за рахунок покупця, що підтверджується товарно транспортними накладними: №0005 від 08.05.2024 року, №0007 від 13.05.2024 року, №00010 від 15.05.2024 року, №00012 від 11.06.2024 року, №00018 від 19.08.2024 року, №00021 від 09.09.2024 року, №00011 від 11.06.2024 року, №00012 від11.06.2024 року, №00013 від 18.06.2024 року, №00014 від 02.07.2024 року, №00016 від 09.07.2024 року, товарно - транспортна накладна №00019 від 22.08.2024 року, №00021 від 09.09.2024 року, №00015 від 04.07.2024 року, №00016 від 09.07.2024 року, №00018 від 19.08.2024 року, №00023 від 11.09.2024 року, №00024 від 17.09.2024 року.

Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. №363, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 визначають товарно-транспортні накладні обов`язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Отже товарно-транспортна накладна є основним документом на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень та одночасно з цим товарно-транспортна накладна виступає первинним документом бухгалтерського обліку.

Дана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 05.07.2018р. у справі №921/49/17-г/3.

Отже, товар після завантаження зі складу продавця переходить у власність відповідача та подальша матеріальна відповідальність в частині кількості товару, що надходить до відповідача покладається на перевізника.

Матеріали справи не містять належних доказів, які підтверджують факт того, що саме з місця поставки / передачі товару (склад позивача), на користь відповідача не були передані матеріали за спірними видатковими накладними.

Також, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження постачання позивачем товару не відповідної кількості та неналежної якості.

Верховний Суд у постанові від 10.11.2020 у справі № 910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом, фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Матеріали справи містять спірні видаткові накладні, які підписані зі сторони постачальника та покупця, та які містять відбитки печаток обох контрагентів, найменування товару, його ціну, кількість та посилання на спірний договір та додатки до нього.

Суд зазначає, що підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, що є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар на підставі договору.

Отже, підписуючи видаткові накладні відповідач погодився із асортиментом, кількістю та ціною товару, що поставлявся за видатковими накладними.

При цьому, суд відмічає, що позивач не заявляє будь-які грошові вимоги в частині оплати рахунків - фактури №CS-00011/24 від 23 квітня 2024 року та №CS-00012/24 від 23 квітня 2024 року (з тверджень позивача - вони є повністю оплачені відповідачем).

З матеріалів справи вбачається, що так звані підроблені видаткові накладні із завищеними цінами (№0007 від 09.05.2024 року на суму 330 000,00 грн, №0008 від 09.05.2024 року на суму 698 227,20 грн, №0009 від 13.05.2024 року на суму 935 220,00 грн, №0012 від 15.05.2024 року на суму 297 175,20 грн, №0013 від 15.05.2024 року на суму 974 316,00 грн) не містяться в обґрунтуванні позовних вимог щодо стягнення суми основної заборгованості.

Окрім того, відповідач підтверджує, що ним проводилася частково оплата за спірним договором та спірними рахунками, зокрема і після 28.08.2024 року (тобто після підписання відповідачем наказу №909 від 28.08.22024 року про проведення внутрішньої перевірки), що підтверджує факт отримання ним товару.

Відносно висновку за матеріалами службового розслідування стосовно невідповідності кількості завезених вогнетривких матеріалів, необхідних для ремонту котла №5 ЕСЦ (т. 2 а. с.216 - 221) суд зазначає, що він лише фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Висновок службового розслідування, не породжує певних правових наслідків, його результати не мають обов`язкового характеру, а є лише передумовою для прийняття уповноваженим суб`єктом відповідного рішення. Висновок службового розслідування не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії. Він не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не має обов`язкового характеру для суб`єкта по відношенню, до якого він винесений. Він базується виключно на поясненнях працівників відповідача без залучення уповноважених представників як позивача, так і перевізника, жодних письмових пояснень представників підприємства до висновку не долучено.

Крім того, ведення діловодства на підприємстві, як і облік товарно-матеріальних цінностей є внутрішньою діяльністю суб`єкта господарювання. Судом встановлено, що за фактом підробки документів та заволодіння грошовими коштами ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" Кременчуцьким РУП ГУ НП в Полтавській області наразі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024172030000106 від 27.09.2024 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України.

Водночас суд вказує, що дані обставини повинні доводитись в рамках кримінального провадження.

Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

При цьому, однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - "non concedit contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20).

Згідно з ст. 13 Цивільного кодексу України визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Таким чином, неповна сплата відповідачем за поставлений товар, до якого не виникло жодних зауважень, та який був прийнятий уповноваженим представником ТОВ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", очевидно свідчать про недобросовісність дій останнього як учасника цивільних правовідносин.

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, в тому числі змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним договором щодо здійснення ним поставки товару. Тоді як, доказів на підтвердження повної оплати поставленого позивачем товару на загальну суму 942 871,30 грн відповідач не надав, доводи позивача щодо настання строку для оплати поставленого товару не спростував.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено відсутності у нього, як покупця, обов`язку по оплаті коштів за поставлений товар.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини, надавши оцінку доводам учасників справи, господарський суд керуючись стандартом вірогідності доказів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги в частині стягнення заборгованості з оплати поставленого товару у розмірі 942 871,30 грн. Дана вимога є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 32 022,05 грн пені, 5 644,68 грн 3 % річних та 48 920,03 грн інфляційних втрат , суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

У випадку прострочення терміну оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки ІІБУ за кожний день прострочення оплати (п. 6.2 договору).

На підставі наведених положень договору та закону позивач заявив до стягнення з відповідача:

- інфляційні втрати у розмірі 48 920,03 грн;

- 3% річних у розмірі 5 644,68 грн;

- пеню у розмірі 32 022,05 грн.

Судом перевірені за допомогою Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга: закон" розрахунки інфляційних нарахувань, 3% річних та пені з врахуванням наведених вище положень законодавства, умов договору, вихідних даних та строку їх нарахування.

При цьому, судом встановлено, що при додаванні сум інфляційних втрат, зазначених у позовній заяві при розрахунку, судом отримано 32 022,05 грн, тоді як прохальна частина заяви про усунення недоліків (вх. №17084 від 17.12.2024 року, т. 1 а. с. 142 - 147), де вказано уточнені позовні вимоги, містить розмір інфляційних втрат - 48 920,03 грн; при додаванні сум 3% річних, зазначених у позовній заяві при розрахунку, судом отримано 5 710,28 грн, тоді як прохальна частина вищезазначеної заяви про усунення недоліків, де вказано уточнені позовні вимоги, містить розмір 3% річних - 5 644,68 грн; при додаванні сум пені, зазначених у позовній заяві при розрахунку, судом отримано 49 486,21 грн, тоді як прохальна частина вищезазначеної заяви про усунення недоліків, де вказано уточнені позовні вимоги, містить розмір пені - 32 022,05 грн;

Однак, за розрахунком суду, вірний розмір інфляційних втрат становить 35 622,95 грн, 3% річних - 5 412,96 грн, пені - 46 912,86 грн.

Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Отже, враховуючи вказане, а також те, що позивачем заявлено до стягнення пеню, розмір якої є менший ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що саме такий їх розмір (32 022,05 грн) підлягає стягненню з відповідача.

Тому суд прийшов до висновку, що правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги про стягнення 35 622,95 грн інфляційних втрат, 5 412,96 грн 3% річних та 32 022,05 грн пені.

Підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 13 297,08 грн інфляційних втрат та 231,72 грн 3% річних у суду відсутні.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати за поставлений товар і позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 942 871,30 грн, пені в сумі 32 022,05 грн, 3% річних в сумі 5 412,96 грн та інфляційних втрат у сумі 35 622,95 грн є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими документально та нормами матеріального права та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Суд звертає увагу, що учасники справи за наявності підстав мають право відповідно до норм ГПК України звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішень за нововиявленими обставинами.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (вул. Свіштовська, 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39609, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00152299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГП Комплексні рішення" (вул. Січеславська Набережна, 15А, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 45140312) 942 871,30 грн основного боргу, 32 022,05 грн пені, 5 412,96 грн 3% річних, 35 622,95 грн інфляційних втрат та 12 191,15 грн судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення складено та підписано 10.03.2025 року.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст..256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. М. Тимощенко


Суд	Господарський суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення	10.03.2025
Оприлюднено	12.03.2025
Номер документу	125714204
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них

Тимощенко О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 10.03.2025 по справі 917/2191/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —917/2191/24

Рішення від 10.03.2025

Рішення
від 10.03.2025 по справі 917/2191/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ