Рішення

від 07.03.2025 по справі 924/1032/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" березня 2025 р. Справа №924/1032/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Фрукт", м. Шепетівка Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТ-Польща" ("LST-Polska Sp. Z o.o." (Poland)), м. Наленчув, Республіка Польща

про стягнення 62968,44 євро, з яких 50040,00 євро штраф 0,1%, 12928,44 євро 3% річних

За участю представників сторін:

від позивача: Лісовський С.В. - згідно ордера від 01.04.2024р.

від відповідача: Ілікчієва К.І. - згідно ордера від 09.04.2024р.

У судовому засіданні, згідно ст. 240 ГПК України, проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення. Скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення проголошено 07.03.2025р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.10.2024р. прийнято справу №924/1032/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Фрукт", м. Шепетівка Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТ-Польща" ("LST-Polska Sp. z o.o." (Poland)), м. Наленчув Республіка Польща про стягнення 305816,80 євро до свого провадження та призначено підготовче засідання.

18.12.2024р. постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про прийняття заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 62968,44 євро, з яких 50040,00 євро штраф 0,1% та 12928,44 євро 3% річних. Також, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання.

08.01.2025р. постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 62968,44 євро, з яких 50040,00 євро штраф 0,1% та 12928,44 євро 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого товару (малини замороженої) відповідно до контрактів купівлі-продажу №PF07/09/22 від 07.09.2022р. та №PF12/09/22 від 12.09.2022р.

Вказує, що обов`язок відповідача по оплаті товару згідно контракту №PF07/09/22 настав 13.09.2022р., а обов`язок по оплаті товару згідно контракту №PF12/09/22 настав 16.09.2022р. Натомість, як зазначає позивач, відповідач сплатив за товар лише 02.05.2024р.

Тому, позивачем нараховано відповідачу штраф 0,1% з посиланням на п. 10.3 контрактів та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України на заборгованість в розмірі 110000,00 євро за період з 16.10.2022р. по 16.04.2023р.; на заборгованість в розмірі 168000,00 євро за період з 13.10.2022р. 13.04.2023р., а 3% річних нараховано з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України на заборгованість в розмірі 110000,00 євро за період з 16.09.2022р. до 02.05.2024р.; на заборгованість в розмірі 168000,00 євро за період з 13.09.2022р. до 02.05.2024р.

Відповідач вважає, що відсутній предмет спору, тому подав клопотання про закриття провадження у даній справі. В обгрунтування своєї позиції посилається на те, що 30.04.2024р. між позивачем та відповідачем була укладена мирова угода, що, на переконання відповідача, є угодою про врегулювання спору в розумінні ч. 2 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджується із стягненням штрафних санкцій та 3% річних посилаючись на те, що у абзаці 1 параграфу 3 вказаної мирової угоди позивач заявляє, що сплата "LST - Польща" суми, зазначеної в §2 абз. 1, повністю вичерпує претензії, зазначені в §1 абз. 1. У абзаці 1 параграфу 1 угоди, серед претензій, окрім суми основної заборгованості, вказуються відсотки, договірні штрафи та відшкодування судового збору.

Позивач 07.01.2025р. подав заперечення на клопотання про закриття провадження у даній справі, зауважуючи на тому, що заявлені до стягнення штрафні санкції та 3% річних відповідачем не сплачено, тому підстав для закриття провадження у справі не має.

На думку позивача, угоду від 30.04.2024р. не можна вважати мировою угодою в розумінні ст. 192 ГПК України, так як позивач не робить спільної заяви про її затвердження. Вважає, що документ від 30.04.2024р. є документом про наміри, які не були досягнуті сторонами. Вказані зобов`язання були виконані з порушенням умов, передбачених в договорі, тому обставина виконання на позбавляє позивача на право отримати компенсацію у зв`язку з неналежним виконанням умов договору.

У додаткових поясненнях від 30.01.2025р. позивач заперечує проти угоди, яка була укладена 30.04.2024р., вважаючи, що вона вчинена директором "Поділля Фрукт" з перевищенням повноважень.

Посилаючись на п. 6.5.3 Статуту ТОВ "Поділля Фрукт" та Баланс (звіт про фінансовий стан станом на 31.03.2024р.) і довідку, вважає, що в даному випадку для укладення оспорюваного правочину, з врахуванням його вартості, необхідним було отримання відповідної згоди учасника товариства.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на закритті провадження у справі.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛСТ-Польща" ("LST-Polska Sp z o.o." (Poland), як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Фрукт", як продавцем, укладено два контракти купівлі-продажу:

- контракт №PF07/09/22 від 07.09.2022р., згідно умов якого (п.1.1) продавець зобов`язується продати покупцеві на умовах DAP (згідно з ІНКОТЕРМС 2010р.) 60000 кг ягоди малини швидкозамороженої, семіпродукт, без додавання цукру. Загальна сума контракту становить 165000,00 євро (п. 2.1 контракту).

- контракт №PF12/09/22 від 12.09.2022р., згідно умов якого (п.1.1) продавець зобов`язується продати покупцеві на умовах DAP (згідно з ІНКОТЕРМС 2010р.) 80000 кг ягоди малини швидкозамороженої, семіпродукт, без додавання цукру. Загальна сума контракту становить 224000,00 євро (п. 2.1 контракту).

Всі інші умови вказаних контрактів є ідентичними.

Строки та дата поставки товару сторонами передбачено в розділі 3 контрактів. Так, згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3. продукція повинна бути поставлена в вересні 2022 року. В день відправки продавець передає покупцю по факсу копію інвойса та товарно-транспортної накладної. Оригінал інвойсу та товарно - транспортної накладної передається разом з товарами. Датою відвантаження вважається дата штемпеля у товарно-транспортній або залізничній накладній. Датою поставки товару є дата прибуття товару на адресу покупця.

Умови оплати сторони погодили у розділі 6 контрактів, зокрема, згідно п.п. 6.1, 6.2 контрактів платежі за товари, визначені цим контрактом мають бути здійснені у євро. Покупець оплачує 100% вартості товару в день відвантаження і замитнення продукції.

У п. 7.1 контрактів зазначено, що продукція вважається переданою продавцем та прийнята покупцем за якістю - згідно вимог, що були обумовлені в контракті, за кількістю - відповідно до кількості місць та ваги, зазначених у транспортних документах.

Розвантаження товару проводиться за адресою: LST Polska, 24-200 Belzyce, ul. Przemyslowa 50A (п. 7.2 контрактів). Розмитнення товару проводиться за адресою: Tomaszow Lubelski, агенція Techno ART, Польща ( п.7.3 контрактів).

У розділі 10 контрактів сторони передбачили відповідальність та штрафні санкції. Так, згідно п. 10.1 у випадку порушення своїх зобов`язань за цим контрактом сторони несуть відповідальність згідно з нормами чинного в Україні національного законодавства.

Відповідно до п. 10.3 контрактів у разі затримки оплати продукції понад 30 днів з моменту поставки продукції покупець виплачує продавцеві штраф у розмірі 0,1% від вартості неоплаченої партії товару за кожний календарний день затримки.

У п. 11.1 сторони дійшли згоди, що усі спори, що пов`язані із цим контрактом або такі, що виникають в процесі виконання умов цього контракту, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в українському Господарському Суді. Мова судочинства - українська.

Контракти набувають чинності з моменту їх підписання і діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 12.1 контрактів).

Зміни в ці контракти можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатками до цих контрактів. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цих договорів є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін (п.п. 12.2, 12.3 контрактів).

На виконання умов контрактів від 07.09.2022р. та 12.09.2022р. позивачем поставлено відповідачу товар - ягода малина швидкозаморожена, семіпродукт, без додавання цукру, врожаю 2022 року, про що свідчать міжнародні товарно-транспортні накладні CMR на загальну суму 278000,00 євро.

За контрактом від 07.09.2022р. відповідачу поставлено товар, зокрема, на суму 110000,00 євро, а саме: згідно CMR без номера від 13.09.2022р., з рахунком на оплату №56/PF від 13.09.2022р. на суму 55000,00 євро; згідно CMR №0094893 від 13.09.2022р. з рахунком на оплату №58/PF від 13.09.2022р. на суму 55000,00 євро;

За контрактом від 12.09.2022р. відповідачу поставлено товар на суму 168000,00 євро, а саме: згідно CMR №0094876 від 15.09.2022р., з рахунком на оплату №60/PF від 15.09.2022р. на суму 56000,00 євро; згідно CMR без номера від 16.09.2022р. з рахунком на оплату №61/PF від 16.09.2022р. на суму 56000,00 євро; згідно CMR №600094894 від 16.09.2022р. з рахунком на оплату №62/PF від 16.09.2022р. на суму 56000,00 євро.

Повну оплату поставленого товару у строки встановлені контрактами від 07.09.2022р. та від 12.09.2022р., відповідач не здійснив.

Борг відповідача перед позивачем за контрактами від 07.09.2022р. та від 12.09.2022р., складав 278000,00 євро, що стало підставою для звернення з позовом до суду та нарахуванням штрафних санкцій.

30.04.2024р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Фрукт" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛСТ-Польща" укладено угоду, відповідно до п. 1 параграфу 1 якої ТОВ "Поділля Фрукт" заявляє, що подало два позови проти ТОВ "ЛСТ-Польща" в рамках господарського судочинства в Хмельницькому окружному господарському суді у м. Хмельницькому, Україна, справи №924/124/23 та №924/1032/23. У першій зі справ "Поділля Фрукт" отримало від "ЛСТ-Польща" основну дебіторську заборгованість у розмірі 65000 євро в рахунок погашення дебіторської заборгованості за контрактом №PF0609/22 на поставку малини, а також вимагає сплати відсотків, договірних штрафів та відшкодування судового збору. У другій зі справ "Поділля Фрукт" вимагає сплати основної суми заборгованості у розмірі 278000 євро за контрактами №PF0709/22 від 07.09.2022 та №PF1209/22 від 12.09.2022, а також відсотків, договірних штрафів та відшкодування судового збору за реєстрацію.

У п. 2 параграфу 1 угоди зазначено, що "LST - Polska" заявляє, що у поданих відзивах на обидва позови вона заперечила вимоги "Поділля Фрукт" щодо зобов`язання сплатити дебіторську заборгованість, зазначену в попередньому пункті, а також висунула проти "Поділля Фрукт" вимогу про залік дебіторської заборгованості, що випливає з договору про склад, укладеного 14 вересня 2022 року.

З метою завершення судового процесу, зазначеного в абз. 1, Сторони погоджуються укласти цю Угоду (п. 3 параграфа 1 угоди).

Відповідно до п. 1 параграфа 2 угоди в рамках врегулювання всіх вимог "Поділля Фрукт", що охоплюються судовими провадженнями, зазначеними в § 1, абз. 1 цієї Угоди, "LST - Polska" зобов`язується сплатити "Поділля Фрукт" суму в розмірі 278000 (двісті сімдесят вісім тисяч) євро негайно після підписання Сторонами цієї Угоди, але не пізніше ніж до 12:00 (за місцевим часом України) " 01" травня 2024 року.

Сплата суми, зазначеної в попередньому абзаці, повинна бути здійснена на банківський рахунок ТОВ "Поділля Фрукт" з номером IBAN НОМЕР_1 (п.3 параграфа 2).

Згідно з п. 1 параграфа 3 угоди "Поділля Фрукт" заявляє, що сплата "LST - Польща" суми, зазначеної в § 2 абз. 1, повністю вичерпує претензії, зазначені в § 1 абз. 1, і зобов`язується відкликати Апеляційну скаргу, подану по справі №924/124/23.

"LST - Польща" заявляє, що у зв`язку з закриттям обох проваджень за позовами "Поділля Фрукт", відмовляється від усіх претензій до "Поділля Фрукт", зазначених у § 1 абз. 2, за угодою про склад ( п.2 параграфа 3 угоди).

Відповідно до п.1 параграфу 4 сторони заявляють, що до них не застосовуються жодні фактичні або юридичні обставини, в тому числі, зокрема, що проти них не ведеться жодних судових, адміністративних або виконавчих проваджень, а також відсутні підстави для порушення таких проваджень, які могли б перешкодити укладенню або виконанню мирової угоди. Крім того, сторони заявляють, що укладення цієї Мирової угоди не призведе до порушення прав третіх осіб, а також не існує жодних підстав для визнання цієї Мирової угоди недійсною по відношенню до третіх осіб.

У п. 2 параграфу 5 угоди сторони узгодили, що сторони зобов`язуються вирішувати будь-які спори, що виникають у зв`язку з тлумаченням або виконанням положень Мирової угоди, в першу чергу шляхом дружніх переговорів. У разі неможливості досягнення згоди, Сторони передають спір на розгляд загального суду, юрисдикція якого поширюється на місцезнаходження "LST - Polska".

Згідно рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.01.2025р. у справі №924/124/23 відповідачем згідно платіжної інструкції UETR: ele5d11e-23cb-4a2e-b416-86c0282d0364 від 02.05.2024р., сплачено позивачу 278000,00 євро.

За порушення строків оплати товару, позивачем заявлено до стягнення 50040,00 євро штраф 0,1% (на заборгованість в розмірі 110000,00 євро за період з 16.10.2022р. по 16.04.2023р.; на заборгованість в розмірі 168000,00 євро за період з 13.10.2022р. 13.04.2023р.) та 12928,44 євро 3% річних (на заборгованість в розмірі 110000,00 євро за період з 16.09.2022р. до 02.05.2024р.; на заборгованість в розмірі 168000,00 євро за період з 13.09.2022р. до 02.05.2024р.).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Статтею 366 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, Законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених Законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" вибір права - право учасників правовідносин визначити право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом. У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Так, за статтею 41 Закону України "Про міжнародне приватне право" учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з такими правовідносинами. Угода про вибір суду укладається у письмовій формі незалежно від місця її укладення. Угода про вибір суду, якою обрано суд України, укладається у письмовій формі відповідно до Закону України.

До того ж, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

За умовами п. 11.1 контрактів №PF07/09/22 від 07.09.2022р. та №PF12/09/22 від 12.09.2022р. сторони дійшли згоди, що усі спори, що пов`язані із цими контрактами або такі, що виникають в процесі виконання умов цих контрактів, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в українському Господарському Суді. Мова судочинства - українська.

Отже, обрання сторонами контрактів №PF07/09/22 від 07.09.2022р. та №PF12/09/22 від 12.09.2022р. розв`язання спорів в Українському Господарському Суді та застосування до даних правовідносин чинного законодавства України є правомірним згідно зі статтями 5, 41 Закону України "Про міжнародне приватне право".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності; зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір є підставою виникнення зобов`язань у сторін такого договору. Одним з елементів будь-якого зобов`язання є його зміст (суб`єктивні права та обов`язки учасників).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши зміст укладених між сторонами контрактів №PF07/09/22 від 07.09.2022р. та №PF12/09/22 від 12.09.2022р., суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства ( ст. 662 ЦК України).

Як вбачається з укладених між позивачем та відповідачем контрактів №PF07/09/22 від 07.09.2022р. та №PF12/09/22 від 12.09.2022р., сторони погодили, серед іншого, строки та умови поставки і приймання товару, строки і умови оплати товару та його ціну.

Факт належного виконання позивачем умов контрактів від 07.09.2022р. та від 12.09.2022р. в частині поставки відповідачу товару - ягоди малини швидкозамороженої, поміж іншого на суму 278000,00 євро підтверджується наявними в матеріалах справи міжнародними товарно-транспортними накладними та виставленими рахунками на оплату товару, а саме: CMR без номера від 13.09.2022р., з рахунком на оплату №56/PF від 13.09.2022р. на суму 55000,00 євро; CMR №0094893 від 13.09.2022р. з рахунком на оплату №58/PF від 13.09.2022р. на суму 55000,00 євро; CMR №0094876 від 15.09.2022р., з рахунком на оплату №60/PF від 15.09.2022р. на суму 56000,00 євро; CMR без номера від 16.09.2022р. з рахунком на оплату №61/PF від 16.09.2022р. на суму 56000,00 євро; CMR №600094894 від 16.09.2022р. з рахунком на оплату №62/PF від 16.09.2022р. на суму 56000,00 євро.

На кожній міжнародній товарно-транспортній накладній містяться відмітки відповідача про отримання товару.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У ст. 692 ЦК України зазначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Строк виконання відповідачем обов`язку з оплати товару сторони погодили у п. 6.2 контрактів, якими передбачено, що покупець оплачує 100% вартості товару в день відвантаження і замитнення продукції.

Однак, в матеріалах справи наявна угода від 30.04.2024р., укладена між позивачем та відповідачем, згідно пункту 1 параграфа 2 якої відповідач зобов`язався сплатити позивачу суму боргу в розмірі 278000,00 євро негайно після підписання сторонами цієї угоди, але не пізніше ніж до 12:00 (за місцевим часом України) " 01" травня 2024 року, у свою чергу позивач зобов`язався в абзаці 1 параграфу 3, що вказана сума повністю вичерпує його претензії до відповідача, та зобов`язався відкликати апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024р. у справі 924/124/23.

Суд не приймає до уваги позицію відповідача про укладення 30.04.2024р. мирової угоди, яка є підставою для закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору, з огляду на те, що укладена між сторонами угода не може вважатись мировою угодою в розумінні ст. 192 ГПК України, оскільки не відповідає законодавчо визначеним критеріям (не надавалась сторонами на затвердження суду для врегулювання спору у цій справі).

Тому, клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю предмета спору задоволенню не підлягає.

У даному випадку судом приймається до уваги ч. 1 ст. 625 ЦК України, згідно якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд розцінює пункт 1 параграфа 2 вказаної угоди від 30.04.2024р., як зміну сторонами договорів в частині строків виконання зобов`язання за контрактами №PF07/09/22 від 07.09.2022р. та №PF12/09/22 від 12.09.2022р., а також визнання відповідачем боргу в розмірі 278000,00 євро та строком виконання цього зобов`язання до 12:00 01.05.2024р.

Сплата 02.05.2024р. суми боргу в розмірі 278000,00 євро за контрактами №PF07/09/22 від 07.09.2022р. та №PF12/09/22 від 12.09.2022р. підтверджується сторонами у даній справі №924/1032/23. Проведення зазначеної оплати встановлено також у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 16.01.2025р. №924/124/23, в якому зазначено про те, що згідно платіжної інструкції UETR: ele5d11e-23cb-4a2e-b416-86c0282d0364, відповідачем суму боргу в розмірі 278000,00 євро було сплачено 02.05.2024р.

Посилання позивача на відсутність належних повноважень для підписання угоди у директора позивача до уваги не приймаються з огляду на ст. 204 ЦК України, якою встановлено принцип презумпції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Така презумпція може бути спростована у двох випадках. По-перше, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України). По-друге, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Однак, угода від 30.04.2024р. не визнана недійсною у встановленому порядку і не є такою в силу закону, відповідно зміна строків виконання зобов`язання погоджена сторонами в даній угоді.

Отже, підсумовуючи викладене, сума боргу в розмірі 278000,00 євро за контрактами №PF07/09/22 від 07.09.2022р. та №PF12/09/22 від 12.09.2022р. сплачена відповідачем з порушенням строку встановленого у пункті 1 параграфа 2 угоди від 30.04.2024р.

Неналежне виконання зобов`язання з оплати боргу, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає можливість застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за таке порушення.

Відмічається, що позивач вправі заявити до стягнення штрафні санкції та 3% річних, хоча в угоді від 30.04.2024р. позивач повідомив про те, що сплата відповідачем суми в розмірі 278000,00 євро повністю вичерпує претензії, зазначені в §1 абз. 1, і позивач зобов`язується відкликати апеляційну скаргу, подану по справі №924/124/23.

Між тим, позивач не дотримав своїх зобов`язань, заявивши штрафні санкції та 3% річних, і не вчинив дій на відкликання апеляційної скарги.

Так, позивач заявив до стягнення з відповідача штраф 0,1% за період з 16.10.2022р. по 16.04.2023р.; за період з 13.10.2022р. 13.04.2023р., та 3% річних за період з 16.09.2022р. до 02.05.2024р.; за період з 13.09.2022р. до 02.05.2024р.

Суд розцінює поведінку позивача як таку, що не відповідає положенням угоди від 30.04.2024р.

У даному випадку приймається до уваги змінений угодою від 30.04.2024р. строк виконання зобов`язання з оплати боргу, тобто до 12:00 01.05.2024р.

Отже, враховуючи оплату відповідачем боргу в розмірі 278000,00 євро 02.05.2024р., нарахування штрафних санкцій та 3% річних можливе за 01.05.2024р.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 16.01.2019р. у справі №373/2054/16-ц зазначила, що у контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3% річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України (позиція Великої Палати Верховного Суду України, викладена у постанові від 16.01.2019р. у справі №373/2054/16-ц).

Здійснивши перерахунок 3% річних на суму боргу 278000,00 євро за 01.05.2024р., суд вважає правомірним нарахування 3% річних в сумі 22,85 євро, які підлягають стягненню. У стягненні решти 3% річних належить відмовити.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Сторони у п.10.3 контрактів погодили, що у разі затримки оплати продукції понад 30 днів з моменту поставки продукції покупець виплачує продавцеві штраф у розмірі 0,1% від вартості неоплаченої партії товару за кожний календарний день затримки.

Судом враховується, що у спірних правовідносинах, відповідачем і боржником є нерезидент, іноземна компанія, а тому на ці правовідносини поширюється спеціальне законодавство України - Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", який регулює порядок розрахунків в іноземній валюті та поширює свою дію на правовідносини щодо нарахування штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Слід зазначити, що заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи, що валютою розрахунків в контрактах виступає євро, суд доходить висновку, що і усі платежі за контрактами (у тому числі і нарахування та сплата штрафних санкцій) слід здійснювати саме у цій валюті. Відтак, сума штрафу підлягає стягненню у валюті договорів.

Висновок про можливість ухвалення судом рішення про стягнення штрафних санкцій в іноземній валюті узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду України, викладеними у постановах від 04.07.2018р. у справі №761/12665/14-ц, від 16.01.2019р. у справах №373/2054/16-ц та №464/3790/16-ц.

Судом зважається на позицію Великої Палати Верховного Суду України у постанові від 04.07.2018р. у справі №761/12665/14-ц щодо можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, згідно якої зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, вносить двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України не вважається належним виконанням.

Суд, здійснивши перерахунок штрафних санкцій, на суму боргу 278000,00 євро за 01.05.2024р., вважає правомірним нарахування в сумі 278,00 євро, які підлягають стягненню. У решті позовних вимог про стягнення штрафних санкцій належить відмовити.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із частковим задоволенням позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТ-Польща" ("LST-Polska Sp. Z o.o." (Poland)); реєстраційний номер суб`єкта господарювання 7161006661; 24-150, Республіка Польща, м. Наленчув, вул. Дулебов, 46) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Фрукт" (код ЄДРПОУ 43303424; 30400, Україна, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Шепетівка, вул. Ярослава Кревогубця, 27) 22,85 євро (двадцять два євро вісімдесят п`ять євроцентів) - 3% річних, 278,00 євро (двісті сімдесят вісім євро) штрафних санкцій, 176,34 грн. (сто сімдесят шість гривень тридцять чотири копійки) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 березня 2025 року.

Суддя В.В. Димбовський