Ухвала

від 27.02.2025 по справі 740/7554/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/7554/24

Провадження № 2/740/510/25

УХВАЛА

27 лютого 2025 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участі секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Криворізького державного педагогічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

У грудні 2024 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 4086,93 грн, з яких: 3555,34 грн сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 101,16грн 3 % річних, 430,43 грн пеня, яка виникла на підставі неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором найму жилого приміщення в гуртожитку № 296 від 27 вересня 2023 року. Позов мотивовано тим, що 27 вересня 2023року між позивачем та відповідачем укладено договір найму жилого приміщення в гуртожитку № НОМЕР_1 та видано ордер на житлову площу в гуртожитку серії 4 № 530 від 27 вересня 2023 року. Відповідно до вказаного ордера відповідачу надано житлову площу у гуртожитку АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 27 лютого 2025 року 12-00 год.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, слід зазначити таке.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Територіальна підсудність це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Статтями 27, 28, 30 ЦПК України врегульовано питання загальної територіальної підсудності за місцем проживання (місцезнаходженням) відповідача, підсудності справ за вибором позивача та виключної підсудності.

За загальним правилом територіальної підсудності, яке закріплене в ч. 1, 2 ст.27 ЦПК України, передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виняток з указаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

У постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

У позовній заяві ставиться питання про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати орендної плати за користування кімнатою в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача заборгованості за невиконання договору найму нерухомого майна, а тому відповідно до ст. 30 ЦПК України вказаний позов повинен розглядатись за місцезнаходженням такого майна.

Жиле приміщення кімната гуртожитку, щодо плати за користування яким виник спір, знаходиться в межах Металургійного (раніше Дзержинського) району м.Кривого Рогу, а тому знаходиться в межах територіальної юрисдикції Дзержинського районного судум. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

За таких обставин, справа не підсудна Ніжинському міськрайонному суду Чернігівської області.

За правилами ч. 1ст. 378 ЦПК Українирішення, прийняте судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З урахуванням викладеного, справа не підсудна Ніжинському міськрайонному суду Чернігівської області, а за правилами виключної підсудності (за місцезнаходженням нерухомого майна) - підсудна Дзержинському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

За таких обставин, справу слід передати за підсудністю до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Керуючись ст. 2, 13, 30 - 32, 259 - 261 ЦПК України, -

ухвалив:

Справу за позовною заявою Криворізького державного педагогічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати за підсудністю до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно дост. 261 ЦПК України.

Суддя І. М. Шевченко