Постанова

від 28.01.2025 по справі 523/15974/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1435/25

Справа № 523/15974/23

Головуючий у першій інстанції Середа І.В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Лозко Ю.П.

суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 02 травня 2024 року

у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ізумруд 2007» до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним та скасування рішення державного реєстратора,

встановив:

У вересні 2023 року ОСББ «Ізумруд 2007» звернулось до суду із вказаним вище позовом, у якому просило скасувати рішення державного реєстратора Лисак А.В. Лиманської районної державної нотаріальної контори Одеського районного нотаріального округу про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 26879686 від 08.12.2015 18:42:18, на приміщення 101 у будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майн 7366851101; рішення державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Чернавської І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 306162 від 08.02.2013 19:21:07, на приміщення 102 у будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 7371751101; рішення державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Чернавської І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 306309 від 08.02.2013 19:49:12 на приміщення АДРЕСА_2 реєстраційний номер нерухомого майна 7376051101; рішення державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Чернавської І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 306407 від 08.02.2013 20:17:39 на приміщення 104 у будинку АДРЕСА_1 реєстраційний номер нерухомого майна 7379551101, та визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 1662 від 05.06.2012, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 22127050, засвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Заботкіною Т. Ю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСББ «Ізумруд 2007» здійснює управління житловим комплексом по АДРЕСА_1 , допоміжні приміщення підвалу якого, необхідні для обслуговування будинку, на день звернення до суду із цим позовом, штучно поділено на чотири частини та незаконно перебувають у власності відповідача ОСОБА_1

18 березня 2024 року ОСББ «Ізумруд 2007» звернулось до суду із клопотанням про призначення у справі судової будівельної експертизи для визначення статусу спірних приміщень, на вирішення якої просив поставити питання функціонального призначення приміщень 101, 102, 103, 104, за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому та в певних його частинах; чи належать вказані приміщення до допоміжних та таких, що призначені для забезпечення експлуатації житлового будинку в цілому чи в певних його частинах. Проведення експертизи просив доручити судовому експерту Чорній Ю.П.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 травня 2024 року клопотання позивача задоволено та призначено у справі судову будівельну експертизу.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Приморського Суворовського районного суду м. Одеси від 02 травня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За доводамиапеляційної скарги,судом першоїінстанції залишенопоза увагоювисновок експерта, наданий відповідачем ОСОБА_1 , який містить висновки, що дають можливість з`ясувати обставини, які намагається встановити позивач та, які мають значення для справи, а саме визначити статус спірних приміщень.

Питання ж, які на вирішення експерту просив поставити позивач, не дадуть можливості в повній мірі з`ясувати усі обставини, що мають значення для справи.

Крім того, скаржник зазначає, що він був позбавлений судом свого права передбаченого ч. 5 ст. 103 ЦПК України, запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на його думку, потребує висновку експерта.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ «Ізумруд 2007», заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, зауважує, що питання, відповіді на які надано експертом у висновку наданому відповідачем відмінні від тих про які постановлено на вирішення експерту оскаржуваною ухвалою, крім того є лише факультативними для вирішення позовних вимог. Також сторона відповідача мало достатньо часу для ознайомлення із клопотанням позивача про призначення експертизи та висловити власну думку щодо такого клопотання.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи не з`явився, із заявами (клопотанням) про відкладення розгляду справи не звертався, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача адвоката Ростомова Г.А., перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до приписів статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Вказаним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає.

Задовольняючи клопотання позивача ОСББ «Ізумруд 2007» про призначення у справі судової будівельної експертизи, суд першої інстанції виходив з необхідності забезпечення змагальності та рівності учасників справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, зважаючи на таке.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків (п. 1); проведення експертизи в суді повинно здійснюватися з додержанням правил, передбачених процесуальним законом.

Суд з`ясовує обставини, що мають значення для дачі експертного висновку; пропонує учасникам судового розгляду письмово подати питання, які вони бажають порушити перед експертами; оголошує ці питання, а також питання, запропоновані судом; заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу поданих питань; у нарадчій кімнаті обмірковує всі питання, виключає ті з них, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед експертом з власної ініціативи, остаточно визначає коло питань, що виносяться на вирішення експертизи, і виносить ухвалу (постанову) про її призначення; оголошує в судовому засіданні ухвалу (постанову) про призначення експертизи і вручає її експертові; після проведення експертом досліджень, складання й оголошення експертного висновку приєднує його до справи; допитує експерта з метою роз`яснення й доповнення ним висновку.

Порядок призначення судової експертизи, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертизи та оформлення її результатів визначається Законом України "Про судову експертизу", Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, науково - методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України "Про судову експертизу").

Згідно ч. 1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це складений у визначеному законодавством порядку докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування, та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 2 ст. 102 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5ст. 103 ЦПК України).

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч. 6 ст. 103 ЦПК України).

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо відсутності підстав для призначення у справі вказаної вище експертизи, оскільки у справі міститься висновок експертизи за №012/2024 від 19.04.2024 року, колегія суддів зауважує про таке.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі N 129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

З огляду на вказане, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Звертаючись до суду із позовом ОСББ «Ізумруд 2007» обґрунтувало заявлені вимоги тим, що спірні приміщення №101, 102, 103, 104 перебувають у володінні відповідача ОСОБА_1 незаконно, оскільки є допоміжними та необхідні для обслуговування та експлуатації будинку АДРЕСА_1 , тож таким, що відповідає принципу змагальності, є заявлення ним клопотання про призначення у справі судової будівельної експертизи та його задоволення судом першої інстанції.

Крім того, щодо посилань скаржника на те, що у матеріалах справи вже міститься висновок експерта за №012/2024 від 19.04.2024 року, колегія суддів зауважує, що такий містить висновки по питанням:

1. Чи знаходяться в нежитлових приміщеннях підвалу №101,102,103,104, загальною площею 287,9 м2, розташовані в секції «Г» багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, за адресою: АДРЕСА_1 , технічне та інженерне обладнання, зокрема внутрішньобудинкові інженерні комунікації та технічні пристрої?

2. До яких приміщень відносяться нежитлові приміщення підвалу № №101,102,103,104, загальною площею 287,9 м2, розташовані в секції «Г» багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до проектного рішення та на момент введення в експлуатацію будинку? Чи являються вони ізольованими приміщеннями в багатоквартирному житловому будинку?

Тобто предметом вказаного експертного дослідження є питання статусу спірних приміщень№101,102,103,104, чи є такі допоміжними, чи нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку.

При цьому, колегія суддів, відхиляючи доводи скаржника про визнання позивачем ОСББ «Ізумруд 2007» експертного висновку №012/2024 від 19.04.2024 року, звертає увагу на те, що як убачається з протоколу судового засідання від 24 квітня 2024 року, представник ОСББ «Ізумруд 2007» не заперечував проти доручення до матеріалів справи наданого відповідачем ОСОБА_1 експертного висновку, проте наполягав на проведенні раніше заявленої експертизи.

Доводи апеляційної скарги про те, що вирішуючи вказане клопотання сторони позивача суд у порушення ч.5 ст. 103 ЦПК України позбавив відповідача права запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на його думку, потребує висновку експерта, спростовуються матеріалами справи.

Так, 24 квітня 2024 року у судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Гришко С.О. підтвердив, що належним чином ознайомився із клопотанням ОСББ «Ізумруд 2007» про призначення у справі судової будівельної експертизи з метою визначення статусу спірних приміщень, після чого звернувся до суду із клопотанням про долучення до справи доказу, а саме проведеного на замовлення відповідача експертного висновку №012/2024 від 19.04.2024 року.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що ознайомившись із клопотанням ОСББ «Ізумруд 2007» про призначення у справі експертизи та заперечуючи проти його задоволення, ОСОБА_1 ,від імені якого діє адвокат Гришко С.О., подав до суду свої письмові заперечення проти призначення у справі вказаної експертизи, які представник відповідача підтримав у судовому засіданні 02 травня 2024 року.

При цьому, ані у вказаних письмових запереченнях, ані під час розгляду судом вказаного клопотання ( 24 квітня 2024 року та 02 травня 2024 року) представник ОСОБА_1 адвокат Гришко С.О. не пропонував суду питання, роз`яснення яких, на його думку, потребує висновку експерта, натомість наполягав на відмові у задоволенні клопотання позивача у цілому.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до суб`єктивного тлумачення скаржником норм права та незгоди з висновком суду про призначення у справі вказаної експертизи за клопотанням позивача, і надання оцінки доказам, поданими сторонами на підтвердження та спростування обставин, якими ОСББ «Ізумруд 2007» обґрунтовує свій позов, і не слугують підставами для відмови позивачу у задоволенні його клопотання, оскільки правом надання суду доказів наділені обидві сторони.

Підсумовуючи наведене,колегія суддіввважає вірнимта обґрунтованимвисновок судупро наявністьпідстав для призначення у справі судової будівельної експертизи.

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бюрг та інші проти Франції" (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гору проти Греції" N 2) [ВП], § 41" (Gorou v. Greece no.2).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (SeryavinandOthers v. Ukraine) від 10.02.2010 року, заява №4909/04).

Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.

Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення вказаного питання.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, з мотивів наведених у скарзі.

У відповідності ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 02 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складено 03 лютого 2025 року.

Головуючий Ю.П.Лозко

Судді: В.В. Кострицький

М.В. Назарова