Постанова

від 10.03.2025 по справі 756/3210/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/3210/24

провадження № 22-ц/824/5327/2025

головуючий у суді І інстанції Диба О.В.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Крістал-3», про відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Крістал-3», про відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди 38 000 грн, моральну шкоду у розмірі 5 000 грн, 13 260 грн витрат пов`язаних із проведенням експертних досліджень та судовий збір у розмірі 893,50 грн, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4 жовтня 2024 року представник позивача - адвокат Балдига С.П. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 38 000 грн з посиланням на те, що відповідно до укладеного договору про надання правничої допомоги та детального опису робіт (наданих послуг) вартість наданої правової допомоги складає 38 000 грн, про що ним було заявлено у позовній заяві під час звернення до суду з вказаним позовом щодо попереднього орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу.

Додатковим рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Балдиги С.П. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Крістал-3» про відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири задоволено частково.

Ухвалено додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Крістал-3» про відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись із указаним додатковим рішенням представник ОСОБА_1 адвокат Балдига С.П.звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що за відсутності клопотання сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат.

Звертає увагу, що у додаткових поясненнях у справі від 18 листопада 2024 року на ухвалення додаткового рішення сторона відповідача не ставить питання саме про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (лише про відмову у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення у справі), а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для вирішення питання про зменшення цих витрат.

Вважає, що представником позивача підтверджено належними доказами витрати, понесені позивачем за надану йому правову допомогу, а тому розмір таких витрат на правову допомогу підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

30 грудня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_2 - адвоката Цуперяк І.В., в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вказує, що вартість послуг з надання правової допомоги адвокатом Баладигою С.П. позивачу не співмірна з ціною позову, а просто визначена виходячи із вартості ремонтних робіт, які мають бути виконанні у пошкодженій квартирі. Обсяг робіт, що визначені у детальному описі робіт до додаткової угоди до договору № 07092023/1, також не відповідає дійсності.

Звертає увагу, що відповідач є особою пенсійного віку. Наразі має складну ситуацію із здоров`ям і вже поніс і в майбутньому ще понесе багато витрат, щопов`язані із наданням йому та його дружині медичної допомоги. Покладання на відповідача обов`язку з оплати правничої допомоги, що поніс позивач, призведе до скрутного фінансового становища відповідача, враховуючи також той факт, що він ще зобов`язаний сплатити витрати, які затверджені судовим рішенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення та стягуючи з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, суд першої інстанції виходив із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, як це вбачається з положень ч. 1 ст. 134 ЦПК України.

Матеріалами справи встановлено, що при поданні позовної заяви представником ОСОБА_3 наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат - 38 000 грн, отже стороною позивача дотримано вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Виходячи зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як свідчать матеріали справи, 7 вересня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Фещенко та партнери» укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №07092023/1, додаткову угоду №1 до договору від 7 вересня 2023 року, видано ордер від 5 березня 2024 року на представництво інтересів, складено детальний опис робіт від 7 вересня 2023 року (а.с.9,65-67).

Згідно детального опису робіт від 7 вересня 2023 року за надання правової допомоги, а саме: ознайомлення та аналіз матеріалів справи, формування та визначення правової позиції, спілкування з клієнтом, особиста зустріч, телефонні розмови, телефонна переписка, виїзд на місце знаходження затопленої квартири для складання акту про затоплення, спілкування з відповідачем щодо відшкодування завданих збитків, пошук та залучення експертів для визначення причин затоплення та визначення вартості завданих збитків, складання та направлення претензії про відшкодування збитків, вивчення та аналіз аналогічної судової практики подібних спорів, підготовка та подання позовної заяви, підготовка та подання відповіді на відзив, заперечень, клопотань, заяв по справі, підготовка та подання клопотань, заяв по справі, представництво інтересів клієнта у суді, отримання рішення та виконавчого листа, позивачем було сплачено 38 000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №02102024 від 2 жовтня 2024 року (а.с.180).

Як вбачається із апеляційної скарги, основні її доводи зводяться до того, що відповідач не заявляв у суді першої інстанції клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, а тому суд безпідставно зменшив такі витрати.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 761/14537/15-ц та від 27 січня 2021 року у справі № 659/226/19.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач в суді першої інстанції заперечував проти задоволення заяви у повному обсязі, подавши додаткові пояснення, в яких вказував, що вартість послуг з надання позивачу правничої допомоги не співмірна з ціною позову. Крім того, зазначав, що загальна сума обсягу робіт рівномірно розбита виходячи із зафіксованого гонорару, який позивач буде зобов`язаний сплатити у разі задоволення позовних вимог, більшість робіт у детальному розрахунку була визначена заздалегідь до того, як представник позивача знав чи міг знати про необхідність їх надання позивачу, частина робіт фактично адвокатом позивача виконана не була, зокрема, особиста зустріч з клієнтом, оскільки позивач перебуває за межами України, або спілкування з відповідачем щодо відшкодування завданих збитків, адже ніхто з відповідачем не спілкувався та на зв`язок не виходив. Також звертав увагу на те, що декілька пунктів детального розрахунку дублюються, наприклад, підготовка та подання клопотань, заяв по справі. Вказував, що відповідач є особою пенсійною віку, має складну ситуацію зі здоров`ям, тому покладення на нього обов`язку щодо оплати правничої допомоги у заявленому стороною позивача розмірі призведе до скрутного фінансового становища відповідача, враховуючи необхідність сплати сум визначених рішенням суду.

Сам лише факт відсутності у запереченнях відповідача вимоги щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, не може бути підставою для відхилення заперечень в частині неспівмірності таких витрат.

Окрім того, наявність чи відсутність заперечень проти заявленого до відшкодування розміру витрат на правничу допомогу, не позбавляє суд обов`язку щодо визначення розумності, необхідності та неминучості таких витрат.

Таким чином, суд першої інстанції правильно надав оцінку запереченням сторони відповідача проти заявленого стороною позивача розміру витрат на правничу допомогу і встановив розумний розмір витрат з урахуванням усіх обставин справи: співмірності, реальності, матеріального стану відповідача.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б давали підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції повно і всебічно досліджено наявні у справі докази та надана їм належна правова оцінка, правильно встановлено обставини справи, внаслідок чого ухвалено законне й обґрунтоване додаткове рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року підлягає залишенню без змін, а відтак апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба