Рішення від 10.03.2025 по справі 173/3878/24

Справа № 173/3878/24

Провадження №2/173/460/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 березня 2025 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Кожевник О.А.,

за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: КП «Верхньодніпровське БТІ» про виділення в натурі часток із майна, що є у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

25.12.2024 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом про виділення в натурі часток із майна, що є у спільній частковій власності до відповідача ОСОБА_2 третя особа: КП «Верхньодніпровське БТІ»

06.01.2025 року до суду надійшла довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09.01.2025 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом учасників розгляду справи.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2025 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив на адресу суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, направила на адресу суду заяву в якій просила справу розглядати без її участі, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи КП «Верхньодніпровське БТІ» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив на адресу суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.

Згідно з поданої позовної заяви позивач просить: припинити за ним та відповідачем право спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Виділити йому у власність як окремий об`єкт 8/25 частини житлового будинку з належними будівлями і спорудами у складі: в житловому будинку літера А-1; жила 2-2 площею 8,1 кв.м.; жила 2-3 площею 9,8 кв.м.; сінях а1: кухня 2-1 площею 8,2 кв.м.; коридор І площею 6,4 кв.м.; кладовка ІІ площею 3,0 кв.м. Загальна площа 33,5 кв.м., житлова площа 17,9 кв.м. Паркан № 1, ворота № 2, паркан № 3, паркан № 4, мощення І на земельній ділянці розміром 373 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: йому на праві спільної часткової власності належить 8/25 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . яку він успадкував після смерті ОСОБА_4 .

Інший співвласник ОСОБА_5 , власник 17/25 частини житлового будинку садибного типу в березні 2024 року за рішенням суду в справі № 173/15/24 вийшла в одиницю об`єкта. Позивач має бажання оформити земельну ділянку в приватну власність у зв`язку з чим звернувся до державного реєстратора та 15.11.2024 отримав відмову в проведенні реєстраційних дій у зв`язку із припиненням прав спільної власності та з поділом спільного майна за рішенням суду.

Загальна площа земельної ділянки, де розташована його частка майна складає 373 кв.м. Його частка майна є фактично окремим об`єктом, має окремий вхід. Спільних приміщень з ОСОБА_5 не має.

Згідно висновку КП «Верхньодніпровстке БТІ» щодо технічної можливості виділу в натурі частки об`єкта нерухомого майна за технічними показниками нерухоме майно є відокремленим об`єктом, має окремий вихід та може бути виділеним в натурі.

На даний час виникла необхідність виділити в окремий об`єкт 8/25 часток цієї житлової будівлі, яка належить йому на праві приватної власності, щоб вільно в подальшому розпоряджатись своїм майном без згоди інших співвласників.

Володіння з відповідачем спільною частковою власністю створює на сьогоднішній день для нього додаткові незручності щодо: реєстрації третіх осіб у своєму житлі (необхідно отримувати дозвіл всіх співвласників будинку та реєстрацію/зняття з реєстрації), укладання відповідних договорів про комунальні послуги, оформлення субсидій, тощо.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено припинення права спільної часткової власності і виділення частки із спільної часткової власності в натурі, та визнання права власності як на самостійний об`єкт нерухомості з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16 ЦК України.

Судом встановлено, що позивач є власником 8/25 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 є власником земельної ділянки під номером АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 1221010100:09:002:0006, що розташована по АДРЕСА_1 площею 0,0374 га, склад землі: рілля 0,0274 га, малоповерхова забудова 0,0100 га.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради «Про затвердження адреси житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 » від 04 листопада 20220 року затверджено адресу належного ОСОБА_1 8/25 частки житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з висновку ТОВ «Верхньодніпровське БТІ» щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, а саме жилого будинку садибного типу розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за технічними показниками об`єкт нерухомого майна може бут поділено.

Позивач бажає виділити належну йому частку в зазначеному вище домоволодінні в самостійний об`єкт нерухомості з привласненням домоволодінню окремої поштової адреси та припинити право спільної часткової власності на домоволодіння.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним

Статтею 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною радою України від 17.07.1997 року, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавленим своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК).

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України).

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом (ч. 1, 2, 3 ст. 370 ЦК України).

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6, 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» № 7 від 04.10.1991 року ( з наступними змінами і доповненнями - При вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Судом встановлено, що у позивача виникло право власності на частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, тобто на законних підставах.

За доводами позивача він самостійно користується та володіє належною йому часткою зазначеного вище будинку та земельною ділянкою. Спільних приміщень з відповідачем не має.

Зазначене вище домоволодіння завжди було поділене в натурі та лише формально, обліковувалося як спільне часткове майно без визначення часток в натурі.

Кожна сторона володіє конкретною, визначеною часткою домоволодіння в цілому. Дані обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються доводами, викладеними у поданій позовній заяві та наданими правовстановлюючими документами на домоволодіння.

Згідно з висновком щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, виданого КП «Верхньодніпровське БТІ» від 30.09.2024 року щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, належна позивачу частка в домоволодінні є відокремленою, має окремий вхід і може бути виділена в натурі, як окремий об`єкт нерухомого майна. Загальна площа частки 8/25 житлового будинку складає 35,5 кв.м., житлова -17,9 кв.м.

Відповідно до висновку КП «Верхньодніпровське БТІ» від 02.11.2020 року № 50 їй можуть бути виділені із загального будинку наступні приміщення: в житловому будинку під літ. А-1 наступні приміщення: кухня: 2-1 пл. 8,2 кв.м, жила 2-2 площею 8,1 кв.м.; жила 2-3 площею 9,8 кв.м.; коридор І пл. 6,4 кв. м., кладовка ІІ пл. 3,0 кв.м., сінях а1 увійшли до загальної площі. Загальна площа 33,5 кв.м., житлова площа 17,9 кв.м. Паркан № 1, ворота № 2, паркан № 3, паркан № 4, мощення І.

За рішенням виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради від 04.11.2020 року № 254 затверджено адресу нерухомого майна та домоволодінню позивача присвоєна адреса: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією рішення.

Оскільки на час розгляду справи об`єкт нерухомості, який належить позивачу, має окремий вихід, фактично є самостійним об`єктом нерухомості, за технічними характеристиками може бути виділений в самостійні об`єкт нерухомості. Проте документально продовжує перебувати в спільній частковій власності сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

При цьому права іншого із співвласників будинку не будуть порушеними, так як відповідач виділив належну йому частину будинку в самостійний об`єкт нерухомого майна на підставі рішення суду №173/15/24.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1211.20 грн., суд вважає необхідним покласти на позивача, оскільки не вбачає вини в відповідача в порушенні права позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до про виділення в натурі часток із майна, що є у спільній частковій власності задовольнити.

Припинити за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у власність як окремий об`єкт, 8/25 частини домоволодіння та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок, як на окремий об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 35,5 кв.м., житлова площа 17,9 кв.м. з відповідними будівлями та спорудами: літера А-1; жила 2-2 площею 8,1 кв.м.; жила 2-3 площею 9,8 кв.м.; в сінях а1: кухня 2-1 площею 8,2 кв.м.; коридор І площею 6,4 кв.м.; кладовка ІІ площею 3,0 кв.м. Паркан № 1, ворота № 2, паркан № 3, паркан № 4, мощення І розташований на присадибній земельній ділянці розміром 0.0374 га, кадастровий номер 1221010100:09:002:0006.

Витрати по сплаті судового збору в сумі по 1211.20 грн. покласти на ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 10.03.2025 року.

Суддя О.А. Кожевник