Рішення

від 10.03.2025 по справі 186/1482/24

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/1482/24

Провадження номер № 2/0186/89/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року м.Шахтарське

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошеї С.С.

при секретарі Кравченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Виробничого структурного підрозділу «Шахта «Степова» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Виробничого структурного підрозділу «Шахтар «Степова» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона працювала на підприємствах вугільної промисловості ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Під час виконання покладених обов`язків, 22.11.2011 року вона отримала травму голови під час виконання посадових обов`язків, про що 26.11.2012 року було складено акт по формі Н-1.

20.03.2013 року вона була звільнена з займаної посади за п.2 ст.40 КЗпП України, у зв`язку з невідповідністю працівника виконуваній роботі за станом здоров`я.

Після проходження МСЕК їй було встановлено другу групу інвалідності з 27.02.2013 року через трудове каліцтво та 80% втрати професійної працездатності.

Фактично вона є інвалідом другої групи з обмеженням здійснювати повноцінно будь-які роботи та спричинена травма суттєво вплинула на її життя.

З моменту травмування, вона тривалий час проходила лікування. Крім того, після виявленого діагнозу встановлено, що її працездатність частково втрачена та не може бути підвищена втрата працездатності, тобто вона вже ніколи не одужає. Хвороба постійно прогресує, вона є інвалідом, та живе зі страхом очікування гіршого стану. Душевні страждання, які вона відчуває у зв`язку із усвідомленням того факту, що вже ніколи не буде здоровою людиною, що хвороба прогресує і її очікує інвалідність у подальшому. Після отриманої травми у неї постійно болить нога, вона обмежена в своєму пересуванні. На підтримуючі лікування затрачуються всі її страхові виплати, яких недостатньо. Це приводить до додаткових моральних страждань, відчаю.

Вона змушена звертатись за допомогою до лікарні, медичних приладів та особливих ліків. Із-за хвороби вона була змушена змінити свій звичайний уклад життя.

Внаслідок отриманої травми на виробництві, їй були заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров`я призвело до порушення її особистих немайнових прав, таких як право на охорону здоров`я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення її звичайного способу життя та вимагає від неї додаткових зусиль для організації життя, що належним чином має бути компенсовано.

Завдану моральну шкоду вона оцінює в сумі 160 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, просить суд стягнути з відповідача Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Виробничого структурного підрозділу «Шахта «Степова» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 160 000,00 грн.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Хорошилов Іван Сергійович не з`явились, адвокат Хорошилов І.С. надав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представником відповідача у справі Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Виробничого структурного підрозділу «Шахта «Степова» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» Жмуренком А.В. було подано відзив на позовну заяву, в якому він прохав суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначиd, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із Первинною профспілковою організацією Незалежна профспілка гірників України Виробничого структурного підрозділу «Шахтар «Степова» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Позивачка працювала бухгалтером - найманим працівником профспілки, і небезпечний виробничий фактор чи середовище на неї не діяли у зв`язку з їх відсутністю.

22.11.2012 року позивачка виконувала трудову функцію, яка полягала у залишенні нею території профспілки та свого робочого місця з метою виконання мети діяльності профспілки і вже на території іншого підприємства - на сходах адміністративно-побутового комбінату ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» оступилася та впала вдарившись головою об перила сходів, без впливу на неї будь-якого небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок недотримання особистої безпеки під час пересування.

Також зазначив, що ОСОБА_1 повинна буда дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

При цьому профспілкою, як роботодавцем, виконано вимоги ст.43 Конституції України, ст.153 КЗпП України, ст.13 Закону України «Про охорону праці» та було створено позивачці, як працівнику, належні, безпечні і нешкідливі, здорові умови праці відповідно до нормативно правових актів, а також забезпечено додержання вимог законодавства щодо її прав, як працівника, у галузі охорони праці.

Крім того, позивачкою не надано будь-яких доказів на підтвердження неналежних, небезпечних, шкідливих чи не здорових умов праці, які призвели до нещасного випадку з нею 22.11.2012 року і заподіяли їй моральну шкоду.

У судове засідання представник відповідача Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Виробничого структурного підрозділу «Шахта «Степова» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» Жмуренко А.В. не з`явився надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнав та прохав суд відмовити у їх задоволенні.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та обставини.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 працювала бухгалтером у Первинній профспілковій організації Незалежної профспілки гірників України Виробничого структурного підрозділу «Шахта «Степова» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» з 15.04.1998 року.

20.03.2013 року ОСОБА_1 була звільнена, у зв`язку з невідповідністю працівника виконуваній роботі за станом здоров`я за п.2 ст.40 КЗпП України.

26.11.2012 року головою ППО НПГУ Шахта «Степова» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» Корольовим О.В. був затверджений акт форми Н-1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, що стався 22.11.2012 року о 09 год. 05 хв. з ОСОБА_1 , яка працювала на посаді бухгалтера Первинної профспілкової організації НПГУ Шахта «Степова» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Як вбачається зі змісту зазначеного акту, комісією з розслідування були встановлені обставини нещасного випадку, що стався з позивачкою ОСОБА_1 , а саме: 22.11.2012 року о 08 год. 55 хв. бухгалтер ППО НПГУ Шахта «Степова» ОСОБА_1 піднялась на третій поверх АПК-1 до відділу кадрів з метою передачі заяв членів профспілки на надання матеріальної допомоги та отримання службової пошти. Після вирішення питань по справах, ОСОБА_1 пішла на другий поверх. О 09 год. 05 хв., пересуваючись на сходах з третього на другий поверх, ОСОБА_1 оступилась та впала, вдарившись головою об перила сходів. О 09 год. 07 хв. ОСОБА_2 , прохідник дільниці ПР-5 ВСП «ШУ Першотравенське» допоміг потерпілій піднятися та супроводив ОСОБА_1 до медичного пункту для надання медичної допомоги. Під час травми, голова профспілки НПГУ Шахта «Степова» ОСОБА_3 знаходився на засіданні профспілкового комітету в приміщенні технарядної шахти.

Діагноз встановлений закладом охорони здоров`я: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій шийного відділу хребта.

Також з акту вбачається, що особою, яка порушила посадову інструкцію та законодавство про охорону праці, що призвело до травмування є позивачка ОСОБА_1 .

Згідно виписки з акту огляду МСЕК серії 10 ААБ №034874 від 27.02.2013 року, ОСОБА_1 первинно встановлено ІІ групу інвалідності з 27.02.2013 року (трудове каліцтво).

Довідкою до акту огляду МСЕК серія 12 ААВ №149418 від 18.02.2022 року ОСОБА_1 повторно встановлена ІІ група інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 01.03.2022 року безстроково.

Довідкою МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги Серії 12 ААА №065419 від 18.02.2022 року підтверджується, що ОСОБА_1 встановлено 80% втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва з 01.03.2022 року безстроково, та ІІ групу інвалідності.

У відповідності до статті 4 Закону України Про охорону праці державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

В даному випадку трудове каліцтво пов`язане з виконанням посадових обов`язків, тому відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди покладається на роботодавця (підприємство).

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Надані позивачкою докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров`я відбулося при виконанні нею трудових обов`язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження її можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого остання змушена прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків, що має місце в цьому випадку, тому що всі зазначені обставини в позивача наступили саме у результаті втрати професійної працездатності, внаслідок професійних захворювань.

Соціальний аспект поняття непрацездатності свідчить про нездатність, в даному випадку, позивачки, матеріально забезпечити себе та членів своєї сім`ї на рівні, визначеному достатнім для проживання людини (прожиткового мінімуму) в державі, що також завдає моральних страждань позивачу.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року №155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок трудового каліцтва на виробництві останній заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров`я призвело до порушення її особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров`я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення її звичного образу життя та вимагає від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Таким чином, при визначені розміру моральної шкоди суд оцінює глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, а також конкретні обставини по справі і розмір втрати професійної працездатності, призначення позивачу групи інвалідності, характер отриманої травми та її наслідки для здоров`я позивача, керується принципом розумності, виваженості та справедливості. Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Під час визначення розміру моральної шкоди суд враховує й вину позивачки у нещасному випадку. За таких обставин, суд вважає розумним та справедливим стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 80 000 (дев`яносто тисяч) грн., а в іншій частині відмовити.

Інші доводи відповідача фактично зводяться до суб`єктивної оцінки доказів та не можуть бути підставами для відмови у задоволенні позову.

Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Попередньою редакцію підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що була чинною до 23 травня 2020 року, передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, окрім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 червня 2022 року у справі №599/645/21, якщо моральну шкоду завдано професійним захворюванням, яке виникло до набрання чинності новою редакцією підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі №180/683/13-ц, згідно якого не підлягають оподаткуванню суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, заподіяних платникові податків внаслідок спричинення шкоди здоров`ю.

Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачка звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою (один відсоток розміру задоволених позовних вимог, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Виробничого структурного підрозділу «Шахта «Степова» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Виробничого структурного підрозділу «Шахта «Степова» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,в рахуноквідшкодування моральноїшкоди 80000(вісімдесяттисяч)гривень 00копійок без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Незалежної профспілки гірників України Виробничого структурного підрозділу «Шахта «Степова» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір в розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка села Калинівка, Хорольського району, Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Первинна профспілкова організація Незалежної профспілки гірників України Виробничого структурного підрозділу «Шахта «Степова» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», місце знаходження: 52803, Дніпропетровська область, Синельниківський район, місто Шахтарське, вулиця Шахтарської Слави, будинок №7, ЄДРПОУ 26049201.

Суддя С.С.Кривошея