Постанова

від 03.03.2025 по справі 916/1535/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/1535/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Соловйова Д.В.;

За участю:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України - Пясецький Д.В.;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта-ФР - Юциков Є.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України

на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 (повний текст складено та підписано 06.11.2024)

по справі № 916/1535/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта-ФР

про стягнення 1129695,81грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта-ФР

до Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України

про зобов`язання вчинити певні дії,

У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Віта-ФР" про стягнення заборгованості в розмірі 1129695,81 грн., в тому числі: основний борг 741130,28 грн; пеня - 92898,43 грн.; три відсотки річних - 46857,35 грн; інфляційні втрати - 248809,75 грн.

В обґрунтування позову заявник зазначав, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується:

- листом Оператора ГТС від 21.03.2024 № ТОВВИХ-24-4494;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів.

Постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма 10).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу у період з 05.11.2021 по 18.11.2021 природний газ в обсязі 25 798,00 куб.м. на загальну суму 946 482,36 грн (з урахуванням вартості транспортування).

Разом з тим, заявник зазначав, що відповідачем здійснено лише часткову оплату заборгованості за спірний період, у зв`язку з чим наявна заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 741130,28 грн, що стало підставою для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

01.05.2024 відповідачем подано зустрічну позовну заяву, в якій ТОВ "Бона Віта-ФР" просило зобов`язати ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" здійснити списання кредиторської заборгованості за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії" в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилався на ухилення ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" від виконання зобов`язання, яке виникло безпосередньо із Закону 2479-ІХ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», щодо списання кредиторської заборгованості за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-ФР» про стягнення 1 129 695,81грн. відмовлено у повному обсязі, судові витрати за первісним позовом покладено на позивача за первісним позовом; зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Віта-ФР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про зобов`язання здійснити певні дії - задоволено в повному обсязі; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" здійснити списання кредиторської заборгованості за природний газ, спожитий Товариством з обмеженою відповідальністю "Бона Віта-ФР" у листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії" в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Віта-ФР" судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

У своєму рішенні суд зазначив, що заборгованість ТОВ "Бона Віта-ФР" за спожитий у листопаді 2021 року природний газ в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних, має бути списана. Оскільки, як установлено, ТОВ "Бона Віта-Фр" є уповноваженою від співвласників багатоквартирних будинків за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 26, корп. 1 та корп. 2, на підставі договору особою, що забезпечувала мешканців будинку тепловою енергією з дахових котелень, та що споживала природній газ за вказаною адресою, для забезпечення потреб побутових споживачів мешканців.

Враховуючи сплату ТОВ "Бона Віта-Фр" на рахунок ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" грошових коштів у розмірі, достатньому як для оплати вартості спожитого природного газу, так і для оплати послуг транспортування природного газу, господарський суд підсумував, що будь-яка інша заборгованість відповідача перед позивачем за спірний період згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 29.07.2022 №2479-1X має бути списана.

Отже, господарський суд вирішив, що зустрічні позовні вимоги ТОВ "Бона Віта-Фр" підлягають задоволенню, як обгрунтовані та доведені.

У задоволенні первісних позовних вимог суд відмовив у повному обсязі, оскільки відсутні підстави для стягнення основного боргу з підстав, викладених вище. Оскільки вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є похідними від позовної вимоги про стягнення суми боргу, у задоволенні якої судом було відмовлено, суд першої інстанції відмовив і у цій частині позову.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 у справі №916/1535/24 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 741 130,28 грн основного боргу, 46 857,35 грн 3% річних, 92 898,43 грн пені та 248 809,75 грн інфляційних втрат, у стягненні яких було відмовлено судом задовольнити, а в задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Віта-ФР" про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

На переконання заявника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ціна природного газу, який постачався відповідачу з боку позивача на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" визначається відповідно до приписів абзацу 3 частини 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 29.07.2022 №2479-?? «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (далі - Закон №2479-IX), який набрав чинності 19.08.2022. Також апелянт вважає, що суд помилково дійшов висновку, що відповідач є побутовим споживачем в розумінні Закону України «Про ринок природного газу».

Позивач вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, приписів абзацу 3 частини 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 29.07.2022 №2479-?? «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VI та з порушенням норм процесуального права, а саме, ст. 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, які призвели, до неправильного вирішення справи, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд вважав встановленими.

Апелянт зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 05.11.2021 по 18.11.2021 (спірний період) автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем, а саме, позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 25,79800 тис. куб. м на суму 946 482,36 грн.

Апелянт стверджує, що оскільки на Інформаційній платформі Оператора ГТС відповідач був зареєстрований як виробник теплової енергії (теплогенеруюча організація), то ціна природного газу, постачання якого здійснювалося за укладеним сторонами у даній справі Типовим договором у спірний період, за формулою, передбаченою пунктом 24 Постанови КМ від 30.09.2015 №809 (у редакції Постанови КМ від 25.10.2021 №1102).

Споживачем за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» є ТОВ "Бона Віта-ФР" яке віднесено Оператором ГРМ до категорії виробників теплової енергії (теплогенеруюча організація); ТОВ "Бона Віта-ФР" є юридичною особою, та не може вважатися побутовим споживачем в розумінні Закону України «Про ринок природного газу».

Відтак, на думку апелянта, у нього відсутні правові підстави для здійснення перерахунку вартості спожитого газу, оскільки такі дії стосуються насамперед виконання сторонами договірних зобов?язань за укладеним між ними господарським договором.

З огляду на зазначене, апелянт просить рішення скусати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/1535/24 надійшла до Південно-західного апеляційного господарського суду 22.11.2024.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1535/24 було визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя -Принцевська Н.М., судді - Діброва Г.І., Колоколов С.І., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 було відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/1535/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Одеської області; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/1535/24

02.12.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1535/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/1535/24 залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, та роз`яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто апелянту.

16.12.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України надійшла заява про усунення недоліків, допущених при зверненні з апеляційною скаргою, в якій апелянт надав докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн.

За змістом абз. 2 ч. 10 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.

Враховуючи положення підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ Перехідні положення ГПК України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 року, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Колоколова С.І., розпорядженням в.о. керівника апарату суду №479 від 16.12.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1535/24.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 16.12.2024 визначено новий склад колегії суддів: головуюча суддя Принцевська Н.М., судді: Діброва Г.І., Ярош А.І.

З огляду на зазначене, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 справу №916/1535/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №916/1535/24.

30.12.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Віта-ФР" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відповідач у своєму відзиві заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає її необгрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що є законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі №є916/1535/24 призначено на 03.03.2025 о 14-30 год. у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.

13.02.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Віта-ФР" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 03.03.2025 о 14:30 та у подальших судових засіданнях по справі № 916/1535/24, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Віта-ФР" про участь у судових засіданнях в режимі в режимі відео конференції.

Крім того, 28.02.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 задоволено клопотання Газопостачальна компанія Нафтогаз України про проведення судового засідання в режимі в режимі відеоконференції по справі №916/1535/24 поза межами приміщення суду.

03.03.2025 в судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, доєдналися представники сторін, а саме представник Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України - Пясецький Дмитро Васильович та представник Товариства з обмеженою відповідальністю Бона Віта-ФР Юциков Єгор Сергійович, які підтримали вимоги та доводи, викладені ними письмово.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу та відзиви на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №917-р, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За змістом статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»:

- оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

- споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу», споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем у спірний період автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується:

- листом Оператора ГТС від 21.03.2024 № ТОВВИХ-24-4494;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 року, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Відповідно до п. 2.1 Договору, Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Згідно з п. 3.1 Договору, постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За умовами п.3.3 Договору, період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3. Договору).

Згідно з пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 Договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому Сторонами в цьому Договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника (п. 8.2 Договору).

Відповідно до п.11.1 Договору, він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу у період з 05.11.2021 по 18.11.2021 природний газ в обсязі 25 798,00 куб.м. на загальну суму 946 482,36 грн (з урахуванням вартості транспортування), про що свідчить акт № 29019 приймання - передачі природного газу від 23.12.2021 та рахунок на оплату (природний газ) 30362 від 10 грудня 2021року.

Зазначені вище акти і рахунки були направлені засобами поштового зв`язку на юридичну адресу відповідача, вказану в Договорі, про що свідчать наявні в матеріалах справи роздруківки списку згрупованого відправлення від 12.12.2021 та відповідний фіскальний чек АТ «Укрпошта».

В матеріалах справи наявні роздруківки з офіційного веб-сайту ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» щодо архіву цін ПОН для непобутових споживачів за листопад 2021 року, на які орієнтується позивач при нарахуванні заборгованості відповідача.

Колегією суддів встановлено, що відповідач 31.01.2022 відповідно до платіжного доручення № 3172 сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 205 352,08 грн з призначенням платежу: «оплата за природний газ з розрахунку 7,96 грн».

З матеріалів справи вбачається, що рішенням зборів співвласників багатоквартирних будинків, розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 26, корп. 1 та корп. 2 від 15 грудня 2020 року, ТОВ "Бона Віта-ФР" обрано управителем даних багатоквартирних будинків.

На підставі вказаного рішення між ТОВ "Бона Віта-ФР" та співвласниками багатоквартирних будинків, розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 26, корп. 1 та корп. 2 укладено типові договори про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 15 грудня 2020 року. Згідно з умовами даних договорів, ТОВ "Бона Віта-ФР" зобов`язувалося надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 26, корп. 1 та корп. 2, а співвласники зобов`язувалися оплачувати ТОВ "Бона Віта-ФР" послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами договору.

Відповідно до акту від 21 вересня 2016 року та від 01 листопада 2016 року, зазначені будинки було передано в експлуатацію ТОВ "Бона Віта-ФР" разом з автономними даховими котельнями для забезпечення опалення та гарячого водопостачання мешканцям даних будинків.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Бона Віта-ФР" було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" лист від 11.11.2022 року № 10.11-01 з проханням здійснити списання кредиторської заборгованості відповідно до вимог Закону 2479-ІХ.

24.11.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Нафтогаз України" на адресу ТОВ "Бона Віта-ФР" надійшла письмова відповідь за № 119/07-20381-2022, в якій було зазначено, що питання списання кредиторської заборгованості споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз України", зокрема, управителів багатоквартирних будинків, в обліку постачальника «останньої надії», в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі грн. за 1000 метрів кубічних за період жовтня листопада 2021, відповідно до внутрішньо локальних актів ТОВ "ГК "Нафтогаз України", яке є одним із підприємств Групи Нафтогаз, потребує прийняття додаткових корпоративних рішень та наразі перебуває на розгляді та стадії завершення. Після підготовки всіх необхідних документів, проведення списання, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" надасть відповідні підтверджуючи документи, проте, як вбачає судова колегія, ніяких подальших комунікацій з цього питання між сторонами не було.

На переконання позивача, у відповідача сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 741 130,28 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором позивачем було нараховано відповідачу пеню у розмірі 92898,43 грн., 3% річних у розмірі 46857,35грн та інфляційні збитки у розмірі 248809,75 грн.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Відповідач не погоджуючись з відповідним позовом, звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" здійснити списання кредиторської заборгованості за природний газ спожитий у листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії" відповідно до вимог Закону України від 29.07.2022 № 2479 «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», який набув чинності 19 серпня 2022 року.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (пункт 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Господарський суд вважає, що за змістом та правовою природою укладений між сторонами у даній справі Договір є договором енергопостачання і підпадає під регулювання статей 655-697, 712, 714 Цивільного кодексу України, статей 264-271 Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу газотранспортних систем, Кодексу газорозподільних систем, Правил постачання природного газу та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 1, 3 статті 275 Господарського кодексу України, передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

За приписами частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до частин 2, 3 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

За визначенням, зазначеним у статті 1 Закону України «Про теплопостачання», виробництво теплової енергії - це господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України.

Стаття 55 Господарського кодексу України відносить до суб`єктів господарювання осіб, які здійснюють господарську діяльність.

Під господарською діяльністю за визначенням, передбаченим у статті 3 Господарського кодексу України, розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. При цьому зазначається, що діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Як зазначалося раніше, рішенням зборів співвласників багатоквартирних будинків, розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 26, корп. 1 та корп. 2 від 15 грудня 2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бона Віта-ФР" обрано управителем даних багатоквартирних будинків.

Таким чином, ТОВ "Бона Віта-ФР" є управителем багатоквартирних будинків, розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 26, корп. 1 та корп. 2 та у договірних відносинах з ТОВ "ГК "Нафтогаз України" лише представляє спільні інтереси співвласників даних багатоквартирних будинків для забезпечення опаленням їх приміщень.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що природний газ, який закуповує Товариство з обмеженою відповідальністю "Бона Віта-ФР" використовується виключно для забезпечення соціально-побутових потреб мешканців багатоквартирних будинків розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 26, корп. 1 та корп. 2, зокрема для опалення житлових приміщень, шляхом перетворення природного газу даховими котельнями у будинках у теплою енергію. Отриманий природний газ, жодним чином непризначений для його реалізації в комерційних інтересах. Тобто, ТОВ "Бона Віта-ФР" фактично задовольняє зазначені потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (постачальником "останньої надії" за Договором) виступає побутовим споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників багатоквартирних будинків.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства та встановлені у справі обставини свідчать, що за метою придбання природного газу та характером діяльності ТОВ "Бона Віта-ФР" прирівнюється до побутового споживача, визначення якому встановлено у пункті 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», а саме: побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 №329-VIII (зі змінами) захищені споживачі, побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної системи.

Відповідно до Постанови КМУ № 1102 від 25.10.2021 «Про внесення змін до Постанов КМУ від 30.09.2015 №809 і від 09.12.2020 №1236» переможець конкурсу погоджується, що він як постачальник «останньої надії» буде здійснювати постачання природного газу з 01 жовтня по 30 листопада 2021 для побутових споживачів за ціною, що не може перевищувати 7,96 гривні за 1 куб.м. з урахуванням податку на додану вартість.

19.08.2022 набрав чинності Закон України від 29.07.2022 №2479-ІХ «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування». Вказаний Закон визначає особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування.

При цьому, абзацом 3 п. 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 29.07.2022 №2479-ІХ визначено, що на день набрання чинності цим Законом непогашена кредиторська заборгованість об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку або іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, за природний газ, спожитий у жовтні - листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії", підлягає списанню в обліку такого постачальника з дня набрання чинності цим Законом в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Віта-ФР" за спожитий у листопаді 2021 року природний газ в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних, має бути списана. Оскільки, як установлено, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бона Віта-ФР" є уповноваженою від співвласників багатоквартирних будинків за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 26, корп. 1 та корп. 2, на підставі договору особою, якій співвласниками будинків було передано свої права, як побутових споживачів. На підставі чого, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бона Віта-ФР" купувало природний газ у ТОВ «ГК «Нафтогаз України», для забезпечення потреб побутових споживачів, а саме тепловою енергією з дахових котелень. За таких обставин доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015, у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу проводяться виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

Згідно даних інформаційної платформи ТОВ Оператор газотранспортної системи України відповідачем протягом періоду з 05.11.2021 по 18.11.2021 було спожито природний газ в обсязі 25 798,00 куб.м.

Таким чином, вартість спожитого природного газу із урахуванням вимог Закону №2479-ІХ не має перевищувати 191 421,16 грн. (25 798,00 м. куб. * 7,42 грн. за 1 кум. метр).

31.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Бона Віта-ФР" було перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 205 352,08 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3172.

Враховуючи сплату ТОВ "Бона Віта-ФР" на рахунок ТОВ «ГК «Нафтогаз України» грошових коштів у розмірі, достатньому як для оплати вартості спожитого природного газу, так і для оплати послуг транспортування природного газу, колегія суддів доходить висновку, що будь-яка інша заборгованість ТОВ "Бона Віта-ФР" перед позивачем за спірний період згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 29.07.2022 №2479-ІХ має бути списана та як відсутні підстави для задоволення вимог первісного позову, щодо стягнення суми основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги ТОВ "Бона Віта-ФР" підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

З огляду на викладене, колегією суддів відхиляються доводи скаржника про відсутність у нього правових підстав для здійснення списання заборгованості за спожитий природний газ.

Оскільки колегією суддів встановлено обов`язок ТОВ "ГК «Нафтогаз України», відповідно до абзацу 3 частини 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», здійснити списання кредиторської заборгованості ТОВ "Бона Віта-ФР" за природний газ, спожитий протягом періоду з 05.11.2021 по 18.11.2021, з ресурсу постачальника «останньої надії» в обліку такого постачальника в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тисячі гривень за 1000 метрів кубічних, суд дійшов вірного висновку про відсутність у ТОВ "Бона Віта-ФР" заборгованості за спожитий у листопаді 2021 року природний газ у розмірі 741130,28 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову ТОВ "Бона Віта-ФР" та відмовою у задоволенні первісних позовних вимог у повному обсязі, оскільки відсутні підстави для стягнення основного боргу з підстав, викладених вище, а вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є похідними від позовної вимоги про стягнення суми боргу, у задоволенні якої судом було відмовлено.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" не спростовують висновків, викладених в рішенні Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 у справі № 916/1535/24.

Будь-яких інших доводів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в порядку статей 277 - 279 Господарського процесуального кодексу України, скаржником не наведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі № 916/1535/24 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 по справі № 916/1535/24 залишається без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2024 у справі №916/1535/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.03.2025.

Головуюча суддя:Н.М. Принцевська

Судді:Г.І. Діброва

А.І. Ярош