Постанова

від 10.03.2025 по справі 127/4351/25

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/4351/25

Провадження № 3/127/908/25

П О С Т А Н О В А

ІМ ЕН ЕМ У КР АЇ НИ

10.03.2025 м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Вінницькій області ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючої головним бухгалтером ТОВ - підприємство «Авіс», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького міського суду Вінницької області з Головного управління ДПС у Вінницькій області ДПС України надішли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП

З протоколу про адміністративне правопорушення №138 від 28.01.2025 року вбачається, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ - підприємство «Авіс», код за ЄДРПОУ 13304871, головним бухгалтером якого є ОСОБА_2 , було виявлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого законом порядку, а саме: завищено суму від`ємного значення з ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2024 року на 615420,00 грн.; завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2024 року на суму 1723147,00 грн., чим порушено п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 201.10 ст. 201, абз. б) п. 200.4, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), встановлене актом перевірки від 27.01.2025 року № 2146/02-32-07-03/13304871, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_2 повторно не з`явилася та про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань та заяв про відкладення розгляду справи не подавала. Тому, розгляд справи проводиться у відсутність ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 268 КУпАП.

Представник ОСОБА_2 адвокат Волошенюк О.В. подала заяву про розгляд справи у її відсутність та у відсутність ОСОБА_2 у якій підтримала подане заперечення проти притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. У запереченні адвокат Волошенюк О.В. просила справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення з таких підстав.

ОСОБА_2 із зазначеним вище протоколом про адміністративне правопорушення не погоджується, оскільки під час складання протоколу, Контролюючим органом здійснено лише формальне посилання на норми Податкового кодексу України та наведено наслідки, які, нібито, настали в порушення таких норм: завищено суму від`ємного значення з ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2024 року на 615420 грн.; завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2024 року на 1723147 грн. натомість не зазначено обставин вчинення правопорушення та суть правопорушення. Також не зазначено, які саме дії або бездіяльність вчинені ОСОБА_2 , як головним бухгалтером ТОВ - підприємство «Авіс» та в чому полягає їх протиправність, чи є в тому її вина, тобто в протоколі не викладені об`єктивної та суб`єктивної сторони, які б відповідали диспозиції ч. ст. 163-1 КУпАП. Тому, на думку адвоката Волошенюк О.В., контролюючим органом при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не було дотримано положень ст. 256 КУпАП. Крім того, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 08.09.2020 року у справі №П/811/2893/14 зазначено, що висновки викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складення, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

У матеріалах справи відсутні відомості про винесення Контролюючим органом відповідного повідомлення-рішення на підставі Акту перевірки № 2146/02-32-07-03/13304871 від 27.01.2025 року, яке за результатами оскарження ТОВ - підприємство «Авіс» може бути судом скасованим. Тому, на думку адвоката Волошенюк О.В., складання протоколу про адміністративне правопорушення на підставі тільки Акту перевірки № 2146/02-32-07-03/13304871 від 27.01.2025 року є передчасним, оскільки ТОВ - підприємство «Авіс» ще не вичерпало, передбачених законом правових заходів щодо оскарження податкового повідомлення-рішення й воно є неузгодженим.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що провадження у вказаній справі слід закрити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч.1 ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наведена норма закону є бланкетною, а тому у протоколі повинно бути чітко зазначено обставини інкримінованого особі правопорушення, а також норма Закону, яка була порушена особою, щодо якої складений протокол.

Однак у складеному відносно ОСОБА_2 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому конкретно полягає порушення саме нею встановленого порядку ведення податкового обліку.

Посилання ж у протоколі просто на норми Податкового кодексу України без конкретизації, яку норму якого Закону особою порушено, в чому полягає це порушення, які конкретно дії або бездіяльність допущені особою, не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_2 у вину.

На підтвердження вчинення ОСОБА_2 порушення до протоколу про адміністративне правопорушення №138 від 28.01.2025 року додано акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ - підприємство «Авіс» № 2146/02-32-07-03/13304871 від 27.01.2025 року, з якого вбачається, що державними інспекторами відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ - підприємство «Авіс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Слід зазначити, що за результатами перевірки у випадках, встановлених п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган виносить податкові повідомлення-рішення, які згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративне оскарження передбачає подання платником податків скарги до контролюючого органу вищого рівня, який може скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства, що передбачено п. 55.1. ст. 55 Податкового кодексу України.

При цьому, згідно з п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України протягом розгляду контролюючим органом вищого рівня скарги платника податків на рішення контролюючого органу сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. А днем узгодження грошового зобов`язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (другий п.п. 56.17.5 ст. 56 Податкового кодексу України).

Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників контролюючого органу з виконання податкового контролю та їх результатів, але самі по собі такі висновки не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Проте, оцінка акта перевірки, в тому числі викладених у ньому висновків перевірки, надається у разі оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, контролюючим органом вищого рівня (у разі оскарження в адміністративному порядку) або судом.

Порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати закінчений склад винного і караного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджуватимуть наведені факти.

Отже, до закінчення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акта перевірки, результати перевірки не можуть бути підставою для висновків щодо наявності в діях відповідальних осіб порушень вимог податкового законодавства.

Таким чином, враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення №138 від 28.01.2025 року складений відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП ґрунтується лише на висновках викладених у акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ - підприємство «Авіс» № 2146/02-32-07-03/13304871 від 27.01.2025 року, а висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників контролюючого органу з виконання податкового контролю та їх результатів, але самі по собі такі висновки не породжують правових наслідків для платника податків, а також беручи до уваги, що у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності не зазначено, у чому конкретно полягає порушення саме ОСОБА_2 встановленого порядку ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що з висновками акту перевірки № 2146/02-32-07-03/13304871 від 27.01.2025 року ОСОБА_2 не згодна. Строки оскарження результатів перевірки, а так само узгодження податкового зобов`язання станом на момент розгляду справи не сплинули, факт порушення ОСОБА_2 порядку ведення податкового обліку не є достеменно встановленим, і відповідно, не може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.

Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Встановлені судом обставини, ставлять під сумнів достовірність даних, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах справи, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги як належні та допустимі докази.

Відповідно до вимог ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю, оскільки у її діях відсутня подія і склад вказаного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 245, 247, 251, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючої головним бухгалтером ТОВ - підприємство «Авіс», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: