Постанова

від 10.03.2025 по справі 903/897/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року Справа №903/897/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Піддубній Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Маст Компані на рішення Господарського суду Волинської області від 18.12.2024 (повний текст - 23.12.2024) у справі №903/897/24 (суддя Якушева І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Груп-ЛТД, м.Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю Маст Компані, м.Луцьк

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 749940,00 грн

учасники провадження не забезпечили явку своїх представників

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.12.2024 у справі №903/897/24 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Груп-ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю Маст Компані про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 749940,00 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 749940,00 грн суми попередньої оплати, 14277,10 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору. Розірвано договір купівлі продажу бензинових генераторів LT3500МХ у кількості 10 штук, інверторних генераторів SСН-С1500ІNV у кількості 10 штук та інверторних генераторів SСН-С2500ІNV у кількості 10 штук, укладений у спрощений спосіб між Товариством з обмеженою відповідальністю Маст Компані і Товариством з обмеженою відповідальністю Партнер-Груп-ЛТД. Стягнуто з відповідача на користь позивача 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині стягнення витрат на правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю Маст Компані звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що у судовій справі №903/97/24 позивач просив стягнути з відповідача судові витрати витрати на правничу допомогу в розмірі 75000,00 гривень, надані адвокатом Дашко М.В. у цій справі. Розмір понесених витрат позивач обґрунтовував договором про надання професійної правничої допомоги №672 від 21.01.2024, актом виконаних робіт від 26.01.2024, розрахунком суми гонорару від 26.01.2024, платіжним документом про сплату частини гонорару від 29.01.2024. Зазначеними доказами позивач деталізував обсяг наданої правничої допомоги у справі №903/97/24. Зазначена обставина підтверджується позовною заявою та відповідними додатками до позовної заяви поданими позивачем у справі №903/97/24. Докази про надання правничої допомоги саме у справі №903/897/24 матеріали справи не містять і позивачем не надано. Тому висновок про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 гривень вважає таким, що суперечить ст.ст.126, 129 ГПК України.

На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції змінити рішення Господарського суду Волинської області від 18.12.2024 у справі №903/897/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маст Компані» в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-Груп ЛТД» 20000,00 грн витрат на правничу допомогу; в стягненні витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн відмовити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Маст Компані на рішення Господарського суду Волинської області від 18.12.2024 у справі №903/897/24 та призначено розгляд апеляційної скарги на 10 березня 2025 р. об 14:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м.Рівне вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю Партнер-Груп-ЛТД у строк до 21.02.2025 подати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.

Позивач не скористався правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст.263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 10.03.2025 учасники провадження не забезпечили явку своїх представників, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені у встановленому законом порядку.

Оскільки учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

11.10.2022 між ТОВ Партнер-Груп-ЛТД та ТОВ Маст Компані було укладено усний договір купівлі-продажу бензинових генераторів LT3500МХ у кількості 10 штук, інверторних генераторів SСН-С1500ІNV у кількості 10 штук та інверторних генераторів SСН-С2500ІNV в кількості 10 штук.

Відповідно до умов усного договору ціна товару становила 749940,00 грн із ПДВ.

Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату товару №131 від 11.10.2022 на суму 749940 грн, а позивач перерахував відповідачу кошти у розмірі 749940 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4405 від 27.10.2022.

Відповідач, отримавши кошти, не передав позивачу товару.

Вимогою від 15.09.2023 позивач просив відповідача у 7-денний строк з дня пред`явлення вимоги поставити товар позивачу, а у разі неможливості виконати постачання товару - повернути ТОВ Партнер-Груп-ЛТД сплачені кошти.

Відповідач отримав вимогу 25.09.2023, але залишив її без реагування.

Вимогою від 03.11.2023 позивач повторно просив відповідача передати товар у 7-денний строк з дня пред`явлення вимоги, а у разі неможливості виконати постачання товару - повернути ТОВ Партнер-Груп-ЛТД сплачені кошти.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача, ТОВ Партнер-Груп-ЛТД звернулося з позовом до Господарського суду Волинської області. Проте, ухвалою Господарського суду Волинської області від 17 квітня 2024 року у справі №903/97/24 позовну заяву ТОВ Партнер-Груп-ЛТД до ТОВ Маст Компані про розірвання договору та стягнення 749940 грн було залишено без розгляду.

28.06.2024 ТОВ Партнер-Груп-ЛТД повторно звернулося з вимогою до відповідача, в якій просило у 7-денний строк з дня пред`явлення вимоги поставити товар позивачу, а у разі неможливості виконати постачання товару - повернути ТОВ Партнер-Груп-ЛТД сплачені кошти.

Факт надіслання вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист від 02.07.2024, накладною Укрпошти від 02.07.2024.

Вказану вимогу відповідачем виконано не було.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Суд першої інстанції, на підставі положень ст.ст.11, 205, 525, 526, 530, 611 626, 628, 638, 639-642, 651, 655, 662, 663, 693, 670 Цивільного кодексу України, ст.ст.184 188 Господарського кодексу України, дійшов висновку, що оскільки відповідач передоплату за товар отримав, але товару позивачу не передав і не повернув суми попередньої оплати, вимога позивача про стягнення з відповідача 749940 грн суми попередньої оплати обґрунтована і підлягає до задоволення.

Також, суд першої інстанції, з огляду на те, що відповідач у процесі судового розгляду не подав доказів виконання свого обов`язку як продавця з передачі товару позивачу на суму попередньої оплати у розмірі 749940 грн, як і доказів повернення передоплати у розмірі 749940 грн, дійшов висновку, що у розумінні приписів ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України відповідач допустив істотне порушенням договору, а тому вимога позивача про розірвання договору підлягає до задоволення.

При цьому, суд першої інстанції посилався на правові позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.07.2019 у справі №916/1684/18, Верховного Суду у постановах від 22.08.2023 у справі №920/845/22, від 18.08.2023 у справі №927/211/22, від 08.09.2022 у справі №910/277/21, від 10.09.2020 у справі №910/13436/19.

Колегія суддів констатує, що згідно ч.ч.1,2 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апелянт не погоджується з рішенням лише в частині стягнення з нього 20000,00 грн витрат на правничу допомогу, тому рішення підлягає перегляду лише в цій частині.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 20000,00 грн витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.

Представник позивача просив суд першої інстанції стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 75000,00 грн.

У позовній заяві позивач посилався на те, що попередній орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 75000,00 грн, а до позовної заяви приєднав докази на підтвердження надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Як передбачено ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір таких витрат. При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення цих витрат (ч.5, ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До позовної заяви представником ТОВ Партнер-Груп-ЛТД приєднано: договір про надання професійної правничої допомоги №672 від 21.01.2024; розрахунок суми гонорару; акт про надані послуги до договору про надання професійної правничої допомоги №672 від 21.01.2024; рахунок №26/01 від 26.01.2024; платіжну інструкцію №123929 від 29.01.2024.

Договір про надання професійної правничої допомоги №672 від 21.01.2024 було укладено між адвокатом Дашко Максимом Володимировичем, як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Партнер-Груп-ЛТД, як клієнтом.

Відповідно до умов п.п.1.1., 1.2. договору виконавець зобов`язується надавати замовнику професійну правничу допомогу за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити надані виконавцем послуги на умовах, визначених цим договором.

Виконавець надає замовнику професійну правничу допомогу, яка попередньо складається, зокрема, з попереднього опрацювання матеріалів, наданих замовником, підготовки правової позиції по справі в суді першої інстанції, підготовки позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Груп-ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю Маст Компані про розірвання договору та стягнення коштів.

Пунктами 3.1., 3.2. договору погоджено, що замовник здійснює оплату послуг виконавцю на підставі розрахунку суми гонорару, що є невід`ємною частиною цього договору.

Замовник зобов`язаний перерахувати суми, зазначені в розрахунку до цього договору: 50% - протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання розрахунку та 50% - з дня прийняття рішення господарським судом.

26.01.2024 адвокат Дашко М.В. склав розрахунок суми гонорару за договором про надання професійної правничої допомоги №672 від 21.01.2024, який погоджено замовником (позивачем), згідно з яким вартість наданих послуг становить 75000,00 грн.

26.01.2024 між адвокатом Дашко Максимом Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Партнер-Груп-ЛТД підписано акт про надані послуги до договору про надання професійної правничої допомоги № 672 від 21.01.2024, згідно якого вартість виконаних робіт становить 75000,00 грн.

У п.1 акту від 26.01.2024 зазначено, що адвокат Дашко М.В. надав наступні юридичні послуги: попереднє опрацювання матеріалів наданих Замовником, підготовка правової позиції по справі в суді першої інстанції, підготовка позовної заяви ТОВ Партнер-Груп-ЛТД до ТОВ Маст Компані про розірвання договору та стягнення коштів, обговорення позовної заяви з Замовником та внесення доповнень за бажанням Замовника, підготовка до ведення справи в суді першої інстанції (підготовка, сканування додатків та направлення позовної заяви з додатками відповідачу та в судову інстанцію), усні консультацій, роз`яснення, узгодження позиції по справі.

Виконавець адвокат Дашко М.В. виставив рахунок №26/01 від 26.01.2024 замовнику - ТОВ Партнер-Груп-ЛТД на суму 37500 грн.

Замовник - ТОВ Партнер-Груп-ЛТД перерахував виконавцю адвокату Дашку М.В. передоплату у розмірі 37500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №123929 від 29.01.2024.

Таким чином, надані докази підтверджують факт надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом Дашко М.В. у спорі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Груп-ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю Маст Компані про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 749940 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта, що вказаними доказами позивач підтвердив обсяг наданої правничої допомоги у справі №903/97/24, оскільки у вказаній справі судові витрати на правничу допомогу на підставі вказаних документів Товариству з обмеженою відповідальністю Партнер-Груп-ЛТД за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Маст Компані не відшкодовувалися, розгляд вимог про відшкодування таких витрат взагалі не здійснювався.

Водночас, як встановлено вище, наданими доказами підтверджується факт надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом Дашко М.В. саме у спорі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Груп-ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю Маст Компані про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 749940 грн.

Відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України для включення всієї суми витрат на професійну правничу допомогу, яка узгоджена адвокатом та клієнтом у договорі, та сплачених позивачем адвокату для відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269).

Оцінка тих чи інших витрат сторін, як судових, здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Як обґрунтовано зазначив місцевий господарський суд, аналіз наданих адвокатом позивача юридичних послуг, перелік яких наведений в акті від 26.01.2024, дозволяє дійти висновку про те, що така юридична послуга як підготовка позовної заяви якраз і включає попереднє опрацювання матеріалів, підготовку правової позиції, обговорення позовної заяви із замовником, усні консультації, роз`яснення, узгодження правової позиції.

Суд першої інстанції правильно врахував, що відзиву на позов відповідач не подавав, а тому у позивача не було необхідності готувати відповіді на відзив. Представник позивача адвокат Дашко М.В. приймав участь у 2-ох судових засіданнях: у підготовчому судовому засіданні 13.11.2024 та у судовому засіданні з розгляду справи по суті 18.12.2024.

З урахуванням позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2022 у справі №910/7765/20, заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, враховуючи складність виконаної адвокатом роботи, її обсяг та час, витрачений ним на виконання робіт.

У постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 викладено висновок, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Колегія суддів вважає правильним висновок, що враховуючи обставини справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, ціну позову, витрачений адвокатом час, обсяг наданих представником позивача послуг з професійної правничої допомоги, витрати у розмірі 75000,00 грн на оплату професійної правничої допомоги, наданої у справі №903/897/24, не відповідають критеріям обгрунтованості, розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Виходячи із засад обґрунтованості, розумності і справедливості, враховуючи обсяг наданої представником позивача правової допомоги, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та відмовив у стягненні решти витрат.

Колегія суддів приймає до уваги, що позивач не оскаржує рішення суду в частині зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції при розгляді заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при стягненні витрат на правничу допомогу судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Маст Компані на рішення Господарського суду Волинської області від 18.12.2024 у справі №903/897/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскарженій частині - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскарженою до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 11.03.2025.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Грязнов В.В.