Рішення від 24.02.2025 по справі 908/2840/24

номер провадження справи 4/211/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2025 Справа № 908/2840/24

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а), представник позивача адвокат Кардашевська Ганна Миколаївна, ( АДРЕСА_1 )

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР», (69014, м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд. 7, офіс 1)

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНЕКСТ», (69063, м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, буд. 30)

до відповідача 3 ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 )

про стягнення 716 379,25 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача Кардашевська Г.М., на підставі довіреності № 453/23 від 07.11.2023 (адвокат), (в режимі відеоконференції);

від відповідача 1 не з`явився;

від відповідача 2 не з`явився;

від відповідача 3 не з`явився;

24.10.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 188/2/881 від 23.10.2024, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 24.10.2024, (вх. № 3129/08-07/24 від 24.10.2024) Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР», м. Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНЕКСТ», м. Запоріжжя і до ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про стягнення з відповідачів солідарно 716 379,25 грн. заборгованості за кредитним договором № 011/10892/01291606 від 13.12.2021, в тому числі 652 118,90 грн. заборгованості за тілом кредиту та 64 260,35 грн. заборгованості по процентам.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 справу № 908/2840/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.11.2024 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2840/24 справі присвоєно номер провадження справи 4/211/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.12.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2840/24 до 17.02.2025, підготовче засідання відкладалося на 20.01.2025.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.01.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/2840/24, справу призначено до розгляду по суті, судове засідання призначено на 24.02.2025.

В судове засідання 24.02.2025 з`явився представник позивача, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв`язку 24.02.2025 приєднався представник позивача.

В судовому засіданні 24.02.2025 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи.

Представники відповідачів 1, 2 і 3, так само як і відповідач 3 особисто, в жодне судове засідання у справ № 908/2840/24 не з`явилися, про поважність причин неявки суд завчасно жодного разу не повідомили. Заяв про визнання позову від відповідачів до суду не надходило.

Частиною 5 ст. 242 ГПК України унормовано, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як вбачається з матеріалів справи, копії ухвал суду у даній справі від 18.11.2024, від 16.12.2024 і від 20.01.2025 доставлені до електронних кабінетів Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР» та ОСОБА_1 , про що свідчать наявні в матеріалах справи Довідки Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів 1 і 3 про відкриття провадження у справі № 908/2840/24 та подальший хід розгляду справи.

Відповідач 2 про дату, час та місце розгляду справи № 908/2840/24 повідомлявся належним чином ухвалами суду по справі, які направлялися відповідачу 2 на адресу його реєстрації та повернулися до суду без вручення адресату з відмітками оператора поштового зв`язку: «За закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Безкоштовного запиту, отриманого судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНЕКСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40947433) є: 69063 м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, буд. 30, що відповідає юридичній адресі відповідача 2, зазначеній у позовній заяві.

Заяв про зміну відповідачем 2 місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та третіми особами та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача та третіх осіб щодо їх належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто їх власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача 2 про відкриття провадження у справі № 908/2840/24 та подальший розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 24.02.2025 за відсутністю відповідачів 1, 2 і 3, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. 193 ГК України, ст., ст. 11, 525, 526, 536, 549, 553, 554, 610-612, 625-628, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України. Позов пред`явлений позивачем з підстав невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 011/10892/01291606 від 13.12.2021, укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР», щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом. В забезпечення зобов`язань за кредитним договором позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 011/10892/01291606/П від 13.12.2021, а також позивачем та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНЕКСТ» укладено договір поруки № 011/10892/01291606/П1 від 31.01.2023, за умовами яких, відповідно, відповідач 3 та відповідач 2 зобов`язалися відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем 1 його боргових зобов`язань перед позивачем за кредитним договором в повному обсязі таких зобов`язань. Станом на 21.08.2024 заборгованість за кредитним договором № 011/10892/01291606 від 13.12.2021 становить 716 379,25 грн., в тому числі заборгованість по кредиту становить 652 118,90 грн. та заборгованість по процентам становить 64 260,35 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідачів 1, 2 і 3 солідарно заборгованості по кредиту в розмірі 652 118,90 грн. і заборгованості по процентам в розмірі 64 260,35 грн. та покласти на відповідачів 1, 2 і 3 витрати зі сплати судового збору в сумі 8 596,55 грн.

Письмового відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки відповідач 1, відповідач 2 і відповідач 3 суду не надали.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із не поданням відповідачами відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ

Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (Кредитор, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР» (Позичальник, відповідач 1 у справі) 13.12.2021 укладений Кредитний договір № 011/10892/01291606 (далі - Договір/Кредитний договір/Основний договір), відповідно до якого Кредитор зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) в формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1 000 000,00 грн. (надалі - Ліміт), а Позичальник - використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до Графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів (далі Графік) та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені Договором, з кінцевим терміном погашення Кредиту Позичальником 13.12.2022. (п. 1.1, п. 1.3 Договору)

Кредит надається Позичальнику на поповнення обігових коштів та ведення поточної фінансово-господарської діяльності. (п.1.4 Договору)

За умовами п. 2.1 Договору протягом всього строку фактичного користування Кредитом до Кінцевого терміну погашення кредиту , визначеного пунктом 1.3 Договору включно, Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 14,5 % річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.2 Договору у випадку не повернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитору Проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 14,5 % річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за Кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту.

Нарахування процентів за Кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості Позичальника за Кредитом/простроченої заборгованості за Договором протягом всього строку користування Кредитом/наявності простроченої заборгованості. При розрахунку Процентів враховується день надання Кредиту (траншу) та не враховується день погашення Кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі. (п. 2.3 Договору)

Відповідно до п. 5.2 Договору Позичальник здійснює повернення Кредиту та сплату Процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірах згідно з Графіком.

Позичальник зобов`язується здійснювати погашення Кредиту та Процентів ануїтетними платежами у валюті Кредиту кожного місяця, 13 числа, та при погашенні заборгованості за Кредитом в повному обсязі. (п. 5.3 Договору)

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що Позичальник зобов`язується з періодичністю, визначеною цією статтею Договору та Графіком, здійснювати погашення заборгованості за Кредитом, сплату процентів, пені шляхом перерахування грошових коштів на рахунок погашення.

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за Договором. (п. 12.1 Договору)

Додатком № 1 до Кредитного договору від 13.12.2021 є Графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.

10.06.2022 між Банком та Позичальником було підписано Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 011/10892/01291606 від 13.12.2021, відповідно до умов якої сторони зокрема змінили п. 1.3 Договору, виклавши його в новій редакції, а саме: « 1.3 Кінцевий термін погашення Кредиту « 13» листопада 2023 р., або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 Договору (останній день строку користування Кредитом, до закінчення якого Позичальник зобов`язаний здійснити Погашення заборгованості за Договором в повному обсязі)».

У п. 3.1 Додаткової угоди № 1 від 10.06.2022 встановлено, що станом на дату укладення цієї Додаткової угоди фактична заборгованість Позичальника за Договором по сплаті суми Кредиту становить 843 628,07 грн.

Станом на дату укладення цієї Додаткової угоди заборгованість Позичальника за Договором, строк сплати якої настав, складає 80 022,55 грн., у тому числі: 60 195,10 грн. заборгованість з погашення суми Кредиту; та 19 827,45 грн. заборгованість з погашення процентів. (п. 3.2 Додаткової угоди № 1 від 10.06.2022)

У п. 4 Додаткової угоди № 1 від 10.06.2022 зазначено, що Сторони домовились викласти Графік погашення заборгованості за Кредитом та сплати Процентів у новій редакції згідно з Додатком № 1 до цієї Додаткової угоди.

Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди № 2 до Кредитного договору № 011/10892/01291606 від 13.12.2021 кінцевий термін погашення кредиту 13.11.2024 або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 Договору (останній день строку користування Кредитом, до закінчення якого Позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

Додатком № 1 до Додаткової угоди № 2 є Графік зниження Ліміту.

Також між Банком та Позичальником підписана Додаткова угода № 3 до Кредитного договору № 011/10892/01291606 від 13.12.2021, умовами якої визначено, що заборгованість Позичальника за договором по сплаті суми кредиту становить 758 358,12 грн. (п. 1.1 Додаткової угоди № 3)

Відповідно до п. 1.2 Додаткової угоди № 3 станом на дату укладення цієї Додаткової угоди заборгованість Позичальника за Договором, строк оплати якої настав, складає 224 409,71 грн., у тому числі: 198 943,20 грн. заборгованість з погашення суми кредиту та 25 466,51 грн. заборгованість з погашення процентів.

Сторони домовились викласти Графік у новій редакції згідно з Додатком № 1 до цієї Додаткової угоди (п. 2 Додаткової угоди № 3).

Пунктом 6 Додаткової угоди № 3 визначено, що Додаткова угода та Графік укладаються сторонами в електронній формі та підписуються шляхом створення/додавання до Додаткової угоди з Графіком кваліфікованих електронних підписів (кваліфікованих ЕП) сторін з використанням засобів криптографічного захисту інформації… Підписані електронні документи надсилаються Сторонами електронними каналами зв`язку визначеними Банком.

Як свідчать матеріали справи, Банк виконав зобов`язання, передбачені Договором та надав Позичальнику кредитні кошти в загальному розмірі 1 000 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № bn від 16.12.2021 та випискою банку по особовому рахунку за період з 16.12.2021 по 16.12.2022.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що виконання зобов`язань Позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за Договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення Договору, але до дня гадання Кредиту за Договором, між Кредитом і ОСОБА_1 (надалі Поручитель). Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань Позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі Договору.

Так, 13.12.2019 з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Кредитним договором № 011/10892/01291606 від 13.12.2021 між АТ «Райффайзен Банк» та громадянином України ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач 3) укладений Договір поруки № 011/10892/01291606/П (надалі Договір поруки 1), за яким Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного Договору, за умовами якого Позичальник зобов`язаний, зокрема, повернути кредит (1 000 000,00 грн.) та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 14,5 % річних (п. 1.1 Договору поруки).

31.01.2023 між АТ «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОНЕКСТ» (Поручитель, відповідач 2 у справі) укладений Договір поруки № 011/10892/01291606/П1 (надалі Договір поруки 2), за якими Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного договору (п. 1.1 Договору поруки).

Порукою за цим Договором забезпечується виконання Забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Забезпечених зобов`язань у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки визначені Основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов`язань. (п. 1.1, п. 1.2 Договору поруки)

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов`язань Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником Забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за Забезпеченими зобов`язаннями, а Поручитель зобов`язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за Забезпеченими зобов`язаннями.

Пунктом. 2.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель зобов`язується здійснити виконання Забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення Кредитором відповідної Вимоги та в обсязі, зазначеному в такій Вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у Вимозі розміру забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов`язань Позичальника перед Кредитором за Основним договором.

Як зазначив позивач та вбачається з матеріалів справи, всупереч вимогам Кредитного договору Позичальником (відповідачем 1) порушені строки погашення Кредиту, визначені у Графіку погашення заборгованості (в редакції Додаткової угоди № 3 до Кредитного договору), не сплачено кредитні кошти відповідно до періодів дії ліміту кредитування та відсотки за користування кредитними коштами, які відповідач 1 мав сплатити до 13.11.2024 включно.

З позову слідує, що станом на 21.08.2024 заборгованість ТОВ «НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР» перед АТ «Райффайзен Банк» за Кредитним договором № 011/10892/01291606 від 13.12.2021 становить 716 379,25 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту (основна заборгованість) у розмірі 652 118,90 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 64 260,35 грн. Вказане підтверджуються також відповідним розрахунком, що доданий до позову та випискою банку по особовому рахунку за період з 16.12.2021 по 16.12.2022.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлені на адреси відповідачів (ТОВ «НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР», ТОВ «АГРОНЕКСТ» та ОСОБА_1 ) Вимоги (вих. № 188/2/750 від 30.08.2024, №188/2/851 від 03.10.2024 і № 188/2/850 від 03.10.2024 відповідно) про погашення кредитної заборгованості та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Вимоги залишені Позичальником та Поручителями без реагування, кредитні кошти та проценти за користування кредитом в добровільному порядку не сплачені.

У зв`язку з наявністю заборгованості, невиконанням відповідачами зобов`язань за Кредитним договором № 011/10892/01291606 від 13.12.2021 та Договорами поруки № 011/10892/01291606/П від 13.12.2021, № 011/10892/01291606/П1 від 31.01.2023, Банк звернувся до суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст., ст. 11, 509 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч., ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. (ч., ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України)

Згідно з частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ст., ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з положеннями статей 73, 74, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Із досліджених судом доказів, які містяться в матеріалах справи, слідує що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу 1 на відповідний рахунок кредитні кошти у розмірі 1 000 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією та випискою банку по особовому рахунку (копії містяться в матеріалах справи).

Як було зазначено судом вище, учасниками правочину у п. 1.1 Додаткової угоди № 2 до Кредитного договору було встановлено кінцевий термін повернення кредиту 13.12.2024.

Разом з тим, Позичальник свої зобов`язання по своєчасному поверненню суми кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами у встановлених розмірах та строки не виконав, внаслідок чого станом на 21.08.2024 у відповідача 1 утворилась заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 652 118,90 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 64 260,35 грн.

Відповідач 1 позовні вимоги не спростував, доказів повернення кредиту у розмірі 652 118,90 грн. та погашення процентів у розмірі 64 260,35 грн. не надав.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Отже Договорами поруки № 011/10892/01291606/П від 13.12.2021 та № 011/10892/01291606/П1 від 31.01.2023 забезпечено виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР» зобов`язань за Кредитним договором № 011/10892/01291606 від 13.12.2021.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ч. 2 ст. 554 ЦК України)

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. (ч. 1 ст. 543 ЦК України)

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Жодної з підстав для припинення дії Договорів поруки № 011/10892/01291606/П від 13.12.2021 та № 011/10892/01291606/П1 від 31.01.2023, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Як свідчать матеріали справи, на момент її розгляду ані Позичальник, ані Поручителі заборгованість перед Кредитором не сплатили.

Відповідачі заявлені позовні вимоги не спростували, доказів виконання зобов`язань і перерахування позивачу заявлених до стягнення сум суду не надали.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок, судом встановлено, що нарахування основної заборгованості (тіла кредиту) та відсотків позивачем здійснено правильно.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 652 118,90 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 64 260,35 грн.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86 ГПК України)

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. (ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України)

Названий принцип полягає в тому, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі 1, 2 і 3 своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1 і 2 порівну, оскільки спір доведено до суду з їх вини.

При цьому суд враховує, що згідно усталеної судової практики у разі якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР», м. Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНЕКСТ», м. Запоріжжя і до ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про стягнення з відповідачів солідарно 716 379,25 грн. заборгованості за кредитним договором № 011/10892/01291606 від 13.12.2021, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР», (69014, м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд. 7, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37088610) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) заборгованість за тілом кредиту в розмірі 652 118 (шістсот п`ятдесят дві тисячі сто вісімнадцять) грн. 90 коп. та заборгованість по відсоткам в розмірі 64 260 (шістдесят чотири тисячі двісті шістдесят) грн. 35 коп. солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОНЕКСТ», (69063, м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи 40947433) і ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНЕКСТ», (69063, м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи 40947433) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) заборгованість за тілом кредиту в розмірі 652 118 (шістсот п`ятдесят дві тисячі сто вісімнадцять) грн. 90 коп. та заборгованість по відсоткам в розмірі 64 260 (шістдесят чотири тисячі двісті шістдесят) грн. 35 коп. солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР», (69014, м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд. 7, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37088610) і ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Видати наказ.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) заборгованість за кредитом в розмірі 652 118 (шістсот п`ятдесят дві тисячі сто вісімнадцять) грн. 90 коп. та заборгованість по відсоткам в розмірі 64 260 (шістдесят чотири тисячі двісті шістдесят) грн. 35 коп. солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР», (69014, м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд. 7, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37088610) і Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОНЕКСТ», (69063, м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи 40947433). Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНИЙ ПАРТНЕР», (69014, м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд. 7, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 37088610) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 865 (дві тисячі вісімсот шістдесят п`ять) грн. 52 коп. Видати наказ.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНЕКСТ», (69063, м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, буд. 30, ідентифікаційний код юридичної особи 40947433) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 865 (дві тисячі вісімсот шістдесят п`ять) грн. 52 коп. Видати наказ.

7. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 865 (дві тисячі вісімсот шістдесят п`ять) грн. 51 коп. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 11» березня 2025 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.