Рішення

від 10.03.2025 по справі 910/11856/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.03.2025Справа № 910/11856/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсекоенерго»

до державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 20304,15 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурсекоенерго» з позовом до державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 20304,15 грн, у тому числі: 11647,23 грн боргу, 2049,68 грн 3% річних, 6607,24 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати поставленої позивачем електричної енергії за договором № 11702/01 від 27.11.2015 (далі - Договір).

Суд своєю ухвалою від 27.09.2024 відкрив провадження у справі № 910/11856/24, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач позов відхилив з таких підстав:

- під час воєнного сатану розрахунок за придбану електричну енергії здійснюється відповідно до порядку, встановленого наказами Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 (був чинний до 05.07.2022) та № 206 від 15.06.2022 - у відсотковому відношенні до середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік;

- невиконання Договору пов`язано з настанням обставин непереборної сили у зв`язку з введенням з 24.02.2022 на території України воєнного стану.

Відповідач просив зменшити розмір 3% річних до 1 грн.

У свою чергу позивач заперечив проти застосування до спірних правовідносин положень наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 та № 206 від 15.06.2022, дію якого з 01.05.2024 Міністерство енергетики України скасувало своїм наказом № 136 від 01.04.2024.

Позивач подав докази понесення 2030,42 грн витрат на професійну правничу допомогу.

02 грудня 2024 року відповідач сформував в системі «Електронний суд» клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/444/24.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Оскільки відповідач не подав доказів перегляду судового рішення у справі № 922/444/24 у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд відмовляє у задоволенні клопотання.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурсекоенерго» є суб`єктом господарювання з виробництва електричної енергії. Цю діяльність позивач здійснює на підставі ліцензії, виданої за рішенням (постановою) НКРЕКП.

Продаж виробленої електричної енергії позивач здійснює за договором № 11702/01. Зокрема, 27.11.2015 товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурсекоенерго» (ВАД) та державне підприємство «Енергоринок» (ДПЕ) уклали договір № 11702/01 (далі - Договір), відповідно до умов якого ВАД продає, а ДПЕ купує електроенергію, вироблену ВАД, та сплачує за неї.

Згідно з додатковою угодою № 102/01 від 30.06.2019 до Договору в преамбулі Договору слова «Державне підприємство «Енергоринок», що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах» змінити на слова «Державне підприємство «Гарантований покупець» (далі - гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця».

Відповідно до п. 1.1 Договору виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку 641 на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку № 641.

У додатковій угоді від 31.03.2020 до Договору сторони замінили в преамбулі Договору слова «виробник за «зеленим тарифом» на слова «продавець за «зеленим тарифом» та виклали статті 1-7 Договору в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641) або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 за № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

У додатковій угоді від 11.02.2021 до Договору сторони доповнили Договір новим пунктом 1.2 в такій редакції: «За цим договором гарантований покупець зобов`язується надавати, а продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку № 641 або Порядку продажу електричної енергії споживачами».

Відповідно до пункту 3.3 Договору (в редакції додаткової угоди від 11.02.2021) оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку № 641 або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Пунктом 10.4 Порядку № 641 (у редакції, що діяла до 26.01.2024) було встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

31 жовтня 2021 року позивач та відповідач підписали акт купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2021 року на суму 329721,81 грн.

Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» за жовтень 2021 року затверджено постановою НКРЕКП від 09.09.2022 № 1117, а оприлюднено 12.09.2022.

Отже, оскільки остаточний розрахунок за приписами пункту 10.4 Порядку підлягає здійсненню протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення такого рішення, остаточним днем оплати за жовтень 2021 року є 15.09.2022.

Відповідач сплатив 318074,58 грн.

При оцінці доводів відповідача щодо розміру оплати придбаної електричної енергії у відсотковому відношенні до середньозваженого розміру «зеленого» тарифу відповідно до порядку, встановленого наказами Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 (був чинний до 05.07.2022) та № 206 від 15.06.2022 суд керується правовими висновками наведеними Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/4439/23 від 21.06.2024. За висновками об`єднаної палати положення наказів № 140 та № 206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за Договором, укладеним з виробником електричної енергії за «зеленим» тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію виробника за «зеленим» тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності/відсутності на рахунках ДП «Гарантований покупець» коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку № 641. Об`єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для тлумачення норм наказу № 206 як такого, що змінює чи припиняє обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити своєчасний розрахунок відповідно до чинного законодавства, Порядку № 641 та укладеного між сторонами договору.

Крім того наказ Міністерства енергетики України № 206 від 15.06.2022 втратив чинність на підставі наказу Міністерства енергетики України № 136 від 01.04.2024.

Станом на день розгляду справи у суді відповідач не сплатив 11647,23 грн.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 11647,23 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача слід стягнути 2049,68 грн 3% річних, 6607,24 грн інфляційних втрат за період з 28.09.2022 по 10.09.2024.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних, відповідно до статті 625 ЦК України, є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на відповідача.

Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач надав належні докази понесення 2030,42 грн витрат на професійну правничу допомогу (договір №01/08-2024/РЕЕ про надання правничої допомоги від 01.08.2024, опис робіт (наданих послуг) від 23.10.2024, акт про надання послуг від 23.10.2024, свідоцтво, ордер).

Враховуючи, що відповідач не довів неспівмірність цих витрат, суд покладає на відповідача 2030,42 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсекоенерго» до держаного підприємства «Гарантований покупець».

Стягнути з держаного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032, код 43068454) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсекоенерго» (вул. Васильківська, 1, м. Київ, 03040, код 36953011) 11647,23 грн боргу, 2049,68 грн 3% річних, 6607,24 грн інфляційних втрат, 3028,00 грн судового збору, 2030,42 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун