Рішення

від 10.03.2025 по справі 910/15185/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.03.2025Справа № 910/15185/24

За позовом: фізичної особи-підприємця ІВАНИЦЬКОГО ЯРОСЛАВА ВОЛОДИМИРОВИЧА;

до: державного підприємства «НАУКОВИЙ СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ЦЕНТР РИБНИЦТВА»;

про: стягнення 1 034 049,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Фізична особа-підприємець ІВАНИЦЬКИЙ ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до державного підприємства "НАУКОВИЙ СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ЦЕНТР РИБНИЦТВА" про стягнення 1 034 049,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 034 049,00 грн. на підставі пункту 5.4 договору поруки від 09.08.2023 № 3105058/08/2023, укладеного між позивачем, як поручителем та товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", як кредитором відповідача.

Ухвалою господарського суду від 16.12.2024 № 910/15185/24 вказану позовну заяву залишено без руху на підставі п. 3 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення даної ухвали.

До господарського суду в межах строку надійшла заява позивача з якої вбачається, що позивачем усунуті недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі господарського суду від 16.12.2024 № 910/15185/24.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/15185/24 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення даної ухвали та п`ять днів на подання заперечень з дня отримання відповіді на відзив.

Крім того, відповідачу встановлено строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - п`ять днів з дня отримання даної ухвали.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0610221137690 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03164, місто Київ, ВУЛ.ОБУХІВСЬКА, будинок 135.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 06.01.2025 повернута до суду у зв`язку з: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/15185/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, відповідач відзив на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між ФОП Іваницьким Я.В (далі - поручитель/позивач) та ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (далі - кредитор) укладено договір поруки №3105058/08/2023 від 09.08.2023 року (далі - договір поруки), відповідно до якого поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов`язання щодо оплати спожитої (купованої) електричної енергії та інших платежів Державним підприємством «НАУКОВИЙ СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ЦЕНТР РИБНИЦТВА» (далі - боржник/відповідач), які виникли за договором про постачання електричної енергії споживачу від 05.12.2018 №3015058 ПВ (основний договір), укладений між кредитором та боржником (п.1.1. договору поруки).

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов`язання щодо оплати спожитої (купованої) електричної енергії та інших платежів, а також за відшкодування кредитору збитків та сплату неустойки відповідно до умов основного договору (п.3.1 договору поруки).

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання та після закінчення п`ятирічного строку з моменту укладання цього договору (п.4.1, п.4.2 договору поруки).

У разі порушення боржником зобов`язання за основним договором поручитель зобов`язується виконати за боржника зобов`язання останнього у 5-денний термін з дня отримання вимоги від кредитора (п.5.1. договору поруки) .

Після виконання поручителем зобов`язання боржника за основним договором, до поручителя, що виконав таке зобов`язання, переходять усі права кредитора за основним договором (п.5.2. договору поруки).

Поручитель зобов`язаний протягом 10 днів з дня виконання зобов`язання у письмовій формі повідомити про це боржника, зазначивши дату, суму і форму виконання та надати завірені копії документів, що підтверджують таке виконання (п. 5.3. договору поруки).

У поручителя, що виконав вимоги зобов`язання, виникає право вимоги до боржника у повному обсязі виконаного поручителем зобов`язання на користь кредитора, а боржник зобов`язаний виконати зобов`язання перед поручителем протягом 10-ти днів з дня одержання боржником від поручителя повідомлення про платіж (п.5.4. договору поруки).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поруки, а тому, права і обов`язки сторін визначаються, параграфом 3 глави 49 Цивільного кодексу України.

Згідно положень ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

10.08.2023 року між ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» та позивачем укладено договір №115-23-е про реструктуризацію заборгованості відповідно до узятого зобов`язання за Договором поруки від 09.08.2023 №3105058/08/2023 (далі - договір про реструктуризацію), згідно умов якого поручитель зобов`язується сплатити у повному обсязі заборгованість споживача за Договором про постачання електричної енергії споживачу від 05.12.2018 року №3105058ПВ, особовий рахунок № 3105058, сумою 296 016,49 грн, у т.ч. ПДВ 49 336,08 грн., станом на 10.08.2023, відповідно до узятого на себе зобов`язання за Договором поруки від 09.08.2023 №3105058/08/2023, згідно Графіка погашення заборгованості, який є Додатком 1 до Договору про реструктуризацію (п.1 договору про реструктуризацію).

Датою здійснення оплати є дата зарахування оплаченої суми коштів на поточний рахунок кредитора (п.4 договору про реструктуризацію).

Листом від 31.03.2024 ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» у відповідь на заяву щодо узгодження боргового зобов`язання зі сплати заборгованості за спожиту електричну енергію за ДП «Науковий селекційно-генетичний центр рибацтва» повідомлено позивача, що за період з 01.08.2023 до 01.04.2024 від ФОП Іваницького Я.В. зафіксовано дві оплати на загальну суму 212 000 грн. Інші оплати, які надійшли, товариство не може ідентифікувати щодо їх платника, оскільки надходження відбувалося через транзитний рахунок банку. Отже ФОП Іваницькому Я.В. необхідно звернутися до банку, в якому проводилися оплати за електричну енергію, для отримання інформації щодо здійснення оплат та/або надати копії розрахункових документів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 21.05.2024 отримано дублікати квитанцій до платіжних інструкцій, копії яких наявні в матеріалах справи, що підвереджують вдалий переказ коштів в сумі 1 034 049 грн. на рахунок ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» за товари/послуги згідно договору від 10.08.2023 №115-23-е про реструктуризацію заборгованості відповідно до узятого зобов`язання за договором поруки від 09.08.2023 №3105058/08/2023.

Так, позивачем здійснено наступні оплати ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ»:

- 200 000 грн. (платіжна інструкція та квитанція №0.0.3133404848.1 від 07.08.23);

- 59 208 грн. (платіжної інструкції та квитанція №0.0.3159979729.1 від 21.08.23);

- 80 000 грн (платіжної інструкції та квитанція №0.0.3224978873.1 від 29.09.23);

- 62 000 грн. (платіжна інструкція та квитанція №0.0.3277475166.1 від 30.10.23);

- 60 000 грн (платіжна інструкція та квитанція №0.0.3277460842.1 від 30.10.23);

- 126 048 грн (платіжна інструкція та квитанція №0.0.3333809852.1 від 30.11.23);

- 60 000 грн (платіжна інструкція та квитанція №0.0.3381628173.1 від 25.12.23);

- 60 000 грн (платіжна інструкція та квитанція №0.0.3384911072.1 від 27.12.23);

- 160 000 грн (платіжна інструкція та квитанція №0.0.3386823020.1 від 28.12.23);

- 54 450 грн (платіжна інструкція та квитанція №0.0.3452761307.1 від 05.02.24);

- 60 000 грн (платіжна інструкція та квитанція №0.0.3453808501.1 від 06.02.24);

- 12 000 грн (платіжна інструкція та квитанція №0.0.3501594402.1 від 29.02.24);

- 88 000 грн (платіжна інструкція та квитанція №0.0.3501589663.1 від 29.02.24);

- 20 000 грн. (платіжної інструкції та квитанція №0.0.3501816765.1 від 29.02.24);

- 52 343 грн. (платіжної інструкції та квитанція №0.0.3502892198.1 від 01.03.24).

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з урахуванням наступного.

Згідно ч. 1 ст. 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Статтею 556 ЦК України визначено, до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Докази сплати відповідачем позивачу суми заборгованості в розмірі 1 034 049 грн. матеріали справи не містять.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 1 034 049 грн. доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1 034 049 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів позивача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

А отже решта доводів та доказів наданих позивачем на обґрунтування своїх вимог судом відхиляються, як такі, що не мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 241, 250, 252, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «НАУКОВИЙ СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ЦЕНТР РИБНИЦТВА» (Україна, 03164, місто Київ, вул. ОБУХІВСЬКА, будинок 135, ідентифікаційний код:00472609) на користь фізичної особи-підприємця ІВАНИЦЬКОГО ЯРОСЛАВА ВОЛОДИМИРОВИЧА ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість в сумі 1 034 049 (один мільйон тридцять чотири тисячі сорок дев`ять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 15 510 (п`ятнадцять тисяч п`ятдсот десять) грн. 74 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац