Рішення

від 04.03.2025 по справі 916/5722/24

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5722/24

За позовом: Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" (73000, м. Херсон, вул. Кутузова, буд. 2 А, код ЄДРПОУ 34458071)

До відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Херсонський обласний онкологічний диспансер» Херсонської обласної ради (73000, м. Херсон, сел. Антонівка, шосе В`ячеслава Чорновола, буд. 26-Б, код ЄДРПОУ 02009896, електронна пошта onko_xood@ukr.net)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Корчевський М.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Тимофеєв Д.В. - на підставі довіреності від 12.03.2024р.;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Приватне підприємство (далі - ПП) "Херсонтеплогенерація" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства (далі - КНП) «Херсонський обласний онкологічний диспансер» Херсонської обласної ради про стягнення заборгованості у розмірі 62 568 грн 20 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 9 464 грн 92 коп., 3% річних у розмірі 3 610 грн 10 коп.

Ухвалою суду від 06.01.2025р. позовну заяву залишено без руху. 09 січня 2025р. на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 14.01.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/5722/24, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 11.02.2025р. Протокольною ухвалою суду від 11.02.2025р. судове засідання відкладено на 04.03.2025р. 04 березня 2025р. у судовому засіданні оголошено перерву до 10.03.2025р.

Позивач - ПП "Херсонтеплогенерація", підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач - КНП «Херсонський обласний онкологічний диспансер» Херсонської обласної ради, визнає позовні вимоги у частині стягнення заборгованості у розмірі 62 568 грн 20 коп., однак, просить відмовити у стягненні інфляційних нарахувань у розмірі 9 464 грн 92 коп., 3% річних у розмірі 3 610 грн 10 коп. з підстав, зазначених у відзиві, який надійшов до суду 28.01.2025р.

Позивач у справі - ПП "Херсонтеплогенерація", зазначає, що 07.02.2022р. між ним (Постачальник) та КНП «Херсонський обласний онкологічний диспансер» Херсонської обласної ради (Споживач) було укладено Договір №22/71/1 про закупівлю послуг з постачання теплової енергії ( Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується надавати Споживачу послугу з постачання теплової енергії (код за ДК 021:2015 09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція), а Споживач зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги в терміни, передбачені цим Договором з урахуванням діючого тарифу.

Як зазначає позивач, відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за теплову енергію проводяться Споживачем в безготівковій формі за діючим тарифом, який встановлюється рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради по факту надання послуг - згідно акту наданих послуг на початку місяця наступного за розрахунковим, але не пізніше 25 числа.

Позивач звертає увагу, що рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №632 від 01.11.2021р. для потреб бюджетних установ встановлено тариф 3 695,7 грн./Гкал з ПДВ (п. 3.3. Договору).

Також, у грудні 2022р. на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується Актом №ОУ-091 від 31 грудня 2022р. на суму 62 568 грн 20 коп.

Однак, як зазначає позивач, даний Акт з боку відповідача не підписано і оплата з боку відповідача станом на сьогоднішній день відсутня.

При цьому, як зазначає позивач, сума заборгованості підтверджується показами лічильника, встановленого та об`єкті відповідача, та дані покази надавалися Споживачем в порядку п. 6.1.3. Договору.

Позивач стверджує, що за грудень 2022р. відповідно до показів лічильника відповідачу було поставлено теплової енергії 70,9 ГДж (7453,1 - 7382,2 = 70,9). Враховуючи коефіцієнт переводу ГДж в Гкал відповідачем спожито теплової енергії 16,93 Гкал (70,9 / 4,1868 = 16,93).

Враховуючи ціну Гкал (п. 3.3. Договору) вартість поставленої теплової енергії становить 62 568 грн 20 коп. (16,93 х 3 695,70 = 62 568,20).

За таких обставин, враховуючи несплату Споживачем вартості спожитої у грудні 2022р. теплової енергії, позивач просить суд стягнути з КНП «Херсонський обласний онкологічний диспансер» Херсонської обласної ради заборгованість у розмірі 62 568 грн 20 коп.

Також, позивач вважає, що згідно ст. 625 Цивільного кодексу України відповідач повинен сплатити на користь ПП "Херсонтеплогенерація" інфляційні втрати у розмірі 9 464 грн 92 коп та 3% річних 3 610 грн 10 коп.

Відповідач у справі - КНП «Херсонський обласний онкологічний диспансер» Херсонської обласної ради у відзиві на позовну заяву зазначає, що дійсно ним було отримано теплову енергію у обсязі 70,9 ГДж на суму 62 562 грн 20 коп. і тому визнає позовні вимоги у цій частині.

Також, відповідач зазначає, що згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. №309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" територія Херсонської міської територіальної громади, в тому числі і місто Херсон є територією, на якій ведуться активні бойові дії.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022р. №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

З огляду на зазначене вище, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних і інфляційних втрат.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, судом встановлено, що 07.02.2022р. між ПП "Херсонтеплогенерація" (Постачальник) та КНП «Херсонський обласний онкологічний диспансер» Херсонської обласної ради (Споживач) було укладено Договір №22/71/1 про закупівлю послуг з постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується надавати Споживачу послугу з постачання теплової енергії (код за ДК 021:2015 09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція), а Споживач зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги в терміни, передбачені цим договором з урахуванням діючого тарифу.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, на підставі Договору №22/71/1 про закупівлю послуг з постачання теплової енергії між сторонами склалися правовідносини щодо постачання (купівлі-продажу) теплової енергії.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України законодавець також встановив, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 10.1 Договору №22/71/1 він набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022р. та у відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України розповсюджує свою дію на взаємовідносини між сторонами, які виникли з 01.01.2022р.

За умовами п. 3.1. Договору №22/71/1 ціна цього Договору становить 406 157 грн 43 коп. з ПДВ, у тому числі ПДВ 20% - 67 692 грн 91 коп.

Ціна цього договору на дату укладанння визначена, згідно з тарифами, які погоджені рішенням №632 виконавчого комітету Херсонської міської ради від 01.11.2021р. і становлять для бюджетних установ 3 695 грн 70 коп. з ПДВ (п. 3.3 Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору №22/71/1 розрахунки за теплову енергію проводяться споживачем в безготівковій формі за діючим тарифом, який встановлюється рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради по факту надання послуг - згідно акту наданих послуг на початку місяця наступного за розрахунковим, але не пізніше 25 числа.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що місце надання послуг: радіологічне відділення №1 КНП «Херсонський обласний онкологічний диспансер» Херсонської обласної ради, що знаходиться за адресою м. Херсон, вул. Кримська, 138.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2022р. позивачем за Договором було поставлено відповідачу теплової енергії 70,9 ГДж (7453,1 - 7382,2 = 70, 9), враховуючи коефіцієнт переводу ГДж в Гкал відповідачем спожито теплової енергії 16,93 Гкал на загальну суму 62 568 грн 20 коп., що підтверджується Актом №ОУ-091 від 31.12.2022р., а також показами лічильника, встановленого та об`єкті відповідача, які зазначені в довідці від 02.01.2023р.

Водночас, суд зазначає, що даний №Акт ОУ-091 від 31.12.2022р. не підписаний відповідачем, але КНП «Херсонський обласний онкологічний диспансер» Херсонської обласної ради не заперечує щодо отримання та спожиття теплової енергії у обсязі 16,93 Гкал на загальну суму 62 568 грн 20 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 610 Цивільного Кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено відповідачем, позивач свої зобов`язання щодо поставки теплової енергії виконав належним чином, проте, відповідач зобов`язання за Договором №22/71/1 про закупівлю послуг з постачання теплової енергії не виконав, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість по оплаті вартості поставленої теплової енергії у розмірі 62 568 грн 20 коп.

Разом з тим, суд бере до уваги визнання відповідачем позовних вимог в частині стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 62 568 грн 20 коп.

Частиною 1 ст.191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання позовної вимоги не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги ПП "Херсонтеплогенерація" до КНП «Херсонський обласний онкологічний диспансер» Херсонської обласної ради про стягнення заборгованості у розмірі 62 568 грн 20 коп.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Водночас, господарський суд не бере до уваги довід відповідача щодо заборони нарахувань 3% річних та інфляційних втрат щодо нього згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", так як така заборона розповсюджується тільки на населення, а не на юридичних осіб.

Перевірив наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що він є правильним, у звязку із чим стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 3 610 грн 10 коп. та інфляційні втрати у розмірі 9 464 грн 92 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" до Комунального некомерційного підприємства «Херсонський обласний онкологічний диспансер» Херсонської обласної ради про стягнення заборгованості у розмірі 62 568 грн 20 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 9 464 грн 92 коп., 3% річних у розмірі 3 610 грн 10 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Херсонський обласний онкологічний диспансер» Херсонської обласної ради (73000, м. Херсон, сел. Антонівка, шосе В`ячеслава Чорновола, буд. 26-Б, код ЄДРПОУ 02009896) на користь Приватного підприємства "Херсонтеплогенерація" (73000, м. Херсон, вул. Кутузова, буд. 2 А, код ЄДРПОУ 34458071) заборгованість за Договором №22/71/1 про закупівлю послуг з постачання теплової енергії від 07.02.2022р. у розмірі 62 568 грн 20 коп., інфляційні втрати у розмірі 9 464 грн 92 коп., 3% річних у розмірі 3 610 грн 10 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 10 березня 2025 р.

Суддя Н.В. Рога