Рішення

від 10.03.2025 по справі 925/1616/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року, м. Черкаси Справа № 925/1616/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання І.А.Соколишиної, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс", м.Львів, вул.Академіка Сахарова,2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Шаттл", Черкаська область, м.Сміла, вул.Поштова (бувш.Ржевська), буд.3 кв.78

про стягнення заборгованості в сумі 15922,71 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Лелів Н.Ю. адвокат за довіреністю в режимі ВКЗ;

від відповідача: участі не брав.

Львівське комунальне підприємство "Львівелектротранс" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Шаттл" із вимогами про стягнення 15922,71 грн заборгованості за договором, укладеним у спрощеній формі, з них:

14891,14 грн основного боргу (передоплата за товар),

878,58 грн інфляційних втрат,

152,99 грн 3% річних,

а також про відшкодування судових витрат.

Представник позивача вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання.

Так, відповідно до господарського процесуального кодексу України:

ч.5 ст.6. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);

ч.6 ст.6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;

абз.1 ч.7 ст.6. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з:

відповіддю від 21.10.2024 №4607375 (а.с.46), сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитом судді Скиби Г.М., Товариство з обмеженою відповідальністю "Шаттл" (код ЄДРПОУ 41850487) не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд";

ухвали суду про призначення та відкладення судового засідання були направлені судом на юридичну адресу відповідача в м. Сміла та повернулися в суд з відмітками пошти "адресат відсутній за вказаною адресою";

судом розміщено оголошення на сайті суду для належного інформування відповідача про час і місце проведення судового засідання.

Отже відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив; документів, витребуваних ухвалою від 12.02.2025 до суду не направив; доводів позивача не спростував; доказів належного та повного виконання умов договору суду не надав.

Відповідно до ст.ст.233, 240 ГПК України у судовому засіданні проголошено та приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.

Судом установлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

Між сторонами виникли господарські відносини з постачання за плату ущільнюючих (лабіринтових) кілець на замовлення позивача. Договір постачання був укладений у спрощений спосіб в результаті обміну документами, що не протирічить приписам ст.ст. 4, 11 ЦК України.

На виконання умов договору між сторонами підписано:

А) - рахунок №00067 від 29.05.2018 відповідача на 19 шт лабіринтових кілець на суму 14891,14 грн (з ПДВ) (а.с.10);

- платіжне доручення №2454 від 12.06.2018 позивача на суму 14891,14 грн (з ПДВ) на оплату за лабіринтові кільця згідно рахунку №00067 від 29.05.2018 (а.с.11 витяг з банківського реєстру).

Відповідач не здійснив поставку обмовленого товару на суму 14891,14 грн.

Оскільки зобов`язання відповідачем не виконано, товар позивачеві в розумний строк не передано і позивач втратив інтерес до виконання зобов`язання відповідачем в натурі, позивач правомірно направив відповідачеві вимогу про повернення позивачу коштів 14891,14 вих.№07/567 від 28.05.2024 (а.с.12-13). Вимога не виконана. Відповідач на вимогу не відреагував.

Ухилення відповідача від виконання зобов`язання перед позивачем стали причиною звернення позивача в Господарський суд Черкаської області за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу у виді внесеної попередньої оплати 14891,14 грн за лабіринтні ущільнювачі. На суму боргу нараховано інфляційні втрати та 3% річних за користування грошовими коштами.

Відповідач на позов не відреагував, відзиву не подав, вимоги не заперечив.

Інших доказів та обґрунтувань сторонами не подано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами, суб`єктами господарювання на ринку планового капітального будівництва та виробництва будівельних матеріалів і супутніх послуг, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням даних в ЄДРПОУ.

Придбаваємі позивачем за плату товари не призначені для особистого чи власного використання, тобто наявна оплатна поставка запасних частин для експлуатації громадського транспорту позивача.

Позивач виступає як замовник та платник за придбаваємий товар.

Відповідач у спірних відносинах виступає як постачальник та боржник.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до відповідача про стягнення 14891,14 грн авансових коштів за договором поставки, що укладений у спрощений спосіб.

Умови договору охоплюються приписами гл.54 Цивільного кодексу України: поставка товару як різновид відносин "купівлі-продажу". Укладений між позивачем Львівським комунальним підприємством "Львівелектротранс" та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Шаттл", двосторонній, оплатний, строковий, консенсуальний договір поставки комплектуючих лабіринтових кілець у спрощений спосіб є чинним, не заперечений сторонами, не розірваний в установленому порядку, не визнаний судом недійсним. Суд вважає, що сторонами договору досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Суд враховує презумпцію правомірності правочину приписи ст.204 Цивільного кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

За умовами договору поставки предмет закупівлі визначений сторонами: постачання за плату лабіринтових кілець на користь набувача (позивача).

На виконання умов договору між сторонами підписано:

- рахунок №00067 від 29.05.2018 відповідача на 19 лабіринтових кілець на суму 14891,14 грн (з ПДВ) (а.с.10);

- платіжне доручення №2454 від 12.06.2018 позивача на суму 14891,14 грн (з ПДВ) на оплату за кільця згідно рахунку №00067 від 29.05.2018 (а.с.11).

Відповідач не здійснив поставку запчастин позивачеві в кількості 19 шт. на суму 14891,14 грн.

Оскільки зобов`язання відповідачем не виконано, комплектуючі позивачеві в розумний строк не передані, позивач правомірно направив відповідачеві письмову вимогу про повернення передоплати 14891,14 грн у зв`язку з втратою господарського інтересу до виконання в натурі вих.№07/567 від 28.05.2024 (а.с.12-13). Вимога не виконана. Відповідач на вимогу не відреагував.

Свою вимогу стягнення вартості комплектуючих позивач обґрунтовує з посиланням на приписи п.2 ст.693 Цивільного кодексу України про повернення попередньої оплати при ухилення продавця від передачі товару.

Суд вважає строк виконання зобов`язання відповідачем таким, що настав.

Відповідач проти стягнення суми боргу не заперечив. Свого контррозрахунку боргу не надав, як і доказів повного належного розрахунку за договором перед позивачем. Документи позивача не спростовані відповідачем в належний спосіб.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача внесеної передоплати за невиконання зобов`язання підлягають до задоволення.

При цьому суд враховує рівновагу господарського інтересу сторін, повноту виконання зобов`язання сторонами, погіршення фінансового становища для відповідача, настання негативних наслідків для позивача, понесення ним додаткових витрат, співвідношення суми основного боргу та ймовірних збитків.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 14891,14 грн попередньої оплати за постачання лабіринтових кілець - підлягають до задоволення.

З посиланням на приписи ст.625 ЦК України при прострочення грошового зобов`язання позивач нараховує відповідачеві до стягнення 878,58 грн інфляційних втрат за період серпня-грудня 2024 року, та 152,99 грн - 3% річних за користування грошовими коштами за період з 13.08.2024 по 16.12.2024 (а.с. 9).

Судом перевірено математичний розрахунок вимоги позивача за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу "Еліт:Ліга Закон". Розрахунок виконано вірно, з урахуванням періодів прострочення, індексів інфляції та облікової ставки НБУ в спірному періоді. Вимога про стягнення 878,58 грн інфляційних втрат та 152,99 грн - 3% річних за користування грошовими коштами підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що сплата відповідачем заборгованості під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання суду та позивачеві доказів про проведення розрахунку.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до задоволення.

Суд при прийнятті рішення враховує та розділяє правові висновки, викладені в Постанові КЦС ВС від 21.08.2024 №462/7300/20 (61-3945св24): виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності, розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "PLACUIT IN OMNIBUS REBUS PRAECIPUUM ESSE IUSTITIAE AEQUITATISQUE QUAM STRICTI IURIUS RATIONEM" яка означає "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права". Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляд кожної конкретної справи.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. За вказаних обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Шаттл", Черкаська область, м.Сміла, вул.Поштова (бувш.Ржевська), буд.3 кв.78, код ЄДРПОУ 41850487, номер рахунку в банку невідомий) на користь Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс", м.Львів, вул.Академіка Сахарова,2; код ЄДРПОУ 03328406, номер рахунку в банку невідомий) 14891,14 грн основного боргу (передоплата за товар), 878,58 грн інфляційних втрат, 152,99 грн 3% річних, та 3028 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 10.03.2025.

Суддя Г.М.Скиба