Вирок від 11.03.2025 по справі 612/172/25

612/172/25, 1-кп/612/24/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року с-ще. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

представників потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Син Поляна Міжгірського району Закарпатської області, одруженого, старшого стрільця 2 відділення охорони 3 взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшого солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -

в с т а н о в и в:

Згідно з витягом із наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 02 березня 2023 року №55-рс військовослужбовця - солдата ОСОБА_4 , призначено на посаду: старшого стрільця 2 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 та присвоєно звання «старший солдат».

ОСОБА_4 перебуваючи у військовому званні «старший солдат», будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов`язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов`язку, свято і непорушно додержуватися Конституції України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Однак, в порушення вищезазначених вимог законодавства, 08.10.2024 близько 14.00 години, ОСОБА_4 маючи умисел, спрямований на умисне пошкодження майна - шляхом підпалу, прийшов на земельну ділянку з кадастровим номером 6320684000:02:000:0133, яка розташована між с. Лукашівка та с. Ладне Близнюківської ТГ Лозівського району Харківської області, яка на праві власності належить ОСОБА_9 , однак згідно додаткової угоди договору оренди землі № 01/08/2017-02 б/н від 01.08.2017, даною земельною ділянкою користується ПСП «Маяк», з метою пошкодження трактору «К 700» д.н.з. НОМЕР_1 , який агрегатований плугом (ПЛ8-40).

Перебуваючи на вищевказаній земельній ділянці, ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь підготовлених 4 скляних банок ємністю 1 л, з горючою речовиною, фрагментами паперу та коробкою сірників, реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, вилив горючу суміш із однієї з принесених скляних банок на поверхню паливного баку трактора «К 700» д.н.з. НОМЕР_1 , попередньо вставивши фрагмент паперу між кабіною та паливним баком трактора та підпалив його, після спроби водія трактору ОСОБА_10 загасити полум`я самотужки, ОСОБА_4 стягнув його з трактору та коли водій впав на землю, ОСОБА_4 кинув інші скляні банки із горючою речовиною на трактор та вони одразу спалахнули, в результаті чого полум`ям було пошкоджено трактор «К 700» д.н.з. НОМЕР_1 , спричинивши матеріальну шкоду ПСП «Маяк» на суму 268186,61 грн.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування у вчиненому ним діянні, не оспорював встановлених в ході розслідування фактичних обставин справи на підставі яких йому пред`явлене обвинувачення. Пояснив про обставини справи, як викладено вище у вироку. Позовні вимоги визнав частково.

Представники потерпілого у судовому засіданні погодились на розгляд справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, наслідки розгляду справи їм зрозумілі, роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. При вирішенні міри покарання погодились з думкою прокурора.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 за участі захисника, в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Вина обвинуваченого у скоєнні вищезазначеному кримінальному правопорушенні доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 194 КК України умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 суд враховує відсутність обтяжуючих обставин відповідно ст. 67 КК України. Щире каяття відповідно до ст. 66 КК України є обставиною, яка пом`якшує його покарання.

Згідно класифікації кримінального правопорушення, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 194 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Вивченням особи ОСОБА_4 судом встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, є військовослужбовцем, приймав участь у захисті України в зоні проведення АТО, а також після повномаштабного вторгнення російської федерації, старший стрілець 2 відділення охорони 3 взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 (старший солдат).

Згідно досудової доповіді Близнюківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 10.03.2025, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_11 оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства - середній.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує, що ним скоєний тяжкий злочин, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність обставини, що пом`якшує покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_4 покарання для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 194 КК України.

При цьому, суд враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки діяння, тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, згідно яких він позитивно характеризується за місцем проживання та служби, є військовослужбовцем старший стрілець 2 відділення охорони 3 взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 (старший солдат), приймав участь у захисті України в зоні проведення АТО, а також пішов добровольцем на третій день після повномаштабного вторгнення російської федерації, раніше не судимий, одружений, позицію обвинуваченого щодо відшкодування вартості трактору потерпілим, наявність обставин, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, висновок органу пробації згідно якого ОСОБА_4 можливе призначення покарання без ізоляції від суспільства, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, та дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.

На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На період іспитового строку суд покладає обов`язки на ОСОБА_4 , передбачені ст. 76 КК України.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 листопада 2024 року обрано обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, а саме до 23.01.2025 та визначено розмір застави у сумі 90840,00 грн.

Відповідно до повідомлення ДУ «Харківській слідчий ізолятор» ОСОБА_4 був звільнений 28.11.2024 по сплаті застави у сумі 90840 грн.

30.12.2024 ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області було звернено заставу в дохід держави в зв`язку із невиконанням підозрюваним ОСОБА_4 умов перебування під заставою.

Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 січня 2025 року обрано обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, а саме до 04.03.2025 та визначено розмір застави у сумі 181680,00 грн.

Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, суд враховує те, що ОСОБА_4 засуджується до покарання з іспитовим строком, отже, суд не знаходить підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

За правилами ч. 5 ст.72КК України ОСОБА_4 в строквідбування покаранняпідлягає зарахуваннюстрок попередньогоув`язненняз 25листопада 2024року (змоменту затримання)до 28.11.2024та з04.01.2025по 11.03.2025з розрахункуодин деньпопереднього ув`язненняза один день позбавлення волі.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судових експертиз.

Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Щодо цивільного позову ПСП «Маяк» до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ПСП «Маяк»: 1) матеріальні збитки в розмірі 325984,77 грн. за пошкодження трактора марки «К-700», державний номер НОМЕР_1 ; 2) збитки у вигляді упущенної вигоди в розмірі 500000 грн. за період протягом якого позивач не міг виколристовувати трактор «К-700» для виконання господарських робіт; 3) моральну шкоду у розмірі 500000 грн., яка була завдана внаслідок протправних дій, що призвели до пошкодження майна підприємства та психологічних страждань позивача; 4) вартість підготовки звіту ФОП ОСОБА_12 щодо робіт по підготовці звіту №174/2024 про оцінку трактора колісного «К-700» державний номер НОМЕР_1 .

Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов ПСП «Маяк» визнав частково.

Так, статтями 127, 128 КПК України, передбачено право особи на відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, шляхом її стягнення за судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У пункті 7 ч. 1 ст. 368 КПК України зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Як передбачено у ч. 1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, до складу реальних збитків як одного з елементів майнової шкоди входять втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

При цьому,згідно зіст.1192ЦК України, зурахуванням обставинсправи судза виборомпотерпілого можезобов`язати особу,яка завдалашкоди майну,відшкодувати їїв натурі(передатиріч тогож родуі такоїж якості,полагодити пошкодженуріч тощо)або відшкодуватизавдані збиткиу повномуобсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілим цивільним позивачем ПСП «Маяк», пред`явлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної, моральної шкоди, збитків у вигляді упущенної вигоди та вартість підготовки звіту ФОП ОСОБА_12 щодо робіт по підготовці звіту №174/2024 про оцінку трактора колісного «К-700» державний номер НОМЕР_1 .

На підтвердження своїх позовних вимог представник позивача надав суду: Договір оренди трактора (без екіпажу) від 11.03.2004; Звіт про оцінку трактора колісного К 700 держномер 01061 ТК від 30.11.2024, Свідоцтво про реєстрацію машини, Акт списання запасів №8-24 від 30.08.2024, Акт списання запасів №8-24-1 від 30.08.2024, Рахунок фактура № спк 000081 від 10.10.2024, Рахунок фактура №30607 від 10.10.2024, Рахунок фактура №021010 від 10.10.2024, Рахунок фактура №031010 від 10.10.2024, Рахунок фактура №041010 від 10.10.2024, Довідка ПСП «Маяк» від 21.10.2024 №4/10.

Суд зазначає, що розмір відшкодування збитків є предметом позовних вимог у межах заявленого цивільного позову, доводиться цивільним позивачем (потерпілим) самостійно за правилами цивільного судочинства з дотриманням приписів ч. 5 ст. 128 КПК України і не охоплюється межами обвинувачення, яке висувається прокурором в обвинувальному акті або постанові про зміну обвинувачення в суді і обов`язок доказування якого покладається на державного обвинувача.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що потерпілим доведено, що була спричинена майнова шкода ПСП «Маяк» у розмірі 325984,77 грн., яких потерпілий зазнав у зв`язку з підпалом майна. Вказана сума підтверджується звітом про оцінку трактора колісного К 700 держномер 01061 ТК від 30.11.2024

Проте позивачем не підтверджені жодними доказами витрати за підготовку звіту №174/2024 про оцінку трактора колісного «К 700» держномер НОМЕР_1 , у зв`язку з чим суд відмовляє в цій частині позовних вимог, у зв`язку з недоведеністю.

Також позивачем не надано жодних доказів щодо збитків у вигляді упущенної вигоди у розмірі 500000 грн. за період протягом якого позивач не міг використовувати трактор «К 700» держномер НОМЕР_1 , у зв`язку в цій частині суд відмовляє в задоволенні позову за недоведеністю.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Щодо моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої та пункту 9 частини другої статті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що потерпілим є юридична особа ПСП «Маяк».

В позовній заяві зазначено, що позивачем є Приватне сільськогосподарське підприємство «Маяк», а в обґрунтуваннях щодо моральної шкоди зазначено, що моральна шкода завданна директору ПСП «Маяк» ОСОБА_7 .

Суд зазначає, що слід розмежовувати відшкодування моральної шкоди, завданої юридичній особі, та її керівнику. Так, керівник, як фізична особа переживає фізичні та психологічні страждання, тоді як юридична особа зазнає приниження ділової репутації. Дані обставини підлягають окремому доказуванню, дослідженню та оцінюванню, адже не можна звести до єдиного моральну шкоду, завдану фізичній особі фізичними та душевними стражданнями, що відобразилося на стані її здоров`я, та моральну шкоду, завдану юридичній особі приниженням її ділової репутації. Так, фізична особа, яка пов`язана з юридичною особою, управлінськими чи фінансовими інтересами, або має до неї інше безпосереднє відношення має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, які виникли у зв`язку з завданням моральної шкоди такій юридичній особі. У даному випадку така фізична особа має право посилатися на обставини, пов`язані з моральною шкодою, завданою юридичній особі. Тоді як юридична особа, при доказуванні завданої їй моральної шкоди не має права посилатися на душевні страждання свого керівника чи іншої фізичної особи адже моральна шкода, завдана юридичній особі, полягає у приниженні її ділової репутації, посяганні на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку та інші об`єкти права інтелектуальної власності, що належать юридичній особі, розголошенні комерційної таємниці, вчиненні дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності юридичної особи, саме ці обставини підлягають доказуванню.

Проте, позивачем не доведено жодними доказами завдання моральної шкоди йому як юридичній особі, у зв`язку з чим в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити, у зв`язку з їх недоведеністю.

Отже, позовні вимоги потерпілого щодо стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати, звільнивши його з під варти в залі суду негайно.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення: з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 25 листопада 2024 року до 28 листопада 2024 року включно, та з 04 січня 2025 року до 11 березня 2025 року включно.

Арешт намайно,а саме: трактор жовтого кольору «К 700» д.н.3. НОМЕР_1 , який агрегатований плугом «ПЛ8-40»; коробку сірників від ТОВ «УКРАЇНСЬКА СІРНИКОВА ФАБРИКА»; дві металеві кришки; фрагменти скла; фрагмент паперу коричневого кольору з печатним текстом та слідами ГСМ; мобільний телефон марки «ОРРО» синього кольору МЕ: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» (н.т.: НОМЕР_4 ), на якому мається наклейка з пояснювальними написами про телефон, та під якою мається напис чорним маркером «Валя», під яким є стерті цифри; пластмасову каністру синього кольору ємністю 10 л, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.10.2024 скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз: № СЕ-19/121-24/31113-ФХД від 19.11.2024, № СЕ-19/121-24/31116-ФХД від 22.11.2024, № СЕ-19/121-24/31117-ФХД від 20.11.2024, № СЕ-19/121-24/31114-ФХД від 20.11.2024, № СЕ-19/121-24/31115-ФХД від 21.11.2024, № СЕ-19/121-24/31192-АВ від 23.10.2024, № СЕ-19/121-24/31198-ПТ від 21.11.2024, в сумі 30642 (тридцять тисяч шістсот сорок дві) грн. 15 коп.

Позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства «Маяк» до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної, моральної шкоди та вартості підготовки звіту про оцінку трактора задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Маяк», Код ЄДРПОУ 31834542, матеріальну шкоду в розмірі 325984 (триста двадцять п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 77 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Речові докази по кримінальному провадженню: трактор жовтого кольору «К 700» д.н.з. НОМЕР_1 , який агрегатований плугом «ПЛ8-40», який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_7 повернути власнику ОСОБА_7 .

Речові докази по кримінальному провадженню: мобільний телефон марки «ОРРО» синього кольору ІМЕІ: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» (н.т.: НОМЕР_4 ), на якому мається наклейка з пояснювальними написами про телефон, та під якою мається напис чорним маркером «Валя», під яким є стерті цифри, які передано на зберігання у кімнату зберігання речових доказів СПД №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області повернути власнику ОСОБА_4 .

Речові докази по кримінальному провадженню: пластмасову каністру синього кольору ємністю 10 л; пожежне сміття; коробку сірників від ТОВ «УКРАЇНСЬКА СІРНИКОВА ФАБРИКА»; дві металеві кришки; фрагменти скла; змиви з поверхні трактора жовтого кольору «К 700» д.н.з. НОМЕР_1 ; фрагмент паперу коричневого кольору з печатним текстом та слідами ГСМ, які передано на зберігання у кімнату зберігання речових доказів СПД №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області - знищити.

Речові докази по кримінальному провадженню: DVD-R диск з трьома відеофайлами: два відеофайли з відеозаписами під час горіння трактора та один відеозапис з відео де ОСОБА_4 «вислідкував» трактор «К 700» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1