Ухвала від 04.03.2025 по справі 757/54836/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/54836/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/890/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2024 року задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про арешт майна та накладено арешт на корпоративні права: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРОСТЕНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 45472360, Україна, 11509, Житомирська обл., Коростенський р-н., м. Коростень, вул. Сосновського В., буд. 67) в розмірі 100% (сто відсотків) у вигляді статутного капіталу в розмірі 100 000 грн., шляхом заборони відчужувати вищевказані корпоративні права.

Заборонено суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: Міністерству юстиції України, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРОСТЕНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 45472360, Україна, 11509, Житомирська обл., Коростенський р-н., м. Коростень, вул. Сосновського В., буд. 67) щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, про зміну кінцевого бенефіціарного власника (кінцевих бенефіціарних власників), зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені товариства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42022000000000455 від 14.04.2022 про арешт корпоративних прав ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРОСТЕНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 45472360, Україна, 11509, Житомирська обл., Коростенський р-н., м. Коростень, вул. Сосновського В., буд. 67) в розмірі 100% (сто відсотків) у вигляді статутного капіталу в розмірі 100 000 грн

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді, є незаконною, невмотивованою та винесеною з грубим порушенням норм КПК України.

Також апелянт зазначає, що накладаючи арешт на корпоративні права ТОВ «КОРОСТЕНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 45472360) слідчим суддею не лише не було зазначено прав власника корпоративних прав, а й навіть не зазначено кому належать останні. Не встановлення слідчим суддею факту належності корпоративних прав певній особі є свідченням неповноти судового розгляду та, як наслідок, незаконності прийнятого рішення, що є підставою для його скасування. При цьому власник корпоративних прав ОСОБА_6 не був присутнім під час розгляду питання про арешт належного йому майна, оскільки в порушення ч. 1 ст. 172 КПК України, останнього не було повідомлено про дату та час проведення судового засідання.

Апелянт звертає увагу на те, що за змістом оскаржуваної ухвали арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів. Зазначено, що корпоративні права на підприємство є об`єктами кримінально протиправних дій та використовуються з метою провадження діяльності пов`язаної із незаконним видобутком надр, відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Проте в ухвалі слідчого судді не зазначено об`єктом яких саме кримінально- протиправних дій були корпоративні права, ким та з метою якої саме «незаконної» діяльності вони використовуються.

Самі ж по собі корпоративні права не містять ознак речових доказів, визначених у ст. 98 КПК України, щодо обставин які розслідуються у кримінальному провадженні.

Ухвала про арешт майна не містить обґрунтування причетності ОСОБА_6 до вчинення будь-якого кримінального правопорушення та обґрунтування об`єктивної необхідності арешту належного йому майна.

Крім того апелянт зазначає, що прокурор посилається на оперативну інформацію щодо, нібито, причетності ТОВ «КОРОСТЕНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» до злочинної групи. Однак не наводить при цьому будь-яких реальних та встановлених під час проведення досудового розслідування фактів на підтвердження вказаного.

Апелянт також звертає увагу на те, що ОСОБА_6 набув вказане майно у законний спосіб та правочини щодо набуття вказаного майна ніким не оспорюються. Накладений арешт є неспіврозмірним обмеженням права власності ОСОБА_10 завданням кримінального провадження, який не має жодного відношення до обставин, що стали підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022000000000455 від 14.04.2022 та до обставин, що входять до предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити в повному обсязі, з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи та зі змісту оскаржуваної ухвали, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022000000000455 від 14.04.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110-2, ч. 2 ст. 197-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 254, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388 КК України, за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

21.11.2024 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на корпоративні права: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРОСТЕНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 45472360, Україна, 11509, Житомирська обл., Коростенський р-н., м. Коростень, вул. Сосновського В., буд. 67) в розмірі 100% (сто відсотків) у вигляді статутного капіталу в розмірі 100 000 грн., шляхом заборони відчужувати вищевказані корпоративні права.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: Міністерству юстиції України, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРОСТЕНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 45472360, Україна, 11509, Житомирська обл., Коростенський р-н., м. Коростень, вул. Сосновського В., буд. 67) щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, про зміну кінцевого бенефіціарного власника (кінцевих бенефіціарних власників), зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені товариства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили.

На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор послався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи групи компаній корпорації «ЮНІГРАН», та інші окремі проросійсько налаштовані громадяни, здійснюють фінансування дії, з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що власник корпорації «ЮНІГРАН» ОСОБА_14 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , має подвійне громадянство України та російської федерації (паспорт громадянина РФ серії НОМЕР_2 виданий 18.03.2014) створив на території України протиправний механізм по виведенню грошових коштів отриманих шляхом ухилення від сплати податків за кордон з подальшим їх використанням для фінансування країни агресора.

Так, група компаній корпорації «ЮНІГРАН», до якої входять: ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» (ЄДРПОУ 32658487), ПАТ «Малинський каменедробильний завод» (ЄДРПОУ 04011905), ПрАТ «Пинязевицький кар`єр» (ЄДРПОУ 01374553), ТОВ «ЮНІГРАН» (ЄДРПОУ 24584514), ТОВ «ДБК Модуль» (ЄДРПОУ 44467810), ТОВ «Альянс-Союз» (ЄДРПОУ 30440191), ТОВ «Бріззо» (ЄДРПОУ 41853802), АТ «Коростенський кар`єр» (ЄДРПОУ 00292422), МРГО «СМТ Барвінківське» (ЄДРПОУ 36105665), ТОВ «Юнігран-Сервіс» (ЄДРПОУ 34082463) кінцевим беніфіціарним власником яких був ОСОБА_14 , спеціалізуються на видобутку корисних копалин (щебню) на родовищах Малинського, Коростенського та Пинязевицького гранітних кар`єрів Житомирської області та річкового піску.

В подальшому встановлено, що у травні 2023 року рішенням РНБО та відповідним указом президента накладено санкції на ОСОБА_14 . В свою чергу встановлено, що 20 жовтня 2023 року Печерським районним судом м. Києва знято арешт з активів групи компаній «Юнігран» та на початку 2024 року активи ТОВ «Юнігран» (24584514) та ТОВ «Юнігран-Сервіс» (34082463), продаються в адресу двох новостворених компаній, ТОВ «Мартен Люкс» (41869649) та ТОВ «Енкрос» (41866979), кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , які в свою чергу одразу ж перепродають 100% отриманих активів в адресу нових, трьох товариств, ТОВ «Юні Люкс» (45381519), ТОВ «Юні Стоун Пленет» (45234489) та ТОВ «Юні Сервіс» (45374680), кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_6 .

За оперативною інформацією, до злочинної групи належать наступні товариства, зокрема: ТОВ «Юнігран» (24584514), ТОВ «Юнігран-Сервіс» (34082463), ТОВ «Мартен Люкс» (41869649), ТОВ «Енкрос» (41866979), ТОВ «Юні Люкс» (45381519), ТОВ «Юні Стоун Пленет» (45234489), ТОВ «Юні Сервіс» (45374680), ТОВ «Новел Пром» (43522901), ПАТ «МКДЗ» (04011905), АТ «Коростенський Кар`єр», (00292422), ПАТ «Пинязевицький Кар`єр» (01374553), ТОВ «Будіндустрія - Сервіс ЛТД» (32658487), ТОВ «Малинська видобувна компанія» (45460347), ТОВ «Коростенська видобувна компанія» (45472360), SmartDixi Limited (Сполучене Королівство) та «Westgrinite Holdings Limited» (Кіпр).

В ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_6 , володіє корпоративними правами ТОВ «Коростенська видобувна компанія» (45472360), номінальною вартістю статутного капіталу 100 000 грн., що становить 100% статутного капіталу підприємства.

Саме вказані корпоративні права на підприємство є об`єктами кримінально протиправних дій та використовуються з метою провадження діяльності пов`язаної із незаконним видобутком надр, а тому є речовими доказами у кримінальному провадженні та відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України.

На підставі викладеного, керівництвом ТОВ «Коростенська видобувна компанія» (45472360), у зв`язку з можливістю застосування примусового вилучення майна товариства та застосування відповідних санкцій передбачених законодавством України, можуть вживатися дії щодо приховування зав`язків посадових осіб з країною агресором, а також з виведення (продажу) активів товариства у тому числі статутного капіталу на користь країни агресора, що в подальшому може використовуватись на шкоду державній безпеці України, зокрема на фінансування дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади в Україні, тому вбачається за необхідне накласти арешт на 100% (сто відсотків) корпоративних прав ТОВ «Коростенська видобувна компанія» (45472360).

Постановою слідчого від 14.11.2024 визнано речовим доказом корпоративні права ТОВ «Коростенська видобувна компанія» (45472360) в розмірі 100% (сто відсотків) у вигляді статутного капіталу в розмірі 100 000 грн.

09.12.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на корпоративні права: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРОСТЕНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 45472360, Україна, 11509, Житомирська обл., Коростенський р-н., м. Коростень, вул. Сосновського В., буд. 67) в розмірі 100% (сто відсотків) у вигляді статутного капіталу в розмірі 100 000 грн., шляхом заборони відчужувати вищевказані корпоративні права.

Заборонено суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: Міністерству юстиції України, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРОСТЕНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 45472360, Україна, 11509, Житомирська обл., Коростенський р-н., м. Коростень, вул. Сосновського В., буд. 67) щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, про зміну кінцевого бенефіціарного власника (кінцевих бенефіціарних власників), зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені товариства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, а також обставини кримінального провадження № 42022000000000455 від 14.04.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110-2, ч. 2 ст. 197-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 254, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388 КК України, за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,та відношення до нього вказаного майна, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, щозазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки речових доказів, а також постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_16 від 04.12.2024 вищевказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні /а.с. 64-67/, оскільки майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно, з підстав того, що воно відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання, як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Твердження апелянта про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Проте є слушними доводи апелянта про те, що накладаючи арешт на корпоративні права ТОВ «КОРОСТЕНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 45472360) слідчим суддею не зазначено кому належать останні. Однак дана обставина не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, виходячи з того, що як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчим суддею встановлено, що вони належать ОСОБА_6 , за доводами клопотання прокурора про арешт майна.

Щодо тверджень апелянта, що власник корпоративних прав ОСОБА_6 не був присутнім під час розгляду питання про арешт належного йому майна, останнього не було повідомлено про дату та час проведення судового засідання, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до матеріалів клопотання, вбачається, що слідчим суддею вживалися заходи для повідомлення ТОВ «КОРОСТЕНСЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» про дату, час та місце розгляду клопотання прокурора про арешт майна, шляхом направлення повісток про виклик до суду /а.с. 77,79,80/.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без зміни.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4