Ухвала від 11.03.2025 по справі 757/10533/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10533/25-к

пр. 1-кс-11182/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів № 1» про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «Завод залізобетонних виробів № 1» звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна Приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів № 1» (код ЄДРПОУ: 04012218, адреса: 04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18) накладений Постановою про приєднання речових доказів до справи, Б/Н від 12.11.2010 року, прийнятою старшим слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 .

У клопотанні зазначено, що нерухоме майно яке належить Товариству, перебуває під обтяженням згідно Постанови про приєднання речових доказів до справи, Б/Н, 12.11.2010 року, виданої старшим слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , про що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься відповідний запис.

З часу прийняття вказаної постанови і по день звернення до суду із цим клопотанням, ПрАТ «Завод ЗБВ № 1» не отримувало копію постанови ГПУ, не обізнане з підставою її прийняття, а вжиті заходи для встановлення номеру кримінального провадження та причин обтяження не дали результату.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, подав клопотання про розгляд без його участі.

Представник Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Із матеріалів клопотання вбачається, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, 17 листопада 2010 року о 16:49:50 державним реєстратором Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 73) до реєстру внесено запис про обтяження майна за № 10500927, щодо майна ПрАТ «Завод залізобетонних виробів № 1» на підставі постанови про приєднання речових доказів до справи, Б/Н, 12.11.2010 року, виданої старшим слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 .

Листом Офісу Генерального прокурора № 31/3-34367-24 від 09.09.2024 року вказано про відсутність в ОГП інформації про підстави накладення зазначеного обтяження та про відсутність копії постанови про приєднання речових доказів до справи, Б/Н від 12.11.2010 року, а так само - про номер кримінального провадження і його етап.

Листом № 062/13043 від 05.12.2024 року КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» повідомило про відсутність на підприємстві запитуваної інформації щодо обтяження майна Товариства та копії відповідної постанови ГПУ від 12.11.2010 року.

Листом № 5763/1 3.1-16 від 29.11.2024 року ДП «Національні інформаційні системи» повідомило про відсутність запитуваної інформації щодо обтяження майна Товариства та копії відповідної постанови ГПУ від 12.1 1.2010 року.

Листом № 163179/199613-33-24/19.1.3 від 26.11.2024 року Мінюстом повідомлено про неможливість надання запитуваної інформації щодо обтяження майна Товариства та копії відповідної постанови ГПУ від 12.1 1.2010 року.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно ч. 1 ст. 319 ЦК України: Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно ч. 1-2 ст. 321 ЦК України: Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Слідчим суддею встановлено, що піддане арешту нерухоме майно ПрАТ «Завод ЗБВ № 1» не є тим об`єктом, який би міг відповідати критеріям речових доказів згідно ст. 98 КПК України, оскільки не могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не могло зберегли на собі його сліди чи інші відомості що мають значення для слідства, а так само це майно не було отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Щодо даного майна відсутні сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, або підлягає конфіскації. Так само наразі відсутні завдання та мета дії арешту, визначені у ст. 170 КПК України, а власник майна ПрАТ «Завод ЗБВ № 1» не був учасником будь кримінального провадження.

Тобто, у даному випадку, порушено право особи на мирне володіння та користування своїм майном, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів № 1» про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна Приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів № 1» (код ЄДРПОУ: 04012218, адреса: 04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18) накладений Постановою про приєднання речових доказів до справи, Б/Н від 12.11.2010 року, прийнятою старшим слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1