Рішення

від 10.03.2025 по справі 160/16073/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 рокуСправа №160/16073/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністіл» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністіл» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі відповідач-2), в якій позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, зменшення розміру позовних вимог та в подальшому збільшення розміру позовних вимог, просить:

-визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ «ЮНІСТІЛ» у розмірі 5 021 206,00 грн. по податковій декларації за грудень 2021 року № 9422362073 від 20.01.2022р.;

-стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністіл» (код ЄДРПОУ: 35601339) пеню в розмірі 441289,94 грн., нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем-1 порушено вимоги податкового законодавства України щодо повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які позивач повинен був отримати після того, як податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування, було скасовано у судовому порядку. Натомість, заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 5021206,00 грн. та пені на суму такої бюджетної заборгованості з дня, коли така заборгованість стала узгодженою, не були виплачені, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

Позивачем усунено недоліки позову, подано уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду було прийнято позовну заяву (уточнену) до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/16073/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Представником позивача подана заява про зменшення розміру позовних вимогу через повернення на поточний рахунок підприємства суми бюджетного відшкодування в розмірі 5021206,00грн., у зв`язку із чим просив пункт 2 прохальної частини уточненої позовної заяви прийняти у наступній редакції: «стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністіл» (код ЄДРПОУ: 35601339) пеню в розмірі 424168,44грн., нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2021 року».

В подальшому, представником позивача подана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив пункт 2 прохальної частини уточненої позовної заяви прийняти у наступній редакції: «стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністіл» (код ЄДРПОУ: 35601339) пеню в розмірі 441289,94грн., нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за грудень 2021 року».

Розглядаючи питання про можливість прийняття до розгляду збільшення розміру вимог уточненої позовної заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що збільшення або зменшення розміру позовних вимог можливе не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що позивачем заявлено про збільшення розміру вимог уточненої позовної заяви не пізніше ніж за п`ять днів до початку розгляду справи по суті, тож з урахуванням викладеного суд не вбачає правових підстав для відмови позивачу та вважає не необхідне прийняти до розгляду збільшення розміру позовних вимог згідно із вказаною заявою.

Відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає та заперечує проти його задоволення, посилаючись на наступне. Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЮНІСТІЛ» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн., по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (вх. №9422362073 від 20.01.2022 року) та складено Акт від 21.07.2022 №175/32-00-07-01-03-27/35601339. На підставі висновків Акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2022 №226/32-00-07-04-08 (форма «В1») на зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, на суму 5021206,00грн, та нараховані штрафні санкції на суму 1255301,50грн. Дніпропетровським окружним адміністративним судом 15.05.2023 було розглянуто адміністративну справу №160/1223/23 за позовом ТОВ «ЮНІСТІЛ» до Східного МУ та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.09.2022 №226/32-00-07-04-08. Відповідно до п.23 ст.200 Податкового кодексу суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Нарахування пені згідно з абзацом першим цього пункту не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена: виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, тому що станом на 22.07.2024 у позивача відсутня недоїмка та залишок несплаченої пені.

Разом з відзивом відповідачем-1 подано заяву про вихід зі спрощеного провадження.

Ухвалою суду в задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про вихід зі спрощеного провадження відмовлено.

Представником позивача подана відповідь на відзив, в якій зазначено про непогодження з позицією відповідача-1 з огляду на те, що сам факт введення воєнного стану не має преюдиційного характеру, а тому відповідач-1 повинен довести, що саме введення воєнного стану зумовило виникнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 5 021 206,00 грн. Однак, всупереч вимогам КАС України, відповідач-1 не надав доказів, що саме введення воєнного стану зумовило несвоєчасне відшкодування суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 5 021 206,00 грн. Воєнний стан в Україні, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX з 24.02.2022, а не своєчасне відшкодування суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 5 021 206,00 грн. з боку відповідачів, відбулося 28.06.2024. Отже, з дати введення воєнного стану на території України до дати повернення суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 5 021 206,00 грн. ТОВ «ЮНІСТІЛ» минуло понад 2 роки. Однак, відповідач-1 не наводить обґрунтування, яким чином введення воєнного стану 24.02.2022 вплинуло на не своєчасне відшкодування суми бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 5 021 206,00 грн.

Відповідачем-1 у додаткових поясненнях наголошено, що відповідно до норм пп.200.17. ст.200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України. На переконання відповідача-1, позивач навмисно ігнорує норму пункту 55 підрозділу ІІ Перехідних Положень ПКУ, яку було введено в дію ще навіть до моменту виникнення спірних правовідносин, - з 01.01.2017, у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016. Відповідно до даної норми встановлено чітке та безумовне обмеження на здійснення бюджетного відшкодування - бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку. Таким чином, законодавцем фактично введено певні обмеження щодо можливості здійснення бюджетного відшкодування ПДВ та, відповідно, нарахування пені на таку заборгованість, що відповідно, виключає наявність т.зв. «протиправної бездіяльності» податкового органу через нездійснення бюджетного відшкодування ПДВ у разі відсутності коштів на єдиному казначейському рахунку. Крім того, позивач не надає докази наявності коштів на єдиному казначейському рахунку, які будуть використані для перерахування позивачу пені.

Позивачем у своїх додаткових поясненнях вказано на обов`язок податкового органу внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника після набрання законної сили рішенням суду. Однак, на дату звернення позивачем до суду в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який знаходиться на сайті Міністерства Фінансів України (Міністерство фінансів України (mof.gov.ua)), була відсутня інформація щодо набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано податкове повідомлення-рішення 19.09.2022 №226/32-00-07-04-08, згідно з яким ТОВ «ЮНІСТІЛ» зменшено суму бюджетного відшкодування на 5021206,00 грн. Таким чином, посилання відповідача-1 на ігнорування п. 55 підрозділу ІІ Перехідних положень ПКУ є необґрунтованим та безпідставним, оскільки наявність коштів на єдиному казначейському рахунку не перешкоджає податковому органу виконати обов`язок, передбачений п. 200.15 ст. 200 ПКУ, щодо внесення інформації до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Щодо посилань відповідача-1 на те, що Порядком ведення органами ДПС оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5, не передбачено нарахування пені в інтегрованих картках платників податків, які є єдиним джерелом відомостей щодо розміру бюджетної заборгованості, зазначає, що наведений Порядок є нормативно-правовим актом підзаконної дії, крім того, наведені приписи свідчать лише про технічну неможливість (або ускладненість) відобразити у інтегрованій картці платника податків відомості про нараховану згідно з п. 200.23 ПК України пеню, і така неможливість (або ускладненість) не є підставою для нівелювання права платника податку на отримання передбаченої ПК України пені.

Представником позивача подана заява про долучення до матеріалів справи доказів про витрати на професійну правничу допомогу.

Від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення, в якому виклав свої заперечення проти розрахунку наданих позивачем юридичних послуг та просив відмовити позивачу у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу в частині стягнення таких витрат з Головного управління Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.

При цьому, відповідач-2 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Обґрунтувань неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на подання відзиву надано не було.

За приписами частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юністіл» зареєстроване 11.12.2007, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 35601339; з 11.12.2007 перебуває на обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків; місцезнаходження юридичної особи: 50045, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд.127/10.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень основний вид господарської діяльності за КВЕД: 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; товариство також здійснює свою господарську діяльність і в інших напрямках (інші): 24.33 Холодне штампування та гнуття; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 71.20 Технічні випробування та дослідження.

20.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Юністіл» звернулось із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації ТОВ «ЮНІСТІЛ» (додаток 4 до податкової декларації за звітний грудень 2021 рік) щодо заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 298 899 693,00 грн.

Східним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТІЛ» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року (вх. № 9422362073 від 20.01.2022).

За результатом перевірки складено акт перевірки від 21.07.2022 № 175/32-00-07-01-03-27/35601399, за висновками якого ТОВ «Юністіл» було порушено п.п. 14.1.71, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.188.1 сі. 188, п.192.1, п. 192.3 ст.192, п.п. «а» п. 198.1, абз.1-3 н. 198.2, абз.1,2 п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 абз. в) п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого, зокрема, завищено бюджетне відшкодування (рядок 20.2 Декларації) за грудень 2021 на суму 5 021 205,99грн.

19.02.2022 на підставі акту від 21.07.2022 №175/32-00-07-01-03-27/35601399 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 226/32-00-07-04-08 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 5021206,00грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1255301,50грн.

Позивач оскаржив прийняті за результатами вказаної перевірки податкові повідомлення-рішення в судовому порядку (адміністративна справа №160/1223/23).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №160/1223/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТІЛ» було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.09.2022 № 226/32-00-07-04-08 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 5021206,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 255 301,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.09.2022 №227/32-00-07-04-08 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, а саме від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 260 026,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.09.2022 № 228/32-00-07-04-08 про застосування штрафу за відсутність реєстрації податкової накладної Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 13 600,00 грн.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.06.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі №160/1223/23.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №160/1223/23 набрало законної сили 14.12.2023.

Листом від 18.01.2024 ТОВ «ЮНІСТІЛ» звернулось до Східного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків із запитом щодо відображення результатів судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 19.09.2022 №226/32-00-07-04-08, згідно з яким ТОВ «ЮНІСТІЛ» зменшено суму бюджетного відшкодування на 5 021 206,00 грн. та перерахування на поточний рахунок ТОВ «ЮНІСТІЛ» суми бюджетного відшкодування у розмірі 5 021 206,00 грн.

Листом Східного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків від 31.01.2024 №613/6/32-00-07-01-14 було повідомлено, що на теперішній час по справі №160/1223/23 триває процедура судового оскарження.

В подальшому, позивач неодноразово звертався до Державної податкової служби України із скаргами щодо бездіяльності Східного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків з приводу бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість.

Листами від 10.04.2024 №10263/6/99-00-07-02-04-06 та від 21.05.2024 №14936/6/99- 00-02-04-06 ДПС України повідомило, що контролюючий орган в межах та спосіб, визначений законодавством України, в тому числі Податковим кодексом України, реалізував своє право на проведення документальної позапланової перевірки, право на оскарження судових рішень, як учасник судового процесу в рамках Кодексу адміністративного судочинства України, щодо рішень, винесених не на його користь та зазначила, що виконання рішень суду по справі №160/1223/23 належить до обов`язків Східного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків.

10.06.2024 у відповідь на запит представника позивача Східним міжрегіональним управлінням по роботі з великими платниками податків повідомлено, що ухвалою Верховного Суду від 05.06.2024 відмовлено Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження по справі №160/1223/23, податкові повідомлення-рішення виключені з інтегрованої картки платника та поновлено переплату у розмірі 5021206,00 грн. Станом на дату надання відповіді триває процедура щодо опрацювання та внесення даних до інтегрованої картки платника ДПС України.

Вважаючи протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 5 021 206,00 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеного у ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (підпункти 14.1.18 пункту 14.1 статті 14).

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у статті 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пунктів 200.10, 200.11 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

За підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 статті 200 ПК України встановлено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема:

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом 5 операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26 в редакції на час спірних відносин), який набрав чинності 1 квітня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку №26 податковий орган вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

-дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

-суму узгодженого податковим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі податкового органу на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду податковий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (абзац 2 пункту 7 Порядку №26).

Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Отже, з 1 квітня 2017 року передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення податковим органом в Реєстрі даних про її узгодження.

Тож, за встановленою процедурою, контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку задля забезпечення доступу органу Казначейства до таких сум для цілей перерахування на рахунки платника податку.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем за наслідками виїзної позапланової документальної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 226/32-00-07-04-08 від 19.02.2022 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 5021206,00грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1255301,50грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №160/1223/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.09.2022 № 226/32-00-07-04-08.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення (стаття 325 КАС України).

Отже, процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 19.09.2022 №226/32-00-07-04-08 про зменшення ТОВ «Юністіл» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 5021206,00 грн. завершена у день набрання рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 законної сили, у зв`язку з ухваленням Третім апеляційним адміністративним судом у справі №160/1223/23 постанови від 14.12.2023.

За змістом абзацу другого пункту 200.15 статті 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

З огляду на викладене, задекларована платником податків в декларації з ПДВ за грудень 2021 року сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 5021206,00грн. стала узгодженою з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/1223/23, а саме: з 14.12.2023, яке отримано контролюючим органом, що останнім не заперечується.

Проте, доказів внесення відповідачем-1 до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5021206,00грн. на наступний робочий день після отримання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 відповідачем-1 в ході розгляду справи суду не надано.

При цьому, під час розгляду справи встановлено, що позивачу відшкодовано суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5021206,00грн. лише 28.06.2024.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем-1 допущена протиправна бездіяльність щодо не несвоєчасного внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5021206,00грн. по податковій декларації за грудень 2021 року №9422362073 від 20.01.2022.

Щодо стягнення пені за порушення строків відшкодування податку на додану вартість, задекларованого в декларації за грудень 2021 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Аналіз викладених норм свідчить, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику ПДВ суму бюджетного відшкодування протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

Іншими словами пеня за пунктом 200.23 статті 200 ПК України починає нараховуватися за фактом виникнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ. Заборгованість з відшкодування ПДВ у свою чергу виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням державними органами комплексу дій, необхідних для повернення платнику узгодженої суми бюджетного відшкодування.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 20.03.2024 у справі №260/1130/18.

Верховний Суд у постанові від 20.07.2023 у справі №160/10140/21 виснував, що саме з метою запровадження дієвого механізму контролю за повним та своєчасним виконанням державними органами комплексу дій, спрямованих на повернення платнику сум бюджетного відшкодування, законодавцем було закріплено на рівні закону (пунктом 200.23 статті 200 ПК України) забезпечувальний засіб - нарахування пені за кожен день прострочення зобов`язання протягом усього строку існування заборгованості бюджету.

Вказані положення Податкового кодексу України є тою спеціальною нормою, якою врегульовано відповідний компенсаційний механізм для платника податків у разі невиконання контролюючим органом своїх обов`язків своєчасно та в повному обсязі. Тобто, цей механізм/інструмент одночасно є істотною мірою майнової відповідальності держави в разі невиконання означеного комплексу дій та запобіжником від можливих зловживань, а також компенсаційним механізмом для платника податків.

Такий компенсаційний механізм (нарахування пені) не є та не може бути джерелом збагачення для платника податків, а є мірою відповідальності відповідного контролюючого органу та компенсацією у майновому вираженні за невиконання контролюючим органом своїх обов`язків своєчасно та в повному обсязі.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що позивач набув право на отримання відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України пені на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з дати узгодження за рішенням суду до дати її фактичного погашення 28.06.2024.

При цьому, посилання відповідача-1 в обґрунтування відсутності підстав для нарахування пені на положення абзацу 2 пункту 200.23 статті 200 ПК України, за якою нарахування пені згідно з абзацом першим цього пункту не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, не приймаються судом, оскільки не враховують спірних правовідносин.

Суд зазначає, що дана норма чітко вказує на те, що нарахування пені не застосовується лише у випадку, якщо бюджетна заборгованість зумовлена (спричинена, викликана) виникненням форс-мажорних обставин у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, тобто, якщо причиною утворення такої заборгованості стали форс-мажорні обставини або іншими словами утворення/виникнення такої заборгованості було викликано настанням форс-мажорних обставин, а тому заборона щодо нарахування пені не поширюється на ту бюджетну заборгованість, яка утворилась внаслідок настання інших обставин, зокрема, внаслідок невиконання податковим органом вимог податкового законодавства.

При цьому, розрахунок суми пені, здійснений позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог, жодним чином не заперечений відповідачем-1.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені у сумі 441289,94 грн. за порушення строків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 5021206,00грн. за період грудень 2021 року суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Відповідачем-1 не доведено правомірності дій у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першої статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд враховує, що позивачем заявлено позовні вимоги як немайнового, так і немайнового характеру. Сплачено судового збору при звернені до суду у сумі 24244,00грн. та в подальшому спочатку зменшено, а потім збільшено розмір позовних вимог майнового характеру.

Зважаючи на заявлені позовні вимоги, що є предметом розгляду у справі, а також зважаючи на результат судового розгляду, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7717,88грн. (2422,40грн. (3028,00грн.х0,8) + 5295,48грн. (441289,94грн./100%х1,5х0,8)) підлягають стягненню з відповідача-1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача, оскільки саме протиправною бездіяльністю відповідача-1 у спірних правовідносинах порушено права та інтереси позивача.

Сума переплати судового збору з урахуванням положень частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню за клопотанням позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністіл» (код ЄДРПОУ 35601339; місцезнаходження: 50045, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд.127/10) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд.57), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. 93-ї Холодноярської Бригади, 1) області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд.57) щодо не своєчасного внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5021206,00 грн. по податковій декларації за грудень 2021 року № 9422362073 від 20.01.2022.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністіл» (код ЄДРПОУ 35601339; місцезнаходження: 50045, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд.127/10) пеню у розмірі 441289,94 грн. (чотириста сорок одна тисяча двісті вісімдесят дев`ять гривень 94 копійки) за порушення строків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 5021206,00грн. по податковій декларації за грудень 2021 року № 9422362073 від 20.01.2022.

Стягнути зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд.57) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністіл» (код ЄДРПОУ 35601339; місцезнаходження: 50045, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд.127/10) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7717,88грн. (сім тисяч сімсот сімнадцять гривень 88 копійок).

Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова