Рішення

від 11.03.2025 по справі 160/27473/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 рокуСправа №160/27473/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 15.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.06.2024 №047050010050 «Про відмову в призначенні пенсії»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1981 до 11.05.1982, період роботи з 06.01.2003 до 20.02.2004, період роботи за Списком №2 з 11.05.1985 до 27.02.1987, з 06.04.1987 до 04.04.1994, з 11.02.1997 до 01.03.1998, з 02.03.1998 до 18.01.1999, період роботи по Списку №1 з 01.01.1992 до 04.04.1994, з 11.02.1997 до 01.03.1998 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 10 червня 2024 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 10 червня 2024 року він звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийняло рішення №047050010050 від 19.06.2024 про відмову позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з тим, що він не має достатнього пільгового стажу. Також, позивач вказує, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу деякі періоди його трудової діяльності. Рішення про відмову у призначенні пенсії позивач вважає протиправним, тому і звернувся з цим позовом до суду.

18.10.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

01 листопада 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначив, що відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу роботи позивача спірних періодів трудової діяльності з огляду на зауваження до поданих позивачем на підтвердження пільгового стажу документів. Так, довідку від 19.05.2005 №203 щодо підтвердження пільгового стажу роботи за Списком №2 за період з 11.05.1985 до 27.02.1987 не взято до уваги, оскільки вона датована 2005 роком, а виписка з Єдиного державного реєстру щодо стану підприємства не надана. Також, в наданих довідках зазначена посада електрогазозварника, яка відсутня у Списку №1, затвердженому постановою Кабінету Міністрів РСРС від 26.01.1991 №10. Зазначена у довідці №1339 від 05.06.2019 посада не відповідає повною мірою посаді, зазначеній в розділі XXXII Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів РСРС від 22.08.1956 №1173 та в розділі XXXIII пункту 23200000-19905 Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 та постановою Кабінету Міністрів РСРС від 26.01.1991 №10. Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.06.2019 №1340 та №1341, видані державним науково-виробничим підприємством Цирконій, до уваги не взято, оскільки згідно з актом перевірки від 15.09.2020 №631/10.4-13 потребують заміни. Диплом про період навчання з 01.09.1981 до 11.05.1982 до уваги не взято, оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії. Період роботи з 06.01.2003 до 20.02.2004 зараховано частково (зараховано період з 01.10.2003 до 31.10.2003), інший період не зараховано, оскільки він не підтверджений даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач вказує, що він діяв у відповідності до норм чинного законодавства та не допустив порушення прав, свобод та законних інтересів позивача, тому позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Вік заявника на момент звернення до територіального органу пенсійного фонду становив 60 років, страховий стаж 25 років 04 місяці 14 днів. Пільговий стаж за Списком №1 становить 02 роки 09 місяців 10 днів.

Розглянувши подані позивачем документи, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 19.06.2024 прийняло рішення №047050010050 про відмову в призначенні позивачу пенсії. В обґрунтування відмови у призначені пенсії відповідач зазначив, що за результатами розгляду вказаної заяви та поданих документів не було зараховано до пільгового стажу роботи позивача період навчання з 01.09.1981 до 11.05.1982 та наступні періоди трудової діяльності: з 06.01.2003 до 20.02.2004, з 11.05.1985 до 27.02.1987, з 06.04.1987 до 04.04.1994, з 11.02.1997 до 01.03.1998, з 02.03.1998 до 18.01.1999, з 01.01.1992 до 04.04.1994, з 11.02.1997 до 01.03.1998.

Вважаючи протиправним рішення від 19.06.2024 №047050010050 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058).

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) та п.3 постанови КМУ від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383).

Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Щодо незарахування до страхового стажу періоду навчання в Гірничому професійно-технічному училищі в період з 01.09.1981 до 11.05.1982.

Відповідно до підпункту д) частини третьої ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно з п. 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Як вбачається з трудової книжки позивача, диплому серії НОМЕР_1 та архівної довідки №01-28/185 від 18.08.2020, позивач у період з 01.09.1981 до 11.05.1982 навчався у Гірничому професійно-технічному училищі №35. Зазначені документи підтверджують факт навчання позивача в спірний період в Гірничому професійно-технічному училищі.

Натомість, відсутність підпису голови екзаменаційної комісії не спростовує встановленого в ході розгляду справи факту та не може впливати на реалізацію позивачем права на пенсійне забезпечення.

Отже, спірний період є таким, що підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Щодо незарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду трудової діяльності з 06.01.2003 до 20.02.2004.

Судом встановлено, що відповідачем лише частково зараховано спірний період з 01.10.2003 до 31.10.2003 до страхового стажу.

Натомість, період з 06.01.2003 до 01.10.2003 та з 01.11.2004 до 20.02.2004 не зараховано до страхового стажу, оскільки період не підтверджено даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 (запис 19 та 20), позивач у період з 06.01.2003 по 20.02.2004 працював на посаді електрогазозварювальника 6 розряду.

За визначенням ст. 1 Закону №1058, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ст. 20 Закону №1058, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до положень ст. 106 Закону №1058, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відтак, несвоєчасна сплата страхових (єдиного) внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси застрахованої особи, зокрема, право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця. Отже, несплата страхових внесків не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права на пенсію в належному розмірі.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №688/947/17 та від 30.09.2019 у справі №414/736/17.

З огляду на викладене, період трудової діяльності позивача з 06.01.2003 до 20.02.2004 підлягає повністю зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 .

Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу за Списком №2 періоду трудової діяльності позивача з 11.05.1985 до 27.02.1987 (01 рік 09 місяців 17 днів) на ВАТ «Електрон» (перейменовано на ВАТ «Електрон-Газ»).

Зокрема, відповідач мотивував такі дії тим, що надана довіка датована 2005 роком, при цьому, позивачем не надано виписки в Єдиного державного реєстру з інформацією про стан підприємства (діюче чи ліквідовано).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 (запис 5 та 7), довідок №203, №417 від 19.05.2005 та довідки №16-11/60 від 18.05.2005, виданими ВАТ «Електрон-Газ», архівної довідки №К-482 від 09.07.2020 ОСОБА_1 з 11.05.1985 до 27.02.1987 (01 рік 09 місяців 17 днів) працював на ВАТ ЕЛЕКТРОН (перейменовано на ВАТ «ЕЛЕКТРОН-ГАЗ») в дільниці нестандартизованого обладнання на посаді електрозварювальника ручного зварювання, що передбачено Списком №2 розділу XXXII постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956.

Згідно з положеннями пункту 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006, заявник на підтвердження періодів роботи для зарахування до стажу може надати, окрім визначених Порядком, будь-які інші документи, зі змісту яких можна встановити характер та умови праці заявника.

Суд погоджується з позивачем щодо того, що інформація про стан конкретного підприємства (діюче чи ліквідоване) міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а територіальний орган Пенсійного фонду України не позбавлений можливості перевірити таку інформацію.

Зокрема, 11.03.2015 за ідентифікаційним кодом 14308931 міститься запис про припинення юридичної особи ВАТ «Електрон-Газ» (номер запису 12251170017000165) на підставі судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області про визнання юридичної особи банкрутом від 25.02.2015 №Б26/17/03.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Право на призначення пенсії не може ставитися в залежність від того, чи використано органом Пенсійного фонду наявні повноваження щодо направлення запитів для отримання документів та первірки зазначеної у довідках інформації, щодо якої у органу Пенсійного фонду наявні сумнівів та/або зауваження.

Отже, з цих підстав суд вважає неправомірними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи позивача періоду з 11.05.1985 до 27.02.1987 (01 рік 09 місяців 17 днів).

Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періоду трудової діяльності з 06.04.1987 до 04.04.1994.

Зокрема, відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що посада електрогазозварювальника не передбачена Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України СРСР від 26.01.1991 №10 та постановою від 11.03.1994 №162.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки положеннями постанови №10 від 26.01.1991 та №162 від 11.03.1994 визначено посади робітників, фахівців та керівників, які постійно зайняті у технологічному процесі виробництва радіоактивних речовин, виготовленням виробів з радіоактивних речовин та їх сполук, а також на ремонті обладнання, забрудненого радіоактивними речовинами.

Також, згідно з даними довідки №1338 від 05.06.2019 позивач у період з 01.01.1992 до 04.04.1994 виконував роботу електрогазозварювальника в умовах радіаційної шкідливості по ремонту технологічного обладнання забрудненого радіаційними речовинами в цехах №2, №5 та №22. Вказане підтверджується також записами трудової книжки серії НОМЕР_2 , копією особистої картки №715, довідкою б/н виданої ДНВП «Цирконій» та атестацією робочих місць.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що зі змісту наданих документів можна встановити характер та умови праці позивача в спірний період трудової діяльності.

Відтак, зазначений період роботи підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1.

Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоду трудової діяльності з 11.02.1997 до 18.01.1999 (01 рік 03 місяці 24 дні).

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 (запис 15 та 16), довідок №1340 та №1341 від 05.06.2019, довідки б/н та копії особистої картки від 11.02.1997, виданої ДНВП «Цирконій» та атестацією робочих місць позивач працював у наступні періоди та на наступних посадах:

-з 11.02.1997 до 01.03.1998 (02 місяці) у Виробничому об`єднані «Придніпровський хімічний завод» на посаді електрогазозварювальника в ремонто-механічному цехі на дільниці з ремонту технологічного обладнання, що передбачено Списком №1, розділ VІІІ підрозділ А.1 пункт 1080А000-17541; 1080А010 постанови КМУ №162 від 11.03.1994;

-з 11.02.1997 до 01.03.1998 (10 місяців 20 днів) у Виробничому об`єднані «Придніпровський хімічний завод» на посаді електрогазозварювальника в ремонто-механічному цехі на дільниці з ремонту технологічного обладнання, що передбачено Списком №2, розділ ХХХІІІ пункт 23200000-19756 постанови КМУ №162 від 11.03.1994;

-з 02.03.1998 до 18.01.1999 (02 місяці) в Державному науково-виробничому підприємстві «Цирконій» на посаді електрогазозварювальника в цеху №13, що передбачено Списком №, розділ ХХХІІІ пункт 23200000-19905 постанови КМУ №162 від 11.03.1994.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачем не взято до уваги довідки №1340 та №1341 від 05.06.2019, оскільки вони потребують заміни. При цьому, відповідач не зазначив, з яких підстав довідки потребують заміни.

На думку суду, таке формулювання в оскаржуваному рішенні було занадто розмитим, щоб бути достатньо передбачуваним, зрозумілим та гарантувати можливість позивачу захистити свої права шляхом надання додаткових документів територіальному органу Пенсійного фонду України.

Відтак, відповідачем порушено вимоги ч. 3 ст. 8 Закону України «Про адміністративну процедуру» в частині обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Враховуючи, що позивач має відповідні записи в трудовій книжці та уточнюючих довідках щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати до страхового та пільгового стажу позивача.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що під час ухвалення рішення від 19.06.2024 про відмову в призначенні позивачу пільгової пенсії відповідачем не здійснена належна оцінка наданих позивачем документів та в оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування в частині відмови в зарахуванні до страхового та пільгового стажу спірних періодів, а тому вказане рішення від 19.06.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

З метою захисту прав позивача підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1981 до 11.05.1982, періоду роботи з 06.01.2003 до 20.02.2004, періоди роботи за Списком №2: з 11.05.1985 до 27.02.1987 рік, з 06.04.1987 до 04.04.1994, з 11.02.1997 до 01.03.1998, з 02.03.1998 до 18.01.1999, періоди роботи за Списком №1: з 01.01.1992 до 04.04.1994, з 11.02.1997 до 01.03.1998.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

До компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, а здійснюється лише контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень (відповідача) щодо вказаних питань, та суд не обраховує дійсний стаж позивача. Суд як орган, уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданих виключно органам Пенсійного фонду.

Отже, повноважним органом для призначення пенсії є Пенсійний фонд (його територіальні органи), а суд не може перебирати компетенцію суб`єкта владних повноважень та встановлювати наявний стаж на призначення пенсії.

Оскільки пенсійним органом при розгляді заяви позивача не вирішено питання щодо зарахування до страхового та пільгового стажу спірних періодів, отже, не перевірено ті умови, з якими закон пов`язує наявність в особи права на пенсію за віком на пільгових умовах, то суд не може перебирати на себе функції Пенсійного фонду щодо призначення пенсії.

Відтак, порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду та з огляду на зараховані за цим рішенням суду періоди навчання та трудової діяльності позивача.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС).

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Керуючись ст.77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: 36000, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34, ідентифікаційний код: 13967927), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427; місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.06.2024 №047050010050 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1981 до 11.05.1982, період роботи з 06.01.2003 до 20.02.2004, період роботи за Списком №2: з 11.05.1985 до 27.02.1987, з 06.04.1987 до 04.04.1994, з 11.02.1997 до 01.03.1998, з 02.03.1998 до 18.01.1999, період роботи по Списку №1: з 01.01.1992 до 04.04.1994, з 11.02.1997 до 01.03.1998.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: 36000, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34, ідентифікаційний код: 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон