Рішення

від 11.03.2025 по справі 160/4258/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року Справа № 160/4258/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В. за участі секретаря судового засіданняЄ.А. Васильченко за участі: представника позивача: представника відповідача: представника третьої особи: представника третьої особи: представника третьої особи: Н.С. Плющій Є.М. Шаповал А.І. Камишева В.В. Нугаєва Є.Ю. Воронюк розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Відділу з питань будівництва, містобудування, архітектури та містобудівного кадастру Слобожанської селищної ради до Східного офісу Держаудитслужби, треті особи: Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «САКТІ ПЛЮС» про визнання протиправною та скасування вимоги

УСТАНОВИВ:

10.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відділу з питань будівництва, містобудування, архітектури та містобудівного кадастру Слобожанської селищної ради до Східного офісу Держаудитслужби, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про усунення порушень Східного офісу Держаудитслужби від 13.12.2024 року №040417-15/7168.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що аудитором не встановлено жодних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва. Умови договору ідентичні змісту тендерної пропозиції ТОВ «САКТІ ПЛЮС», яка відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною. У відповідності до пункту 5.3. Настанови та умов тендерної документації, ТОВ «САКТІ ПЛЮС», при визначенні договірної ціни, мало право визначити кошторисну заробітну плату у розмірі 18350,00 грн. І, відповідно, вартість виконаних будівельних робіт, що підлягають оплаті, визначалася з урахуванням всіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні.

Розрахунки за виконані роботи проводилися виключно за фактично виконані роботи у відповідності до умов договору.

Позиція позивача щодо правильності визначення договірної ціни та взаєморозрахунків підтверджена Міністерством розвитку громад та територій України, який є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, та уповноважений надавати роз`яснення з питань його нормоутворення. В листі Мінінфраструктури від 06.01.2025 №182/2810-25 (додається) зазначено, що «визначення розміру кошторисної заробітної плати при складанні ціни пропозиції учасника (підрядника) конкурсних торгів (договірної ціни) здійснюється учасником виходячи із середньомісячної заробітної плати одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник планує отримувати на об`єкті будівництва. […] При взаєморозрахунках за обсяги виконаних будівельних робіт розмір кошторисної заробітної плати визначається, виходячи з розміру, передбаченого у договірній ціні».

Посилання Відповідача у Вимозі на приписи статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами є необґрунтованим, оскільки питання виконання Договору не ставиться під сумнів.

Посилання Відповідача у Вимозі на порушення вимог ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, є необґрунтованим, оскільки господарське зобов`язання сторонами виконано належним чином, відповідно до умов Договору.

Посилання Відповідача у Вимозі на норми статей 199, 217, 218 Господарського кодексу України щодо забезпечення виконання господарських зобов`язань, господарських санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання є необґрунтованим, оскільки питання виконання Договору не ставиться під сумнів.

Капітальний ремонт (тепломодернізація) будівлі Балівського ліцею Слобожанської селищної ради, с. Балівка, вул. Калинова, 52-Б завершено в повному обсязі та внесено до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва декларацію про готовність до експлуатації об`єкта. Витяг від 11.12.2024 № ІУ101241211273 додається.

Ухвалою від 13.02.2025 року прийнято позовну заяву Відділу з питань будівництва, містобудування, архітектури та містобудівного кадастру Слобожанської селищної ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Також цією ухвалою залучено до участі у справі №160/4258/25 в якості третіх осіб на стороні позивача:

- Слобожанську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04525024; 52005, Дніпропетровська обл., селище Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, 56 Б);

- ТОВ «САКТІ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 30192710; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Дзержинського, будинок 17/5).

17.02.2025 року представником Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області подано пояснення, якими просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі, оскільки позивачем у тендерній документації було правильно розраховано розмір кошторисної заробітної плати на рівні не більше 18350,00 грн. Підрядник під час складання ціни свої пропозиції (визначенні прямих витрат в договірній ціні) мав право планувати кошторисну заробітну плату на рівні 18350,00 грн., що узгоджується з Настановою з визначення вартості будівництва, затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 року № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві».

20.02.2025 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «САКТІ ПЛЮС» подано пояснення, яким просить позову заяву задовольнити у повному обсязі, оскільки у тендерній документації було правильно розраховано розмір кошторисної заробітної плати на рівні не більше 18 350 грн. ТОВ «САКТІ ПЛЮС» під час складання ціни своєї пропозиції (визначенні прямих витрат в договірній ціні) мав право планувати кошторисну заробітну плату на рівні 18 350,00 грн., що узгоджується з Настановою з визначення вартості будівництва, затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві».

27.02.2025 року представником Східного офісу Держаудитслужби подано відзив на позовну заяву, яким заперечу проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Перевіркою закупівлі встановлено порушення на загальну суму 2136300,64 грн. з ПДВ, що відображене в акті перевірки закупівель від 27.11.2024 року № 040417-25/78. В ході перевірки закупівлі встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «САКТІ ПЛЮС». У зв`язку, з чим виникла необхідність у проведенні зустрічної звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку позивача. Однак, до зустрічної звірки ТОВ «САКТІ ПЛЮС» не надало документів первинного бухгалтерського обліку визначених переліком запиту № 1 в обсягах, необхідних для проведення зустрічної звірки. У зв`язку з ненаданням ТОВ «САКТІ ПЛЮС» документів первинного бухгалтерського обліку до зустрічної звірки, була опрацьована інформація з ДПС у Дніпропетровській області згідно інформаційних баз даних ДПС України щодо ТОВ «САКТІ ПЛЮС». Відповідач зазначає, що з метою документального т а фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку замовника, саме проводить зустрічну звірку як це визначено у п. 22 Порядку № 631, внаслідок не підтвердження ТОВ «САКТІ ПЛЮС» розміру заробітної плати, було включено проведення зайвих виплат в наслідок завищення вартості людино-годин при визначенні договірної ціни з капітального ремонту на загальну суму 2136300,64 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

10.07.2024 року між Відділом з питань будівництва, містобудування, архітектури та містобудівного кадастру Слобожанської селищної ради та ТОВ «САКТІ ПЛЮС» (за результатом проведення закупівлі UA-2024-06-10-004676-a укладено Договір № 10/07-5 на закупівлю робіт «Капітальний ремонт (тепломодернізація) будівлі Балівського ліцею Слобожанської селищної ради, с. Балівка, вул. Калинова, 52-Б».

Головним державним аудитором Департаменту моніторингу та перевірок Державної аудиторської служби України Опанащук Н.І. 07.09.2024 року складено висновок про результати моніторингу Закупівлі, відповідно до якого «за результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостям, розгляду тендерних пропозицій ТОВ «Будівельна група «Будрегіон», ТОВ «Афінацентр» та ТОВ «САКТІ ПЛЮС», своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця порушень не встановлено».

11.11.2024 року Відповідачем подано запит до ТОВ «САКТІ ПЛЮС» в якому зазначено, що проводиться перевірка закупівлі проведеної Відділом з питань будівництва, містобудування, архітектури та містобудівного кадастру Слобожанської селищної ради, а саме: «Капітальний ремонт (тепломодернізація) будівлі Балівського ліцею Слобожанської селищної ради, с. Балівка, вул. Калинова, 52-Б» (UA-2024-06-10-004676-а), укладання договору та його виконання, В ході перевірки виникла необхідність у проведенні зустрічної звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Відділу. Для проведення зустрічної звірки ТОВ «САКТІ ПЛЮС» необхідно надати наступні документи, а саме:

1. Правоустановчі документи, дозволи, ліцензії та інші обов`язкові документи для виконання договірних зобов`язань;

2. Договір, договірну ціну до нього, кошториси з розрахунками, додаткові угоди (у разі наявності), іншу документацію що стосується визначення вартості робіт при укладанні договору (калькуляцію, розрахунки вартості послуг з документальним підтвердженням включених до них витрат);

3. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) з підсумковими відомостями ресурсів, розрахунками загальновиробничих, адміністративних витрат, кошторисного прибутку, схеми;

4. Первинні документи бухгалтерського обліку та зведені бухгалтерські регістри, що підтверджують придбання та списання використаних будівельних матеріалів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, матеріальні звіти, акти на списання, зворотні відомості по рахунках «Матеріали і ресурси» сертифікати відповідності на будівельні матеріали, калькуляції на виготовлення матеріалів власними силами, оборотні відомості по рахункам 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», тощо).

5. Документи, які підтверджують здійснення витрат на експлуатацію машин та механізмів для виконання робіт (товарно-транспортні накладні, шляхові листи, рапорти, подорожні листи, наряди, рахунки, накладні на придбання пального, акти на списання пального, тощо), документи, що підтверджують наявність будівельних машин і механізмів, їх облік на балансі товариства.

6. Калькуляції, розрахунки вартості 1 машино-години роботи машин та механізмів, що включені у відомість ресурсів до актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в.

7. У разі використання орендованих будівельних машин та механізмів надати договори, акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, розрахунки вартості 1 машино-години, рахунки, виписки банку.

8. Документи, що підтверджують здійснення загальновиробничих та адміністративних витрат.

9. У разі залучення до виконання робіт субпідрядних організацій надати договори субпідряду, акти ф. № КБ-2в субпідрядних організацій з підсумковими відомостями ресурсів та розрахунками загальновиробничих, адміністративних витрат.

10. Документи щодо взаєморозрахунків між Відділом та TOB «САКТІ ПЛЮС» за виконані роботи, оборотно-сальдові відомості за розрахунками з контрагентом, наявність дебіторської або кредиторської заборгованості станом на 06.11.2024.

11. Документи, що підтверджують наявність в товаристві працівників відповідної кваліфікації (штатні розписи, табелі обліку робочого часу, договори цивільно-правового характеру, звіти за формою 1-ДФ, тощо) та документальне підтвердження нарахування податків на заробітну плату.

12. Інші наявні в підприємстві документи, що стосуються обсягів та вартості виконаних підрядних робіт.

13.11.2024 року Товариство з обмежено відповідальністю «САКТІ ПЛЮС» повідомило відповідача про те, що надало всі необхідні документи, перелічені в запиті щодо взаємовідносин з Віділом з питань будівництва, містобудування, архітектури та містобудівного кадастру Слобожанської селищної ради «Капітальний ремонт (тепломодернізація) будівлі Балівського ліцею Слобожанської селищної ради, с. Балівка, вул. Калинова, 52-Б».

Відповідач звертався до ТОВ «САКТІ ПЛЮС» з листами від 13.11.2024 року № 040417-15/6655-2024, від 14.11.2024 року № 040417-15/6682-2024, від 15.11.2024 року № 040417-15/6704-2024 «Про надання документів (поторно)».

18.11.2024 року відповідачем складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

27.11.2024 року головним аудитором відділу контролю у сфері будівництва Східного офісу Держаудитслужби Невгомонною І.О. (далі аудитор) складено Акт перевірки закупівлі № 040417-25/78 (далі Акт). В Акті, зокрема зазначено, що перевіркою питання стану розрахунково-платіжної дисципліни та виконання договору, укладеного за результатами процедури закупівлі, встановлено порушення, що призвели до втрат на загальну суму 2136300,64 грн., які під час перевірки закупівлі не відшкодовані.

13.12.2025 року Відповідач листом № 040417-15/7168-2024 листом «Про усунення виявлених порушень» повідомив позивача про наступне: на підставі пункту 1 частини 1 статті 8, пункту 7 статті 10, частини 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ, підпункту 7 пункту 4 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 року № 23, пунктів 46, 49, 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550, Східний офіс Держаудитслужби вимагає:

1. розглянути результати проведеної перевірки закупівель та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях;

2. відповідно до норм статей 193, 199, 217, 218 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV та статей 611, 629 Цивільного кодексу України забезпечити відшкодування шкоди (збитків) заподіяних місцевому бюджету, внаслідок прийняття від ТОВ «САКТІ ПЛЮС» та оплати виконаних будівельних робіт, внаслідок завищення вартості людино-годин при визначенні договірної ціни, завищена вартість з робіт капітального ремонту на загальну суму 2136300,64 грн.

Вважаючи таку вимогу контролюючого органу протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні №2939-XII від 26.01.1993 (далі- Закон №2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

За правилами ст. 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, існує три форми фінансового контролю: фінансовий аудит (стаття 3 Закону №2939-XII); інспектування (стаття 4 Закону №2939-XII); перевірки державних закупівель (стаття 5 Закону №2939-XII).

Згідно з положеннямист.4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.022016 №43 затверджене Положення про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), відповідно до пункту 1 якого, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення №43).

Відповідно до п.6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункт 23 пункту 6 Положення №43).

За змістомст.10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право, зокрема:

пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7);

звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10);

при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (п.13).

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктів господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 (далі- Порядок №550).

Відповідно до п.2 цього Порядку №550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

У пункті 3 Порядку №550 міститься визначення поняття: акт ревізії документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок (пункт 35 Порядку №550).

За правилами пункту 46 Порядку №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об`єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що за результатами ревізії складається акт із зазначенням опису порушень, та в подальшому оформлюється обов`язкова до виконання вимога, яка спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства.

За своєю правовою суттю обов`язкова до виконання вимога є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке породжує правові наслідки для особи, щодо якої спрямована така вимога; зобов`язує підконтрольну установу вчиняти певні дії.

На переконання суду, обов`язкова до виконання вимога про усунення порушень є актом індивідуальної дії.

Так, відповідно до п. 19 ч. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У даному випадку спірне рішення суб`єкта владних повноважень вимога, є правовим актом індивідуальної дії актом одноразового застосування норм права, дію якого поширено на конкретну особу (тобто є персоніфікованим) та має ряд ознак:

містить виражений правозастосовний характер;

містить чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління;

чітка визначеність адресата конкретної особи;

виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Таким чином, оскільки вимога є за своєю суттю рішенням суб`єкта владних повноважень актом індивідуальної дії, то позивач має право оскаржити таке рішення у судовому порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 4 ст. 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини№3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Поняття цивільні права та обов`язки не можна розглядати лише у контексті національного законодавства держави-відповідача; це автономне поняття Конвенції. Стаття 6 § 1 Конвенції застосовується незалежно від статусу сторін, виду законодавства, яке встановлює визначення для терміну спір, а також органу влади, що має повноваження у даному питанні (Georgiadis v. Greece, (Георгіадіс проти Греції), § 34)

Застосування Статті 6 § 1 у цивільних правовідносинах, перш за все, залежить від наявності спору. По-друге, спір має стосуватися прав та обов`язків, які хоча б суперечливо, мають визнаватися національним законодавством. І нарешті ці права та обов`язки мають бути цивільними згідно із Конвенцією, хоча статтею 6 не передбачається їх особливий зміст у законодавстві держав-учасників Конвенції (James and others v. United Kingdom (Джеймс та інші проти Сполученого Королівства), § 81).

Терміну спір (французькою мовою) необхідно надавати основного, а не формального значення (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium (Ле Комт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії), § 45). Важливо також не звертати уваги на форму та мовні засоби, що використовуються, а спиратися на реалії події відповідно до обставин кожної справи (Gorou v. Greece (no. 2) [GC] (Гору проти Греції №2) [ВП], § 29; і Boulois v. Luxembourg (Boulois проти Люксембургу) [ВП], § 92). Стаття 6 не застосовується у провадженнях, у яких немає спору між сторонами, чи у односторонніх провадженнях, у яких немає двох сторін спору, та за відсутності прав, у якості предмету спору (Alaverdyan v. Armenia, (dйc.) (Алавердян проти Вірменії), § 35)

Коли існує спір стосовно цивільних прав та обов`язків, визначених за вищеперерахованими критеріями, стаття 6 гарантує особі право подати на розгляд суду скаргу, що стосується її прав та обов`язків. Таким чином, у статті представлено право на суд, разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле. До цього додаються гарантії статті 6 § 1 стосовно як організації та складу суду, так і розгляду справи. В загалом, ці права є складовими права на справедливий судовий розгляд (Golder v. the United Kingdom (Голдер проти Сполученого Королівства), § 36).

З огляду на наведене, позивач має право на звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування певних положень обов`язкової до виконання вимоги контролюючого органу, оскільки остання має усі ознаки акта індивідуальної дії, породжує для заявника правові наслідки, стосується прав та обов`язків заявника.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду заявленого спору в порядку адміністративного судочинства та вирішення такого спору по суті.

Так, щодо пункту 1 вимоги Східного офісу Держаудитслужби № 040417-15/7168-2024 від 13.12.2024 року, якою Відділ з питань будівництва, містобудування, архітектури та містобудівного кадастру Слобожанської селищної ради було зобов`язано розглянути результати проведеної перевірки закупівель та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях, суд зазначає наступне.

Суд вважає даний пункт вимоги № № 040417-15/7168-2024 від 13.12.2024 року безпідставним та необгрунтованим враховуючи те, що позивачем не було допущено порушень законодавства, а відповідачем не наведено у мотивувальній частині вимоги протилежне, навпаки висновки стосовно допущених порушень законодавства базуються на припущеннях, без застосуванні жодної методики для визначення розміру збитків.

Щодо 2 пункту вимоги Східного офісу Держаудитслужби, якою позивача зобов`язано відповідно до норм статей 193, 199, 217, 218 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV та статей 611, 629 Цивільного кодексу України забезпечити відшкодування шкоди (збитків) заподіяних місцевому бюджету, внаслідок прийняття від ТОВ «САКТІ ПЛЮС» та оплати виконаних будівельних робіт, внаслідок завищення вартості людино-годин при визначенні договірної ціни, завищена вартість з робіт капітального ремонту на загальну суму 2136300,64 грн.

Відповідачем зазначено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п. 2 «Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування» затвердженого наказом Міністрів фінансів України від 24.01.2012 року № 44, п. 5.1, п. 5.2, п. 5.3 «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 року № 281, п. 3.2 договору від 10.07.2024 року № 10/07-05 Відділом у серпні-жовтні 2024 року підписано та прийнято у ТОВ «САКТІ ПЛЮС» та оплачено в повному обсязі за рахунок коштів міського бюджету акти виконаних робіт ф. № КБ-2в за серпень-жовтень 2024, до яких включено проведення зайвих виплат в наслідок завищення вартості людино-годин при визначенні договірної ціни з капітального ремонту на загальну суму 2136300,64 грн. з ПДВ, чим завдано збитків місцевому бюджету на відповідну суму.

Дане твердження є безпідставним та не відповідає фактичним обставинам справи, що спростовується наступним.

При укладанні договору між Відділом з питань будівництва, містобудування, архітектури та містобудівного кадастру Слобожанської селищної ради і ТОВ «САКТІ ПЛЮС» була погоджена договірна ціна.

Відповідно до п. 3.1. Договору Ціна цього Договору становить 20359420,32 грн. в тому числі ПДВ 3393236,72 грн. Договірна Ціна є невід`ємною частиною цього Договору та наводиться в Додатку № 1 до Договору. Ціна даного Договору є твердою

Згідно з пунктом 3.2 порядок визначення вартості договірної ціни проводиться на основі кошторису згідно кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад на території України від 01.11.2021 року № 281.

Замовником не контролюється господарська діяльність підрядника, зокрема правильність нарахування і видачі заробітної плати, оскільки до функцій замовника перевірка господарської діяльності не відноситься. Більш того, такі дії замовника були б порушенням законодавчих актів, а саме п.1 статті 320 Господарського кодексу України.

У відповідності до п. п. 2, 4 ст. 23 Господарського кодексу України відносини органів місцевого самоврядування з суб`єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися також на договірних засадах. Не-законне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб`єктів господарювання забороняється. Господарським кодексом України встановлено, що суб`єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність (п. 1 ст. 19).

Суд зазначає, що дані інформаційних баз Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не можуть підтвердити або спростувати факт виконання зобов`язань за Договором від 10.07.2024 року № 10/07-05 і відповідно не можуть підтвердити правильність розрахунків.

З огляду на зазначене твердження відповідача про завищення вартості виконаних робіт є недоведеним.

Підсумовуючи викладене щодо протиправності пункту 2 оскаржуваної вимоги суд зазначає, що висновки щодо виявлених порушень що призвели до матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 2136300,64 грн., зроблені без посилання на порядок, встановлений законодавством, на підставі якого визначено їх розмір, чим порушено пункт 13 статті 10 Закону України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зі змінами, абзац четвертий пункту 35 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, зі змінами, підпункт 23 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, у зв`язку з чим даний пункт вимоги підлягає скасуванню.

Таким чином, посадові особи Держаудитслужби діяли без дотримання вимог чинного законодавства, на свій власний розсуд щодо віднесення порушень до таких, що призвели до матеріальної шкоди (збитків) та безпідставно визначали їх розмір без наявності нормативно - правового акту, який встановлює порядок визначення розміру збитків та порядок їх відшкодування.

Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу жодним чином не спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, в тому числі і при проведенні перевірок, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Таким чином підконтрольна установа не позбавлена права оскаржувати в судовому порядку правомірність висновку контролюючого органу про наявність самого порушення законодавства, встановленого під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності (перевірки), чи правомірності дій Держаудитслужби щодо висування вимоги про усунення порушень законодавства.

Така правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 29.03.2019 р. у справі № 826/6926/17.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності прийнятого ним рішення у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2422,40 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2422,40 грн. підлягає стягненню з Східного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Відділу з питань будівництва, містобудування, архітектури та містобудівного кадастру Слобожанської селищної ради (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с-ще Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, 56Б, код ЄДРПОУ 43882751) до Східного офісу Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2, код ЄДРПОУ 40477689, треті особи: Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04525024; 52005, Дніпропетровська обл., селище Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, 56 Б), Товариство з обмеженою відповідальністю «САКТІ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 30192710; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Дзержинського, будинок 17/5) про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про усунення порушень Східного офісу Держаудитслужби від 13.12.2024 року №040417-15/7168.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби на користь Відділу з питань будівництва, містобудування, архітектури та містобудівного кадастру Слобожанської селищної ради судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 березня 2025 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко