Ухвала від 11.03.2025 по справі 160/7099/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 березня 2025 року Справа № 160/7099/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши позовну заяву Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позовна заява Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0263760412 від 16.05.2024.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на такі обставини.

Частиною другою статті 79 КАС України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

До позовної заяви додано неякісну (непридатну до читання) копію оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0263760412 від 16.05.2024, що перешкоджає ознайомленню з його змістом у повному обсязі та встановленню обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» не додано документ про сплату судового збору.

Як встановлено Дніпропетровським окружним адміністративним судом у рішенні від 04.11.2024 у справі № 160/18665/24, що набрало законної сили 05.12.2024, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 16.05.2024 № 0263760412, яким до ДПП «Кривбаспромводопостачання» застосовано штрафні санкції у розмірі 2203142,18 грн.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням ціни позову 2203142,18 грн, 1,5% якої становить 33047,13 грн, за подання до суду цієї позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у сумі 24224,00 грн (30280,00 х 0,8).

У порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно подати (надіслати) до суду документ про сплату судового збору за подання цього адміністративного позову в сумі 24224,00 грн за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 Верховний Суд сформулював такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, та сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено у позовній заяві та підтверджується доданими до неї матеріалами, позивач 06.06.2024 подав до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0263760412 від 16.05.2024. Рішенням Державної податкової служби України № 19229/6/99-00-05-03-01-06 від 25.06.2024 скаргу залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку її подання. У рішенні зазначено, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0263760412 від 16.05.2024 не підлягає адміністративному оскарженню, може бути оскаржено до суду.

Оскільки процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0263760412 від 16.05.2024 фактично не була розпочата, строк для звернення до суду з цим адміністративним позовом визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач вказав, що податкове повідомлення-рішення № 0263760412 від 16.05.2024 одержано Державним промисловим підприємством «Кривбаспромводопостачання» 28.05.2025. Доказів на підтвердження цієї обставини не зазначено і не додано до позовної заяви. У рішенні Державної податкової служби України № 19229/6/99-00-05-03-01-06 від 25.06.2024 вказано, що датою вручення податкового повідомлення-рішення № 0263760412 від 16.05.2024 є 22.05.2024.

Позовну заяву Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» подано до суду 06.03.2025, тобто після спливу встановленого строку для звернення до суду.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Такої заяви з доказами поважності причини пропуску строку до позовної заяви не додано.

Позовна заява містить клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що рішення Державної податкової служби України № 19229/6/99-00-05-03-01-06 від 25.06.2024, яким скаргу залишено без розгляду, оскаржувалося позивачем у судовому порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі № 160/18665/24 відмовлено у задоволенні позову.

Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду та додані до позовної заяви документи, суд дійшов такого висновку.

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Позивачем не зазначено і не надано доказів на підтвердження наявності поважних причин, які унеможливили звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом протягом об`єктивно необхідного строку після залишення Державною податковою службою України 25.06.2024 без розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення № 0263760412 від 16.05.2024, з огляду на ту обставину, що строк звернення до суду сплинув у листопаді 2024 року.

Згідно із ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними вказані Державним промисловим підприємством «Кривбаспромводопостачання» підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання (надіслання) до суду:

- належної якості (придатної до читання і такої, що в повному обсязі відтворює зміст документа) копії податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0263760412 від 16.05.2024;

- документа про сплату судового збору за подання цього адміністративного позову в сумі 24224,00 грн;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Рянська