Постанова

від 30.11.2010 по справі 3526/10/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-3526/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року. м.Одеса

Одеський окружний адмініс тративний суд в складі колег ії:

головуючого судді Колесниченка О.В.,

суддів Єфі менка К.С., Свиди Л.І.

при секретарі Бол отовій К.С.

розглянувши в відкритому с удовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за п озовом ОСОБА_1 до Енергети чної регіональної митниці, Д ержавної митної служби Украї ни та Головного управління Д ержавного казначейства Укра їни в Одеській області про ви знання незаконним звільненн я та поновлення на роботі, зоб ов' язання виплатити середн ю заробітну плату за час виму шеного прогулу, відшкодуванн я моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась д о Одеського окружного адміні стративного суду з позовними вимогами до Енергетичної ре гіональної митниці, Державно ї митної служби України про в изнання незаконним звільнен ня та поновлення на роботі, ви плату середнього заробітку з а час вимушеного прогулу у ро змірі 91 392,72 грн., відшкодування м оральної шкоди у розмірі 100 000 г рн. Свої вимоги позивач обґру нтовує тим, що ОСОБА_1 прац ювала в органах Державної ми тної служби України з 11.05.1999 року , з 29.06.2005 р. по 31.08.2005 р. - на посаді пров ідного інспектора сектору ми тних платежів, статистики, ми тної вартості та номенклатур и митного поста «Одеса-нафто гавань» Центральної енергет ичної митниці, та має спеціал ьне звання «Інспектор митної служби І рангу». Наказом від 3 0.08.2005 р. № 155-к Голови комісії з пит ань ліквідації Центральної е нергетичної митниці позивач ка була звільнена з вказаної посади з 31.08.2005 р. на підставі п. 1 с т. 40 КЗпП України, у зв'язку з лі квідацією Центральної енерг етичної митниці, що здійснен а відповідно з наказом Держа вної митної служби України в ід 25.06.2005 р. № 586 «Про ліквідацію Це нтральної енергетичної митн иці». Позивачка вважає, що вон а була незаконно з численним и грубими порушеннями вимог законодавства про працю. Так , позивачка стверджує, що відп овідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення на підставі п. 1 ці єї статті допускається, якщо неможливо перевести працівн ика, за його згодою, на іншу ро боту. Згідно з п. 3 наказу Держа вної митної служби України в ід 25.06.2005 р. № 586 «Про ліквідацію Це нтральної енергетичної митн иці»виконання повноважень Ц ентральною енергетичною мит ницею та її посадовими особа ми із здійснення митного кон тролю та митного оформлення припинилось з 01.09.2005 року, однак здійснення митного контролю та митного оформлення посад овими особами митного поста «Одеса-нафтогавань»не припи нялося й здійснюється дотепе р, оскільки вказаний підрозд іл митної служби увійшов до с кладу новоствореної Енергет ичної регіональної митниці, що підтверджується наказом Д ержавної митної служби Украї ни від 25.06.2005 р. № 587 «Про створення Енергетичної регіональної м итниці». Пунктом 3.1. вказаного наказу в складі Енергетично ї регіональної митниці створ ені митні пости «Одеса-нафто гавань»у м. Одесі та «Сарни-ен ергетичний»у м. Сарни. Таким ч ином, не змінилася навіть наз ва структурного підрозділу Д ержавної митної служби, в яко му позивачка працювала до зв ільнення. Отже, за переконанн ям позивача, митний пост «Оде са-нафтогавань», до складу як ого входить сектор митних пл атежів, статистики, митної ва ртості та номенклатури, пров ідним інспектором в якому по зивачка працювала, не ліквід ований, а увійшов до складу Ен ергетичної регіональної мит ниці та продовжує свою діяль ність без жодних змін в орган ізації виробництва і праці. В казані обставини свідчать пр о можливість переведення поз ивачки на роботу на відповід ну посаду провідного інспект ора сектору митних платежів, статистики, митної вартості та номенклатури митного пос та «Одеса-нафтогавань»Енерг етичної регіональної митниц і існувала. Крім того, позивач ка проходила співбесіду щодо подальшої роботи в органах Д ержавної митної служби з в.о. н ачальника Центральної енерг етичної митниці В.Г. Вечоро м, який за її результатами з апропонував їй роботу на пос аді провідного інспектора се ктору митних платежів, ст атистики, митної вартості та номенклатури митного поста «Одеса-нафтогавань»новоств ореної Енергетичної регіона льної митниці. Позивачка пог одилася з цією пропозицією і за вказівкою Вечора В.Г. н аписала відповідну заяву про переведення на цю посаду, яку того ж дня 04.08.2005 р. передала пред ставникові відділу кадрів Ен ергетичної регіональної мит ниці. Таким чином, позивачка в важає, що її були зобов'язані п еревести в новоутворену Енер гетичну регіональну митницю . Крім того, позивачка вважає, що, відповідач також порушив п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 42 КЗпП України, згід но з якими при рівних умовах п родуктивності праці і кваліф ікації перевага в залишенні на роботі надається сімейним - при наявності двох і більше утриманців та особам, в сім'ї я ких немає інших працівників з самостійним заробітком. До складу сім'ї позивачки входя ть її непрацездатна мати - пен сіонерка та неповнолітній си н - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , які обидва є утриманцями поз ивачки. На підставі викладен ого, позивачка просила понов ити її на займаній посаді, а та кож стягнути середньомісячн у заробітну плату за час виму шеного прогулу. Крім того, поз ивачка просила, на підставі с т. 237-1 КЗпП України стягнути з в ідповідачів моральну шкоду у розмірі 100000 гривень, оскільки незаконним звільненням пози вачці завдано значної мораль ної шкоди, яка полягає в тому, що вона позбавлена коштів дл я існування, не може забезпеч ити достатній життєвий рівен ь для своєї сім'ї, в тому числі - неповнолітнього сина, внасл ідок чого перебуває у стані п остійного стресу та зазнає г либоких моральних страждань . Звільненням позивачці пору шений звичний устрій життя, в трачені нормальні ділові та дружні зв'язки, позивачка вим ушена прикладати значних дод аткових зусиль для налаштува ння й організації свого житт я, пошуку нової роботи та джер ел для існування сім'ї.

В судовому засіданні поз ивачка, а також її представни к підтримали позовні та пояс нили, що відповідач фактично продовжує свою діяльність б ез змін в організації виробн ицтва, а ліквідація була лише формальною. Крім того, позива чці не зрозуміло чому саме її не залучили до штату працівн иків новоутвореної митниці, хоч при цьому інші працівник и продовжували свою діяльніс ть. Вищевказаними діями, відп овідач зруйнував звичний уст рій життя позивачки, вона не м оже забезпечити достатній жи ттєвій рівень для своєї сім'ї .

Представник відповідачі в позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачку було зв ільнено без порушень чинного законодавства, а тому підста в для її поновлення на роботі не має, у зв'язку з ліквідаці єю Центральної енергетичної митниці, яка проводилася з до триманням законодавства Укр аїни. Енергетична регіональн а митниця створена, як нова юр идична особа, відповідно до н аказу Державної митної служб и України від 25 червня 2005 року з а №587, яка пройшла процедуру ре єстрації новоутвореної юрид ичної особи без правонаступн ицтва. І згідно з Свідоцтвом п ро державну реєстрацію від 25 л ипня 2005 року, їй присвоєно номе р в Єдиному державному реєст рі №33638964. Крім того, новоутворен а Енергетична регіональна ми тниця має більш широкі функц ії та повноваження ніж ті, які виконувала Центральна енерг етична митниця. Все це свідчи ть про те, що дійсно відбулася ліквідація структурного під розділу, а не реорганізація. С ам факт того, що майно, приміще ння, документи, архів з Центра льної енергетичної митниці б ули передані для використанн я в роботі Енергетичній регі ональній митниці, не може сві дчити про не ліквідацію, а рео рганізацію структурного під розділу Державної митної слу жби України. Тому вважають по зов безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню.

Проаналізувавши матеріа ли справи та доводи представ ників сторін, суд доходить ви сновку, що позовні вимоги О СОБА_1 підлягають частковог о задоволенню з огляду на нас тупне.

Як вбачається з матеріалі в справи, ОСОБА_1 було приз начено на посаду провідного інспектора сектору митних пл атежів, статистики, митної ва ртості та номенклатури митно го поста „Одеса-Нафтогавань" , відповідно до наказу Центра льної енергетичної митниці № 106К від 29.06.2005р.

26.05.2005р. Державною митною слу жбою України видано наказ № 586 „Про ліквідацію Центральної енергетичної митниці".

Наказом Державної митної служби України від 25.06.2005р. № 587 ст ворено Енергетичну регіонал ьну митницю без правонаступн ицтва".

Наказом № 155-к від 30.08.2005р . Голови комісії з питань лікв ідації Центральної енергети чної митниці ОСОБА_1 була звільнена з посади провідног о інспектора сектору митних платежів, статистики, митної вартості та номенклатури ми тного поста „Одеса- Наф тогавань" з 31.08.2005р. на підставі п . 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією Центральної ене ргетичної митниці. (Т.1., а.с. 15,49-54)

Підставою видання вищевк азаного наказу був наказ Дер жавної митної служби від 25.06.2005р . № 586 „Про ліквідацію Централь ної енергетичної митниці ".

Суд вважає, що висновки пози вачки, що Центральна енергет ична служба була не ліквідов ана, а реорганізована, а тому в она мала переважне право на з алишення на роботі є безпідс тавними.

Так, Положенням про Державн у митну службу України, затве рдженим Указом Президента Ук раїни від 24.08.2000р. № 1022, визначено, щ о Державна митна служба Укра їни має право приймати рішен ня щодо створення, реорганіз ації та ліквідації в установ леному порядку митниці, регі ональної митниці тощо. Згідн о ст. 14 та 15 Митного Кодексу Укр аїни вказані установи є юрид ичними особами.

Відповідно до вказаних нор м наказом Державної митної с лужби України від 25.06.2005р. №586 було ліквідовано Центральну енер гетичну митницю.

Наказом Державної митної с лужби України від 01.07.2005р. № 607 був затверджений склад комісії з питань ліквідації Централь ної енергетичної митниці. Да на установа малі ідентифікац ійний код у Єдиному держаном у реєстрі підприємств та орг анізацій України № 24739632.

Пунктом № 6 Положення про Єд иний державний реєстр підпри ємств та організацій України ", затверджений постановою КМ У від 22.01.1996р. № 118, встановлено, що і дентифікаційний код зберіга ється за суб'єктом, якому він п рисвоєний, протягом усього п еріоду його існування і є єди ним. Код зберігається у разі п еретворення юридичної особи лише за правонаступником. У р азі припинення юридичної осо би шляхом приєднання до іншо ї та створення на базі юридич ної особи, що припинилася, від окремленого підрозділу іден тифікаційний код такою юриди чної особи залишається за ві докремленим підрозділом. В у сіх інших випадках припиненн я юридичної особи, присвоєнн я її коду новоствореним суб'є ктам забороняється.

Центральна енергетична ми тниця виключена з Єдиного де ржавного реєстру підприємст в та організацій України 19.06.2005р .

Наказом Державної митної с лужби України від 25.06.2006р. № 587 бул а створена Енергетична регіо нальна митниця, яка отримала код ЄДРПОУ № 33638964 без правонаст упництва.

Необхідно також відзначит и, що накази № 586 та № 587 Державної митної служби України не виз нані незаконними та не скасо вані, та в них не вказується на правонаступництво.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП У країни трудовий договір, укл адений на невизначений строк , а також строковий трудовий д оговір до закінчення строку його чинності можуть бути ро зірвані власником або уповно важеним ним органом лише у ви падках змін в організації ви робництва і праці, в тому числ і ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілю вання підприємства, установи , організації, скорочення чис ельності або штату працівник ів. Звільнення з підстав, зазн ачених у пунктах 1, 2 і 6 цієї ста тті, допускається, якщо немож ливо перевести працівника, з а його згодою, на іншу роботу. Не допускається звільнення п рацівника з ініціативи власн ика або уповноваженого ним о ргану в період його тимчасов ої непрацездатності (крім зв ільнення за пунктом 5 цієї ста тті), а також у період перебува ння працівника у відпустці. Ц е правило не поширюється на в ипадок повної ліквідації під приємства, установи, організ ації.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивіль нення працівників персональ но попереджають не пізніше н іж за два місяці.

На виконання вказаних норм позивачку було письмов о попереджено під розпис 30.06.2005р . про наступне вивільнення у з в'язку з ліквідацією Централ ьної енергетичної митниці Де ржавної митної служби Україн и, а наказом № 155-к від 30.08.2005р. Голов і комісії з питань ліквідаці ї Центральної енергетичної м итниці ОСОБА_1 була звільн ена з посади провідного інсп ектора сектору митних платеж ів, статистики, митної вартос ті та номенклатури митного п оста „Одеса-Нафтогавань" з 31.08.2 005р. на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП Укр аїни, у зв'язку з ліквідацією Ц ентральної енергетичної мит ниці. (див.Т.1., а.с. 15, 49-54, 59)

Пленум Верховного Суду У країни у пункті 19 постанови „П ро практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992р. № 9 ви значив, що при ліквідації під приємства (установи, організ ації) правила п.1 ст. 40 КЗпП можу ть застосовуватись і в тих ви падках, коли після припиненн я його діяльності одночасно утворюється нове підприємст во. В цих випадках працівник н е вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утво реному підприємстві, якщо ві н не був переведений туди в ус тановленому порядку.

Таким чином, звільнення по зивача за п. 1 ст. 40 КЗпП України відбулось у відповідності д о вимог закону, у зв' язку з чи м, підстав визнання протипра вним наказу про звільнення, п оновлення позивача на попере дній посаді та стягнення сер еднього заробітку за час вим ушеного прогулу слід відмови ти на підставі положень ч. 1 ст . 162 КАС України.

Разом з тим, суд вважає, що пр и звільненні позивача не бул и забезпечені гарантії її тр удових прав.

Так, позивачка на час звільн ення самостійно виховувала д итину - неповнолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцт вом про народження (а.с. 29).

У відповідності до ч . 3 ст. 184 КЗпП України звільненн я вагітних жінок і жінок, які м ають дітей віком до трьох рок ів (до шести років - частина шо ста статті 179), одиноких матері в при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або ди тини-інваліда з ініціативи в ласника або уповноваженого н им органу не допускається, кр ім випадків повної ліквідаці ї підприємства, установи, орг анізації, коли допускається звільнення з обов'язковим пр ацевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначени х жінок здійснюється також у випадках їх звільнення післ я закінчення строкового труд ового договору. На період пра цевлаштування за ними зберіг ається середня заробітна пла та, але не більше трьох місяці в з дня закінчення строковог о трудового договору.

На час звільнення поз ивачки відбувалась процедур а ліквідації ЦЕМ, а новоствор ена ЕРМ, ще не почала свою діял ьність (з 01.09.2005 року), а тому, відп овідно до вимог ст. 412 Митного кодексу України та ч. 3 ст.184 КЗп П України органом, який був зо бов'язаний працевлаштувати п озивача є ДМСУ, як орган, який прийняв рішення про припинен ня діяльності ЦЕМ та орган, як ий приймає рішення про припи нення проходження державної служби в митних органах.

Згідно пояснень пози вача та матеріалів службовог о розслідування, проведеного ДМСУ за фактами порушення тр удових прав працівників ЦЕМ ( т.2 а.с. 17-26) встановлено, що при ви вільнені позивача йому не бу ло запропоновано працевлашт ування на відповідній посаді у новоствореній ЕРМ куди бул и переведені всі колишні пра цівники ЦЕМ, хоча позивач под авав відповідну заяву про пе реведення.

Представник відповід ачів в судовому засіданні не зміг навести доказів наданн я ЦЕМ чи ЕРМ чи ДМСУ у час пере д звільнення працівника проп озицій щодо його працевлашту вання.

Відповідно до п.9 поста нови Пленуму ВСУ «Про практи ку вирішення трудових спорів »не може бути визнано, що влас ник або уповноважений ним ор ган виконав обов'язок по прац евлаштуванню працівника від повідно до вимог ч. 3 ст.184 КЗпП У країни, якщо працівнику не бу ла надана на тому ж або на іншо му підприємстві (установі, ор ганізації) інша робота або за пропонована робота, від якої працівник відмовився з пова жних причин.

Вказане трактування В ерховним Судом України полож ень ч. 3 ст. 184 КЗпП України свідч ить про те, що обов' язок щодо працевлаштування працівник ів, які мають додаткові гаран тії несе власник або уповнов ажений ним орган, в зв' язку з чим судом не приймаються до уваги заперечення представн ика відповідачів про те, що це й обов' язок покладається на органи зайнятості населення у відповідності до положень Закону України «Про зайняті сть населення».

Таким чином, ДМСУ не бу в виконаний обов'язок робото давця щодо обов'язкового пра цевлаштування працівника, як ий користується додатковою г арантією, передбаченою ч. 3 ст. 184 КЗпП України.

Оскільки обов'язок щод о працевлаштування працівни ка не був виконаний, а його вик онання у часі не обмежено зак оном, враховуючи, що відповід но до наказу ДМСУ від 23.01.2008 року №35 правом на прийняття та зві льнення працівників митних о рганів України користується виключно ДМСУ на цей орган, ві дповідно до положень ч.2,3 ст.162 К АС України судом повинен бут и покладений обов'язок щодо п рацевлаштування позивача на державній службі в митних ор ганах України на посаді, яка в ідповідала посаді за ступене м кваліфікації, розміру опла ти праці тощо, яку обіймав поз ивач на час його звільнення. П ри цьому суд, на підставі поло жень ч.2 ст.11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі за явлених позовних вимог позив ача, оскільки це потребує пов ному захисту чи поновленню й ого порушеного права.

Стосовно позовної ви моги про стягнення з відпові дачів моральної шкоди в розм ірі 100 000 грн., суд вважає за необх ідне зазначити наступне.

У відповідності до ст . 237-1 КЗпП України відшкодуванн я власником або уповноважени м ним органом моральної шкод и працівнику провадиться у р азі, якщо порушення його зако нних прав призвели до мораль них страждань, втрати нормал ьних життєвих зв'язків і вима гають від нього додаткових з усиль для організації свого життя.

Проте, позивачем не н адано обґрунтованих пояснен ь та доказів на підтвердженн я того, в чому проявляється за вдана позивачу шкода, як і не н адано жодних об'єктивних док азів на обґрунтування заявле ного до відшкодування розмір у шкоди в 100 000 грн.

За змістом ст.19 Консти туції України органи державн ої влади та органи місцевог о самоврядування, їх посадов і особи зобов'язані діяти лиш е на підставі, в межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 К АС України завданням адмініс тративного судочинства є зах ист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтере сів юридичних осіб у сфері пу блічно-правових відносин від порушень з боку органів держ авної влади, органів місцево го самоврядування, їхніх пос адових та службових осіб, інш их суб' єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавс тва, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС У країни у справах щодо оскарж ення рішень, дій чи бездіяльн ості суб'єктів владних повно важень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчи нені) вони: 1) на підставі, у межа х повноважень та у спосіб, що п ередбачені Конституцією та з аконами України; 2) з використа нням повноваження з метою, з я кою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахув анням усіх обставин, що мають значення для прийняття ріше ння (вчинення дії); 4) безсторон ньо (неупереджено); 5) добросов існо; 6) розсудливо; 7) з дотриман ням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправ едливій дискримінації; 8) проп орційно, зокрема з дотриманн ям необхідного балансу між б удь-якими несприятливими нас лідками для прав, свобод та ін тересів особи і цілями, на дос ягнення яких спрямоване це р ішення (дія); 9) з урахуванням пр ава особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчас но, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні сп рави керується принципом зак онності, відповідно до якого суд вирішує справи на підста ві Конституції та законів Ук раїни, а також міжнародних до говорів, згода на обов' язко вість яких надана Верховною Радою України.

За таких обставин, розг лянувши справу в межах заявл ених позовних вимог, на підст аві наданих сторонами доказі в, з урахуванням встановлени х у судовому засіданні факті в, суд доходить висновку, що ад міністративний позов ОСОБ А_1 до Енергетичної регіона льної митниці, Державної мит ної служби України та Головн ого управління Державного ка значейства України в Одеські й області про визнання незак онним звільнення та поновлен ня на роботі, зобов' язання в иплатити середню заробітну п лату за час вимушеного прогу лу, відшкодування моральної шкоди слід задовольнити част ково, визнати протиправною б ездіяльність Державної митн ої служби України щодо невик онання приписів ч. 3 ст. 184 КЗпП У країни по обов' язковому пра цевлаштуванню ОСОБА_1 як о соби, що самостійно виховує д итину у віці до 14 років, у зв' я зку із ліквідацією Центральн ої енергетичної митниці та з обов' язати Державну митну с лужбу України виконати припи си ч. 3 ст. 184 КЗпП України та прац евлаштувати ОСОБА_1 на дер жавну службу в митних органа х України на посаді, яка відпо відає за рівнем кваліфікації , оплатою праці, посаді провід ного інспектора сектору митн их платежів, статистики, митн ої вартості та номенклатури митного поста «Одеса-нафтога вань», з якої вона була звільн ена наказом Центральної енер гетичної митниці від 30.08.2005 року №155-К.

В задоволенні решти позовн их вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Енергетичної рег іональної митниці, Державної митної служби України та Гол овного управління Державног о казначейства України в Оде ській області про визнання н езаконним звільнення та поно влення на роботі, зобов' яза ння виплатити середню заробі тну плату за час вимушеного п рогулу, відшкодування мораль ної шкоди - задовольнити ча стково.

Визнати протиправною безд іяльність Державної митної с лужби України щодо невиконан ня приписів ч. 3 ст. 184 КЗпП Украї ни по обов' язковому працевл аштуванню ОСОБА_1 як особи , що самостійно виховує дитин у у віці до 14 років, у зв' язку і з ліквідацією Центральної ен ергетичної митниці.

Зобов' язати Державну мит ну службу України виконати п риписи ч. 3 ст. 184 КЗпП України та працевлаштувати ОСОБА_1 н а державну службу в митних ор ганах України на посаді, яка в ідповідає за рівнем кваліфік ації, оплатою праці, посаді пр овідного інспектора сектору митних платежів, статистики , митної вартості та номенкла тури митного поста «Одеса-на фтогавань», з якої вона була з вільнена наказом Центрально ї енергетичної митниці від 30.0 8.2005 року №155-К.

В задоволенні решти позовн их вимог відмовити.

Постанову може бути оскарж ено до Одеського апеляційног о адміністративного суду шля хом подачі апеляційної скарг и через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване су дове рішення. Апеляційна ска рга на постанову суду першої інстанції подається протяго м десяти днів з дня її проголо шення. У разі застосування су дом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийня ття постанови у письмовому п ровадженні апеляційна скарг а подається протягом десяти днів з дня отримання копії по станови.

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання апеляційної скарг и. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після закінчення апеляційного розгляду справ и.

Повний текст постанови виг отовлено та підписано суддею 30.11.2010 року.

Головуючий суддя О.В. Колесниченко

Суддя К.С. Єфіменк о

Суддя Л.І. Сви да

Повний текст постанови складений 30 листопада 2010 року .

/