Ухвала від 11.03.2025 по справі 240/7153/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про прийняття звіту про виконання судового рішення)

11 березня 2025 року м. Житомир

Справа № 240/7153/19

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області (правонаступником якого є управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 у справі №240/7153/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема:

- визнано протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язано управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року;

- визнано протиправною бездіяльність Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 17 липня 2018 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). У задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.

14.01.2025 позивач звернулася до суду із заявою, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати звіт про виконання рішення прийнятого у даній справі.

Аргументуючи підстави звернення до суду із вказаною заявою, позивач (стягувач) вказує, що пенсійним органом до його пенсії нараховувалося і виплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проте, з грудня 2024 року сума доплати за рішенням суду становила 3200,00 грн. Починаючи з 01.01.2025 виплату такого підвищення відповідачем взагалі протиправно припинено.

Ухвалою суду від 23.01.2025 заяву ОСОБА_1 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі №240/7153/19, - задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Житомирській області подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №240/7153/19 протягом тридцяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень копії цієї ухвали.

20.02.2025 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/7153/19.

У зв"язку з надходженням до суду заяви позивача про розгляд звіту з викликом сторін, судом призначено розгляд звіту про виконання рішення суду у даній справі у відкритому судовому засіданні на 05.03.2025.

25.02.2025 від позивача до суду надійшли заперечення на поданий відповідачем звіт про виконання рішення суду, у яких просить: відмовити у його прийнятті та установити новий строк для подання звіту на виконання рішення суду; застосувати до керівника штраф; за наслідками розгляду звернутися до Верховного Суду для вирішення питання щодо внесення змін до Конституційного Суду України подання. Також заявник просить розгляд звіту слухати за його відсутності.

В судове засідання 05.03.2025 щодо розгляду звіту про виконання рішення суду у даній справі, позивач (стягувач) та відповідач (боржник) - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не з"явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином.

За правилами частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Зважаючи на викладене, керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 ст.382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути звіт в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подану звіт, зазначає наступне.

Звіт відповідає вимогам частин другої, третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України і поданий у встановлений судом строк.

Розглянувши провадження поданий звіт та додані до нього на підтвердження відповідних обставин матеріали, судом встановлено наступне.

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 у справі №240/7153/19 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області позивачу було нараховано підвищення до пенсії з 17.07.2018 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі двох мінімальних заробітних плат, що підтверджується розрахунком суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі позивача. Сума доплати на виконання рішення суду за період з 17.07.2018 по 31.01.2022 визначена на рівні 354664,90 грн. Вказані кошти зараховані на розрахунковий рахунок позивача у липні 2023 року.

Отже судом встановлено, що відповідачем сума коштів, що становили заборгованість пенсії у розмірі 354664,90 виконано.

Крім того, як свідчить зміст заяви позивача про встановлення судового контролю, стягувач акцентує увагу виключно на тому, що при виконанні рішення суду у даній справі неправомірно нараховано доплату до пенсії, оскільки її пенсія має бути у розмірі 16000грн. Проте з 01.01.2024 рішення суду не виконується у повному обсязі, оскільки невірно нараховується підвищення до пенсії, а саме виплачується у сумі 3200 грн. Крім того заявник вказує, що поточні нарахування доплати у розмірі визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стягувач з 01.01.2025 не отримує.

В свою чергу, матеріали справи свідчать, що з 01.12.2024 нараховано підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі - 3200 грн (1600 грн х 2) та проведено перерахунок підвищення до пенсії з 01.01.2024 у вказаному розмірі.

Поряд з цим, суд враховує, що за умови зміни розміру мінімальної заробітної плати у кожному році, боржник має обов`язок перераховувати та виплачувати доплату до пенсії у порядку статті 39 Закону №796-ХІІ з урахуванням таких змін. При цьому, такий обов`язок виникає також у випадку, коли протягом відповідного календарного року згідно із законодавством змінюється розмір мінімальної заробітної плати.

В свою чергу, згідно зі ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" №3460-IX від 09.11.2023, установлено з 1 січня 2024 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 грн., з 1 квітня - 8000 грн. Разом з тим, цією нормою окремо визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 грн.

Щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.01.2025, то суд зазначає наступне.

Статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX від 19.11.2024 введено додаткові умови для доплати за проживання або працю на територіях радіоактивного забруднення та встановлено фіксований розмір доплати за проживання на територіях зони безумовного відселення або зони гарантованого добровільного відселення, а саме, 2361 грн.

Так, цією нормою встановлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється. Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов`язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.

Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України наказано забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.

На виконання статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», Кабінетом Міністрів України прийнято постану «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» №1524 від 27.12.2024, пунктом 1 якої установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:1) особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; 2) у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.

Суд наголошує, що відповідач був зобов`язаний на виконання судового рішення нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії у порядку статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до моменту настання таких обставин: (1) зміна правого статусу позивача; (2) зміна законодавства.

У даному випадку має місце настання такої обставини, як «зміна законодавства», яке регулює питання «встановлення», «продовження» чи «припинення» доплати.

Суд констатує, що з 01.01.2025 змінилося правове регулювання відповідних правовідносин, позаяк статтею 45 Закону №4059-IX введено нову норму, якою встановлено інший, фіксований розмір доплати за проживання на територіях зони безумовного відселення або зони гарантованого добровільного відселення, а саме, 2361 грн.

Окрім такого іншого розміру доплати, вказана норма встановлює ще й додаткові умови для доплати за проживання або працю на територіях радіоактивного забруднення.

Такими обов`язковими умовами є:

- факт проживання або праці у відповідній зоні відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року;

- наявність у особи статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- безперервне проживання у відповідній зоні (відсутність фактів виїзду до місця проживання за межами зони безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та подальшого повернення на постійне місце проживання до цих зон).

Також вказана стаття містить пряму заборону проведення доплати тим особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС.

Органам ПФУ, в свою чергу, на підставі інформації з державних реєстрів надано право щодо: «встановлення», «продовження» чи «припинення» відповідних доплат.

Матеріали звіту на виконання рішення суду свідчать, що Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області встановлено, що за результатами звірки з Єдиним державним демографічним реєстром, дата реєстрації за місцем проживання позивача з 01.11.1991 м.Овруч, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, а тому з 01 січня 2025 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, визначеного статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, в силу вимог статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у розмірі 2361,00 грн.

Суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 240/28481/23 висновував таке:

- пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. З самого визначення поняття "пенсія" випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк;

- підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов`язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати;

- виплату пенсії (підвищення до пенсії) не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії (підвищення до пенсії), яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку її виплати;

- порядок та строки нарахування пенсій можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.

Отже, підвищення до пенсії, встановлене ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має невизначений у часі граничний термін виплати, а порядок і строки його нарахування можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання.

Органи Пенсійного фонду України, як органи державної влади, в силу вимог частини другої статті 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що рішення суду у даній справі в частині, з якою не погоджується позивач, виконано відповідачем в межах наданих повноважень та у встановлений спосіб, тому звіт підлягає прийняттю.

Підсумовуючи наведене, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення суду у справі №240/6549/19 виконує у межах повноважень, а перерахунок доплати до пенсії позивача з 01.01.2025 провело відповідно до норм законодавства, які є чинними та обов`язковими до застосування.

Відповідно до частини 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

За таких обставин, суд вважає за можливе прийняти поданий відповідачем звіт від 20.02.2025.

Керуючись статтями 243, 248, 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

1. Прийняти поданий 20 лютого 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області звіт про виконання судового рішення, що стосується дій зобов"язального характеру щодо Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (боржника) в адміністративній справі №240/7153/19 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області (правонаступником якого є управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

2. Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

3. Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.В. Горовенко