Рішення від 11.03.2025 по справі 320/39079/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2025 року м. Київ справа №320/39079/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП НІВО»

до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19 червня 2023 року Товариств з обмеженою відповідальністю «ТОП НІВО» (далі позивач/ТОВ «ТОП НІВО») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2023 року №8180784/35007738 про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 13.12.2022 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 13.12.2022 року датою її фактичного отримання контролюючим органом 11 січня 2023 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про необґрунтованість спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки, на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації, позивачем було надано пояснення та документи щодо підтвердження реальності здійснених господарських операцій. Проте, в спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної контролюючим органом не обґрунтовано, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкової накладної.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 жовтня 2023 року, позовну заяву №320/39079/23 розподілено судді Жуковій Є.О.

30 жовтня 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП НІВО» залишено без руху, встановлено спосіб і строк усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року повернуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП НІВО».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року скасовано, справу направлено на продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк. Відкрито провадження в адміністративній справі. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 23 лютого 2024 року у справі №320/39079/23 доставлено до електронного кабінету ТОВ «ТОП НІВО», Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України 27.02.2024.

15 квітня 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України надійшли відзиви на позовну заяву.

Головне управління ДПС у м. Києві та ДПС України позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити. Вказують, що за результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів про підтвердження реальності здійснення операцій комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з конкретною причиною відмови у реєстрації. Відповідачі наголошують, що позивачем не були надані до реєстрації документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій за якими було складено податкову накладну №13 від 31.12.2022. Відтак, на думку відповідачів, подана для реєстрації податкова накладна №13 від 31.12.2022 та документи не відповідають вичерпному переліку, а зміст первинних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій.

14 листопада 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ТОВ «ТОП НІВО» надійшла заява про уточнення позовних вимог, щодо дати податкової накладної та просить суд скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2023 року №8180784/350007738 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 31.12.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 31.12.2022 року датою її фактичного отримання контролюючим органом 11 січня 2023 року.

Позивач правом надання відповіді на відзив відповідно до статті 163 КАС України не скористався.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ТОП НІВО» (код ЄДРПОУ 35007738, місцезнаходження: 03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 54) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи дата запису: 13.03.2007, номер запису: 1 073 102 0000 012823. Види діяльності: код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель (основний); Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

ТОВ «ТОП НІВО» є власником автозаправного комплексу за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська площа, буд. 5 на підставі свідоцтва про право власності № 171192956 від 31.01.2014.

Частина автозаправного комплексу, а саме приміщення площею 440 кв. м здається ТОВ «ТОП НІВО» (Орендодавець) в оренду ТОВ «Глобальна ресторанна група-Україна» (Орендар) на підставі Договору оренди нерухомого майна від 17.11.2021. У відповідності до умов даного договору оренди, а саме пункту 2.1 Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне користування Приміщення для використання згідно наступної мети оренди: розміщення, експлуатації та обслуговування закладу ресторанного господарства з Літнім/Сезонним Майданчиком та Лінією обслуговування автомобілів (надалі «Заклад Ресторанного Господарства Орендаря»), а Орендар зобов`язується прийняти Приміщення, сплачувати Орендну Плату та інші, встановлені цим Договором Платежі, а також виконувати інші встановлені цим Договором зобов`язання.

У відповідності до пункту 8.1 Договору оренди за користування Приміщенням Орендар сплачує Орендодавцю Орендну Плату (Основну орендну плату і Додаткову орендну плату, визначені відповідно до умов Договору), а також компенсує комунальні послуги на умовах, визначених цим Договором.

Основна орендна плата за один повний календарний місяць користування усім Приміщенням становить 166 666,67 грн, крім того ПДВ 33 333,33 грн, а всього разом з ПДВ 200 000 грн.

Згідно з пунктом 8.11 Договору оренди нерухомого майна від 17.11.2021 року, починаючи з дати підписання сторонами Акта приймання-передачі Приміщення Орендар повинен компенсувати витрати за комунальні послуги, якими він користується.

Акт приймання-передачі в оренду Приміщення було укладено 27.12.2022.

31 грудня 2022 року згідно Договору оренди нерухомого майна від 17.11.2021 було проведено реалізацію по компенсації комунальних послуг ТОВ «Глобальна ресторанна група-Україна» в загальній сумі 181 622,79 грн, в тому числі ПДВ 30 270,47 грн, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (послуг) № 6 від 31.12.2022 та банківською випискою по рахунку за 12.01.2023.

Сальдо розрахунків за вищевказаним Договором оренди від 17.11.2021 становить 400 000 грн по «кредиту» на користь ТОВ «Глобальна ресторанна група-Україна» (Орендаря), що підтверджується карточкою рахунку № 3611 за період з 01.12.2022 по 12.01.2023. Також даною карткою рахунку №3611 підтверджується нарахування (надання) та оплата вищевказаних комунальних послуг.

31 грудня 2022 року ТОВ «ТОП НІВО» було сформовано та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну № 13 від 13.12.2022.

Відповідно квитанції від 12.01.2023 року № 9292955401 реєстрація вищевказаної податкової накладної була зупинена з тих підстав: в таблиці даних платника податку на додану вартість відсутній код УКТЗЕД: 68.20, а також те, що обсяг постачання послуг дорівнює, або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару (послуги) або обсягу його постачання.

У зв`язку із зупиненням реєстрації вищевказаної податкової накладної ТОВ «ТОП НІВО» було подано до податкового органу пояснення вих. № 17/01/23 від 17.01.2023 року з копіями первинних документів. В поясненнях підприємство наголосило на тому, що код код УКТЗЕД 68.20. є у переліку видів діяльності підприємства згідно даних Витягу ЄДРПОУ, а обсяг постачання послуг за вищевказаним кодом УКТЗЕД жодним чином не може залежати від обсягу їх придбання.

Рішенням ГУ ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2023 року № 8180784/35007738, у реєстрації податкової накладної № 13 від 13.12.2022 року було відмовлено.

Позивачем було подано скаргу на рішення від 31.01.2023 року № 8180784/35007738 до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 13 лютого 2023 року залишено скаргу ТОВ «ТОП НІВО» на рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2023 року №8180784/35007738 про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 13.12.2022 без задоволення.

Позивач, вважаючи рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2023 року №8180784/35007738 про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 13.12.2022 протиправним та таким, що прийняте з порушенням податкового законодавства, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За змістом пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого з-поміж критеріїв визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно ж до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520), зокрема його пунктів 4 та 5, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пунктів 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В контексті встановлених обставин, суд зазначає, що сталою є практика, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

В ході судового розгляду справи, суд встановив, що позивачем подано до контролюючого органу пояснення разом із копіями документів, достатніми, на його думку, на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом ТОВ «ТОП НІВО».

Проте, у спірному рішенні підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Форма такого рішення (бланк) передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування через ненадання платником податку копій документів, то документи, які не було надано, мають бути підкреслені, проте спірне рішення комісії містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 4 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

Таким чином, аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Відповідач у своєму рішенні жодної позиції не підкреслив, тобто чітко не вказав якого документу йому не вистачає для висновку про реальність господарської операції.

Вказані обставини не були спростовані відповідачами під час судового розгляду справи.

Так, Верховний Суд, зокрема, у постановах від 19.07.2023 у справі №420/7850/22, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21 дійшов висновку, який є застосованим у цій справі, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04.12.2018 у справі №821/1173/17.

Під час розгляду справи відповідач 1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м. Києві документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Ураховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують зазначені у ній дані та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наведеного наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №8180784/35007738 від 31.01.2023.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 31.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає, що відповідно до підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Пунктом 28 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 19 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно пункту 20 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Втім, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (caseofChuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив про те, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, надані позивачем пояснення та документи складено з дотриманням вимог законодавства. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну №13 від 31.12.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі на реєстрацію.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 КАС України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, при звернення з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2 684 грн згідно платіжної інструкції від 08.06.2023 №1809326295.

Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 1342 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1 Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП НІВО» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних України 31.01.2023 року №8180784/35007738 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 31.12.2022.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 31.12.2022, датою фактичного подання на реєстрацію.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП НІВО» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП НІВО» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.