Рішення від 10.03.2025 по справі 380/4180/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 рокусправа № 380/4180/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Потабенко В.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський авіаційний завод "ЛДАРЗ", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський авіаційний завод "ЛДАРЗ" (далі ТзОВ "Львівський авіаційний завод "ЛДАРЗ", позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 14.01.2020 № 0000215207, № 0000225207 та від 12.02.2020 № 0000905207, № 0000915207.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оспорюванні податковим органом господарські операції підтверджені належними первинними бухгалтерськими документами та були належно відображені у податковому та бухгалтерському обліку з дотриманням усіх вимог податкового законодавства. Доводи контролюючого органу позивач вважає невмотивованими, такими, що ґрунтуються на недоведених припущеннях про порушення податкової дисципліни з боку третіх осіб по ланцюгу постачання, а не позивача. Зазначає, що контролюючим органом не надано жодних доказів на підтвердження недобросовісності ТзОВ "Львівський авіаційний завод "ЛДАРЗ", як платника податків, або доказів можливої фіктивності його постачальників, наприклад, пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб`єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про те, що вчинення оспорюваних операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). Таким чином, позивач вважає, що висновки в актах є необґрунтованими не відповідають фактичним обставинам справи, а отже винесені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 адміністративний позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 залишено без змін рішення суду першої інстанції від 15.03.2021.

Постановою Верховного Суду від 24.08.2024 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 скасовано, а справу № 380/4180/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи прийняті у справі судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій визнали достатніми надані первинні документи для висновку про реальність господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами. Разом з тим, поза увагою суду залишились доводи податкового органу (зазначено в акті перевірки, письмових запереченнях на позов, в апеляційній та касаційних скаргах) про неможливість здійснення господарської операції щодо постачання того товару, який зазначено в цих первинних документах, оскільки постачальники не є ані його імпортерами, ані виробниками, а за даними інформаційних баз ДФС не встановлено законне введення в обіг цього товару. Суди попередніх інстанцій обмежились лише констатацією факту про наявність і достатність первинних документів, без дослідження їх змісту, суті та системного аналізу.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

29.09.2023 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Львівського адміністративного суду адміністративну справу №380/4180/20 розподілено на суддю Потабенко В.А.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 справу № 380/4180/20 прийнято до провадження, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

17.10.2023 за вх. № 78435 представником відповідача подано до суду пояснення по справі (з врахуванням позиції Верховного суду), в яких відповідач позову не визнав та зазначив, що в порушення вимог п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, п. 200.1, абз. «б» п. 200.4, п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит на суму 4249412,00 грн. у вересні 2019 року та на суму 4323342,00 грн. у жовтні 2019 року, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування та завищення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового (звітного) періоду, внаслідок відображення господарських операцій із ПП "НВП "Спецтехкапітал", ТзОВ "Укравіапром", ТзОВ "Авіатехкомплект", ТзОВ "Компанія інженерної взаємодії в авіації", ТзОВ "Імпера груп", ТзОВ "Укрпостач", ТзОВ "Промелектроніка", ТзОВ "Радіосфера", ТзОВ "Рейлсервіс", ТзОВ "Укрспецкомплект", ТзОВ «Лев на стрілі», ТзОВ «СЕ ЕН». Згідно з наявною податковою інформацією встановлено відсутність у контрагентів основних засобів, незначну кількість працюючих та обрив ланцюга постачання товару, отже відповідачем встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності між позивачем і його контрагентами. Відповідач повністю підтримує висновки та обставини, які викладені в актах перевірок, відтак вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення законні. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

08.11.2023 за вх. № 85491 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача подав до суду письмові пояснення, в яких навів свої доводи та аргументи з приводу спору, зазначив про наявні судові рішення у адміністративних справах, в рамках яких досліджувались господарські операції ТзОВ «Промелектроніка» із його постачальниками, які спростовують наведені відповідачем доводи з приводу обривів ланцюга та підтверджують наявність у контрагентів ТзОВ «Промелектроніка» ТМЦ, які в подальшому були реалізовані до позивача. Посилання відповідача на норми Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та їх застосування до спірних правовідносин вважає безпідставним та непоґрунтованими, зазначає, що сертифікати якості не є обов`язковими первинними бухгалтерськими документами. Наведена податкова інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, з урахуванням того, що надані позивачем документи повною мірою спростовують це, вважає що викладені в акті перевірки висновки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

21.11.2023 за вх. № 99475 представником позивача подано додаткові пояснення, в яких позивач вказує про необґрунтованість та безпідставність тверджень про здійснення позивачем господарських операцій, спрямованих на отримання податкової вигоди, оскільки господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - ремонту військової авіаційної техніки та отримання прибутку. Товар, отриманий від контрагентів, мав реальний і товарний характер. Акти перевірок не містять посилань на будь-які первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, податкову або іншу фінансову звітність суб`єктів господарювання по ланцюгу постачання, проведені зустрічні перевірки тощо, відтак вважає, що сама по собі податкова інформація про контрагентів позивача не є належним доказом безтоварності спірних господарських операцій, оскільки така сформована без дослідження первинних бухгалтерських документів контрагентів та їх постачальників. Зазначає, що платник податків не може нести відповідальності за дії контрагента при відсутності його вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (ст. 61 Конституції України).

21.11.2023 представником відповідача подано додаткові пояснення у справі, в яких у розрізі фінансово-господарських операцій із контрагентами наводить обставини та інформацію встановлену під час перевірки, якою обґрунтовує висновки про нереальність відображених позивачем у податковому та бухгалтерському обліку господарських операцій.

13.12.2023 за вх. № 95859 представником позивача подано додаткові пояснення у справі, в яких у розрізі фінансово-господарських операцій із контрагентами наводить заперечення на наведені контролюючим органом доводи та твердження стосовно взаємовідносин із контрагентами. Зазначає, що питання достовірності декларування від`ємного значення за попередні звітні періоди та неправомірності прийнятих податкових-повідомлень рішень за результатами документальних позапланових перевірок попередніх звітних періодів було предметом дослідження у рамках адміністративних справ №№380/1040/20, №1.380.2019.005712, №1.380.2019.004059, №1.380.2019.004059, №1.380.2019.003571, рішення у яких ухвалені на користь ТзОВ "Львівський авіаційний завод "ЛДАРЗ" та набрали законної сили. Враховуючи наведене, вважає безпідставними твердження контролюючого органу з приводу неправомірності сформованого за результатами господарських операцій із зазначеними контрагентами у попередні звітні періоди податкового кредиту.

05.01.2024 за вх. № 1211 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача подав до суду письмові пояснення, в яких заперечує належність долучених контролюючим органом доказів, зокрема зазначає, що долучені ним рішення про відповідність платників податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку жодним чином не стосуються оспорюваних господарських операції та не є доказом порушення саме позивачем норм податкового законодавства.

Протокольною ухвалою суду 15.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача обґрунтував позовні вимоги та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог, просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача підтримала позицію позивача, просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

28.03.2024 у судовому засіданні, суд заслухав думку представників сторін та третьої особи та ухвалив завершити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

ТзОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» (правонаступник Державного підприємства «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод») зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 07684556, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Авіаційна, 3.

Офісом ВПП ДФС, правонаступником якого є Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідно до наказу від 20.11.2019 № 485 та на підставі направлень, виданих Львівським управлінням Офісу ВПП ДФС від 27.11.2019 за №№ 70, 71 та 72, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "ЛДАРЗ" (правонаступником якого є ТзОВ "Львівський авіаційний завод "ЛДАРЗ") з питання достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2019 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 20.12.2019 № 43/28-10-52-07/07684556 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП "ЛДАРЗ" (код ЄДРПОУ 07684556) з питання достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2019 року (далі - акт перевірки за вересень 2019 року).

Крім цього відповідно до наказу № 690 від 20.12.2019 та на підставі направлень від 23.12.2019 №№ 101, 102 та 103 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "ЛДАРЗ" з питання достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2019 року. Результати цієї перевірки оформлені актом від 17.01.2020 № 3/28-10-52-07/07684556 (далі - акт перевірки за жовтень 2019 року).

Перевіркою за вересень 2019 року встановлено:

- завищення суми податкового кредиту на 4249412,00 грн. в тому числі за рахунок відображення операцій по контрагентах-постачальниках ПП "НВП "Спецтех Капітал" (ЄДРПОУ 37871443), ТзОВ "Укравіапром" (ЄДРПОУ 40248832), ТзОВ "Авіатехкомплект" (ЄДРПОУ 31800911), ТзОВ "Компанія інженерної взаємодії в авіації" (ЄДРПОУ 34484981), ТзОВ "Імпера Груп" (ЄДРПОУ 38677154), ТзОВ "Укрпостач" (ЄДРПОУ 32867008), ТзОВ "Промелектроніка" (ЄДРПОУ 24510970), ТзОВ "Радіосфера" (ЄДРПОУ 30687448), ТзОВ "Рейлсервіс" (ЄДРПОУ 31647605), ТзОВ "Укрспецкомплект" (ЄДРПОУ 37366256), ТзОВ "Лев на стрілі" (ЄДРПОУ 37226651), чим порушено вимоги п. п. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, абз. «б» п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями;

- завищено суму бюджетного відшкодування на 346784,00 грн., чим порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 п. 200.14 ст. 200, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями;

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за вересень 2019 року в сумі 3902628,00 грн., чим порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 абз.в п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями.

З акту перевірки за вересень 2019 року вбачається, що завищення сум податкового кредиту, спричинене неправомірним декларуванням у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року показника:

-Рядка 16 «Сума від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду» розділу ІІ Податковий кредит податкової декларації за вересень 2019 року за рахунок врахування у рядку 16.1. «Значення рядка 21 попереднього звітного (податкового періоду)» сум від`ємного значення у загальному розмірі ПДВ - 3990077 грн., в розрізі контрагентів: ПП «НВК «Спецтех Капітал» (ПДВ у розмірі 83785,18 грн., задеклароване у період січня 2019 року), ТзОВ «Укравіапром (ПДВ у розмірі 155800,00 грн задеклароване у період липня 2019 року), ТзОВ «Авіатехкомплект» (ПДВ у розмірі 1200,80 грн., задеклароване у за період серпня 2019 року), ТзОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації» (ПДВ у розмірі 1396849,19 грн., задеклароване у період березня-серпня 2019 року), ТзОВ «Імпера Груп» (ПДВ розмірі 50111,71 грн., задеклароване у період квітня, серпня 2019 року), ТзОВ «Укрпостач» (ПДВ у розмірі 7837,06 грн., задеклароване у період серпня 2019 року) ТзОВ «Промелектроніка» (ПДВ розмірі 2267881,04 грн., задеклароване у період грудня 2018 року, січня березня, серпня 2019 року), ТзОВ «Радіосфера» (ПДВ у розмірі 5338,73 грн., задеклароване у період травня-червня 2019 року), ТзОВ «Укрспецкомплект» (ПДВ у розмірі 21273,47 грн., задеклароване у період серпня 2019 року);

-Рядка 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України на митній території України з основною ставкою» розділу ІІ Податковий кредит податкової декларації за вересень 2019 року за рахунок неправомірного включення сум ПДВ на загальну суму 259335 грн. по податкових накладних за наступними контрагентами: ТзОВ «Промелектроніка» (ПДВ у розмірі 258013,32 грн.), ТзОВ «Рейлсервіс» (ПДВ у розмірі 883,34 грн.), ТзОВ «Лев на стрілі» (ПДВ у розмірі 438,00 грн.).

Перевіркою за жовтень 2019 року встановлено:

- завищення суми податкового кредиту на 4323342,00 грн. за рахунок відображення операцій по контрагентах-постачальниках ПП "НВП "Спецтех Капітал"(ЄДРПОУ 37871443), ТзОВ "Укравіапром" (ЄДРПОУ 40248832), ТзОВ "Авіатехкомплект" (ЄДРПОУ 31800911), ТзОВ "Компанія інженерної взаємодії в авіації"(ЄДРПОУ 34484981), ТзОВ "Імпера Груп" (ЄДРПОУ 38677154), ТзОВ "СЕ-ЕН" (ЄДРПОУ 37857319), ТзОВ "Промелектроніка" (ЄДРПОУ 24510970), ТзОВ "Радіосфера" (ЄДРПОУ 30687448), ТзОВ "Рейлсервіс" (ЄДРПОУ 31647605), ТзОВ "Укрспецкомплект" (ЄДРПОУ 37366256), ТзОВ "Лев на стрілі" (ЄДРПОУ 37226651), чим порушено вимоги п. п. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, абз. «б» п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями;

- завищено суму бюджетного відшкодування на 819441,00 грн., чим порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 п. 200.14 ст. 200, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями;

- завищення суми від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2019 року в сумі 3504064,00 грн чим порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 абз. "б" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями.

З акту перевірки за жовтень 2019 року вбачається, що завищення сум податкового кредиту, спричинене неправомірним декларуванням у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року показника:

-Рядка 16 «Сума від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду» розділу ІІ Податковий кредит податкової декларації за жовтень 2019 року за рахунок неправомірного врахування у рядку 16.1. «Значення рядка 21 попереднього звітного (податкового періоду)» сум від`ємного значення у загальному розмірі ПДВ - 3801465 грн., в розрізі контрагентів: ТзОВ «Укравіапром» (ПДВ у розмірі 130800,00 грн., задеклароване у період липня 2019 року), ТзОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації» (ПДВ у розмірі 1154466,47 грн., задеклароване у період травня-серпня 2019 року), ТзОВ «Імпера Груп» (ПДВ у розмірі 36392,15 грн., задеклароване за період квітня, серпня 2019 року), ТзОВ «Промелектроніка» (ПДВ у розмірі 2413413,89 грн., задеклароване у період серпня-вересня 2019 року з врахуванням сум коригувань), ТзОВ «Радіосфера» (ПДВ у розмірі 5338,73 грн., задеклароване у період травня-червня 2019 року), ТзОВ «Рейлсервіс» (ПДВ у розмірі 883,34 грн., задеклароване у період вересня 2019 року), ТзОВ «Укрспецкомплект» (ПДВ у розмірі 11290,73 грн., задеклароване у період серпня 2019 року), ТзОВ «Лев на стрілі» (ПДВ у розмірі 438,00 грн., задеклароване у період вересня 2019 року);

-Рядка 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України на митній території України з основною ставкою» розділу ІІ Податковий кредит податкової декларації за жовтень 2019 року за рахунок неправомірного включення сум ПДВ у загальному розмірі 571036 грн. по податкових накладних за наступними контрагентами: ПП «НВК «Спецтех Капітал» (ПДВ у розмірі 39850,79 грн.), ТзОВ «Авіатехкомплект» (ПДВ у розмірі 1394,40 грн. без врахування коригувань), ТзОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації» (ПДВ у розмірі 90763,56 грн.), ТзОВ «Імпера Груп» (ПДВ у розмірі 50900,69 грн.), ТзОВ «Промелектроніка» (ПДВ у розмірі 223900,15 грн.), ТзОВ «СЕ ЕН» (ПДВ у розмірі 164226,05 грн.).

На підставі висновків акту перевірки за вересень та жовтень 2019 року Офісом ВПП ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 14.01.2020 № 0000215207, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 346784,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 173392,00 грн.

- від 14.01.2020 № 0000225207, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 3902628,00 грн.

- від 12.02.2020 № 0000905207, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 819441,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 409720,00 грн.

- від 12.02.2020 № 0000915207, яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 3504064,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими контролюючим органом на підставі висновків акту перевірки за вересень та жовтень 2019 року, позивач шляхом подачі позовної заяви звернувся до суду за захистом права порушеного суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, змістом спірних правовідносин є законність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 14.01.2020 № 0000215207, № 0000225207 та від 12.02.2020 № 0000905207, № 0000915207.

Судом досліджено відображені у податковій звітності фінансово-господарські операції позивача з контрагентами та встановлено наступні факти та обставини.

1. Між ТзОВ "Львівський авіаційний завод "ЛДАРЗ" (покупець) та ПП «НВП Спецтех Капітал» (постачальник) укладено договори №2064711/18/СК від 20.04.2018, №14-19-487/4352966/СТК від 25.09.2019, №14-19-490/РЛЗ17/СТК від 30.10.2019.

Зміст господарських зобов`язань сторін згідно вказаних договорів полягав у обов`язку постачальника передати - ППП6-1, Панель ППП5-6Ф.061.052, ЕТП 6ЛК7И (надалі продукція), згідно Специфікацій, а покупець зобов`язувався прийняти їх та оплатити.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів та фактів проведення господарських операцій із контрагентом, позивачем надано: видаткові накладні №28 від 30.04.2018, №52 від 26.09.2019, №53 від 09.10.2019, акти прийому передачі товару, зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, експрес-накладні «Нової Пошти», рахунки на оплату, платіжні доручення, сертифікати якості, що підтверджується відомостями актів перевірок та матеріалами справи.

2. Між ТзОВ "Львівський авіаційний завод "ЛДАРЗ" та ТзОВ «Укравіапром» (постачальник) був укладений договір №14-19-151/ВМРК/299/УАП від 12.03.2019, згідно умов якого постачальник зобов`язувався партіями передати акумуляторні батареї (надалі продукція) згідно специфікації, а покупець зобов`язувався отримати їх та оплатити.

На підтвердження виконання умов вказаного договору та фактів проведення господарських операцій із контрагентом, позивачем надано: видаткові накладні №РН-0000016 від 27.06.2019, №РН-0000022 від 29.07.2019, зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, товарно-транспортні накладні №РН-0000016 від 27.06.2019, №РН-0000022 від 29.07.2019, рахунок на оплату, платіжні доручення, що підтверджується відомостями актів перевірок та матеріалами справи.

3. Між ДП «ЛДАРЗ» (покупець) та ТзОВ «Авіатехкомплект» (постачальник) укладено договори №14-19-428/4071232/АТК від 07.08.2019, №14-19-471/4179021/АТК від 03.09.2019.

Зміст господарських зобов`язань сторін згідно вказаних договорів полягав в обов`язку постачальника передати гвинти 3175А-4-12 (надалі - продукція) згідно специфікації, а покупець зобов`язувався отримати їх та оплатити.

На підтвердження виконання умов вказаного договору та фактів проведення господарських операцій із контрагентом, позивачем надано: видаткові накладні №184 від 08.08.2019, №280 від 30.10.2019, зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, експрес-накладні «Нової Пошти», рахунки на оплату, платіжні доручення, сертифікати якості, що підтверджується відомостями актів перевірок та матеріалами справи.

4. Між ТзОВ "Львівський авіаційний завод "ЛДАРЗ" (покупець) та «Компанія інженерної взаємодії в авіації» (постачальник) укладено договори №14-19-194/3440983/КА від 15.03.2019, № 14-19-160/3441275/КА від 12.03.2019, № 14-19-295/3829563/КА від 03.06.2019, №14-19-269/3728795/КА від 10.04.2019, № 14-19-376/4020993/КА від 03.06.2019, №14-19-371/4020645/КА від 10.07.2019, №14-19-393/4126990/КА від 07.08.2019 р., №14-19-394/4067505/КА від 13.08.2019, №14-19-433/4067505/КА від 06.08.2019, №UA22-02/18 від 12.03.2018.

Зміст господарських зобов`язань сторін згідно вказаних договорів полягав в обов`язку постачальника передати запасні частини до авіаційної техніки (Лінійки УКМ, вимірювачі часових інтервалів ИВИАЖЗ .036.027, Платформу ПГИ-2, Вхідний пристрій ЕУ2.248.130, Джерело живлення ИП5, Джгути вводу зв`язку, Диск нажимний КТ100-70, Блоки керування та перетворювачів, вузли, датчики, плати, клапани, ремінь, стабілізатори високовольтні, в/ч канали та інші вироби, надалі - Продукція) згідно Специфікацій, а Покупець зобов`язувався отримати їх та оплатити.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів та фактів проведення господарських операцій із контрагентом, позивачем надано: видаткові накладні, зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення, сертифікати якості, що підтверджується відомостями актів перевірок та матеріалами справи.

5. Між ДП «ЛДАРЗ» (покупець) та ТзОВ «Імпера Груп» (постачальник) були укладені договори №16-19-310 від 02.08.2019, №16-19-314 від 02.08.2019, №16-19-296 від 02.08.2019, №16-19-344 від 28.08.2019, №16-19-343 від 28.08.2019, №16-19-326 від 28.08.2019, №16-19-359 від 28.08.2019, №16-19-58 від 08.04.2019, №16-19-363 від 01.10.2019, №16-19-295 від 07.10.2019, №16-19-335 від 07.10.2019, №16-19-369 від 29.10.2019, №16-19-371 від 29.10.2019.

Зміст господарських зобов`язань сторін згідно вказаних договорів полягав в обов`язку постачальника передати шестигранники, круги, листи нержавіючі, прутки, дроти в асортименті (надалі продукція) згідно специфікацій, а покупець зобов`язувався отримати їх та оплатити.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів та фактів проведення господарських операцій із контрагентом, позивачем надано: видаткові накладні, зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, товарно-транспортні накладні ТзОВ «ТК САТ», рахунки на оплату, платіжні доручення, сертифікати якості, що підтверджується відомостями актів перевірок та матеріалами справи.

6. Між ДП «ЛДАРЗ» (покупець) та ТзОВ «Укрпостач» (постачальник) був укладений договір №16-19-258/3715740 від 21.05.2019, згідно умов якого постачальник зобов`язувався передати, а покупець оплатити і прийняти полотно капронове термостабілізоване (надалі продукція), згідно специфікації.

На підтвердження виконання умов вказаного договору та фактів проведення господарських операцій із контрагентом, позивачем надано: видаткові накладні №1108, 1171 від 01.08.2019, зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, експрес-накладну «Нової пошти», рахунки на оплату, платіжні доручення, що підтверджується відомостями актів перевірок та матеріалами справи.

7. Між ДП «ЛДАРЗ» (покупець) та ТзОВ «Промелектроніка» (постачальник) були укладено ряд договорів поставки продукції, які відображені у актах перевірок, а також містяться в матеріалах справи.

Зміст господарських зобов`язань сторін згідно укладених договорів полягав в обов`язку Постачальника передати запасні авіаційні частини (конденсатори К52 в асортименті, кнопки2КР, 2КЗК, 24КНРМ2, магнітофон П-503Б, НАЗ-7М НМ-9220-0-носимий аварійний запас, вентиль 652200А, клапан 990-5-6, джерело живлення ИП5, виріб комар 2М, стабілітрон Д815А,прибой-2С батарея, перемикач 2ППНМ, ПВД-7,тумблер П1Т-1-1В, підсилювач УНЧ 6С2 та прокладки, індикатори, касети, колесо, тормоз, підшипники, модулі, блоки, діоди, датчики, світильники, лампочки, реле, роз`єми, вилки та інші вироби, надалі - Продукція), згідно Специфікацій, а Покупець зобов`язувався прийняти їх та оплатити.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів та фактів проведення господарських операцій із контрагентом, позивачем надано: видаткові накладні, акти приймання-передачі ТМЦ, зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, розрахунки коригування, рекламаційні акти, експрес-накладні «Нової пошти», рахунки на оплату, платіжні доручення, сертифікати якості, відповідності, що підтверджується відомостями актів перевірок та матеріалами справи.

8. Між ДП «ЛДАРЗ» (покупець) та ТзОВ «Радіосфера» (постачальник) були укладені договори №14-19-168/3450612/РС від 12.03.2019, №14-19-245/3603335/РС від 04.04.2019, №14-19-164/3531060/РС від 14.03.2019.

Зміст господарських зобов`язань сторін згідно умов вказаних договорів полягав в обов`язку Постачальника передати Кнопки КНР, Кнопки ПКН 19-1В, Транзистори 2ТС622А та Конденсатори в асортименті (надалі - Продукція), згідно Специфікацій, а Покупець зобов`язувався прийняти їх та оплати.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів та фактів проведення господарських операцій із контрагентом, позивачем надано: видаткові накладні №РН-0000188 від 24.05.2019, №РН-0000191 від 28.05.2019, №РН-0000138 від 19.04.2019, зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, експрес-накладні «Нової пошти», рахунки на оплату, платіжні доручення, сертифікати якості, що підтверджується відомостями актів перевірок та матеріалами справи.

9. Між ДП «ЛДАРЗ» (покупець) та ТзОВ «Рейлсервіс» (постачальник) був укладений договір купівлі-продажу №16-19-22 від 18.01.2019, згідно умов якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупця в порядку та на умовах, визначених цим договором, а покупець зобов`язувався прийняти і оплатити кольоровий нержавіючий прокат (надалі - товар). Загальна кількість товару, його асортимент і номенклатура, одиниця виміру товару, ціна будуть визначатися у додатках до цього договору (специфікаціях). Сторонами було укладено 18 специфікацій до договору на поставку товару (листи алюм, н/ж, латунні, дроти, круги, сітки тощо).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів та фактів проведення господарських операцій із контрагентом, позивачем надано: видаткові накладні №Б110, Б11 від 24.05.2019, зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, експрес-накладні «Нової пошти», рахунки на оплату, платіжні доручення, сертифікати якості, що підтверджується відомостями актів перевірок та матеріалами справи.

10. Між ДП "ЛДАРЗ" (покупець) та ТзОВ «Укрспецкомплект» (постачальник) були укладені договори №16-19-261/3838674 від 21.05.2019, №16-19-305/4073065 від 22.07.2019, згідно умов яких постачальник зобов`язувався зобов`язувався передати, а покупець оплатити і прийняти гумові суміші, герметик ГВО, згідно специфікацій.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів та фактів проведення господарських операцій із контрагентом, позивачем надано: видаткові накладні № РН-0000237 від 13.08.2019, №РН-0000251 від 28.08.2019, №РН-0000252 від 28.08.2019, зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, експрес-накладні «Нової пошти», рахунки на оплату, платіжні доручення, паспорти відповідності, що підтверджується відомостями актів перевірок та матеріалами справи.

11. Між ДП «ЛДАРЗ» (покупець) та ТзОВ «Лев на стрілі» (постачальник) був укладений договір №10-19-71 від 11.09.2019, згідно умов якого постачальник зобов`язувався передати, а покупець оплатити і прийняти інструмент (свердло) (надалі - товар), згідно специфікації.

На підтвердження виконання умов вказаного договору та фактів проведення господарських операцій із контрагентом, позивачем надано: видаткову накладну №151 від 23.09.2019, зареєстровану у ЄРПН податкову накладну, експрес-накладну «Нової пошти», рахунок на оплату, платіжне доручення, що підтверджується відомостями актів перевірок та матеріалами справи.

12. Між ДП «ЛДАРЗ» (покупець) та ТзОВ «СЕ ЕН» (постачальник) був укладений договір №14-19-379/4093813/СЕЕН від 24.07.2019, згідно умов якого постачальник зобов`язувався передати, а покупець прийняти і оплатити моноблоки (У52125 ЄР.825.827) (надалі продукція), згідно специфікації.

На підтвердження виконання умов вказаного договору та фактів проведення господарських операцій із контрагентом, позивачем надано: видаткову накладну №1/09 від 16.09.2019, зареєстровану ЄРПН податкову накладну, ТТН Р1/09 від 16.09.2019, рахунок на оплату, платіжні доручення, сертифікат якості, що підтверджується відомостями актів перевірок та матеріалами справи.

Суд дослідив договори на поставку товарно-матеріальних цінностей зі всіма контрагентами та встановив, що умови вказаних договорів щодо погодження сторонами кількості та якості продукції, порядку та строків поставки, а також проведення платежів та приймання-передачі продукції є фактично однаковими. За умовами договорів кількість та вартість продукції вказується сторонами у відповідних специфікаціях. Поставка продукції проводиться за рахунок постачальника на умовах CPT або DDP, відповідно до Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс». Розрахунок проводиться в національній валюті України в безготівковій формі після отримання продукції.

Відповідно до умов вказаних договорів позивачем отримано товарно-матеріальні цінності згідно з видатковими накладними, такі оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

За результатами здійснених на виконання умов договорів поставок товарів, контрагентами позивача складено податкові накладні, які зареєстровані належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних. Опис (номенклатура) та вартість товару, зазначена у податкових накладних відповідає опису (номенклатурі) та вартості товару вказаному у первинних документах (видаткових накладних).

Відповідачем не заперечується відповідність даних поданої податкової звітності даним первинного бухгалтерського обліку позивача, а також факт реєстрації контрагентів позивача, на час здійснення господарської операції, платником ПДВ та, відповідно, їх права на складання та реєстрацію податкових накладних.

Податковим органом також не заперечується те, що заявлена до бюджетного відшкодування сума, не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 розділу V Податкового кодексу України на момент подання декларацій, а також наявність платіжних доручень, якими підтверджується сплата позивачем постачальникам у попередніх та звітному податковому періоді сум податку на додану вартість, які були заявлені до бюджетного відшкодування.

Висновки податкового органу про недостовірність відображених ДП «ЛДАРЗ» із зазначеними контрагентами операцій, обґрунтовуються твердженнями про відсутність та/або недоліки у сертифікатах якості та товарно-транспортних документах, неможливістю проведення операцій у зв`язку із відсутністю у контрагентів основних засобів, невелику кількість працюючих, відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару (відсутність дійсного формування цього активу), що унеможливлює його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій, зокрема до контрагентів постачальника, постачальника та наступного за ними платника податків ДП «ЛДАРЗ», реалізацію постачальниками у ланцюгу постачання товарів за номенклатурою, відмінною від номенклатури документального оформлення попереднього придбання; відсутністю ділової мети у вказаних операціях.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступних міркувань.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. п.п 21.1.1, 21.1.5 п 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою згідно із п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 (далі - Порядок № 727) акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначено ст. 198 ПК України.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з абз. абз. 1-3, 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 ПК України).

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 вказаного Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 вказаного Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Отже, бюджетному відшкодуванню за заявою платника підлягає сума податку, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України на момент подання декларації.

Наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016, зареєстрованим в Мінюсті України 29.01.2016 за № 159/28289, затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (надалі Порядок №21).

Відповідно до п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку №21 до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13). При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 обов`язковим є подання (Д5) (додаток 5), що заповнюється в розрізі контрагентів.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 розділу V Порядку №21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду. У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці "Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".

Згідно Порядку №21 у розділі ІІІ «Розрахунки за звітний період» декларації з податку на додану вартість сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-XIV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 996-XIV).

Стаття 1 Закону України № 996-XIV дає визначення термінам:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України № 996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд враховує, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Суд дослідив наведені позивачем судові рішення в адміністративних справах №380/1040/20, №1.380.2019.005712, №1.380.2019.004059, №1.380.2019.004059, №1.380.2019.003571 та встановив, що в рамках розгляду вказаних справ судом було визнано неправомірними та скасовано податкові-повідомлення рішення від 08.11.2019 № 0001405207 та № 0001415207, від 23.12.2019 № 0002615207 та № 0002535207, від 26.12.2019 № 0002655207 та № 0002665207, від 09.08.2019 за № 0007814809 та № 0007824809, від 10.09.2019 № 0000215207 та № 0000225207, від 14.05.2019 № 0004404809 та № 0004424809, від 11.06.2019 № 0005804809 та 0005784809, від 11.07.2019 N 0006774809 та № 0006784809, від 15.04.2019 за №0003614809 та №0003624809, прийняті податковим органом на підставі актів складених за результатами позапланових документальних перевірок ДП "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" з питань достовірності нарахування від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року, травень 2019 року, квітень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року.

Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Водночас норми ПК України не містять жодних обмежень щодо врахування від`ємного значення податку на додану вартість попереднього податкового періоду при визначенні об`єкта оподаткування поточного податкового періоду або обов`язку платника податку враховувати при відображенні залишку від`ємного значення у податковій декларації, результати попередніх перевірок за якими прийняті податкові повідомлення-рішення та які на момент перевірки були неузгодженими, оскільки тривала процедура їх судового оскарження. (Вказане узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 26.04.2021 у справі № 808/4832/13-а)

Досліджуючи питання правомірності включення позивачем значення рядка 21 попереднього звітного (податкового періоду) до складу податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду (рядок 16.1. податкової декларації за вересень, жовтень 2019 року) суд враховує, що податковий орган у актах перевірки та інших процесуальних заявах не зазначає фактів та обставин, які б вказували про арифметичну неправильність та недостовірність відображеного позивачем у рядку 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість поточного звітного періоду значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Податковим органом також не встановлено порушень при відображенні позивачем у податковій декларації звітного податкового періоду (вересня та/або жовтня 2019 року) значень рядка 16.2. та/або 16.3, зокрема не наведено фактів неврахування позивачем уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду, не відображення позивачем узгоджених протягом звітного (податкового) періоду за результатами перевірок контролюючого органу сум збільшення/зменшення від`ємного значення.

Суд бере до уваги, що відповідачем під час розгляду справи не було надано інформації щодо наявності будь-яких інших узгоджених податкових повідомлень-рішень, які б зобов`язували позивача зменшити суми від`ємного значення, сформовані у попередні звітні податкові періоди, або інших обставин, які б вказували на недотримання позивачем при заповненні та поданні податкової звітності з податку на додану вартість норм Порядку №21.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було включено до складу рядка 16.1 декларацій з податку на додану вартість суми від`ємного значення, які були сформовані у попередніх звітних періодах.

Судом розглянуто наведені відповідачем зауваження щодо ненадання товарно-транспортних документів по окремих видаткових накладних ТзОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації», ТзОВ «Промелектроніка», ТзОВ «Радіосфера», а також щодо недоліків у наданих експрес-накладних «Нової пошти».

Документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, така позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 820/1124/17.

Таким чином, сама по собі відсутність товарно-транспортного документа, за наявності сукупності інших належних документів, якими підтверджуються фактичний рух активів та зміни у капіталі та зобов`язаннях платника податку, не свідчить про нереальність господарської операції.

Суд зауважує, що видаткова накладна є первинним документом, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій, тобто засвідчує факт отримання/передачі товарів. Видаткова накладна надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість, ціну, за якою вони поставляються покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання, відомості про постачальника та одержувача товарів тощо.

Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи відповідача з приводу непідтвердження фактів транспортування товарно-матеріальних цінностей наданими під час перевірки експрес-накладними «Нова пошта», ТзОВ «ТК САТ» у зв`язку з незазначенням повного найменування (номенклатури) товару в описі відправлення, з огляду на те, що експрес-накладні є документами, які підтверджують лише факти поставки (руху) ТМЦ, а не зміст та обсяг господарських операцій. Відтак, зазначення у експрес накладних загального опису вмісту відправлення не є обставиною, що унеможливлює процес ідентифікації придбаних позивачем ТМЦ, адже інформація щодо повного найменування товару міститься у наданих позивачем видаткових накладних.

Щодо доводів відповідача з приводу того, що у експрес-накладних оформлених ПП «НВП «Спецтех Капітал», ТзОВ «Імпера Груп», ТзОВ «Рейлсервіс» контактними особами відправника зазначено осіб, які згідно опрацьованої податкової інформації не перебували у трудових відносинах з контрагентами. Судом з`ясовано, що в експрес-накладних було вказано, що «Відправником» є саме ПП «НВП «Спецтех Капітал», ТзОВ «Імпера Груп», ТзОВ «Рейлсервіс», адресою відправника зазначено м. Вільногірськ, м. Дніпро, що відповідає зареєстрованим адресам місцезнаходження таких юридичних осіб, отримувачем є ДП «ЛДАРЗ». Суд вважає, що факт перебування чи не перебування контактних осіб, якими від імені контрагентів було надано перевізнику ТМЦ, не спростовує засвідчені відповідними накладними факти отримання таких ТМЦ позивачем.

Суд також критично оцінює зауваження податкового органу стосовно відмінностей фактичної ваги продукції, отриманої від ТзОВ «Імпера груп» згідно видаткових накладних, вазі відправлення зазначеній у товарно-транспортних накладних перевізника ТзОВ «ТК САТ», оскільки податковим органом не враховано фактори, які можуть впливати на визначення ваги відправлення перевізником, зокрема встановлені ним правила виміру ваги (фактична, об`ємна), вид та кількість тари та пакування тощо.

Суд приходить до висновку, що поставка ТМЦ із залученням перевізника «Нова пошта» не суперечить умовам укладених договорів, наданими позивачем товарно-транспортними накладними, експрес-накладними «Нова пошта», ТзОВ «ТК САТ» підтверджуються факти транспортування та отримання позивачем продукції.

Суд також проаналізував наведені у актах перевірки зауваження з приводу відсутності або недоліків заповнення актів прийому-передачі, однак такі зауваження не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства (зокрема щодо обов`язковості оформлення таких Актів), відтак такі не приймаються судом.

Обґрунтовуючи нереальність господарських операцій, відповідач також посилається на відсутність або неналежність наданих сертифікатів якості, адже такі на думку відповідача не є сертифікатами виробника, що потягло за собою неможливість дослідження ланцюга постачання товару, зазначеного у первинних документах.

Суд встановив, що якість придбаних товарів підтверджується відповідними сертифікатами якості, відповідності та або паспортами якості постачальників або виробників, які були надані позивачем під час перевірки. Зміст вказаних документів відображений у актах перевірок, такі зокрема містять інформацію про найменування виробів їх серійні номери, відповідність певним ТУ, стандартам або технічній інформації, гарантійні зобов`язання щодо таких виробів тощо.

Разом з тим, суд зауважує, що перевіряючими не зазначено яким саме вимогам, стандартам та технічним умовам та регламентам не відповідають надані до перевірки сертифікати, як і не наведено жодного чинного нормативно-правового акту, яким встановлювались вимоги щодо обов`язкової сертифікації продукції, що була предметом постачання, третіми особами.

Податковий орган посилається виключно на терміни Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», який установлює правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності та Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», який визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм законів, зазначених вище, здійснення контролю у сфері додержання виробниками та розповсюджувачами продукції вимог щодо безпечності продукції, а також відповідності продукції вимогам технічних регламентів, покладено на органи державного ринкового нагляду, а не на податкові органи.

Функціями та правами контролюючих органів, які визначені ст. 19-1 та ст. 20 ПК України, також не передбачено здійснення перевірок суб`єктів господарювання на предмет наявності (відсутності) документів, що характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, що використовуються для виробництва такої продукції. (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №813/2013/16).

Також суд враховує специфіку господарської діяльності позивача та те, що на нього поширюються вимоги Положення про представництва державних замовників у сфері оборони на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 №1107, відповідно до якого представництва державних замовників беруть участь в оформленні рекламацій на недоброякісну та некомплектну продукцію, отриману від постачальників; здійснюють контроль за витрачанням виконавцями державного контракту (договору) коштів державного бюджету, що спрямовуються на виконання оборонного замовлення за державними контрактами (договорами), проводять перевірку якості товарів оборонного призначення; видають підприємству посвідчення (акти) про прийняття товарів оборонного призначення та етапів робіт (послуг) тощо.

Крім того, сертифікати якості та паспорти на придбаний товар не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і відповідно не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, так як містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам. Дане кореспондує з положеннями, які містяться у ст. 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", яка містить визначення документа про відповідність, об`єкта оцінки відповідності.

Суд наголошує, що оцінка поведінки учасників податкових правовідносин здійснюється насамперед із застосуванням норм податкового, а не інших галузей законодавства. Для з`ясування змісту господарської операції необхідно брати до уваги термінологію та вимоги податкового законодавства, а обґрунтування податкових правопорушень не може здійснюватися з посиланням на можливе недотримання норм, які врегульовують інші сфери суспільних відносин.

Відтак, не маючи приналежності до первинних документів, паспорти/сертифікати якості/відповідності не беруть участі у формуванні даних бухгалтерського та податкового обліку, та не можуть служити підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції, так як не містять відомостей про ланцюги постачання, учасників і умови господарської операції з поставки, не фіксують рух активів. Отже, неподання їх платником податків, не є обставиною, що може позбавити такого платника податків права на формування ним своїх витрат та податкового кредиту.

При цьому суд враховує висновки, викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 10.02.2022 у справі №280/1491/19, від 11.05.2023 у справі №815/1809/17, від 31.07.2024 у справі № 380/6767/22.

Досліджуючи спірні господарські операції на предмет наявності у платника податку розумних економічних причин суд враховує, що для цілей податкового обліку розумна економічна причина (ділова мета) передбачає обов`язкову спрямованість господарської операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.

Поняття економічного ефекту в нормах ПК України не розкрито, однак, виходячи із визначення господарської діяльності, наведеного в п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, та розуміння економічної доцільності, можна дійти висновку, що економічний ефект передбачає отримання доходу, зокрема у формі приросту (збереження) активів платника податків та/або їх вартості. При цьому не обов`язково, щоб такий ефект спостерігався негайно після вчинення господарської операції. Також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі і операція може виявитися збитковою, що є природнім перебігом подій при здійсненні господарської діяльності.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема, про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, не здійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку тощо.

Основними напрямками діяльності позивача відповідно до статуту є ремонт і технічне обслуговування повітряних суден, машин і устаткування промислового призначення та ін. Предметом діяльності підприємства є капітальний ремонт військової техніки за державним замовленням, за укладеними в належному порядку договорами для інших вітчизняних та зарубіжних замовників та інша діяльність, що не суперечить законодавству.

Зі змісту актів перевірки вбачається, що позивач володіє необхідними матеріально-технічними (будинки та споруди, машини та обладнання, транспортні засоби інші основні засоби) та трудовими ресурсами для здійснення свого основного виду господарської діяльності.

Згідно з вищеописаними договорами позивачем придбавались матеріали, комплектуючі та запасні частини до авіаційної техніки, а також інструменти, які необхідні для проведення ремонтних робіт та технічного обслуговування такої.

Позивачем долучено до матеріалів справи договори про закупівлю послуг за державні кошти, акти приймання послуг, на підтвердження фактів здійснення ремонтних робіт та технічного обслуговування авіаційної техніки та відповідно наявної ділової мети (економічних причин) при здійсненні закупівлі оспорюваних ТМЦ.

Також, судом враховано, що договори укладались позивачем із контрагентами за результатами торгів, моніторингових протоколів чи протоколів аналізу цін, що в свою чергу передбачає необхідність перевірки можливості виконання контрагентами договірних зобов`язань та обґрунтовує обставини вибору того чи іншого контрагента.

Досліджуючи твердження відповідача щодо неможливості здійснення оспорюваних господарських операцій з урахуванням часу, місцезнаходження майна, відсутності у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, суд встановив, що такі висновки були сформовані відповідачем на підставі наступної узагальненої податкової інформації.

Так, ПП «НВП Спецтех Капітал» (ЄДРПОУ 37871443) зареєстровано як юридична особа 10.11.2011, основний вид діяльності - надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у., середньооблікова кількість штатних працівників за вересень 2019 року 6 осіб, також здійснювалась виплата 6 ФОП, вартість основних засобів станом на 30.09.2019 - 0 тис. грн.;

ТзОВ «Укравіапром» (ЄДРПОУ 40248832) зареєстровано як юридична особа 02.02.2016, основний вид діяльності - 46.69 - оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, чисельність працюючих 5 чол., основні фонди - 989,5 тис. грн.;

ТзОВ «Авіатехкомплект» (ЄДРПОУ 31800911) зареєстровано як юридична особа 25.02.2002 року, основний вид діяльності - 46.14 діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками, середньооблікова кількість штатних працівників за жовтень 2019 року 3 осіб, вартість основних засобів станом на 31.12.2018 - 1,1 тис.грн.;

ТзОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації» (ЄДРПОУ 34484981) зареєстровано як юридична особа 20.07.2006, основний вид діяльності - оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, чисельність працівників - 14 осіб, вартість основних засобів - 1946 тис. грн.;

ТзОВ «Імпера Груп» (ЄДРПОУ 38677154) зареєстровано як юридична особа 15.04.2013, основний вид діяльності - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, чисельність працівників - 9 осіб, власні фонди - 4789,7 тис. грн.;

ТзОВ "Укрпостач" (ЄДРПОУ 32867008),зареєстровано як юридична особа 09.02.2004, основний вид діяльності - оптова торгівля хімічними продуктами, (відомостей щодо чисельності працівників, вартості основних засобів відповідачем не надано);

ТзОВ «Промелектроніка» (ЄДРПОУ 24510970) зареєстровано як юридична особа 27.08.2002, основний вид діяльності - 46.52 оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього, чисельність працівників - 6 осіб, вартість основних засобів - 1050,6 тис. грн. (станом на 31.08.2019);

ТзОВ «Радіосфера» (ЄДРПОУ 30687448) зареєстровано як юридична особа 17.12.1999, основний вид діяльності- 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, кількість штатних працівників 1 особа, вартість основних засобів станом на 31.12.2018 року- 14,8 тис. грн.;

ТзОВ «Рейлсервіс» (ЄДРПОУ 31647605) зареєстровано як юридична особа 10.09.2001, основний вид діяльності діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, чисельність працівників - 7 осіб, вартість основних засобів - 397,6 тис. грн. (станом на 30.09.2019);

ТзОВ «Укрспецкомплект» (ЄДРПОУ 37366256) зареєстровано як юридична особа 01.11.2010, основний вид діяльності 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (відомостей щодо чисельності працівників, вартості основних засобів відповідачем не надано);

ТзОВ «Лев на стрілі» (ЄДРПОУ 37226651)зареєстровано як юридична особа 20.08.2010, основний вид діяльності 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, середньооблікова кількість штатних працівників за вересень 2019 року - 2 особи, вартість основних засобів - 65,1 тис. грн. (станом на 01.01.2019);

ТзОВ «СЕ ЕН» (ЄДРПОУ 37857319)зареєстровано як юридична особа 29.09.2011, основний вид діяльності 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, штатна чисельність працівників - 1 особа, вартість основних засобів - 2,3 тис. грн. (станом на 31.12.2018).

Разом з тим суд зазначає, що чинним законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємницької діяльності стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявність тих чи інших основних фондів, тощо для здійснення господарської операції.

Для встановлення можливості чи неможливості виконання господарської операції з продажу товарів наявним трудовим ресурсом необхідно здійснити перевірку такого платника податків, при якій дослідити всі обставини господарської діяльності, враховувати специфіку конкретної операції, яка характеризується, наприклад, своєрідними фізичними властивостями товарів, операції з якими потребують певного обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу та не співвідносні з наявним трудовим ресурсом для поставки товару; придбання відповідних послуг з поставки товарів із залученням сторонніх осіб.

Окрім цього, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Контрагенти позивача мають право залучати сторонні організації для надання позивачу послуг та продажу товарів.

Верховний Суд у постанові від 17.02.2020 у справі №826/2926/14 зауважив, що контролюючий орган на виконання вимог ст. 77 КАС України повинен довести та надати належні докази, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору.

Слід наголосити, що з врахуванням доводів контролюючого органу з приводу того, що контрагенти є лише «розповсюджувачами» товарів (відтак об`єктивно не повинні володіти обсягами основних засобів, трудових, виробничих ресурсів на рівні із суб`єктами господарювання, які є «виробниками»), наявних у справі доказів залучення контрагентами перевізників з метою здійснення поставки ТМЦ, а також підтвердження інформацією з баз даних ДПС фактів наявності задекларованих основних засобів та найманих працівників, відповідачем не було наведено жодних аргументів та доказів які б підтверджували, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення, обумовлених укладеними договорами, господарських операцій.

Даючи оцінку доводам відповідача щодо неможливості встановлення джерела походження (обрив ланцюга постачання) ТМЦ, суд зазначає, що такі висновки було зроблено на підставі відомостей АІС "Податковий Блок" та Єдиного реєстру податкових накладних в розрізі контрагентів позивача.

Так, за результатами аналізу ЄРПН контролюючим органом було встановлено факти придбання контрагентами позивача ПП «НВП «Спецтех Капітал», ТзОВ «Укравіапром», ТзОВ "Авіатехкомплект", ТзОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації» (частково), ТзОВ «Імпера Груп» (частково), ТзОВ «Промелектроніка», ТзОВ «Радіосфера», ТзОВ «Укрспецкомплект», ТзОВ «Лев на стрілі», ТзОВ «СЕ ЕН» номенклатури продукції, яка реалізовувалась позивачу, у інших юридичних осіб платників податку на додану вартість, що підтверджується наведеними у актах перевірок податковими накладними. Обрив ланцюга згідно відомостей ЄРПН відбувається у наступних у ланцюгу постачання юридичних осіб.

Стосовно контрагентів позивача ТзОВ «Рейлсервіс», ТзОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації» (частково), ТзОВ «Імпера Груп» (частково) податковим органом за результатами аналізу ЄРПН не встановлено придбання номенклатури продукції, яка реалізовувалась позивачу, у інших юридичних осіб платників податку на додану вартість.

Важливо зауважити, що у відповідності до приписів п. п. 19.1.46 ст. 19-1, п. п. 20.1.26 ст. 20, п. п. 21.1.10 ст. 74 ПК України контролюючі органи повинні використовувати під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом. Окрім того, у відповідності до приписів п. п. 63.12 ст. 63 ПК України, до інформаційних баз даних вноситься інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків.

Тобто, інформація в базі даних не створює для платника податків самостійного юридичного наслідку, але така інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій і податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п. п. 74.1, 74.2 ст. 74 ПК України).

Згідно з п.3-5 розділу ІІ Порядку № 727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається із актів перевірки за вересень та жовтень 2019 року, висновки стосовно не встановлення фактів придбання контрагентами чи їх постачальниками у ланцюгу постачання реалізованих позивачу ТМЦ обґрунтовуються виключно податковою інформацією, що наявна в інформаційно-аналітичних базах IC "Податковий блок" та Єдиному реєстрі податкових накладних. Як свідчать матеріали справи, контрольних заходів, зокрема зустрічних звірок, документальних перевірок або іншого дослідження первинних документів контрагентів або їх постачальників відповідачем не проведено.

При цьому, суд враховує, що відомості ЄРПН не відображають повну та об`єктивну картину, з огляду на наступне:

В актах перевірки не зазначається за які періоди було проаналізовано дані ЄРПН, або ж зазначаються вибіркові періоди - у свою чергу, придбання ТМЦ постачальниками могло відбуватись в інших (більш ранніх) періодах. Наприклад у розрізі фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації» контролюючий орган вказує про не встановлення придбання впродовж 2018-2019 років визначеної продукції, однак як слушно зауважує позивач за умовами укладених договорів проводитись поставка продукції виготовленої і у період до 2018 року, в той же час контрагент здійснює свою діяльність з 2006 року, відповідно міг задекларувати придбання вказаною продукції у період до 2018 року.

Водночас, товари могли придбаватись у неплатників ПДВ, а ЄРПН взагалі не містить відомостей про такі факти.

Окрім цього, дані ЄРПН можуть містити помилки або ж інше найменування ТМЦ; податкові накладні могли не реєструватись у ЄРПН постачальниками (наприклад, з причини відсутності "ліміту реєстрації"), що у свою чергу є порушенням порядку реєстрації цих ПН, але не підтвердженням нереальності відповідних операцій.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів, згідно сталої судової практики, є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень.

Формуючи висновки про відсутність ланцюга постачання товару, придбаного позивачем, відповідач посилається виключно на інформацію в АІС "Податковий блок" та без дослідження первинних документів, робить висновки про ймовірний рух товару від однієї особи до іншої та зазначає про неможливість встановлення джерела походження товару (обрив ланцюга постачання). Але такі дії не відповідають положенням ПК України, які зобов`язують вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також в якості аргументу на недостовірність господарських операцій контролюючий орган посилається на кримінальне провадження, внесене 26.11.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018040000001455 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, у рамках якого виявлено, що з метою надання незаконній діяльності легального вигляду громадянами використовуються реквізити ТзОВ «Імпера Груп» та на кримінальне провадження №42018140400000010 від 22.01.2018 за ознаками вчинення правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, в рамках якого вилучались документи по контрагенту ТзОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації».

Сам факт порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, затримання, взяття під варту, пред`явлення їй обвинувачення не можна визнати як кримінальну відповідальність. Особа не несе кримінальної відповідальності до тих пір, поки її не буде визнано судом винною у вчиненні злочину і вирок суду не набере законної сили.

Разом з цим, суд констатує, що жодних відомостей про наявність вироку, який набрав законної сили та яким встановлено конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача, чи вказаних контрагентів, ані акт перевірки, ані матеріали справи не містять.

Суд зазначає про ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, у якій відступлено від висновку Верховного Суду України про безумовні й наскрізні наслідки фіктивного підприємництва (несумісність з легальною підприємницькою діяльністю), й запровадила диференційований підхід до аналізу господарських операцій між суб`єктами господарювання.

З огляду на вказане та те, що відповідачем під час розгляду справи не надано доказів в підтвердження встановлення в межах вказаних кримінальних проваджень фактів за викладеними в актах перевірки обставинами, сам по собі факт реєстрації кримінального провадження не є доказом наявності податкового правопорушення та підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Даючи оцінку доводам відповідача щодо наявності у контрагентів-постачальників ТзОВ «Промелектроніка», ТзОВ «Імпексплюс», ТзОВ «РейсінгТрейд», ТзОВ «Святофорт», ТзОВ «РичКост», ТзОВ «Інтенд ЛТД», ТзОВ «Радіосфера», ТзОВ Лев на стрілі», ТзОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації», ПП «НВП «Спецтехкапітал» статусу "ризикових платників", суд зазначає таке.

Прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості регламентується постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Суд бере до уваги, що згідно п. 2 вказаної постанови №1165 ризик порушення норм податкового законодавства - це ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм п. "а" або "б" п. 185.1 ст. 185, п. п. "а" або "б" п. 187.1 ст. 187, п. п. 1.201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Отже, ризик представляє собою лише ймовірність порушень законодавства, які у свою чергу підлягають перевірці або в ході документальних перевірок/зустрічних звірок, або в рамках процедур "розблокування" податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.

Отже самі по собі факти прийняття рішень про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку не є підтвердженням безтоварності (нереальності) усіх операцій з постачання ТМЦ, оскільки відповідні факти щодо нереальності (безтоварності) господарських операцій можна встановити виключно за результатами зустрічних звірок або документальних перевірок, а носієм доказової інформації про виявлені порушення законодавства є виключно акти перевірок, а не "податкова інформація". Разом з тим матеріали справи не містять відомостей про проведення документальних перевірок та/або зустрічних звірок таких суб`єктів господарювання, наявності актів перевірок, податкових повідомлень-рішень тощо.

Надані відповідачем рішення про відповідність платників податку критеріям ризиковості були прийняті податковими органами в період 2020 року, тобто після проведених документальних перевірок та після здійснення позивачем оспорюваних операцій.

Суд встановив, що вказаними рішеннями констатується відповідність ТзОВ «Рейсінг Трейд» п. 3 Критеріїв ризиковості платника податку та решти юридичних осіб п. 8 критеріїв відповідності. При цьому, суд звертає увагу, що податковим органом не зазначено жодної конкретики стосовно підстав внесення вказаних юридичних осіб до переліку ризикових, відсутня податкова інформація, на підставі якої виносились рішення про "ризиковість", зокрема хто саме задіяний у проведенні ризикових операцій (постачальник або його контрагент), якщо контрагенти, то хто саме, по яким операціям, період операцій, суми операцій тощо. Отже відповідачем не підтверджено, що вказані рішення певним чином взаємопов`язані із досліджуваними в рамках цієї справи господарськими операціями.

В той же час усі податкові накладні були складені та зареєстровані контрагентами у ЄРПН відтак позивач мав повне право включити ці податкові накладні до складу податкового кредиту.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд визнає, що у будь-якому випадку реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою, якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов`язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб`єкта господарювання та не входить до прав та обов`язків платника податку, зокрема на додану вартість. Це в свою чергу у межах спірних відносин позивача як платника податку покладає додаткове не передбачене законом обтяження, що є недопустимим.

Аналогічні висновки щодо застосування норм викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 в справі №803/2094/15.

З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, суд констатує, що у разі порушення контрагентом у ланцюгу постачання чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Здійснивши оцінку спірних господарських операцій на підставі всебічного аналізу сукупності наявних в матеріалах справи доказів, суд зазначає, що господарські операції позивача з ПП "НВП "Спецтех Капітал", ТзОВ "Укравіапром", ТзОВ "Авіатехкомплект", ТзОВ "Компанія інженерної взаємодії в авіації", ТзОВ "Імпера груп", ТзОВ "СЕ-ЕН", ТзОВ "Укрпостач", ТзОВ "Промелектроніка", ТзОВ "Радіосфера", ТзОВ "Рейлсервіс", ТзОВ "Укрспецкомплект", ТзОВ "Лев на стрілі", ТзОВ «Укравіапром», відповідають змісту укладених сторонами договорів, підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, які відображені у бухгалтерському обліку позивача, пов`язані із рухом активів та зміною в зобов`язаннях платника, а також обумовлені діловою метою.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відповідач, в свою чергу, не надав доказів наявності замкнутої схеми руху коштів, обставин які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди, або його обізнананістю з такими діями контрагентів. Матеріали справи не містять доказів постановлення судами вироків, рішень тощо про визнання удаваними спірних господарських операцій, визнання недійсними договорів, укладених позивачем з його контрагентом (або контрагентами у ланцюгу постачання), стягнення в дохід держави незаконно отриманого майна та коштів на підставі таких договорів тощо. У даному випадку спірні господарські операції були належним чином відображені позивачем у податковому обліку, жодних свідчень того, що їх виконання спричинило заниження чи приховування об`єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судами не встановлено.

Відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з придбання товарів меті та задачам діяльності позивача і його контрагентів, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначними доказами, однак такі докази на порушення вимог ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

Не можна залишити поза увагою і обставини, за наявності яких рішення суб`єкта владних управлінських функцій вважається правомірним - таке має бути прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України).

При цьому, поняття справедливого балансу розкрито у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). Так, Європейський Суд з прав людини, вважає, що порушенням справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності, буде коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою податку на додану вартість, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподаткованої податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов`язання за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

А, відтак, в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази в підтвердження наведених обставин справедливого втручання контролюючого органу у право власності позивача, а тому рішення не відповідає наведеному критерію.

Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

В контексті зазначеного, суд звертає увагу на наступне.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 09.12.1994 № 18390/91), вказав, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005) Суд також звернув увагу на те, що ст. 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, суд вважає, що встановлені відповідачем в актах перевірки висновки щодо порушення позивачем п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідками розгляду справи суд висновує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.01.2020 № 0000215207, № 0000225207 та від 12.02.2020 № 0000905207, № 0000915207 не відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, та прийняті з порушенням положень ПК України, що має наслідком визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 21020,00 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням № 1312 від 18.06.2020.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И РІ Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 14.01.2020 № 0000215207 та № 0000225207, від 12.02.2020 № 0000905207 та № 0000915207.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 44045187) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Авіаційна, 3, код ЄДРПОУ 07684556) сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень рівно.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 10.03.2025.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна