Постанова

від 11.03.2025 по справі 280/9597/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9597/24(суддя Кучма К.С., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 280/9597/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Югсталь» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Югсталь» 15 жовтня 2024 року звернулось до суду з позовом до Одеської митниці згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA500110/2024/000078/1 від 15.07.2024.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що надані до митного оформлення товару документи належним чином підтверджували заявлену митну вартість товару, тому відповідач протиправно прийняв рішення про визначення митної вартості товарів за другорядним методом визначення митної вартості 2-ґ.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що при розгляді справи митницею не було доведено правомірність оскарженого рішення.

Декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту. Відповідач необґрунтовано витребував у позивача додаткові документи.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушенні норм процесуального права; неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає обставини враховуючи які відповідач дійшов висновку про те, що надані позивачем документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що між ТОВ «Югсталь» - Покупець та Hebei Jinshi Industrial Metal Co. Ltd (Китай) - Продавець, укладено Контракт №JSW240316 від 15.03.2024, відповідно до пункту 1.1 якого, Продавець продав, а Покупець купив Товар відповідно до Додатку №1, який є невід`ємною частиною цього Контракту (далі - Контракт).

В подальшому, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару «Дріт колючий з чорних металів, межа міцності більше 1600Мра, цинкове покриття +/-140г/кв.м: - RAZOR BARBED WIRE / Загородження колюче спіральне 1100/7 (100 витків) (дріт: 2,8мм, стрічка: 0,5мм, діаметр бухти: 1100мм, 7 скоб, 100 витків) - 1500 рулонів. Торгівельна марка: нема даних Виробник: Hebei Jinshi Industrial Metal Co., Ltd. Країна виробництва: CN Китай» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) №24UA500110005025U5 від 13.07.2024.

До митного органу під час митного оформлення товару надано: контракт №JSW240316 від 15.03.2024; додаток №1 від 15.03.2024; рахунок проформа JSW240326 від 26.03.2024, комерційний інвойс JSW240316-1 від 10.04.2024; пакувальний лист б/н від 10.04.2024; свіфт №13 від 28.03.2024; свіфт №33 від 20.05.2024; коносамент BW24040324 від 22.04.2024; сертифікат про походження товару 24С1300С0961/00012R від 22.04.2024; довідку про транспортні витрати №3864/2 від 01.07.2024; договір перевезення №30112023-01 від 30.11.2023, акт зважування контейнера №15 від 12.07.2024, акт зважування контейнера №15 від 13.07.2024; навантажувальний документ 25732 від 07.07.2024.

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500110005025U5 від 13.07.2024 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2024/000078/1 від 15.07.2024.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно ст.254 МКУ); 5) документи, що підтверджують числові складові митної вартості товару.

Декларантом надіслано лист від 15.07.2024 №1507-2, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2024/000078/1 від 15.07.2024.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи спірне рішення діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені митним законодавством України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з оскарженим рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття є те, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов наступних висновків, а саме:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) слід зазначати, що до митного оформлення були надані такі документи: коносамент, сертифікат походження, інвойс, експортна митна декларація, пакувальний лист, однак відповідно до пункту 3.4 розділу 3 контракту №JSW240316 від 15.03.2024, де вказано, що продавець направляє з вантажем наступний пакет документів: товарно-транспортну накладну, сертифікат походження, сертифікат якості, експортну митну декларацію, комерційний рахунок та пакувальний лист. До митного оформлення сертифікат якості надано не було, що суперечить умовам контракту;

3) у експортній декларації країни відправлення від 19.04.2024 №021720240000088946 та комерційному інвойсі від 10.04.2024 №JSW240316-1 зазначені умови поставки FOB, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

4) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі МКУ) подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; Банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг не надано;

5) у довідці про транспортні витрати 01.07.2024 №3864/2 відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу.

Проте, як правильно з`ясовано судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, зі змісту доданих до митної декларації документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару та які містяться в матеріалах справи, вбачається, що вони не містять жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів.

Так суд першої інстанції обґрунтовано визнав безпідставними доводи відповідача про те, що «…у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару…», оскільки відповідно до пункту 4.1 Контракту, ціни на Товар за цим Контрактом встановлені в доларах США і вказані в Додатку №1 до цього Контракту. Вартість тари, упаковки, маркування включені в ціну Товару та додаткової оплати не підлягає.

Також, у пункті 4.3 Контракту, ціни є твердими і не можуть бути змінені.

За таких обставин, з наданих до митного оформлення документів можливо було встановити складові митної вартості товару та розбіжності у зазначеній частині відсутні.

Щодо доводів про те, що «У експортній декларації країни відправлення від 19.04.2024 №021720240000088946 та комерційному інвойсі від 10.04.2024 №JSW240316-1 зазначені умови поставки FOB, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця», судом першої інстанції обґрунтовано зазначено про наявність інших документів, наданих до митного оформлення які містять інформацію про те, що умови поставки відповідно до Контракту викладені як FOB місце відправлення товару порт XINGANG, що розташований у TIANJIN. Також, у митній декларації зазначено умови поставки FOB XINGANG, TIANJIN.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що договір перевезення №30112023-01 від 30.11.2023, довідка №3863/2 від 01.07.2024, коносамент №BW24040324 від 22.04.2024 є достатніми доказами підтвердження понесення позивачем витрат, а тому доводи відповідача щодо відсутності у наданих до митного оформлення документах «даних щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; Банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг не надано…».

Крім того, відсутність у довідці про транспортні витрати 01.07.2024 №3864/2 посилання на договір на перевезення вантажу, не впливає на заявлену митну вартість, а відповідно не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Водночас, оскільки надання до митного оформлення сертифікату якості є не обов`язковим, його відсутність не може бути підставою для виникнення сумнівів щодо заявленої митної вартості товару.

Отже, під час судового розгляду митний орган не надав доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Відповідачем не спростовано, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Позивач надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни заявленого до декларування товару по спірному рішенню і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості товару та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що митний орган не довів наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що свідчить про відсутність підстав передбачених ч.2 ст.53 Митного кодексу України для витребування додаткових документів у декларанта.

На думку колегії суддів, зазначені обставини свідчать про те, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, або підстав вважати що вони містять розбіжності та в них наявні ознаки підробки.

Поданих позивачем документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів і цей перелік повністю відповідає вищенаведеним правилам ч. 1 ст. 53 МК України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач у оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів не дотримався вимог, які зазначені вище, тому оскаржуване рішення митниці не може вважатися обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування оскарженого рішення відповідача про коригування митної вартості товару.

У відповідності з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач вказаного обов`язку не виконав.

Також, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи позивача та відповідача, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв`язку з їх викладенням відповідачем в апеляційній скарзі немає, а всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновки суду викладені в оскарженому рішенні.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, так як суд першої інстанції об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 280/9597/24 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 11 березня 2025 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва