Постанова

від 11.03.2025 по справі 340/7748/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2025 року м. Дніпросправа № 340/7748/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Долинський елеватор»

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року (суддя Сагун А.В.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Долинський елеватор»

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Долинський елеватор» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 23.05.2024 № 7576/0406.

На виконання вимог ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що в штаті ТОВ «Долинський елеватор» не має юрисконсульта, тому вважали що строк на оскаржуване рішення спливає через 6 місяців після його прийняття. Також позивач звернув увагу суду на численні тривоги, обстріли енергосистеми, які призвели до відключення світла по всій території України, що ускладнило роботу підприємства.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Долинський елеватор» до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути позивачу з додатками, доданими до позовної заяви.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не наведено належних підстав, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду. При цьому позивачем до подання позовної заяви про оскарження ППР проводилася процедура адміністративного оскарження, подавалася скарга та за її наслідками винесене рішення від 02.08.2024, яке позивач отримав 15.08.2024, проте представник позивача звернувся до суду 03.12.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду у понад три місяці.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що суд не врахував пояснення позивача та формально віднісся до питання поновлення строку звернення до суду в умовах воєнного стану.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

За загальним правилом, визначеним статтею 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 23.05.2024 № 7576/0406 оскаржувалось ТОВ «Долинський елеватор» в адміністративному порядку, рішення за результатом розгляду скарги отримано платником податків 15.08.2024, що останнім не спростовується.

У постанові від 29.08.2024 у справі № 560/17663/23 Верховний Суд звернув увагу, що питання строків звернення до суду як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.

Так, 26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 500/2486/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.

Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».

Таким чином, незважаючи на те, що правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові, безпосередньо стосується застосування пункту 56.19 статті 56 ПК України при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер.

У розвиток зазначеного правового підходу у постанові від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

У постанові від 25.02.2025 у справі № 320/9481/23 Верховний Суд також звернув увагу на актуальність такої практики та підтвердив, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Відповідно до обставин даної справи, строк зі зверненням до суду з цим позовом почав свій перебіг 16.08.2024 наступного дня після отримання рішення за результатом розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення, та закінчився, відповідно, 16.09.2024, тоді як позов у справі № 340/7748/24 надійшов до Кіровоградського окружного адміністративного суду 03.12.2024 (дата підписання позову 29.11.2024).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що визначений законом строк звернення до суду є присічним та може бути поновлений у виключних випадках за клопотанням особи, яка подає позовну заяву, в якому мають бути викладені поважні причини пропуску відповідного процесуального строку з підтвердженням таких пояснень належними доказами.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року в справі № 340/1019/19).

Колегія суддів зазначає, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Дотримання вимог норм процесуального права є обов`язком для всіх учасників адміністративного процесу. Відтак, особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, не допускаючи необґрунтованого зволікання у вчиненні відповідної процесуальної дії.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд апеляційної інстанції повторно наголошує, що поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Позивач наявність таких обставини не довів, що дає можливість погодитись з висновками суду першої інстанції про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Доводи позивача про юридичну необізнаність не є слушними, адже ТОВ «Долинський елеватор» є суб`єктом господарської діяльності, який є платником податків, має сталі та тривалі стосунки з державою в цій сфері, а тому має бути обізнаний про законодавчо визначені процедури, в тому числі, щодо оскарження податкових повідомлень-рішень.

Також не можуть вважатися належними доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду часті повітряні тривоги та відключення світла, адже, по-перше, військові дії тривають на території України більше трьох років, при цьому ТОВ «Долинський елеватор» не припинив свою діяльність, а тому має організувати її у спосіб, який забезпечує виконання вимог чинного законодавства, по-друге, є загальновідомою обставиною, що в період з серпня по грудень 2024 року відключення світла якщо і мали місце, то такі відключення не були тривалими та непередбачуваними, що давало можливість, на переконання колегії суддів, звернутися до суду у визначений законом строк.

Так само скорочення штату не має вплив на законодавчо встановлену процедуру звернення до суду, адже закон не пов`язує таке право/ вимогу зі штатною чисельністю суб`єкта господарювання.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Долинський елеватор» залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року в адміністративній справі № 340/7748/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 11 березня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 11 березня 2025 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова