Постанова

від 11.03.2025 по справі 160/8229/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8229/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року (суддя Сидоренко Д.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКАР ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКАР ТРЕЙД» звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.01.2024 №622.

зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКАР ТРЕЙД» з переліку ризикових платників податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКАР ТРЕЙД» через електронний кабінет платника податків, було отримано Рішення №12894 від 13.04.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до якого зазначено, що ТОВ «ВІКАР ТРЕЙД» відповідає критеріям ризиковості платника податку, підстава - п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Не погоджуючись з Рішенням №12894 від 13.04.2023, 30.08.2023 позивачем в порядку п.6 Постанови КМУ №1165 від 11.12.2019 було подано до контролюючого органу Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника та письмові пояснення з копіями всіх необхідних документів, що підтверджують реальність господарських операцій. Однак, позивачем знову було отримано Рішення №28388 від 08.09.2023 про відповідність ТОВ «ВІКАР ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку, підстава п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Не погоджуючись з Рішенням №28388 від 08.09.2023, 28.12.2023 позивачем в порядку п.6 Постанови КМУ №1165 від 11.12.2019 повторно було подано до контролюючого органу Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника та письмові пояснення з копіями всіх необхідних документів, що підтверджують реальність господарських операцій. Однак, позивачем знову було отримано Рішення №622 від 05.01.2024 про відповідність ТОВ «ВІКАР ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку, підстава п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач вважає Рішення №622 від 05.01.2024 протиправним та таким, що порушує права позивача та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Доводи скаржника зводяться до неврахування судом першої інстанції того, що дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових», є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Натомість вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків. Крім того, суд зобов`язавши податковий орган виключити з переліку ризикових, фактично бере на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд податкової інформації та прийняття рішень.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «ВІКАР ТРЕЙД» є юридичною особою, яке зареєстроване 24.07.2009 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за № 12241020000047055. Зареєстроване платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності ТОВ «ВІКАР ТРЕЙД» оптова торгівля деталями та приладдями для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.31).

13.04.2023 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення №12894 про відповідність ТОВ «ВІКАР ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку. Підставою визначений пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку:

02 придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

10 у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги;

12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийнятне рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».

Не погоджуючись з Рішенням №12894 від 13.04.2023, 30.08.2023 позивачем в порядку п.6 Постанови КМУ №1165 від 11.12.2019 було подано до контролюючого органу Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника та письмові пояснення з копіями всіх необхідних документів, що підтверджують реальність господарських операцій, зокрема: документи на операції придбання та постачання товару/послуг (договори, видаткові накладні, товарно-транспорті накладні, рахунки-фактури та інші), договори оренди і т.д., достатні для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

08.09.2023 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення №28388 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 30.08.2023 №1, про відповідність ТОВ «ВІКАР ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку. Підставою визначений пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку:

02 придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

10 у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги;

12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийнятне рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».

Додатково зазначено: «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: по основним покупцям ТОВ «ДІБРІВСЬКЕ», ТОВ «УКРАЇНА», ТОВ «ПРАВДА» жодного документа, що підтверджує взаємовідносини між підприємствами до пояснень не надано».

Не погоджуючись з Рішенням №28388 від 08.09.2023, 28.12.2023 позивачем в порядку п.6 Постанови КМУ №1165 від 11.12.2019 повторно було подано до контролюючого органу Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника та письмові пояснення з копіями всіх необхідних документів, що підтверджують реальність господарських операцій, зокрема: документи на операції придбання та постачання товару/послуг (договори, видаткові накладні, товарно-транспорті накладні, рахунки-фактури та інші), договори оренди і т.д., достатні для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Також Позивачем було подано документи, що підтверджують взаємовідносини з основними покупцями, а саме: з ТОВ «ДІБРІВСЬКЕ», ТОВ «УКРАЇНА», ТОВ «ПРАВДА».

05.01.2024 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення №622 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 28.12.2023 №1, про відповідність ТОВ «ВІКАР ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку. Підставою визначений пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку:

02 придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;

10 у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги;

12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийнятне рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».

прийнятне рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».

Додатково зазначено: «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.».

Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Комісія прийняла спірні рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКАР ТРЕЙД» до критеріїв ризиковості платника податку зазначено: 02 придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання; 10 у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги; 12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийнятне рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку», які були зазначені в рішенні від 13.04.2023 №12894, від 08.09.2023 №28388 на які позивачем надавались пояснення з відповідними документами на підтвердження реальності господарських операцій та діяльності.

Виходячи з аналізу оскаржуваного рішення, а також наданих до матеріалів справи документів, колегія суддів зауважує, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, суду надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку обставин господарських операцій із вказаними контрагентами, не наведено у зв`язку із чим застосовано коди, які впливають на відповідності підприємства пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків та на підставі чого здійснено їх застосування.

Верховний Суд у постановах від 19.11.2021 по справі №140/17441/20, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні додатково зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Проте, які саме документи ненадані відповідачем не зазначеною

Також у рішенні від 08.09.2023, в графі Додатково зазначено: «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: по основним покупцям ТОВ «ДІБРІВСЬКЕ», ТОВ «УКРАЇНА», ТОВ «ПРАВДА» жодного документа, що підтверджує взаємовідносини між підприємствами до пояснень не надано».

Згідно матеріалів справи позивачем були подані документи, що підтверджують взаємовідносини з основними покупцями, а саме: з ТОВ «ДІБРІВСЬКЕ», ТОВ «УКРАЇНА», ТОВ «ПРАВДА».

Проте, рішенням від 05.01.2024 ТОВ «ВІКАР ТРЕЙД» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, підстава п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Колегія суддів зауважує, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, що узгоджується із позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 30.11.2021 по справі №340/1098/20, від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Однак відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений в основу його прийняття. Комісія під час розгляду питання щодо відповідності/невідповідності позивача критеріям ризиковості платника податку лише встановила наявність господарських операцій з постачання і придбання товару у контрагентів, щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКАР ТРЕЙД» надавались до податкового органу письмові пояснення, у яких детально описано факти про господарську діяльність товариства, здійснені господарські операції з підтверджуючими первинними документами.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження того, що комісія контролюючого органу перевіряла подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні), в порядку, визначеному приписами Порядку №1165, відповідачем суду не надано.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі №160/93/19, від 04.06.2020 по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення останнім законодавства України.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржуване в межах цієї справи рішення взагалі не містить суті та характеру податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого.

Як видно із тексту оскаржуваного рішення відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків та наведено: перелік кодів платників податків, можливо задіяних в ризиковій операції, коди УКТ ЗЕД/ДКПП товарів/послуг операцій, визначених як ризикові, без конкретизації змісту цих операцій та обґрунтування їх пов`язаності з фінансово-господарською діяльністю позивача.

Отже, спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Колегія суддів вважає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі №821/1173/17.

Також, колегія суддів наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Колегія суддів також зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.07.2020 у справі №240/6806/17.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності обставин, які б могли свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідний паровий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.11.2023 у справі №520/14316/19.

Водночас, позивач з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу в реальності здійснених ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав до суду документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку.

Відповідач не обґрунтував, чому ці документи не були витребувані у позивача на підтвердження невідповідності критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірне рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.

Наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачене в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20.

Враховуючи наведене, рішення відповідача від 05.01.2024 № 622 є протиправними та підлягають скасуванню.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров