Рішення від 12.03.2025 по справі 212/1431/25

Справа № 212/1431/25

2/212/1636/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2025 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,-

В С Т А Н О В И В:

7 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що він з 15.09.2005 р. по 21.06.2022 р. працював на підприємстві ПрАТ «Суха Балка». За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковим пері артрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періатрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; радикулопатія попереково-крижова L5, S1 білатеральна з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та периферичним нейросудинним синдромом нижніх кінцівок, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з пері артрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень, група В (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії). Легенева недостатність першого-другого ступеня. Враховуючи вказане за довідкою МСЕК від 25 липня 2024 року позивачу було встановлено ступінь стійкої втрати працездатності внаслідок проф. захворювання 65%, а також встановлено 3 групу інвалідності. Таким чином через хронічне професійним захворювання було порушено нормальні життєві зв`язки позивача. Тривалий процес лікування позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання позивач відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, що позначається на його душевному та фізичному станах через незворотність негативних змін у його житті. Тому факт моральних страждань є очевидним, які позивачу мають бути відшкодовані внаслідок ушкодження його здоров`я у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем вимог законодавства зі створення безпечних умов праці. Враховуючи ступінь втрати професійної працездатності позивача (65%) та встановлення ІІІ групи інвалідності, просив суд стягнути на його користь з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 390500 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Ухвалою суду від 12 лютого 2025 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.

Позивач, ОСОБА_1 , в позовній заяві просив суд провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представники відповідача, ПрАТ «Суха Балка», будучи повідомленими про наявність позову ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, своїм правом на подання відзиву на позов не скористались та не подали заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного вмотивування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Суха Балка», оскільки працював на вказаному підприємстві з 15.09.2005 р. по 20.06.2022 р. на шахті «Ювілейна» підземним гірським робочим 1 розряду, підземним кріпильником 3 розряду, підземним кріпильником 4 розряду, звідки позивача 20.06.2022 року було звільнено за власним бажанням по виходу на пенсію за віком, що підтверджується копією трудової книжки позивача (серія НОМЕР_1 ).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 31 травня 2024 року, складеного відносно підприємства ПрАТ «Суха Балка»,встановлено наявність у ОСОБА_1 , стаж роботи якого в умовах впливу шкідливих факторів становив 16 років та 9 місяців, професійного захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періатрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; радикулопатія попереково-крижова L5, S1 білатеральна з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та периферичним нейросудинним синдромом нижніх кінцівок, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень, група В (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії). Легенева недостатність першого-другого ступеня (GOLD ІІ), встановленого ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» за висновком від 30 квітня 2024 року. При цьому виникнення у позивача професійного захворювання сталось внаслідок його роботи на ПрАТ «Суха Балка» в підземних умовах шахти, де не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням. Також внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, що мали місце порушень у роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, він підпадав під вплив підвищених показників локальної вібрації та підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, що підтверджується Інформаційною довідкою від 11.07.2023 року Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Згідно із довідкою МСЕК № 573743 від 25.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково з 1 липня 2024 року.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 130108 від 25.07.2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 встановлено втрату 65 % працездатності (30% радикулопатія, 25% вібраційна хвороба, 10% ХОЛЗ) безстроково з 1 липня 2024 року з рекомендацією медикаментозного лікування, а також санаторного лікування.

У зв`язку із професійним захворюванням ОСОБА_1 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками з медичних карток, епікризами та медичним висновком ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» №694 від 30.04. 2024 року.

Суд зазначає,щозаст.3КонституціїУкраїни людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч. 4ст. 43, ч. 1 ст. 46 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ст. 153 КЗпП України забезпеченнябезпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

На підставіст.237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

За п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Враховуючи, що відшкодування працівнику моральної шкоди у випадку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків на підприємстві відповідача, то моральну шкоду йому заподіяно відповідно ушкодженням здоров`я під час роботи у відповідача, оскільки роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, внаслідок чого суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок ПрАТ «Суха Балка».

Також судомбуло встановлено,що узв`язкуз отриманнямпрофесійного захворюваннязі встановленнямстійкої втрати працездатності ОСОБА_1 у розмірі65% безстроково,та встановленнямйому третьоїгрупи інвалідності безстроково, позивачу безумовнобуло заподіяноморальну шкоду,оскільки внаслідокпрофесійного захворюванняу останньогозмінилися умовижиття,він змушенийпроходити тривалелікування,відчуваючи фізичнийбіль тадискомфорт уповсякденному житті,обмеженість уможливості продовжуватиколишній активнийспосіб життята тривогуза майбутнє внаслідок набутого професійного захворювання.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності та справедливості.

Відповідно до п. 9Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни«Просудовупрактику всправахпровідшкодуванняморальної (немайнової)шкоди»№4від31березня1995року розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Таким чином суд бере до уваги при обрахунку розміру моральної шкоди позивачу внаслідок професійного захворювання кількість часу, який ОСОБА_1 пропрацював у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, а також його профмаршрут, що стало причиною встановлення професійного захворювання ОСОБА_1 , ступінь втрати ним працездатності через професійне захворювання, отриману ним інвалідність, необхідність позивача у медикаментозному лікуванні, розмір мінімальної заробітної плати на час розгляду справи, а також відповідальність, яка лежить підприємстві відповідача у спричиненні ушкодження здоров`я позивачу.

Отже, на підставі переліченого вмотивування, враховуючи те, що ОСОБА_1 отримав професійне захворювання внаслідок недосконалості виробництва загалом 65% стійкої втрати працездатності безстроково через набуте ним професійне захворювання при роботі у таких шкідливих умовах та інвалідність ІІІ групи безстроково, виходячи з того, що позивач пропрацював майже 17 років у шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача, зважаючи на розмір на 1 січня 2025 року мінімальної заробітної плати в сумі 8000 грн., то на переконання суду розмір відшкодування завданої ОСОБА_1 ушкодженням здоров`я моральної шкоди з боку ПрАТ «Суха Балка» повинен дорівнювати саме 300 000 грн., що відповідатиме спричиненій ОСОБА_1 моральній шкоді через незворотність негативних наслідків професійного захворювання на його здоров`ї та подальшому житті, які повинен відшкодувати саме відповідач.

Суд при цьому зауважує, що порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).

Відповідно до пп. «А» п. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції з 23 травня 2020 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку (в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати) та відповідно підлягають оподаткуванню, однак крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року по справі № 180/683/13-ц.

Суд зазначає, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. У даному випадку це суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок професійного захворювання, тобто заподіяння йому шкоди здоров`ю.

На підставі переліченого вказані зміни до податкового законодавства не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок отриманого професійного захворювання.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 21 червня 2022 року по справі № 599/645/21.

Відповідно дост.141ЦПК Україниз відповідачапідлягає стягненнюв дохіддержави такожсудовий збірв сумі3000 грн.

Керуючись ст.4-5,13,76-81,89, 133-141, 258-259,263,265 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, - задовольнити частково.

Стягнути зПриватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я 300000 (триста тисяч) грн. без утримання з такої суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» в дохід держави судовій збір в сумі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 12 березня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Відповідач:Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», ЄДРПОУ: 00191329, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Конституційна 5.

Суддя: Д. О. Козлов