Рішення

від 10.03.2025 по справі 203/3854/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №203/3854/23

Провадження №2/0203/71/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2025 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Гапоновій К.В.,

з участю:

-представника позивачів ОСОБА_1 ;

-представниці відповідачки ОСОБА_2 ;

-представниці третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 в інтересах малолітньої ОСОБА_7 , треті особи - виконавчий комітет Солонянської селищної ради, Дніпровська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності,

у с т а н о в и в:

1. 14 липня 2023 року позивачі засобами електронного зв`язку звернулися до суду з позовом до ОСОБА_8 про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем. Заявлені позовні вимоги було обґрунтовано тим, що 26.10.2012 позивачі одружились і проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . 2013 року через спільних знайомих вони познайомились з ОСОБА_9 та почали піклуватись про неї, оскільки остання родичів не мала, проживала сама, потребувала догляду й постійного лікування. За власний рахунок позивачі відтоді повністю забезпечували побутові та медичні потреби ОСОБА_9 , оплачували комунальні послуги, купували ліки, продукти, оплачували лікування у стаціонарі. Стан здоров`я останньої був незадовільний, вона часто хворіла, потребувала постійного лікування, догляду та допомоги. Починаючи від 2016 року, позивачі погодились на пропозицію ОСОБА_9 переїхати до неї, оскільки це буде набагато зручніше. З цього часу вони мали спільний побут, бюджет, разом проводили свята. Місце реєстрації позивачі не змінювали, оскільки не вважали це за потрібне. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла. За життя заповіту остання не склала. Поховання її було здійснено позивачами. Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_2 . Позивачі звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини за законом, але постановою нотаріуса від 23.05.2022 їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з відсутністю доказів факту спільного проживання. Посилаючись на вказані обставини, позивачі просили встановити факт їх спільного проживання з ОСОБА_9 не менше п`яти років до часу відкриття спадщини(т. 1 а.с.а.с. 1 - 4, 20).

2. 20 жовтня 2023 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті (т. 1 а.с. 43).

3. 14 листопада 2023 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_10 - нового власника спірного нерухомого майна.

4. 12 березня 2024 року ухвалою суду ОСОБА_10 було виключено з числа учасників у зв`язку з його смертю.

5. 20 квітня 2024 року позивачі уточнили заявлений позов, замінивши відповідача ОСОБА_6 в інтересах малолітньої ОСОБА_7 та додавши третю особу - виконавчий комітет Солонянської селищної ради. Заяву було обґрунтовано тим, що ОСОБА_10 було вбито. За життя останній склав заповіт, яким заповів спірну квартиру малолітній ОСОБА_7 . При цьому позивачі доповнили позов вимогами про скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_10 , який дотепер залишається власником квартири (т. 1 а.с.а.с. 114 - 118, 124, 125).

6. 12 червня 2024 року суд повернувся у справі до підготовчого провадження (т. 1 а.с.а.с. 132, 133).

7. 27 червня 2024 року відповідачка подала до суду відзив на позов, у якому зазначила, що 19.04.2023 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за заявою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було ухвалене рішення, яким суд відмовив останнім у задоволенні заяви про встановлення факту їх спільного проживання з ОСОБА_9 не менше п`яти років до часу відкриття спадщини. Рішення набрало законної сили, отже підстав для встановлення аналогічного факту у цій справі не існує(т. 1 а.с.а.с. 137 - 140).

8. 19 липня 2024 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті (т. 1 а.с. 187).

9. 25 вересня 2024 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи Дніпровську міську раду.

10. У судовому засіданні представник позивачів підтримав заявлений позов в останній редакції, пояснивши, що 26.10.2012 позивачі одружились і проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . 2013 року через спільних знайомих вони познайомились з ОСОБА_9 та почали піклуватись про неї, оскільки остання родичів не мала, проживала сама, потребувала догляду й постійного лікування. За власний рахунок позивачі відтоді повністю забезпечували побутові та медичні потреби ОСОБА_9 , оплачували комунальні послуги, купували ліки, продукти, оплачували лікування у стаціонарі. Стан здоров`я останньої був незадовільний, вона часто хворіла, потребувала постійного лікування, догляду та допомоги. Починаючи від 2016 року, позивачі погодились на пропозицію ОСОБА_9 переїхати до неї, оскільки це буде набагато зручніше. З цього часу вони мали спільний побут, бюджет, разом проводили свята. Місце реєстрації позивачі не змінювали, оскільки не вважали це за потрібне. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла. За життя заповіту остання не склала. Поховання її було здійснено позивачами. Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_2 . Позивачі звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини за законом, але постановою нотаріуса від 23.05.2022 їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з відсутністю доказів факту спільного проживання. ОСОБА_10 набув право власності на спірну квартиру за нікчемним правочином, отже й заповіт, складений ним на користь дитини відповідачки, не тягне за собою настання юридичних наслідків.

11. Представниця відповідачки у суді заперечувала проти позову, пояснивши, що 19.04.2023 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за заявою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було ухвалене рішення, яким суд відмовив останнім у задоволенні заяви про встановлення факту їх спільного проживання з ОСОБА_9 не менше п`яти років до часу відкриття спадщини. Рішення набрало законної сили, отже підстав для встановлення аналогічного факту у цій справі не існує. Таким чином, не підлягає задоволенню й решта вимог, оскільки вони є похідними від вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення.

12. Представниця третьої особи у суді також заперечувала проти позову, пояснивши, що позивачі не підтвердили належними й допустимими доказами факт проживання зі спадкодавцем на час смерті останнього. При цьому такий факт спростовується доказами надання спадкодавцю допомоги соціальними працівниками за місцем проживання.

13. Представник виконавчого комітету Солонянської селищної ради до суду не з`явився, звернувшись із заявою про розгляд справи за її відсутності (т. 1 а.с.а.с. 190, 191).

14. Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, а також матеріали цивільної справи №203/3046/22, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

15. Судом встановлено, що позивачі від 26.10.2012 перебувають у зареєстрованому шлюбі (т. 1 а.с. 8).

16. ОСОБА_9 на праві власності від 27.02.1997 належала квартира АДРЕСА_2 (т. 1 а.с.а.с. 95, 98).

17. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 померла (т. 1 а.с. 5).

18. 26 жовтня 2021 року позивачі звернулися до Третьої дніпровської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 , пославшись на те, що проживали разом зі спадкодавцем протягом п`яти років до дня відкриття спадщини.

19. 23 лютого 2022 року рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Солонянської селищної ради Андрейченко О.П. право власності на спірну квартиру було зареєстроване за ОСОБА_10 . Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.11.2023 №354340124 підставою для такої реєстрації став договір купівлі-продажу від 27.12.2001, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чижиком О.С. і зареєстрований у реєстрі під №776 (т. 1 а.с. 50).

20. За життя (30.03.2015) ОСОБА_10 склав заповіт, яким заповів усе належне йому майно дочці відповідачки - ОСОБА_7 (т. 1 а.с.а.с. 88, 160).

21. 29 квітня 2022 року державним нотаріусом Третьої дніпровської державної нотаріальної контори було ухвалено постанови про відмову позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_9 у зв`язку з недоведенням ними факту проживання зі спадкодавцем протягом п`яти років до дня відкриття спадщини (т. 1 а.с.а.с. 8-звор. - 10).

22. 9 чер вня 2022 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду із заявою про встановлення факту їх спільного проживання з ОСОБА_9 не менше п`яти років до часу відкриття спадщини. 19.04.2023 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська у цивільній справі №203/3046/22 було ухвалене рішення, яким суд відмовив останнім у задоволенні поданої заяви. Рішення не оскаржувалося і набрало законної сили (т. 1 а.с.а.с. 145 - 147).

23. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 помер насильницькою смертю (т. 1 а.с.а.с. 82, 91 - 93).

24. 12 квітня 2023 року відповідачка в інтересах ОСОБА_11 звернулася до П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 за заповітом (т. 1 а.с. 86-звор.).

25. Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

26. Згідно з частинами 2, 3 статті 12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

27. За правилами, встановленими частинами 1, 3 статті 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

28. Статтею 76 ЦПК визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

29. За приписами частин 1, 5 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

30. Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

31. Аналіз доказів, наданих позивачами, у контексті приведених вище норм, свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог.

32. Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

33. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК).

34. За правилами, встановленими статтею 1258 ЦК, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

35. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК).

36. Частинами 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК) визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

37. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу. Таке право можуть мати й інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

38. При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини 2 статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.11.2018 у справі №457/1853/14-ц, провадження №61-16272св18).

39. Відтак, з огляду на зміст приведених вище норм процесуальним завданням позивачів було доведення суду належними, допустимими та достовірними доказами, із дотримання принципу їх достатності (статті 77 - 80 ЦПК), насамперед факту їхнього постійного та безперервного проживання з ОСОБА_9 протягом п`яти років до її смерті, ведення з нею спільного побуту, існування взаємних прав та обов`язків.

40. Під час розгляду справи суд встановив, що ОСОБА_9 від 30.01.1975 була зареєстрована й постійно мешкала до дня смерті у спірній квартирі.

41. Згідно з долученими до позову копіями паспортів позивачів ОСОБА_5 від 18.07.2008 і до тепер зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 від 13.04.2001 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а від 09.07.2020 і до тепер - за адресою: АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. а.с. 5-звор. - 7).

42. Допитані під час розгляду справи свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили, що ОСОБА_9 по день своєї смерті мешкала у спірній квартирі і позивачі доглядали за нею. Інших родичів вона не мала, за віком та станом здоров`я потребувала допомоги. Позивачі придбавали для неї продукти, ліки, викликали швидку допомогу тощо.

43. Між тим, зазначені обставини фактично свідчать про здійснення позивачами догляду за ОСОБА_9 , тобто виникнення правовідносин, притаманних договору довічного утримання, але не набуття ними статусу членів сім`ї у розумінні статті 3 СК.

44. Так, позивачами не було надано жодного належного та допустимого доказу того, що вони протягом п`яти років до часу відкриття спадщини постійно й безперервно мешкали з ОСОБА_9 у її квартирі, зберігали в ній особисті речі, вели з ОСОБА_9 спільне господарство, мали з нею спільний бюджет, разом придбавали майно для спільного користування, відпочивали тощо.

45. Додані до позовної заяви копії свідоцтва про поховання та накладної про здійснення відповідних витрат на поховання за своєю суттю не є такими доказами.

46. Абсолютна більшість квитанцій про оплату комунальних послуг з утримання спірної квартири свідчить про те, що такі оплати були здійсненні за життя ОСОБА_9 і від її імені.

47. Об`єктивно факт спільного проживання позивачів з ОСОБА_9 спростовується матеріалами її особової справи як одинокої особи. Остання від 30.08.2018 перебувала на обліку у територіальному центрі соціального обслуговування за місцем проживання і користувалася послугою «догляд вдома». Останню було знято з обліку лише у зв`язку з її смертю (т. 2 а.с.а.с. 4 - 26).

48. Викладене свідчить про відсутність підстав для задоволення позову у частині встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем.

49. Ураховуючи це, вимоги про скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності також не можуть бути задоволенні з огляду на таке.

50. За приписами частини 1 статті 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

51. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

52. Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

53. Аналіз приведених норм дає підстави дійти висновку про те, що до суду за захистом порушеного права може звернутися будь-яка особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено.

54. При цьому такий захист забезпечується судом винятково в разі, якщо він встановить, що права, свободи чи інтереси особи, що звернулася до суду, порушені.

55. Між тим, з огляду на недоведення позивачами факту існування між ними та спадкодавцем сімейних відносин, суд не знаходить і відповідних підстав для висновку про порушення їхнього права у результаті набуття ОСОБА_10 права власності на спірну квартиру.

56. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 209 - 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_2 ; АДРЕСА_5 ) у позові до ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_3 ; АДРЕСА_6 ) в інтересах малолітньої ОСОБА_7 , треті особи - виконавчий комітет Солонянської селищної ради, Дніпровська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складене 11 березня 2025 року.

Суддя М.О. Католікян