Ухвала від 07.03.2025 по справі 626/700/25

Справа № 626/700/25

Провадження № 2/626/419/2025

У Х В А Л А

07 березня 2025 року м.Берестин

Суддя Красноградського районного суду Харківської області Бєлостоцька О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шпіньова Олена Михайлівна, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укрнафтогазресурс» про розірвання договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шпіньова О.М., звернулась до суду з позовом до ТОВ «Укрнафтогазресурс» про розірвання договору оренди землі, в якому зазначила, що 10 грудня 2009 року між ОСОБА_2 та відповідачем по справі було укладено договір оренди № 266 від 10 грудня 2009 року, відповідно до якого ОСОБА_2 передала ТОВ «Укрнафтогазресурс» належну їй земельну ділянку кадастровий номер 6323380500:10:000:0089 загальною площею 9,5944га, розташовану на території Володимирської сільської ради Красноградського району в строкове платне користування. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, права орендодавця за договором оренди № 266 від 10 грудня 2009 року перейшли до її онуки ОСОБА_1 . Відповідач в порушення умов укладеного договору та діючого законодавства сплатив заборгованість по орендній платі за 2018-2022 роки в розмірі 12500 гривень у 2022 році, орендну плату за користування земельною ділянкою за 2023, 2024 роки станом на момент звернення до суду не сплатив, що є істотним порушенням умов укладеного договору оренди та підставою для його розірвання в судовому порядку.

Одночасно з позовною заявою до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивачка, посилаючись на ст.149-152 ЦПК України, просить винести ухвалу про забезпечення позовних вимог шляхом заборони ТОВ «Укрнафтогазресурс» користуватись земельною ділянкою № НОМЕР_1 , а саме здійснювати орання землі, застосування добрив на ділянці, засівання землі рослинами та здійснення будь-яких інших дій по обробці спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6323380500:10:000:0089. В обгрунтування заяви про забезпечення позову позивачка послалась на те, що відповідач неодноразово порушував умови договору оренди № 266 від 10 грудня 2009 року у частині несвоєчасної сплати орендної плати у 2023, 2024 роках. Відповідно до п.6 договору оренди землі № 266 від 10 грудня 2009 року договір укладено на 15 років. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, яка відбулась 23 червня 2010 року. Тобто, строк закінчення договору - 23 червня 2025 року. Позивачка в листопаді 2024 року на адресу відповідача направила заяву про не оброблення, не засівання та повернення земельної ділянки загальною площею 9,5944 га з кадастровим номером 6323380500:10:000:0089 не пізніше 23 червня 2025 року. Натомість, відповідач повідомив, що повертати земельну ділянку не збирається, а у вересні має намір засіяти її зерновими та іншими культурами та почати обробляти.

Обробка землі в даному випадку є неприпустимою, оскільки у разі задоволення позову, виконання рішення щодо повернення земельної ділянки буде ускладнене, якщо земля буде засіяна відповідачем рослинами або іншими зерновими, бобовими культурами.

Позивачка проти того, щоб змінювався стан земельних ділянок та умови їх використання (ведення товарного сільськогосподарського виробництва), оскільки має намір розірвати договір оренди. Внаслідок дій відповідача щодо неповернення земельної ділянки та продовження її використання в своїх цілях навіть після закінчення строку дії договору, позивачка має побоювання, що після обробки земельної ділянки будуть складнощі з її поверненням. Щоб зберегти стан земельної ділянки в первісному стані до моменту винесення рішення суду за позовом про розірвання договору оренди, позивачка вважає за необхідне вжити зазначених вище заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 4Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 22грудня 2006року «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання про забезпечення виконання рішення суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення виконання судового рішення повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення виконання судового рішення може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення виконання судового рішення, суд має враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Застосовані заходи забезпечення позову, виконання судового рішення не повинні перевищувати обсягу пред`явлених позивачем позовних вимог, тобто мають бути співмірними.

Конкретний захід забезпечення буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Дослідивши долучені до заяви про забезпечення позову докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 10 грудня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Укрнафтогазресурс» було укладено договір оренди землі № 266, відповідно до п.п.1, 13 якого останньому в оренду передана земельна загальною площею 9,5944 га з кадастровим номером 6323380500:10:000:0089 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір оренди землі № 266 від 10 грудня 2009 року зареєстрований в Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» 23 червня 2010 року за № 041069800098.

Пунктом 28 договору оренди землі № 266 від 10 грудня 2009 року передбачено право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до п.6 договір укладено на 15 років.

Згідно п.33 договору його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 9 договору оренди землі № 266 передбачено, що після припинення дії договору оренди орендар повертає у 30-денний термін орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав у оренду.

Згідно п.36 вказаного договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20 червня 2018 року, право власності на земельну ділянку площею 9,5944 га з кадастровим номером 6323380500:10:000:0089 перейшло до ОСОБА_1 .

Листом від 20 листопада 2024 року ОСОБА_1 повідомила ТОВ «Укрнафтогазресурс» про закінчення строку дії договору оренди № 266 від 10 грудня 2009 року 23 червня 2025 року та просила не обробляти, не засівати та повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6323380500:10:000:0089 не пізніше 23 червня 2025 року.

Отже, позивачка не має наміру продовжувати строк дії договору оренди землі № 266 від 10 грудня 2009 року, строк якого спливає 23 червня 2025 року, про що письмово повідомила орендаря.

Доказів на підтвердження викладених у заяві про забезпечення позову доводів стосовно відмови відповідача повернути належну позивачці ОСОБА_1 земельну ділянку після спливу строку договору оренди матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом саме про розірвання договоруоренди землі №266від 10грудня 2009року зпідстав неодноразовогопорушення орендаремумов договорув частинісвоєчасної сплатиорендної плати,а непро поверненнячи витребуванняземельної ділянкиу відповідача,що свідчитьпро відсутністьбезпосереднього зв`язкуміж обранимпозивачкою заходомзабезпечення позовуі предметомпозовної вимоги,невідповідність видузабезпечення позовупозовним вимогам.

Крім того,на переконаннясуду,забезпечення позовушляхом заборониТОВ «Укрнафтогазресурс»користуватись земельноюділянкоюз кадастровим номером 6323380500:10:000:0089 (здійснювати орання землі, застосування добрив на ділянці, засівання землі рослинами та здійснення будь-яких інших дій по обробці спірної земельної ділянки) в періодстроку діїдоговору оренди № 266 від 10 грудня 2009 року є неспівмірним та призведе до порушення збалансованості інтересів сторін та передбачених діючим законодавством та умовами договору прав відповідача, як орендаря земельної ділянки.

Позивачкою не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів в разі задоволення позову про розірвання договору оренди землі.

Приймаючи до уваги вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючисьст. 149,153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шпіньова Олена Михайлівна, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укрнафтогазресурс» про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя