Постанова

від 11.03.2025 по справі 320/27004/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/27004/23 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАН ГОФРА" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протипраним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А

До Київського оокружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН ГОФРА» до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17 листопда 2022 р. №7654056/41009518 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №16 від 06 жовтня 2022 р. на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 16 380, 84 грн, датою їх фактичного подання;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «ПАН ГОФРА» Nє16 від 06 жовтня 2022 р. на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 16 380, 84 грн датою їх фактичного подання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про надання відповідачам достатнього пакету документів на підтвердження реальності проведення операцій та відсутність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив з того, що в податкового органу не було достатніх правових підстав для відмови позивачу в реєстрації поданої ним податкової накладної в ЄРПН, оскільки товариством були надані документи, які підтверджують операції, за якими складено відповідну накладну, а також з того, що оскаржувані рішення про відмову в її реєстрації не містить обґрунтованих підстав, з яких воно прийняте.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скаржник зазначає, що позивачем не було надано всіх первинних документів, які б підтверджували реальність операцій, щодо яких складено спірні податкові накладні, та які є необхідними для прийняття відповідачем рішень про їх реєстрацію. Вказує про неправомірність втручання суду у дискреційні повноваження контролюючого органу, а також про необґрунтованість стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАН ГОФРА» зареєстроване як юридична особа.

Основними видами діяльності позивача згідно КВЕД є: 17.21 - виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари; 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 47.78 - роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 17.23 - виробництво паперових канцелярських виробів; 17.22 - виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення; 17.11 - виробництво паперової маси; 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 17.12 - виробництво паперу та картону; 17.29 - виробництво інших виробів з паперу та картону.

З матеріалів справи, судом встановлено, що 01 березня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ВТОРПОЛМЕРИ» (далі - Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ПАН ГОФРА» (далі - Орендар). укладено Договір Nє01-03/2021 (далі - Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1. Договору ореннди, на умовах даного Договору Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування Майно та повернути Майно після закінчення строку оренди.

'Майно-приміщення/площі в нежитлових приміщеннях, що надаються Орендодавцем користування Орендареві за Договором та характеристика яких наведена в статті 2 Договору оренди.

Згідно п.2.2. Договору оренди загальна площа Майна, що надається в оренду становить 530 кв.м. До складу Майна входять: господарські/складські приміщення площею 530 кв.м. на першому поверсі.

Положенням 4.2. Договору оренди встановлено, що первісний строк оренди Майна становить по 31 березня 2022 року.

01 березня 2021 року Сторонами Договору оренди складено акт приймання-передачі приміщення в оренду загальною площею 530 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Магнітогорська 1Е.

28 лютого 2022 року Сторонами Договору оренди було складено Додаткову угоду №2 до Договору Nє01-03/2021 від 01 березня 2021 року (далі - Додаткова угода). Відповідно до ч.1 п. 1.1. Додаткової угоди Сторони погодили внести зміни до Договору оренди, зокрема Пункт 4.2. Договору оренди вирішили змінити та викласти в такій редакції « 4.2. Первісний строк оренди Майна становить по 28 лютого 2023 року включно».

Також, позивач у господарській діяльності використовує офісне приміщення, що підтверджується Договором оренди нежитлового приміщення №OP-18 від 01 травня 2018 р. (далі - Договір оренди офісу), який укладено між ТОВ «Фортекс» (далі - Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ПАН ГОФРА» (далі - Орендар). Відповідно до умов Договору оренди офісу Орендодавець передав, а Орендар прийняв нежитлове приміщення для розміщення офісу загальною площею 37, 5 кв.м, про що Сторонами Договору складено акт приймання-передачі майна в оренду.

25 листопада 2019 року між приватним підприємством «ОлПак» (далі - Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ПАН ГОФРА» (далі - Покупець) було укладено Договір Nє2019-1 03 купівлі-продажу основних засобів (далі - Договір купівлі-продажу основних засобів).

Відповідно до п. 1.1. Договору купівлі-продажу основних засобів за даним Договором Продавець зобов`язується передати у власність та поставити Покупцю, а Покупець зобов?язується прийняти у власність та оплатити Обладнання, а саме: «Лінія для виробництва гофроящиків з кольоровим друком, модель №QY1222 напівавтоматичну машину для склеювання гофроящиків, модель. №BZJ2700» і сплатити за нього Продавцю грошову суму, встановлену п. 3 Договору.

07 липня 2020 року ПП «ОлПак» передав, а ТОВ «ПАН ГОФРА» прийняв Обладнання, на підтвердження чого суду надається Акт №1 прийому-передачі обладнання. Також сторонами Договору купівлі-продажу основних засобів було складено акт передачі обладнання Nє805 від 07 липня 2020 року, за змістом якого позивачем отримано обладнання для виготовлення гофроящиків.

Позивач сплатив кошти по Договору купівлі-продажу основних засобів, на підтвердження чого надається витяг по рахунку 631 за липень 2019 - липень 2021.

06 серпня 2020 року Товариством видано наказ №22 «Про введення в есплуатацію основних засобів», а саме: лінії для виробництва гофроящиків з кольоровим друком, модель №QY1222, напівавтоматичної машини для склеювання гофроящиків, модель №BZJ2700, установку компресорну СБ4/С-200LB 40, та складено акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 06.08.2020.

Судом встановлено, що позивач для виготовлення гофроящиків купує сировину (гофролисти) у третіх осіб, зокрема у публічного акціонерного товариства «МЕНА ПАК».

Відтак, 05 січня 2017 року між публічним акціонерним товариством «МЕНА ПАК» (далі- Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ПАН ГОФРА» (далі-Покупець) укладено Договір поставки Nє1(далі-Договір поставки).

За змістом положення п. 1.1. Договору поставки Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає та сплачує вартість Продукції на умовах даного Договору у асортименті, кількості та ціною, визначених у Додатках з черговим порядковим номером, що є невід`ємною складовою частиною даного Договору.

Відповідно до п.2.2. Договору поставки ціна за товар вказується в рахунках, що є невід`ємною складовою частиною даного Договору.

Згідно п.2.3. Договору поставки Продавець зобов`язаний на кожну чергову партію Продукції надати Покупцю повну документацію на Продукцію, що поставляється.

За приписами п.3.1. Договору поставки оплата за поставлену продукцію здійснюється шляхом попередньої оплати на рахунок Продавця у розмірі 100% від вартості замовленої продукції.

Відповідно до п.5.2. Договору поставки датою передачі Продукції за додатком вважається дата одержання Продукції Покупцем і підписання накладних (акту) про прийомку.

Відповідно до умов Договору поставки позивачем було придбано товар (гофролисти) у ПАТ «МЕНА ПАК», на підтвердження чого надається: рахунок на оплату №1278 від 05 жовтня 2022 р. на суму 118 570, 68 грн, видаткова накладна №1175 від 05 жовтня 2022 р. на суму 118 570, 68 грн, сертифікат якості №13766 від 05 жовтня 2022 р., товарно-транспортна накладна №13766 від 05 жовтня 2022 р., та виписка про оплату 13 жовтня 2022 р. отриманої продукції.

11 лютого 2020 р. між позивачем (Постачальник) та Товариство з обмежено відповідальністю «ТЕРАСА» (Покупець) укладено договір поставки №06/2020.

06 жовтня 2022 р. Товариством з обмежено відповідальністю «ТЕРАСА» на рахунок позивача було сплачено кошти на суму 16 380,84 грн.. За результатами фінансово-господарської діяльності позивачем складено податкову накладну №16 від 06 жовтня 2022 р. на суму 16 380,84 грн., в тому числі ПДВ 2 730,14 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН.

20 жовтня 2022 р. позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстраційний номер 9215893897, відповідно до якої податкову накладну №16 від 06 жовтня 2022 р. прийнято, але її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу Україниреєстрація ПН/РК податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКППтовару/послуг 4819, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), тв їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.".

Позивачем надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій стосовно податкової накладної №16 від 06 жовтня 2022 р. Копії цих документів наявні в матеріалах справи, їх досліджено судом.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішеннявід 17 листопда 2022 р. Nє7654056/41009518 про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 06 жовтня 2022 р..

В якості підстави прийняття такого рішення відповідачем-1 зазначено про ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачами спірних рішень, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На виконання вказаних вище норм законодавства, позивачем складено та надіслано до контролюючого органу податкову накладну №16 від 06.10.2022 року для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктами 4, 5, 6, 7, 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За змістом п. п. 11, 25 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрований в Мінюсті України 13.12.2019р. за №1245/34216 (далі Порядок № 520).

Відповідно до п.2, 3, 4-7, 11 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу .

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови в її здійсненні.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку зі встановленням його ризиковості за вищевказаними критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт таких критеріїв, а й вказати яким саме умовам, на його думку, не відповідає платник та які документи йому слід надати контролюючому органу.

Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Разом з тим, слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 року у справі №821/1173/17, від 21.05.2019 року у справі №0940/1240/18, від 12.11.2019 року у справі №816/2183/18.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено через встановлення ризиковості позивача з посиланням на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій без визначення, які конкретно документи йому слід подати та/або пояснення для усунення виниклих сумнівів щодо реальності задекларованих ним операцій.

Водночас, колегія суддів відзначає, що позивачем було подано контролюючому органу відповідні письмові пояснення та первинні документи на підтвердження спірних операцій.

Однак, у порушення вищенаведених нормативних приписів, комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної із зазначенням причини для відмови ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом наведено перелік взаємовиключних первинних документів щодо різних господарських операцій та не підкреслено, які з них не надав позивач, як таке передбачено безпосередньо у формі прийнятого контролюючим органом рішення.

Крім того, податковим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію поданої позивачем податкової накладної.

Втім, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, що контролюючим органом не виконано.

Колегія суддів констатує, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції.

Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

При цьому, позивачем було подано контролюючому органу документи, достатні для реєстрації його податкової накладної в ЄРПН.

Також слід звернути увагу, що ані до суду першої інстанції, ані під час апеляційного провадження відповідачами не було надано доказів щодо включення позивача до переліку ризикових платників у порядку, визначеному чинним законодавством. Зокрема, суду не надано відповідного рішення уповноваженого податкового органу. Матеріали справи також не містять таких доказів.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу й на те, що при реєстрації податкової накладної здійснюється лише первинний моніторинг, який не передбачає проведення податкової перевірки, що є зовсім іншою процедурою і проводиться в іншому порядку.

Тому, при вирішенні цієї справи судова колегія не встановлює реальність/нереальність господарських операцій, щодо яких позивачем подано на реєстрацію спірну податкову накладну, а лише перевіряє наявність/відсутність достатньої сукупності визначених законодавством підстав для її реєстрації в ЄРПН.

Втім, у цьому випадку скаржником не доведено правомірності відмови позивачу в реєстрації відповідної податкової накладної.

Твердження скаржника про те, що позивачем не було надано всіх первинних документів за вичерпним переліком, які б підтверджували відповідні господарські операції, колегія суддів відхиляє, оскільки, як було встановлено вище, позивачем на вимогу контролюючого органу було надано достатній пакет документів для здійснення первинного моніторингу відповідних операцій і реєстрації поданої за ними податкової накладної.

Більш того, оскільки податковий орган не вказав позивачу, які конкретно документи слід надати, у колегії суддів відсутні підстави стверджувати про неподання ним необхідних документів.

Отже, оскаржувані в цій справі рішення про відмову в реєстрації поданої позивачем податкової накладної прийняте за умови формального та неповного дослідження комісією ГУ ДПС у м. Києві пояснень і документів, що подавалися позивачем і не відповідають вимогам щодо обґрунтованості, виваженості та об`єктивності рішення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інсанції щодо протиправності оскаржуваних у цій справі рішень комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації та необхідності його скасування та відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану ним податкову накладну в ЄРПН датою її подання.

Згідно положень ч. ч. 3 - 4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п. п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Таким чином, нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Як слідує з положень Рекомендації Комітету Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним.

Оскільки під час розгляду справи позивачем доведено надання ним документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, суд вважає, що у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 та ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма