Постанова

від 11.03.2025 по справі 320/34337/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/34337/23 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариство "Укргазвидобування" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії управління з переробки газу та газового конденсату АТ "Укргазвидобування" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Управління переробки газу та газового конденсату АТ «Укргазвидобування» до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті за № 358031 від 14.03.2023 про застосування до акціонерного товариства «Укргазвидобування» адміністративно-господарського штрафу.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваної постанови з огляду на те, що АТ «Укргазвидобування» здійснювало внутрішє перевезення вантажу, а тому, в останнього не було обов`язку по встановленню та експлуатації тахографу, як і не було обов`язку по його перевірці та адаптації.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.02.2023 старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області, була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме - транспортний засіб MAN, номерний знак НОМЕР_1 ; EVERLAST, номерний знак НОМЕР_2 , що належить власнику - АТ «Укргазвидобування», водій ОСОБА_1 .

За результатами перевірки, 14.02.2023 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Маклаков Я.С. був складений акт №327406 про виявлені порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 3.3 наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, а саме перевезення небезпечного вантажу згідно товарно-транспортної накладної (ТТН) №900062300 від 13.02.2023 за відсутності особистої картка водія та роздруківки даних тахографа, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

20 березня 2023 позивачем отримана постанова №358031 від 14.03.2023 Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до позивача адміністративно- господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт - відсутність на момент проведення перевірки особистої картки водія та роздруківки даних тахографа (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільними транспортом №327406 від 14.02.2023) в сумі 17 000, 00 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що порушення, встановлене відповідачем знайшло своє підтвердження, при цьому, водієм не було в акті перевірки зазначено в зауваженнях про надання додаткових документів, які не прийняті інспектором, тому застосування до позивача, як автомобільного перевізника, адміністративно-господарського штрафу згідно оскаржуваної постанови є правомірним. Під час розгляду справи представниками сторін не заперечувався факт обладнання вантажного автомобіля тахографом, про що також вказано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, адже позивач не має статусу суб`єкта господарювання, що проводить діяльність у сфері автомобільного транспорту з надання послуг по перевезенню вантажу та не має договору на перевезення вантажу. Акціонерне товариство «Укргазвидобування» в розумінні вимог Закону № 2344, не є автомобільним перевізником згідно з нормами якого до нього можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, є Закон України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III).

Так, ст. 1 Закону № 2344-III, визначено, що автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Згідно приписів ст. 18 Закону № 2344-III, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

У силу норм ст. 48 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При цьому, перелік документів, які повинен мати водій для здійснення внутрішніх вантажних перевезень, зазначений у ст. 48 Закону №2344-III, не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені чинним законодавством України.

Згідно пункту 3.6 Інструкції № 385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 (далі - Положення №340).

Положення №340 розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ) (пункт 1.3 Положення №340).

З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (далі - ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахокарти) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Як закріплено у пункті 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку №1567).

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (пункт 21 Порядку №1567).

За правилами пункту 22 Порядку № 1567, у разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

За нормами пункту 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності) (пункт 26 Порядку №1567).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку №1567).

У відповідності до абзацу першого пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Пунктом 6.2 Положення № 340, передбачено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Згідно з пунктом 6.3 Положення № 340, водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника (пункт 6.4 Положення №340).

За положеннями пункту 7.1 Положення № 340, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Під час розгляду справи представниками сторін не заперечувався факт обладнання вантажного автомобіля тахографом, про що також вказано в акті № 327406 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.02.2023.

Приписами абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тож, за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, на підставі якого виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», слугувала відсутність на час проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, яка повинні знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам.

На переконання колегії суддів є необґрунтованими доводи сторони позивача про те, що позивач не є автомобільним перевізником у розумінні Закону, адже норми Положення № 340 не містять жодних розмежувань щодо поширення своєї дії на осіб, які надають послуги з перевезення вантажів, чи осіб, які здійснюють перевезення вантажів.

Аналізуючи наведені вище правові норми, колегія суддів вважає, що приписи стосовно тахографу визначені законодавцем, перш за все, за для уникнення аварійних ситуацій на дорозі та забезпечення належних трудових прав водіїв, зокрема, права на відпочинок. Тобто, приписи щодо належної роботи тахографа є не забаганкою законодавця, вони виконують функцію створення безпечних умов на дорозі.

У свою чергу, пунктом 1.3 Інструкції № 385, визначено, що ця інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Однак, вказаною нормою не визначено поняття власні потреби перевізника.

Обов`язок для перевізника встановлювати на відповідному вантажному транспорті тахограф визначений Положенням № 340.

При цьому, пунктом 1.4 Положення № 340 регламентовано, що це положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

Отже, з наведених вище правових норм вбачається, що, зокрема, вантажні перевезення за для власних потреб - це здійснення такого перевезення фізичною особою за власний рахунок та без використання праці найманих робітників.

Відповідно до матеріалів справи, позивач зареєстрований, як юридична особа, яка здійснює господарську діяльність.

Як вбачається з копії товарно-транспортної накладної від 13.02.2023 №900062300, вантаж, перевозився вантажним транспортним засобом MAH MAN TGX АА6549ТH, автомобільним перевізником, вантажовідправником та вантажоодержувачем значиться АТ "Укргазвидобування".

Як доцільно наголосив суд першої інстанції, зазначена обставина вказує на те, що позивач у день проведення перевірки у розумінні вищезгаданих норм здійснював перевезення вантажу за власний кошт, а тому, автомобільним перевізником у даному випадку був саме позивач.

Крім того, для цілей застосування Закону № 2344-ІІІ, визначальним є факт здійснення вантажних перевезень, оскільки будь-яка особа, яка здійснює перевезення вантажів, є автомобільним перевізником.

У той же час, з ЄДР вбачається, що одним із видів діяльності позивача є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. (а.с. 11)

Матеріалами справи підтверджується, що під час проведення перевірки позивачем в порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" не надано протокол перевірки та адаптації тахографа.

Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому відповідачем правомірно було складено спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Наведені висновки давали суду першої інстанції підстави для висновку про недотримання вимог позивачем під час проведення перевірки, оскільки водій перевізника повинен був надати відповідні документи, у разі ж їх надання і незазначення про це посадовими особами відповідача, водій мав можливість вказати про це у акті перевірки, який йому надавався для підпису; проте водій акт не підписав, зауважень і пояснень не виклав. До того ж, важливим для врахування є й те, що саме автомобільний перевізник є особою відповідальною за умови праці та відпочинок водія, і, відповідно, забезпечення наявності документів на підтвердження цього.

Колегія суддів висновує, що позивач у розумінні законодавства про автомобільний транспорт та дорожній рух, як власник транспортного засобу, який виконує вантажні перевезення, із залученням праці найманого водія, є автомобільним перевізником, незалежно від виду та характеру здійснюваних перевезень (для власних внутрішшньогосподарських потреб або надання комерційних послуг), з безумовним обовязком обладнати транспортний засіб, повною масою понад 3,5 тонни, діючим тахографом та забезпечити належну роботу цього пристрою.

Відносно посилання позивача в апеляційній скарзі на практику Верховного Суду, то обставини та фактичні відносини у вказаних та у даній справі не є подібними/аналогічними за предметом, за підставами їх виникнення.

Отже, позивачем не доведено наявності підстав для визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, а остання прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у даному випадку, застосування до позивача, як автомобільного перевізника, адміністративно-господарського штрафу згідно оскаржуваної постанови є правомірним.

Доводи апеляційної скарги є недоведеними.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариство "Укргазвидобування"- залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма