Рішення

від 11.03.2025 по справі 369/12438/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/12438/24

Провадження № 2/369/2904/25

РІШЕННЯ

Іменем України

11.03.2025 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.

за участю секретаря судового засідання Липченко О.С.,

за участі

представника позивача - адвоката Бондар А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Боярської міської ради Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача Боярської міської ради, третя особа приватний нотаріус Київської міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причиною смерті ОСОБА_2 була короновірусна хвороба Covid 19.

Після смерті батька залишилось спадкове майно, а саме садовий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка кадастровий номер 3222410300:01:044:0033 які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

З метою успадкування та оформлення свідоцтва про право на спадщину позивач звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової Олени Ярославівни. Але нотаріус прийняла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском позивачем строку для прийняття спадщини.

Позивач вимушена звернутися до суду із позовною заявою про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини з метою оформлення права на спадщину, відповідно до вимог чинного законодавства України, та одержання свідоцтва про право на спадщину. Поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач обґрунтовувала тим, що батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і останнім днем для подання заяви про прийняття спадщини було 30 жовтня 2021 року.

Позивач не могла подати заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строку з поважних причин, якими були обставини, пов`язані з тим, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та були введені карантинні обмеження і саме короновірусна хвороба Covid 19 була причиною смерті батька позивача. Також в даний період часу мати Позивача, ОСОБА_3 , хворіла на короновірусну хворобу Covid 19 та після смерті чоловіка, батька Позивача, у неї загострилась гіпертензивна хвороба серця, потребувала допомоги та піклування з боку Позивача.

В подальшому указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який у подальшому неодноразово продовжувався.

Крім того, причиною невчасного подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька є також те, що позивач працює на посаді заступника начальника відділу операцій з цінностями Державної скарбниці України. І відповідно до наказу НБУ про службове відрядження позивача було неодноразово відряджено в межах України. На підставі викладеного позивач вважає, що нею пропущений строк передбачений для прийняття спадщини з поважних причин.

Просила суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 липня 2024 року відкрито провадження у справі призначено підготовче провадження та витребувано у приватного нотаріуса Київської міського нотаріального округу Смолянінової Олени Ярославівни належним чином засвідчену копію спадкової справи після майна померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у разі відсутності інформаційну довідку зі спадкового реєстру, щодо наявності чи відсутності спадкової справи.

В порядку підготовчого провадження судом були вивчені матеріали справи,з`ясовані всі фактичні обставини справи, які підлягають з`ясуванню під час судового розгляду, роз`яснено відповідачу право на подання письмового відзиву на позовну заяву, з`ясовано обсяг доказів, якими сторони будуть доводити обґрунтованість заявлених вимог та поданих заперечень та порядок їх дослідження.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2025 року закрито підготовче провадження у справі за позовом позивача до Боярської міської ради третя особа приватний нотаріус Київської міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

Представник позивача та позивач в судове засідання 11 березня 2025 року не з`явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи у відсутність позивача та її представника, позовні вимоги підтримали.

Представник Боярської міської ради надав заяву про розгляд справи у відсутність представника, просив суд вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно Постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, з`ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Померлий, ОСОБА_2 , є батьком ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та факт одруження та зміну прізвища підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 . Причиною смерті ОСОБА_2 була короновірусна хвороба Covid 19.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

За приписами ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені уст. 1261-1265 цього Кодексу.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1220,1222,1270 ЦК України).

Після смерті батька залишилось спадкове майно, а саме садовий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка кадастровий номер 3222410300:01:044:0033 які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

З метою успадкування та оформлення свідоцтва про право на спадщину позивач звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової Олени Ярославівни.

29 травня 2024 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна розглянувши заяву позивача про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті її батька ОСОБА_2 , прийняла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском позивачем строку для прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1ст. 1272 ЦК України).

Як роз`яснено Верховним Судом України у п. 26 постанови Пленуму від 30.05.2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" суди відкривають провадження у справі за позовом особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачем у цій справі є територіальна громада в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини Боярська міська рада.

Поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач обґрунтовувала тим, що батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і останнім днем для подання заяви про прийняття спадщини було 30 жовтня 2021 року.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 не могла подати заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строку з поважних причин, якими були обставини, пов`язані з тим, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та були введені карантинні обмеження і саме короновірусна хвороба Covid 19 була причиною смерті батька позивача.

Також в даний період часу мати Позивача, ОСОБА_3 , хворіла на короновірусну хворобу Covid 19 та після смерті чоловіка, батька Позивача, у неї загострилась гіпертензивна хвороба серця, потребувала допомоги та піклування з боку Позивача.

В подальшому указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61/21447св19). При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».

Іншою причиною невчасного подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька є те, що позивач працює на посаді заступника начальника відділу операцій з цінностями Державної скарбниці України. І відповідно до наказу НБУ про службове відрядження позивача було відряджено в межах України терміном на 2 дні з 15 до 16 лютого 2022 року (включно).

Відповідно до наказу НБУ про службове відрядження позивача було відряджено до місті Львова терміном на 19 днів з 08 березня до 26 березня 2022 року (включно) для виконання завдань.

Відповідно до наказу НБУ про службове відрядження позивача було відряджено до міста Львова терміном на 19 днів з 08 березня до 26 березня 2022 року (включно) для виконання завдань.

Відповідно до наказу НБУ про службове відрядження позивача було відряджено до міста Львова терміном на 13 днів з 14 березня до 26 березня 2022 року (включно) для виконання завдань.

Відповідно до наказу НБУ про продовження терміну службового відрядження позивача було продовжено відрядження позивача до міста Львова терміном на п`ять днів та вважати періодом з 14 березня до 31 березня 2022 року (включно) для забезпечення роботи НБУ в особливий період.

Відповідно до наказу НБУ про продовження терміну службового відрядження позивача було продовжено відрядження позивача до міста Львова терміном на 30 днів та вважати періодом з 14 березня до 30 квітня 2022 року (включно) для забезпечення роботи НБУ в особливий період.

Відповідно до наказу НБУ про службове відрядження позивача було відряджено до с. Корчова (Польща) строком на 02 календарних дні з 01 до 02 червня (включно) 2023 року з метою продовження строку тимчасового вивезення товарів НБУ.

Відповідно до наказу НБУ про відрядження в межах України позивача було відряджено до місті Львова строком на два дні з 30 квітня до 01 травня 2024 року (включно) з метою продовження строку тимчасового вивезення товарів НБУ.

Інших спадкоємців, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняли, судом не встановлено та позивачем не повідомлено.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3ст. 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.

Дослідивши надані позивачем докази, виходячи із встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних труднощів для подання позивачем заяви про прийняття спадщини у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку, зокрема те, що вона фактично тривалий час проживала спільно зі спадкодавицем, мала з ним спільний побут, а після його смерті здійснюючи догляд за спадковим майном, володіючи та користуючись ним, зберігаючи правовстановлюючі документи спадкодавця, вважала себе такою, що спадщину вже прийняла.

Такі висновки узгоджуються з позицією, неодноразово викладеною у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.01.2019 Верховний Суд України у справі №484/747/17 (провадження №61-44149св18) дійшов висновку, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч.3 ст.1268 ЦК, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом. Відповідного висновку дійшов також Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 1 липня 2020 року у справі № 222/1109/17 (провадження № 61-43496св18).

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Виходячи з рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує пропуск строку звернення із заявою про прийняття спадщини тим, що почалась пандемія, потім війна та вимушеним переселенням до іншої місцевості, через власну необізнаність із чинним законодавством, також вчинив всі необхідні дії, які свідчать про прийняття спадщини, оскільки від неї в установленому порядку не відмовлявся. Таким чином, інших спадкоємців на майно не існує та у випадку задоволення позову, права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для своєчасного подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини поважними.

Враховуючи, що позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, а також той факт, що у відповідача відсутні заперечення з приводу заявлених позивачем позовних вимог, тому суд дійшов висновку, про можливість надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява від 10 лютого 2010 року № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v.), серія A,303-A, п. 29).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,16, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1261-1265, 1269, 1270, 1272, ст.11,81,141,200,206,247,263-265,268,280 ЦПК, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 13 Конвенції з основоположних прав та свобод людини України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Боярської міської ради Київської області, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Інформація про позивача

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11 березня 2025 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ