Глобинський районний суд полтавської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 526/616/25
Провадження № 3/526/198/2025
П О С Т А Н О В А
іменем України
12 березня 2025 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Черков В.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника ТОВ «ІЛМА» (код ЄДРПОУ 32115161), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
- за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 1685/12/16-31-04-06-12 від 24.02.2025, ОСОБА_1 , керівник ТОВ «ІЛМА», вчинила правопорушення в частині несвоєчасного подання платіжного доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з плати за землю за травень, червень, липень, серпень, грудень 2022 року, січень 2024 року, а саме: при граничному терміні сплати 30.06.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 30.09.2022, 30.01.2023, 01.03.2024, платіжні доручення подано до установи банку 31.08.2022, 13.10.2022, 27.10.2022, 28.11.2022, 08.05.2023, 09.04.2024, 18.06.2024, 26.06.2024, чим порушено п. 287.3 п. 287 Податкового кодексу України, що зафіксовано в акті камеральної перевірки від 05.02.2025 № 1659/16-31-04-06-11/32115161, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, надала заяву про розгляд справи у її відсутність та просить закрити провадження у справі через сплив строків, визначених ст. 38 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до наступного.
За змістом статей 245, 280, 283 КУпАП для прийняття законного та обґрунтованого рішення слід забезпечувати всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Згідност. 38 КУпАПякщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цьогоКодексучи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Як вбачається з правових висновків,викладених вп.17,18 постанови Верховного Суду від 03.05.2018року (справа № 487/2854/17)КУпАПне містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
В постанові КАС ВС від 18.06.2020 року (справа № 682/2447/16-а) роз`яснено, що триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, припиняються виконанням регламентованих обов`язків, якщо ці обов`язки ще можливо виконати.
Так, зі складеного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , керівник ТОВ «ІЛМА», вчинила правопорушення в частині несвоєчасного подання платіжного доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з плати за землю за травень, червень, липень, серпень, грудень 2022 року, січень 2024 року, а саме: при граничному терміні сплати 30.06.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 30.09.2022, 30.01.2023, 01.03.2024, платіжні доручення подано до установи банку 31.08.2022, 13.10.2022, 27.10.2022, 28.11.2022, 08.05.2023, 09.04.2024, 18.06.2024, 26.06.2024, чим порушено п. 287.3 п. 287 Податкового кодексу України, що зафіксовано в акті камеральної перевірки від 05.02.2025 № 1659/16-31-04-06-11/32115161.
За ч. 1ст. 163-2 КУпАП, відповідальність настає за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).
Стаття 12 КУпАП визначає загального суб`єкта адміністративного правопорушення. Відповідно до норм цієї статті загальним суб`єктом адміністративного правопорушення, тобто особою, яка підлягає адміністративній відповідальності за цим Кодексом за стандартних умов, є фізична осудна особа, яка на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла шістнадцятирічного віку.
Так, аналіз диспозиції ч. 1ст. 163-2 КУпАПвказує на те, що суб`єктом відповідальності за вказаною нормоюКУпАПє виключно посадові особи підприємств, установ, організацій на які покладено обов`язок подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
КУпАПне передбачено продовження строків накладення адміністративних стягнень, у разі їх закінчення провадження у справі підлягає безумовному закриттю (без накладення адміністративного стягнення) попри встановлення судом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. У цьому випадку правопорушник не несе за свою протиправну поведінку установленої законом міри відповідальності, яка застосовується, в тому числі, з метою його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, а отже, не виконуються завдання цьогоКодексу, у тому числі через незадовільну роботу державних інституцій.
В той же час, правовий аналіз положеньКУпАПдає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбаченихстаттею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положеньстатті 38 КУпАПвбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першоїстатті 247 КУпАПчерез відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченихКУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
Виходячи зі змістустатті 38 КУпАП«Строки накладення адміністративного стягнення», таке стягнення накладається лише на винну особу. Відповідно, ця норма (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинна застосовуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.
Тим більше, за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченихстаттею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».
З точки зору матеріального (сутнісного) підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв`язку із чим відновлюються її добре ім`я, репутація), а нереабілітуючимиобставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючи і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою/нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення. Крім того,стаття 280 КУпАПвстановлює обов`язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати низку обставин, в тому числі чи винна особа в його вчиненні.
Із матеріалів справи було встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, допустила несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з плати за землю за травень, червень, липень, серпень, грудень 2022 року, січень 2024 року, а саме: при граничному терміні сплати 30.06.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 30.09.2022, 30.01.2023, 01.03.2024, платіжні доручення подано до установи банку 31.08.2022, 13.10.2022, 27.10.2022, 28.11.2022, 08.05.2023, 09.04.2024, 18.06.2024, 26.06.2024. Тобто порушення було усунуто самостійно.
Справа про адміністративне правопорушення надійшла до суду тільки 28.02.2025, тобто поза межами строків, визначених ст. 38 КУпАП, а тому особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, слід визнати винною у вчиненні інкримінованого правопорушення, але провадження у справі закрити у зв`язку з закінченням строків, визначених ст. 38 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 38, 283, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 163 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП- закрити, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Скарга на постанову суду до Полтавського апеляційного суду може бути подано через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. Г. Черков
Суд | Глобинський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2025 |
Оприлюднено | 13.03.2025 |
Номер документу | 125763682 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) |
Адмінправопорушення
Гадяцький районний суд Полтавської області
Черков В. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні