печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9620/25-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської галереї мистецтв «ЛАВРА», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Київська міська державна адміністрація про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
На адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вищевказаний позов ОСОБА_1 до Київської міської галереї мистецтв «ЛАВРА», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Київська міська державна адміністрація про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Перевіривши позовну заяву, встановлено що вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Так, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Предметом спору в цій справі є захист прав та інтересів УБД, пов`язаних з відносинами що випливають з відшкодування шкоди, тобто цей спір не пов`язаний із захистом порушених прав позивача саме як УБД або з виконанням ним військового обов`язку, або виконання службових обов`язків.
Аналізуючи застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у постановах КЦС ВС, Касаційного адміністративного суду у складі ВС та ВП ВС можна прийти до висновку, що з цього питання у ВС склалася різна практика.
У постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 Велика Палата Верховного Суду у контексті аналізу застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» дійшла висновку, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом про соцзахист ветеранів війни. У статті 22 цього закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Водночас, оскільки у справі № 9901/311/19 особа зверталась за захистом права, яке не випливало із статті 12 Закону про соцзахист ветеранів війни, тобто позов не зачіпав обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосувався соціального і правового захисту ветеранів війни, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ця особа не звільняється від сплати судового збору, попри її статус учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону про соцзахист ветеранів війни. А у статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону про соцзахист ветеранів війни. Відповідно до цього Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не бачить підстав для відступу від цієї правової позиції та правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17.
Згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте, Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» має відбуватися при зверненні осіб, які в ньому зазначені, до суду у зв`язку з порушенням будь-яких їхніх прав, а не тільки тих, які безпосередньо пов`язані з відповідним їхнім статусом (учасник бойових дій, постраждалий учасник Революції Гідності, Герой України), незалежно від характеру, предмета й підстав їхніх позовів. При цьому відповідне звільнення від сплати судового збору має відбуватися на всіх стадіях судового процесу.
Такого висновку дійшла колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати ВС для відступу від попереднього правового висновку ВП ВС від 03 липня 2024 року у справі справа № 567/79/23.
Неусталеність практики щодо питання звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» набуває гострого значення в контексті збройної агресії російської федерації проти незалежності та державності України, оскільки вона потенційно зачепить інтереси сотень тисяч осіб, які стали на захист існування нашої держави та, ризикуючи власним життям, захищають, у тому числі, саме існування принципів, закріплених у Конституції України. Необхідно усвідомлювати, що соціальне буття учасників бойових дій не обмежується виключно їхнім відповідним статусом.
Разом з тим закони, зокрема ЗУ «Про судовий збір» посідають провідне місце в ієрархії нормативно-правових актів та мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно-правових актів.
Зважаючи на сьогодення та на повагу до учасників бойових дій, ОСОБА_1 не є особою, яка звернулася до суду з позовом, що пов`язаний з порушенням його прав саме як учасника бойових дій. Сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору у всіх категоріях справ.
Так, з пред`явленого позивачем позову встановлено, що ним заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Згідно з ч. 2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Законом України «Про державний бюдет України на 2025 рік» передбачено, що прожитковий мінжімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
З урахуванням наведеного, позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру та надати докази його сплати.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,177,185, 260 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської галереї мистецтв «ЛАВРА», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Київська міська державна адміністрація про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху, та надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ними копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.
У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Соколов
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2025 |
Оприлюднено | 13.03.2025 |
Номер документу | 125765967 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Соколов О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні