Ухвала

від 11.03.2025 по справі 916/3928/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

11 березня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/3928/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, І.Г. Філінюка,

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь»

на рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 (суддя Н.Д. Петренко, м.Одеса, повний текст рішення складено та підписано 25.12.2024)

у справі №916/3928/24

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь»

до відповідача: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Мікромегас»

про стягнення заборгованості у розмірі 47482,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 47482,50 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати зі сплати судового збору у справі покладено на позивача.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, подавши її 26.02.2025 через скриньку суду.

Апеляційна скарга зареєстрована судом 26.02.2025 за вх.№857/25.

Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення (вх.№864/25 від 26.02.2025).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги та клопотання визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, І.Г. Філінюка, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.02.2025.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь» на рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/3928/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3928/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

06.03.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

Ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.

По-перше, відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1)рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2)ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що повне рішення складено та підписано 25.12.2024. Отже, 14.01.2025 є кінцевим строком для подання апеляційної скарги на вказане рішення суду, між тим скаржник подав апеляційну скаргу 26.02.2025, тобто з пропуском строку для її подання.

У прохальній частині апеляційної скарги апелянт просив поновити строк на подання апеляційної скарги.

За умовами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи, і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Як на причину пропуску строку на подання апеляційної скарги, скаржник послався на отримання оскаржуваного судового рішення його представником адвокатом Савицьким А.Я. 14.02.2025 і подання апеляційної скарги в межах двадцятиденного строку з дня вручення повного рішення суду.

Відповідно до частин третьої, четвертої, п`ятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною першою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Згідно із частиною п`ятою статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою..

Отже, з 05.10.2021 - дати початку функціонування таких підсистем ЄСІТС, як «Електронний кабінет» та «Електронний Суд», зазнав змін існуючий до цього порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, передбачений, зокрема підпунктами 17.1., 17.5., 17.14. підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, у тому числі порядок вручення судових рішень. Тобто з 05.10.2021 вручення судом судових рішень особам, які зареєстрували Електронний кабінет, здійснюється в електронній формі шляхом надсилання судових рішень до електронного кабінету таких осіб.

Аналіз наведених вище по тексту цієї ухвали норм Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що у випадку, якщо особа (учасник справи) зареєструвала свій Електронний кабінет, електронна форма вручення їй судових рішень є обов`язковою та пріоритетною щодо письмової форми вручення, яка, на відміну від електронної форми, може бути реалізована судом у зазначеному випадку лише за окремою заявою учасника справи.

Господарський процесуальний кодекс України не покладає обов`язку на суд направляти учаснику справи копію судового рішення у паперовій формі, у випадку, якщо особа зареєструвала свій Електронний кабінет, має доступ до функціонуючих підсистем та документів у межах відповідної справи.

Відповідна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 06.03.2023 у справі №916/3104/21, від 17.05.2023 у справі №910/15120/20.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

За змістом абзацу 2 частини шостої цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Судовою колегією встановлено, що рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 в електронному вигляді направлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Південь» в його Електронний кабінет та доставлено останньому 26.12.2024 19:30 год, що підтверджується довідкою відповідального працівника Господарського суду Одеської області від 06.01.2025 №916/3928/24/414/25 (а.с. 129).

Таким чином, відповідно до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України датою вручення оскаржуваного судового рішення є 27.12.2024, а тому передбачений положенням частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 16.01.2025, у той час як апеляційну скаргу було подано лише 26.02.2025.

За таких умов, Південно-західний апеляційний господарський суд критично оцінює посилання скаржника, як на причину для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, на отримання рішення суду першої інстанції тільки 14.02.2025.

При цьому реалізація передбаченого частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України права особи на отримання копії судового рішення у паперовій формі не змінює передбаченого зазначеним кодексом строку апеляційного оскарження та не може використовуватись для новації початку його обчислення. Відповідний висновок викладений Верховним Судом в ухвалі від 06.02.024 у справі №910/12395/22.

Наведеним вище спростовуються доводи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь» щодо наявності підстав для початку обчислення строку на апеляційне оскарження з 14.02.2025 (тобто з дати отримання адвокатом Савицьким А.Я. копії оскаржуваного судового рішення у паперовій формі).

Крім цього, колегія суддів додатково звертає увагу скаржника на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, §41).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Як вбачається з матеріалів справи, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь» звернулось із позовною заявою до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 47482,50 грн.

За вказаною позовною заявою Господарським судом Одеської області 21.10.2024 було відкрито провадження у справі №916/3928/24, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

В подальшому, рішенням Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь» відмовлено у повному обсязі.

Відтак, оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у цій справі, як вже було зазначено вище, було не тільки надіслане у встановленому процесуальним законодавством порядку до електронного кабінету особи, а і оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 30.12.2024.

Таким чином, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь» не було позбавлене об`єктивної можливості дізнатися про рух поданої ним позовної заяви як у передбачений процесуальним законодавством спосіб, так і з використанням відкритого безоплатного цілодобового доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданим йому процесуальними правами.

Колегія суддів наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Так, у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

З огляду на викладене, доводи заявника, які зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, Південно-західний апеляційний господарський суд визнає неповажними.

По-друге, згідно із пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивач звернувся з даним позовом у 2024 році.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 вище означеного Закону за подання до господарського суду позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Отже, враховуючи, що в апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/3928/24 і ухвалити нове, яким позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь» до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Мікромегас» про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 47482,50 грн задовольнити у повному обсязі, при поданні апеляційної скарги на вказане судове рішення має бути сплачено судовий збір у сумі 4542,00 грн, виходячи з такого розрахунку:

47482,50 грн (ціна позовної вимоги майнового характеру в оспорюваній сумі) х 1,5 % (ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру) = 712,24 грн, що є меншим 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня 2024 року, у зв`язку з чим у даному випадку підлягає застосуванню ставка судового збору, передбачена підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - 3028,00 грн; відтак, судовий збір за подання апеляційної скарги складає 4542,00 грн 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви,.

Проте скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не надав жодних доказів сплати судового збору.

Згідно із частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Частинами третьою та четвертою статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статей 256 та 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь», колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме:

-надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2025 у справі №916/3928/24, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги;

-надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4542,00 грн.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Південь» на рішення Господарського суду Одеської області від 25.12.2024 у справі №916/3928/24 залишити без руху.

2.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційну скаргу буде або повернуто або відмовлено у відкритті апеляційного провадження у залежності від повноти усунення недоліків..

4.Південно-західним апеляційним господарським судом рекомендовано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням засобів електронного зв`язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяІ.Г. Філінюк