Постанова

від 11.03.2025 по справі 910/16128/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2025 р. Справа№910/16128/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 11.03.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне Українське Будівництво» - Репецької Єлизавети Миколаївни про стягнення судових витрат

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне Українське Будівництво»

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023

у справі №910/16128/23 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне Українське Будівництво»

про стягнення 729 945,91 грн

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне Українське Будівництво» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 729 945,91 грн заборгованості за Договором №20 від 15.09.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору в частині сплати за виконані позивачем договірні зобов`язання, що і стало причиною даного позову.

Господарський суд міста Києва рішенням від 14.12.2023 у справі №910/16128/23 позов задовольнив повністю, стягнув з відповідача на користь позивача 729 945,91 грн основного боргу та 10 949,19 грн судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі №910/16128/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.02.2025 у справі №910/16128/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне Українське Будівництво» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі №910/16128/23 задовольнив. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 у справі №910/16128/23 скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог, судові витрати за подання позову та апеляційної скарги поклав на позивача.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 24.02.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне Українське Будівництво» - Репецької Єлизавети Миколаївни надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 113 584, 59 грн.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.02.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне Українське Будівництво» - Репецької Єлизавети Миколаївни про стягнення судових витрат у справі №910/16128/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.02.2025 у справі №910/16128/23 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне Українське Будівництво» - Репецької Єлизавети Миколаївни про стягнення судових витрат призначив на 26.02.2025 о 12 год. 10 хв.

25.02.2025 представником відповідача сформовано та подано до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» клопотання про розгляд справи без його участі.

Позивач та відповідач своїх представників у судове засідання, призначене на 26.02.2025 не направили.

Також позивач станом на 26.02.2025 пояснень суду щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідача не надав, про причини неявки у судове засідання не повідомив, клопотання про розгляд заяви про стягнення судових витрат без його участі не направив.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 26.02.2025 продовжив строк розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне Українське Будівництво» - Репецької Єлизавети Миколаївни про стягнення судових витрат у справі №910/16128/23. Відклав розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне Українське Будівництво» - Репецької Єлизавети Миколаївни про стягнення судових витрат у справі №910/16128/23 на 11.03.2025 о 13 год. 50 хв.

Позивач у судове засідання, призначене на 11.03.2025, не з`явився та не направив уповноваженого представника, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №910/16128/23 до його електронного кабінету.

Згідно із частиною 4 статті 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, заява відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу та судових витрат розглядається у судовому засіданні 11.03.2025 без участі позивача, повідомленого належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.03.2025 підтримав заяву про розподіл судових витрат, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

Розглянувши у судовому засіданні заяву представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та судових витрат, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши та дослідивши докази подані до заяви у сукупності з матеріалами справи, колегія суддів встановила наступне.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Апеляційним судом встановлено, що 23.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційне українське будівництво» (Клієнт) та Адвокатом Репецькою Єлизаветою Миколаївною укладено договір про надання правничої допомоги №11/23 (далі за текстом - Договір), за умовами якого адвокат зобов`язується представляти права і законні інтереси клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у всіх судах України та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника, які передбачені чинним законодавством (пункт 2.1.2).

Згідно з пунктом 4.1 Договору на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.

Гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін і розраховується наступним чином (пункт 4.2. Договору).

Консультації, ознайомлення із матеріалами справи, вивчення та оцінка доказів, визначення та погодження правової позиції, участь в переговорах від імені та в інтересах клієнта, підготовка та подання документів правового характеру -1500 (одна тисяча п?ятсот) гривень за годину.

Участь в судовому засіданні, незалежно від його тривалості та можливих причин відкладення - 4000 (чотири тисячі) гривень.

За досягнення позитивного для Клієнта результату (задоволення позовних вимог повністю або частково, відмова у задоволенні позовних вимог, пред?явлених до Клієнта) Клієнт виплачує Адвокату гонорар успіху в розмірі 10% від суми задоволених вимог, або від суми вимог у задоволенні яких відмовлено на користь Клієнта.

Фактичний об?єм та загальна вартість наданої правничої допомоги визначається в актах приймання-передачі такої допомоги.

Всі супутні витрати Адвоката, пов?язані із виконанням даного Договору (державні мита, збори, поштові/кур?єрські послуги, ксерокопіювання/сканування документів, витрати на відрядження, витрати на проведення експертизи, висновки спеціалістів та інше.) не входять до ціни послуг за Договором та оплачуються клієнтом додатково.

В разі невиконання клієнтом обов?язку сплати гонорару, адвокат має право не виконувати доручення клієнта.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2025.

31.12.2023 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі виконаних робіт №1, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт отримав правничу допомогу, а саме: ознайомлення з матеріалами справи №910/16128/23 (2 год) - 3000 грн; складання та направлення запиту ЖБК «Хотів» (0, 33 год) - 500 грн; складання та направлення запиту ОСББ «Нові сусіди» (0, 33 год) - 500 грн; підготовка клопотання про призначення експертизи (1 год) - 1500 грн; підготовка клопотання про витребування доказів (1 год) - 1500 грн; складання та направлення відзиву на позовну заяву у справі №910/16128/23 (2 год) - 3000 грн; складання та направлення запиту до АТ «Укрпошта» (0, 33 год) - 500 грн; складання та направлення апеляційної скарги у справі №910/16128/23 (3 год) - 4500 грн.

Загальна вартість наданих послуг за цим актом складає 15 000, 00 грн без ПДВ.

29.02.2024 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі виконаних робіт №2, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт отримав правничу допомогу, а саме: участь в судовому засіданні 27.02.2024 у справі №910/16128/23 (1 год) - 4 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг за цим актом складає 4 000, 00 грн без ПДВ.

31.03.2024 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі виконаних робіт №3, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт отримав правничу допомогу, а саме: участь в судовому засіданні 19.03.2024 у справі №910/16128/23 (1 год) - 4 000,00 грн; участь в судовому засіданні 26.03.2024 у справі №910/16128/23 (1 год) - 4 000,00 грн;

Загальна вартість наданих послуг за цим актом складає 8 000, 00 грн без ПДВ

28.08.2024 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі виконаних робіт №4, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт отримав правничу допомогу, а саме: участь в судовому засіданні 21.08.2024 у справі №910/16128/23 (1 год) - 4 000,00 грн; витрати на поштові послуги 90 грн.

Загальна вартість наданих послуг за цим актом складає 4 090, 00 грн без ПДВ

18.02.2025 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі виконаних робіт №5, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт отримав правничу допомогу, а саме: участь в судовому засіданні 04.02.2024 у справі №910/16128/23 (1 год) - 4 000,00 грн; участь в судовому засіданні 18.02.2024 у справі №910/16128/23 (1 год) - 4 000,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи №910/16128/23 (висновок експертизи) 24.12.2024 (1 год) - 1 500,00 грн; гонорар успіху (10 %) - 72 994, 59 грн.

Загальна вартість наданих послуг за цим актом складає 82 494, 59 грн без ПДВ.

Також відповідачем додані платіжні інструкції про оплату за надання правової допомоги №1089 від 11.12.2023 на суму 10 000, 00 грн, №1190 від 10.04.2024 на суму 17 000, 00 грн, №1258 від 15.07.2024 на суму 4 000, 00 грн.

Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, саме суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.

Згідно з частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

За змістом частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 11.02.2021 у справі №920/39/20.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" та у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

У рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (пункт 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність наявності об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Отже, суд має враховувати: складність справи та виконані адвокатом роботи (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.

Так, згідно з актами приймання-передачі виконаних робіт адвокатом надано клієнту послуги на загальну суму 113 584, 59 грн.

Здійснивши аналіз обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт судом апеляційної інстанції встановлено, що послуга яка вказана в акті приймання-передачі виконаних робіт №1 від 31.12.2023, а саме ознайомлення з матеріалами справи №910/16128/23 фактично надана не була, оскільки в матеріалах справи відсутні клопотання про ознайомлення з матеріалами справи до 31.12.2023 та докази такого ознайомлення. Відтак ціна за вказану послугу у розмірі 3 000, 00 грн не підлягає відшкодуванню.

Витрати на поштові послуги 90 грн зазначені в акті приймання-передачі виконаних робіт №4 від 28.08.2024 суперечать умовам договору про надання правничої допомоги, а саме пункту 4.2.5 Договору, яким передбачено, що всі супутні витрати Адвоката, пов?язані із виконанням даного Договору (державні мита, збори, поштові/кур?єрські послуги, ксерокопіювання/сканування документів, витрати на відрядження, витрати на проведення експертизи, висновки спеціалістів та інше.) не входять до ціни послуг за Договором. Відтак ціна за вказану послугу у розмірі 90, 00 грн не підлягає відшкодуванню.

Також не підлягає відшкодуванню послуга яка зазначена в акті приймання-передачі виконаних робіт №5 від 18.02.2025, а саме ознайомлення з матеріалами справи №910/16128/23 (висновок експертизи) 24.12.2024, оскільки сам адвокат не ознайомлювався в суді апеляційної інстанції з висновком експерта, а також не подавав заяв та пояснень з обґрунтуванням своєї правової позиції з оцінки висновку експерта №7409/24-34 від 12.12.2024, а отже ця послуга не пов`язана із розглядом справи, оскільки дій пов`язаних на виконання цієї послуги в суді апеляційної інстанції відповідачем не вчинено, крім того, що в судовому засіданні 04.02.2025 було сказано «рішення суду не може ґрунтуватись лише на висновку експерта», а сама обізнаність відповідача з висновком експерта не повинна відшкодовуватись позивачем. Відтак ціна за вказану послугу у розмірі 1 500, 00 грн не підлягає відшкодуванню.

Щодо гонорару успіху (10%) у розмір 72 994, 59 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд апеляційної інстанції, зважаючи на положення статті 126 ГПК України, дослідивши докази, надані заявником на підтвердження понесених судових витрат, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, дійшов висновку, що «гонорар успіху» не був необхідним у зв`язку з розглядом даної справи.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача відшкодування «гонорару успіху», який сплачує заявник на користь адвоката в межах їх домовленості за умовами договору.

При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Судом апеляційної інстанції враховано складність справи, з огляду на предмет позову, характер правовідносин тощо.

Також колегія суддів взяла до уваги, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі відповідачем заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу 20 000,00 грн. При цьому згідно з частиною 6 статті 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про часткове їх задоволення в сумі 36 000, 00 грн (113 584, 59 грн - 3 000, грн - 90 грн - 1500, 00 грн - 72 994, 59 грн).

За приписами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36 000,00 грн.

Статтею 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

За результатами розгляду заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даній справі суд апеляційної інстанції приймає додаткову постанову.

З урахуванням того, що за прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат судовий збір не сплачується, то розподіл судових (судового збору) у такому випадку не здійснюється.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне Українське Будівництво» - Репецької Єлизавети Миколаївни про стягнення судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва (04080, м. Київ, вул. Дмитрівська, 16- А, код ЄДРПОУ 03359701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне Українське Будівництво» (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 58- А, оф. 28, код ЄДРПОУ 41684381) 36 000,00 грн (тридцять шість тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №910/16128/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна додаткова постанова складена та підписана суддями 12.03.2025.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова