Постанова

від 25.02.2025 по справі 908/1872/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1872/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/1872/23

за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до відповідачів:

1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗРАЗКОВЕ"

2 ОСОБА_1

3 Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ"

4 Сільськогосподарського виробничого кооперативу "СУЗІР`Я"

про стягнення 10 089 237, 51 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

06.06.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства ПроКредит Банк до відповідачів: 1 Товариства з обмеженою відповідальністю ЗРАЗКОВЕ, 2 ОСОБА_1 , 3 Товариства з обмеженою відповідальністю МИР-СЕМ, 4 Сільськогосподарського виробничого кооперативу СУЗІР`Я про стягнення 10 089 237,51 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/1872/23 позов задоволено.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗРАЗКОВЕ, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю МИР-СЕМ, Сільськогосподарського виробничого кооперативу СУЗІР`Я на користь Акціонерного товариства ПроКредит Банк заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1501.50432/FW1501.1280 від 09.03.2021 року, який є невід`ємною частиною Рамкової угоди FW1501.1280 від 30.08.2017 за тілом кредиту в сумі 7 000 000 (сім мільйонів) грн. 00 коп. та проценти за користування кредитом в сумі 116 112 (сто шістнадцять тисяч сто дванадцять) грн. 50 коп.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗРАЗКОВЕ, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю МИР-СЕМ, Сільськогосподарського виробничого кооперативу СУЗІР`Я на користь Акціонерного товариства ПроКредит Банк заборгованість за Кредитним договором №1501.50481/FW1501.1280 від 23.03.2021 року, який є невід`ємною частиною Рамкової угоди FW1501.1280 від 30.08.2017 за тілом кредиту в сумі 957 118 (дев`ятсот п`ятдесят сім тисяч сто вісімнадцять) грн. 34 коп.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗРАЗКОВЕ, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю МИР-СЕМ, Сільськогосподарського виробничого кооперативу СУЗІР`Я на користь Акціонерного товариства ПроКредит Банк заборгованість за Кредитним договором №1501.50650/FW1501.1280 від 27.05.2021 року, який є невід`ємною частиною Рамкової угоди FW1501.1280 від 30.08.2017 за тілом кредиту в сумі 2 000 000 (два мільйони) грн. 00 коп. та проценти за користування кредитом в сумі 16 006 (шістнадцять тисяч шість) грн. 67 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗРАЗКОВЕ, з ОСОБА_1 , з Товариства з обмеженою відповідальністю МИР-СЕМ та з Сільськогосподарського виробничого кооперативу СУЗІР`Я витрати по сплаті судового збору в сумі 37 834 (тридцять сім тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 64 коп з кожного.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 30.08.2017 між Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗРАЗКОВЕ укладено Рамкову кредитну угоду № FW1501.1280, що визначає умови для надання кредитів, зокрема максимальну суму кредиту (15 млн грн, пізніше збільшено до 20 млн грн), строк до 120 місяців та процентну ставку до 40% річних. В рамках цієї угоди були укладені три кредитні договори.

Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаною Рамковою угодою укладено три договору поруки:

1) Договір поруки №398824-ДП1 від 30.08.2017, укладений між ОСОБА_1 (Відповідачем - 2) та АТ «ПроКредит Банк»;

2) Договір поруки №407952-ДП1 від 28.08.2020, укладений між ТОВ «МИР-СЕМ» (Відповідачем - 3) та АТ «ПроКредит Банк»;

3) Договір поруки №33129б-ДП1 від 17.08.2021, укладений між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Сузір`я» (Відповідачем - 4) та АТ «ПроКредит Банк».

ТОВ «ЗРАЗКОВЕ» (відповідач 1) порушило умови вказаних вище Кредитних договорів та Рамкової кредитної угоди щодо своєчасного погашення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого у нього утворилась кредитна заборгованість на загальну суму 10 089 237,51 грн., яка складається з тіла кредиту в сумі 9 957 118,34 грн. та процентів за користування кредитом в сумі 132 119,17 грн.

Відповідачами 1, 2, 3, 4 не надано суду належних та допустимих доказів погашення заборгованості за вказаними вище Кредитними договорами та Рамкової кредитної угоди у повному обсязі.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/1872/23, в якій просить змінити пункти 2, 4 оскаржуваного рішення, виключивши з пункту 2 тексту, про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 116 112, 50 грн та виключивши з пункту 4 тексту, про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 16 006, 67 грн, прийнявши в цій частині нове рішення про відмову у позові про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 116 112, 50 грн за Договором про відкриття кредитної лінії № 1501.50432/FW1501.1280 від 09.03.2021 та про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 16 006, 67 грн за Кредитним договором № 1501.50432/FW1501.1280 від 27.05.2021.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

1. Cуд першої інстанції не звернув уваги, що Договір поруки не визначає поручительство Поручителя (Відповідач-3) перед Кредитором (Позивач) за виконання зобов`язань Позичальника (Відповідач - 1) по сплаті процентів за користування кредитом.

Таким чином висновки суду першої інстанції про задоволення позову в частині солідарного стягнення з ТОВ «МИР-СЕМ» суми процентів за користування кредитом є помилковими, а отже в цій чатині рішення суду першої інстанції підлягає скасування з прийняттям нового рішення про відмову в позові про стягнення процентів за користування кредитом.

2. В порушення ст. 91 ГПК України, суд першої інстанції не розглянув клопотання ТОВ «Мир- Сем» про витребування у AT «ПроКредитБанк» оригіналу Протоколу Загальних зборів ТОВ «МИР - СЕМ» № 16/08/21 від 16.08.2021р., копію якого долучено до відповіді на відзив, який поданий Позивачем до Господарського суду Запорізької області.

3. Відсутність оригіналу вказаного протоколу тягне за собою юридичні наслідки, оскільки згідно з нормами Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», для вчинення правочинів, які перевищують 50% вартості чистих активів товариства, необхідно одержати згоду загальних зборів учасників товариства.

Оскільки рішення про поруку перевищує 50% вартості чистих активів, таке рішення повинно було бути схвалене загальними зборами.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

У поданому відзиві позивач зазначає, що доводи апеляційної скарги Відповідача-3 є безпідставним та необґрунтованим, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 року залишенню без змін.

Зокрема, Відповідач-3 стверджує, що договір поруки не передбачає поручительства за виконання зобов`язань по сплаті процентів. Однак це твердження не відповідає дійсності, оскільки умови договору поруки чітко визначають, що поручитель зобов`язується відповідати за виконання усіх зобов`язань позичальника, включаючи сплату процентів. Пункт 2.1 договору поруки прямо вказує на солідарну відповідальність поручителя за всі зобов`язання позичальника перед кредитором, включаючи проценти.

Відповідач-3 стверджує, що суд першої інстанції не розглянув його клопотання щодо витребування оригіналу протоколу загальних зборів. Однак суд в мотивувальній частині рішення детально розглянув це питання, врахувавши надану копію протоколу, який підтверджує згоду на укладення договору поруки. Суд також вказав, що немає необхідності у витребуванні оригіналу протоколу, оскільки підстав для сумнівів у його достовірності немає.

Представник Відповідача-3 не надав жодного доказу для підтвердження свого припущення про те, що керівник ТОВ «МИР-СЕМ» ОСОБА_2 перевищила свої посадові обов`язки (вчинила незаконні дії, які можуть мати ознаки злочину). За Даними з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Балинська В.І. керівник товариства з 06.12.2011 р.

У апеляційній скарзі Відповідач-3 вказує, що зв`язок з керівництвом ТОВ «МИР-СЕМ» відсутній. Однак виникає зустрічне логічне питання: хто ж укладав з адвокатом Договір про надання правової допомоги б/н від 16.08.2023 року у даній судові справі?

Наразі ТОВ «МИР-СЕМ» демонструє суперечливу поведінку, заперечуючи правомірність укладеного договору поруки. За таких обставин підлягає застосуванню і принцип venire contra factum proprium.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Коваль Л.А., судді: Мороз В.Ф., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- доплатити судовий збір у встановленому порядку, розмірі (у сумі 1 053,31 грн. грн) та на належні реквізити, надати до суду докази його сплати.

29.04.2024 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, із доказами їх усунення.

Також апелянтом наведено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням причин пропуску такого строку. Так у клопотанні зазначено, що апелянтом оскаржуване рішення було отримано поштою 13.02.2024, а скарга подана у двадцятиденний строк з дати отримання рішення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/1872/23, відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/1872/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 26.09.2024.

Відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, зі змінами, внесеними згідно з Рішеннями Ради суддів України, відповідно до пункту 2.7.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18р. зі змінами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 908/1872/23 (обґрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: рішення зборів суддів, оформлене протоколом зборів суддів №5 від 04.10.2024року, розпорядження керівника апарату суду №6 від 07.10.2024року).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В, Кощеєв І.М.

На підставі викладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/1872/23 підлягає прийняттю до свого провадження зазначеною колегією суддів.

Прийняти до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/1872/23.

Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/1872/23 призначити у судовому засіданні на 08.04.2025 об 11:00 год. Судове засідання відбудеться у приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань № 207.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2025р. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/1872/23 призначено в судове засідання на 25.02.2025 о 11:00 год.

20.02.2025 до канцеляпії суду через систему "Електронний суд" від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадженн. Клопотання обґрунтоване неможливістю забезпечення присутності представника відповідача у судовому засіданні у зв`язку із його зайнятістю в цей день в справі №906/788/14, яка розглядається Господарським судом міста Києва.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Судова колегія зауважує, що явка представників сторін у судове засідання не визнавалась судом апеляційної інстанції обов`язковою В матеріалах справи наявні усі докази та заяви по суті сторони цього спору висловили свою позицію щодо оскаржуваних рішеннь та апеляційних скарг.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" про відкладення розгляду справи.

25.02.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2017 між Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк (далі - Кредитор, АТ ПроКредит Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗРАЗКОВЕ (далі - Позичальник, відповідач-1) укладено Рамкову кредитну угоду № FW1501.1280 (далі - «Рамкова угода») відповідно до п. 1 якої: Банк встановлює для Позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума 15 000 000.00 грн. (п`ятнадцять мільйонів гривень), максимальний строк 120 місяців, максимальний розмір процентів 40%.

Ця Рамкова кредитна угода (далі - «Рамкова угода» або «Угода») застосовується до таких Кредитних послуг, які Позичальник може одержати від Банку згідно з умовами та положеннями, визначеними в цій Угоді: Овердрафт; Строковий кредит; Відновлювальна кредитна лінія; Гарантії, акредитиви (документарні операції); Кредитні картки (окремо -«Кредитна послуга», разом - «Кредитні послуги»).

Використання будь-якої Кредитної послуги в рамках цієї Рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу Банку і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід`ємними частинами цієї Угоди і не мають самостійного значення (окремо - «Кредитний договір», разом - «Кредитні договори»).

24.09.2019 Позичальник та Кредитор уклали Договір №1 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди, яким вирішили викласти абзац перший Розділу 1 Рамкової угоди у наступній редакції: «Банк встановлює для Позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума - 20 000 000,00 (двадцять мільйонів гривень 00 копійок), максимальний строк - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40 % річних».

Інші умови Рамкової угоди, які не змінені даним договором, залишаються діяти у попередній редакції і Сторони підтверджують свої зобов`язання по їх виконанню. (п. 2 Договору №1).

В межах Рамкової угоди, між Позивачем (Кредитор/Банк) та Відповідачем - 1 (Позичальник) укладено три кредитні договори на наступних умовах.

09.03.2021 року між Позичальником та Банком укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1501.50432/FW1501.1280 (далі - «Кредитний договір 1»). Положення Рамкової угоди доповнюють цей договір, в частині, в якій вони йому не суперечать. Сторони погодили, що «Кредит» означає позику, яка надається Банком за Кредитною лінією. Цього ж дня було укладено договір №1 про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії, яким було доповнено кредитний договір додатковими умовами на період участі Позичальника у Програмі «доступні кредити 5-7-9».

Банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію відповідно до умов Рамкової угоди та цього Договору на наступних умовах: розмір ліміту в еквіваленті 7 000 000,00 грн., на період з 09.03.2021 по 09.03.2022.

Відповідно до п.7 Кредитного договору 1 на непогашену частину основної суми Кредиту нараховуються проценти за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 14.00 (чотирнадцять) % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Через кожні 3 (три) місяці, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (далі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього Договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: проценти = Індекс UIRD (3 міс) + 6,52%. Дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет зокрема на офіційному сайті Банку: http://www.procreditbank.com.ua.

Відповідно до п. 6 Кредитного договору 1, кредитні кошти перераховуються на поточний рахунок Позичальника №№ НОМЕР_1 .

Факт видачі Кредиту та вірності розрахунків підтверджується випискою з рахунку за Кредитним договором.

Згідно п. 8 Кредитного договору - 1, Позичальник зобов`язаний повністю погасити Кредитну лінію на Дату погашення.

Відповідач 1 допустив прострочення оплати платежів, передбачених Кредитним договором 1.

З 22.08.2022 року було зупинено участь Позичальника у програмі «Доступні кредити 5-7-9» у зв`язку з наявністю податкового боргу.

Для досудового врегулювання Банк надіслав Позичальнику претензію за вих. №17-04-23/1/56 від 17.04.2023.

Однак, відповіді від відповідача 1 позивач не отримав, кошти відповідачем не повернуті.

Отже, у відповідача 1 перед позивачем існує заборгованість за Кредитним договором 1, яка становить 7 116 112,50 грн., з яких 7 000 000,00 грн. тіло кредиту та 116 112,50 грн. проценти за користування кредитом.

23.03.2021 року між Позичальником та Банком укладено Кредитний договір №1501.50481/FW1501.1280 (далі - «Кредитний договір 2»). Положення Рамкової угоди доповнюють цей Кредитний договір, в частині, в якій вони йому не суперечать.

Банк надав Позичальнику Кредит відповідно до Рамкової угоди та цього Кредитного договору на наступних умовах: сума 2 000 000.00 грн., строк: 12 місяців, процентна ставка 11.00 % річних (тип процентної ставки - змінювана).

Згідно п.(а) Розділ 4 Кредитного договору 2: «на непогашену частину основної суми Кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки -змінювана, розмір процентів - 11.00 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Через кожні три місяці, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення, розмір процентів за користування кредитом змінюється за формулою: Індекс UIRD (3 міс) + 3.52 %.» Дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет, зокрема на офіційному сайті Банку: http://www.procreditbank.com.ua.

Відповідно до п.3 Кредитного договору 2, Кредит видається у дату, вказану в Графіку повернення кредиту і сплати процентів (раніше і надалі - Графік), що є Додатком №1 до цього Договору, наступним способом: зарахування коштів на рахунок Позичальника № НОМЕР_2 у Кредитора.

Факт видачі Кредиту підтверджується Меморіальним ордером № 381141331/415836252/1177860597/7045 від 23.03.2021 та часткове погашення боргу відповідачем підтверджується випискою з рахунку за Кредитним договором.

Для досудового врегулювання Банк надіслав Позичальнику претензію за вих. №17-04-23/1/57 від 17.04.2023.

27.05.2021 року між Позичальником та Банком укладено Кредитний договір №1501.50650/FW1501.1280 (далі - «Кредитний договір 3»). Положення Рамкової угоди доповнюють цей Кредитний договір, в частині, в якій вони йому не суперечать.

Банк надав Позичальнику Кредит відповідно до Рамкової угоди та цього Кредитного договору на наступних умовах: сума 2 700 000.00 грн., строк 11 місяців, процентна ставка 11.00 % річних (тип процентної ставки - змінювана).

Згідно п.(а) Розділ 4 Кредитного договору 3: «на непогашену частину основної суми Кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 11.00 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Через кожні три місяці, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення, розмір процентів за користування кредитом змінюється за формулою: Індекс UIRD (3 міс) + 3.52 %.» Дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі Інтернет, зокрема на офіційному сайті Банку: http://www.procreditbank.com.ua.

Відповідно до п. 3 Кредитного договору 3, Кредит видається у дату, вказану в Графіку повернення кредиту і сплати процентів (раніше і надалі - Графік), що є Додатком №1 до цього Договору, наступним способом: зарахування коштів на рахунок Позичальника № НОМЕР_3 у Кредитора.

Факт видачі Кредиту підтверджується Меморіальним ордером №386908867/421765145/1193013658/5261 від 27.05.2021 та часткове погашення боргу відповідачем підтверджується випискою з рахунку за Кредитним договором.

Для досудового врегулювання Банк надіслав Позичальнику претензію за вих. №17-04-23/1/55 від 17.04.2023.

Однак, відповіді від відповідача 1 позивач не отримав, кошти відповідачем не повернуті.

Отже, у відповідача 1 перед позивачем існує заборгованість за Кредитним договором 3, яка становить 2 016 006,67 грн. з яких 2 000 000,00 грн. тіло кредиту та 16 006,67 грн. проценти за користування кредитом.

Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаною Рамковою угодою укладено три договору поруки:

1) Договір поруки №398824-ДП1 від 30.08.2017, укладений між ОСОБА_1 (Відповідачем - 2) та АТ «ПроКредит Банк»;

2) Договір поруки №407952-ДП1 від 28.08.2020, укладений між ТОВ «МИР-СЕМ» (Відповідачем - 3) та АТ «ПроКредит Банк»;

3) Договір поруки№33129б-ДП1 від 17.08.2021, укладений між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Сузір`я» (Відповідачем - 4) та АТ «ПроКредит Банк».

Зі змісту вказаних договорів поруки вбачається, що вони є ідентичними та мають однакові умови для всіх поручителів.

У п.2.1. договору поруки передбачено, що Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов`язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник.

Згідно п.2.2. договору поруки розмір зобов`язань Позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі Кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення Договору становлять: «ліміт суми кредитування - 20 000 000.00 (двадцять мільйонів гривень 00 копійок), ліміт строку кредитування - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40 % річних».

Пунктом 2.3. договору поруки передбачено, що порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання Позичальника із врахуванням усіх Кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до Кредитних договорів з моменту набрання ними чинності.

Поручитель безумовно і безвідклично погоджується, що усі зміни Кредитних договорів та/чи будь-які інші зміни до Рамкової угоди (у т.ч. зміна структури платежів погашення кредиту, зміна змінюваної процентної ставки, зміна чи введення нових комісій, штрафних санкцій, прав та обов`язків сторін тощо), а також укладення нових Кредитних договорів на підставі Рамкової угоди можуть здійснюватися без будь-якого погодження з Поручителем, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов`язання Позичальника з врахуванням усіх таких змін і нових Кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із Поручителем. (абз. 4 п.2.3)

Згідно з п.3.2. договору поруки Поручитель зобов`язаний належно повністю виконати зобов`язання Позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості Позичальника у зв`язку із порушенням умов Кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов`язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо).

Відповідно до п.3.4. договору поруки достатнім документом про наявність заборгованості у Позичальника є довідка Кредитора, яка видається Поручителю на його вимогу.

У п.4.1. договору поруки визначено, що порука діє з моменту укладення Договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог Кредитора. Припинення окремих Кредитних договорів чи погашення заборгованості Позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також непред`явлення Кредитором вимоги про погашення Поручителем заборгованості Позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред`явити вимогу Поручителю про погашення заборгованості Позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості Позичальника.

Згідно з п.4.5. договору поруки, до усіх вимог, що випливають з Договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.

Для досудового врегулювання спору позивач направив на адреси відповідачів 2, 3, 4 (поручителів за Рамковою кредитною угодою) Вимоги про виконання зобов`язань за договором поруки щодо погашення заборгованості:

- за Кредитним договором 1: СВК «Сузір`я» (вимога вих.№17-04-23/1/51 від 17.04.2023 року), ТОВ «Мир-Сем» (вимога вих. 17-04-23/1/63 від 17.04.2023 року), ОСОБА_1 (вимога вих. №17-04-23/1/68 від 17.04.2023 року);

- за Кредитним договором 2: СВК «Сузір`я» (вимога вих.№17-04-23/1/50 від 17.04.2023 року), ТОВ «Мир-Сем» (вимога вих. №17-04-23/1/62 від 17.04.2023 року), ОСОБА_1 (вимога вих. №17-04-23/1/67 від 17.04.2023 року);

- за Кредитним договором 3: СВК «Сузір`я» (вимога вих.№17-04-23/1/49 від 17.04.2023 року), ТОВ «Мир-Сем» (вимога вих. №17-04-23/1/61 від 17.04.2023 року), ОСОБА_1 (вимога вих. №17-04-23/1/66 від 17.04.2023 року).

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що 30.08.2017 між Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗРАЗКОВЕ укладено Рамкову кредитну угоду № FW1501.1280, що визначає умови для надання кредитів, зокрема максимальну суму кредиту (15 млн грн, пізніше збільшено до 20 млн грн), строк до 120 місяців та процентну ставку до 40% річних; в рамках данної угоди були укладені три кредитні договори: від 09.03.2021 Договір про відкриття кредитної лінії №1501.50432/FW1501.1280 (розмір ліміту в еквіваленті 7 000 000,00 грн., на період з 09.03.2021 по 09.03.2022.); від 23.03.2021 Кредитний договір №1501.50481/FW1501.1280 (сума 2 000 000.00 грн., строк: 12 місяців); від 27.05.2021 Кредитний договір №1501.50650/FW1501.1280 (сума 2 700 000.00 грн., строк 11 місяців); для забезпечення виконання зобов`язань за вказаною Рамковою угодою укладено три договору поруки: 1) Договір поруки №398824-ДП1 від 30.08.2017, укладений між ОСОБА_1 (Відповідачем - 2) та АТ «ПроКредит Банк»; 2) Договір поруки №407952-ДП1 від 28.08.2020, укладений між ТОВ «МИР-СЕМ» (Відповідачем - 3) та АТ «ПроКредит Банк»; 3) Договір поруки №33129б-ДП1 від 17.08.2021, укладений між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Сузір`я» (Відповідачем - 4) та АТ «ПроКредит Банк».; ТОВ «ЗРАЗКОВЕ» (відповідач 1) порушило умови вказаних вище Кредитних договорів та Рамкової кредитної угоди щодо своєчасного погашення кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого у нього утворилась кредитна заборгованість на загальну суму 10 089 237,51 грн., яка складається з тіла кредиту в сумі 9 957 118,34 грн. та процентів за користування кредитом в сумі 132 119,17 грн.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За змістом ч.1 ст.1048 Цивільного України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Частинами 1,2 ст.553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст.554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Порука є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріаліми справи, для забезпечення виконання зобов`язань за вказаною Рамковою угодою укладено три договору поруки серед яких Договір поруки №407952-ДП1 від 28.08.2020, укладений між ТОВ «МИР-СЕМ» (Відповідачем - 3) та АТ «ПроКредит Банк».

Зі змісту вказаних договорів поруки вбачається, що вони є ідентичними та мають однакові умови для всіх поручителів.

У п.2.1. договору поруки передбачено, що Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов`язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник.

Згідно п.2.2. договору поруки розмір зобов`язань Позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі Кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення Договору становлять: «ліміт суми кредитування - 20 000 000.00 (двадцять мільйонів гривень 00 копійок), ліміт строку кредитування - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40 % річних».

Пунктом 2.3. договору поруки передбачено, що порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання Позичальника із врахуванням усіх Кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до Кредитних договорів з моменту набрання ними чинності.

Поручитель безумовно і безвідклично погоджується, що усі зміни Кредитних договорів та/чи будь-які інші зміни до Рамкової угоди (у т.ч. зміна структури платежів погашення кредиту, зміна змінюваної процентної ставки, зміна чи введення нових комісій, штрафних санкцій, прав та обов`язків сторін тощо), а також укладення нових Кредитних договорів на підставі Рамкової угоди можуть здійснюватися без будь-якого погодження з Поручителем, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов`язання Позичальника з врахуванням усіх таких змін і нових Кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із Поручителем. (абз. 4 п.2.3)

Згідно з п.3.2. договору поруки Поручитель зобов`язаний належно повністю виконати зобов`язання Позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості Позичальника у зв`язку із порушенням умов Кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов`язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо).

Відповідно до п.3.4. договору поруки достатнім документом про наявність заборгованості у Позичальника є довідка Кредитора, яка видається Поручителю на його вимогу.

У п.4.1. договору поруки визначено, що порука діє з моменту укладення Договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог Кредитора. Припинення окремих Кредитних договорів чи погашення заборгованості Позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також непред`явлення Кредитором вимоги про погашення Поручителем заборгованості Позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред`явити вимогу Поручителю про погашення заборгованості Позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості Позичальника.

Згідно з п.4.5. договору поруки, до усіх вимог, що випливають з Договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.

Відповідно, доводи апеляційної скарги: «…Згідно розділу 1 Договору поруки №407952-ДП1 від 28.08.2020 (далі - Договір поруки), укладеного між ТОВ «МИР-СЕМ» (Відповідач - 3) та AT «ПроКредит Банк», визначено, що заборгованість позичальника - сума усіх грошових зобов`язань Позичальника, строк виконання яких настав, але які на певну дату є невиконаними чи неналежно виконаними, а також зобов`язання пов`язані з порушенням Кредитних договорів (сплатити неустойку, компенсацію, відшкодувати збитки тощо). Зобов`язання Позичальника - усі існуючі та майбутні грошові зобов`язання Позичальника перед Кредитором, термін виконання яких настав або настане у майбутньому, враховуючи зобов`язання пов`язані з порушенням Кредитних договорів (сплатити неустойку, компенсацію, відшкодувати збитки тощо), що виникають чи будуть виникати протягом усього часу дії Рамкової угоди на підставі діючих чи, які будуть укладені у майбутньому Кредитних договорів.

У п.2.1 договору поруки передбачено, що Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов`язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник.

Згідно п.2.2 договору поруки розмір зобов`язань Позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів.

Пунктом 2.3. договору поруки передбачено, що порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання Позичальника із врахуванням усіх Кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до Кредитних договорів з моменту набрання ними чинності.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що «виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою (ч. 1 ст. 546 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст.553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Частинами 1,2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II кн. 5 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Аналогічна правова позиція щодо істотних умов договору поруки наведена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 922/2913/18».

Проте зазначаючи вищевикладене, суд першої інстанції не звернув уваги, що Договір поруки не визначає поручительство Поручителя (Відповідач-3) перед Кредитором (Позивач) за виконання зобов`язань Позичальника (Відповідач - 1) по сплаті процентів за користування кредитом.

Таким чином висновки суду першої інстанції про задоволення позову в частині солідарного стягнення з ТОВ «МИР-СЕМ» суми процентів за користування кредитом є помилковими, а отже в цій чатині рішення суду першої інстанції підлягає скасування з прийняттям нового рішення про відмову в позові про стягнення процентів за користування кредитом…» відхиляються колегією суддів як такі, що грунтуються на помилковому тлумачені скаржником положень договору та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Заперечення Відповідача-3 стосовно того, що суд першої інстанції не розглянув клопотання ТОВ «МИР-СЕМ» щодо витребування оригіналу Протоколу Загальних зборів, відхиляється колегією суддів оскільки, як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, судом було досліджено копію Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «МИР-СЕМ» від 28.08.2020 та зроблено висновок про те, що : «…Доводи відповідача 3 про те, що договір поруки № 407952-ДП1 від 28.08.2020 укладено в порушенням вимог статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон № 2275-VІІІ), оскільки сума поруки, перевищує 50 % вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, а відповідної згоди учасників надано не було, є безпідставними з огляду на наступне.

Позивачем до матеріалів справи разом з письмовою відповіддю на відзив відповідача 3 надано копію Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «МИР-СЕМ» від 28.08.2020, згідно якого на порядок денний поставлено наступне питання: 2. Обговорення питання про можливість, умови та порядок забезпечення Товариством виконання ТОВ «ЗРАЗКОВЕ» (037490098) його зобов`язань перед АТ «ПроКредит Банк»….

….Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 секретарем зборів та ОСОБА_3 головою зборів, у яких по 50 % частки у статутному фонді ТОВ «МИР-СЕМ».

Таким чином, ТОВ «МИР-СЕМ» розглянуто та прийнято відповідне рішення на загальних зборах товариства щодо укладення з АТ «ПроКредит Банк» договору поруки, відповідно до якого Товариство забезпечує зобов`язання ТОВ «ЗРАЗКОВЕ» перед АТ «ПроКредит Банк» у їх повному обсязі, що відповідає положенням п.11.6.16 Статуту ТОВ «МИР-СЕМ», затвердженого Протоколом зборів учасників №2 від 21.12.2018, у якому вказано, що до виключної компетенції зборів учасників належить надання згоди на укладення чи розірвання директором від імені товариства угод…»

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Слід наголосити, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, на які посилається скаржник).

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

З урахуванням відсутності заперечень скаржника щодо правильності розрахунку розміру процентів за користування кредитом, який підлягаює стягненню та не надання апелянтом відповідного контррозрахунку, суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України не перевіряє розрахунок розміру процентів за користування кредитом, проведений місцевий господарським судом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження, не спростовують мотиви господарського суду першої інстанції, відтак, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, які наведені в рішенні, що оскаржується.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/1872/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4026,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/1872/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/1872/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4026,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "МИР-СЕМ"

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.03.2025

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус