Рішення

від 03.03.2025 по справі 916/4759/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4759/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Онищук М.Б. на підставі довіреності;

Від відповідача: Гавришова К.В. на підставі довіреності;

Від третьої особи: Будник К.А. на підставі довіреності;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства «Укртрансгаз» до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення 19 387,73 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі по тексту АТ «Укртрансгаз») звернулось до господарського суду з позовною заявою до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» (далі по тексту ОСББ «На Скворцова») про стягнення компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий, березень 2017 року у розмірі 16 486,56 грн, 3% річних у розмірі 735,04 грн, збитків від інфляції у розмірі 2 166,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом відбору відповідачем у лютому та березні 2017 року природного газу з газотранспортної системи за відсутності номінацій. Посилаючись на приписи Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 №1730-VIII (зі змінами), позивач стверджує, що вартість спожитого відповідачем природного газу має бути сплачена безпосередньо на користь позивача.

Ухвалою від 30.10.2024 судом було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

14.11.2024 до суду від ОСББ «На Скворцова» надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення заявленого позивачем позову у повному обсязі. Так, відповідач стверджує, що з метою придбання природного газу ним були укладені договори з акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі по тексту АТ «НАК «Нафтогаз України»), на виконання зобов`язань за якими відповідачем було направлено на адресу АТ «НАК «Нафтогаз України» акти приймання-передачі. При цьому, відповідач стверджує, що з огляду на відсутність зауважень АТ «НАК «Нафтогаз України», направлені на адресу постачальника акти вважаються прийнятими без зауважень.

Ухвалою від 12.12.2024 судом було вирішено призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: АТ «НАК «Нафтогаз України».

26.12.2024 до суду від АТ «НАК «Нафтогаз України» надійшли письмові пояснення, згідно яких третя особа зазначає, що ст. 8 Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII держава встановила імперативне нормативне регулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та без підписаних актів приймання передачі природного газу, та визначила, що вартість таких обсягів природного газу компенсується на користь АТ «Укртрансгаз». Таким чином, заявлені АТ «Укртрансгаз» позовні вимоги мають бути задоволені судом. При цьому, третя особа стверджує про відсутність підстав для надання оцінки діям АТ «НАК «Нафтогаз України» для видачі/відмови у видачі номінацій відповідачу, оскільки дослідження вказаного питання виходить за межі предмета спору.

14.01.2025 до суду від ОСББ «На Скворцова» надійшли письмові пояснення, по тексту яких відповідач стверджує про ненадходження листів АТ «НАК «Нафтогаз України» про відмову у підписанні актів приймання-передачі природного газу за лютий та березень 2017 року. Відповідач наголошує про неправомірність дій АТ «НАК «Нафтогаз України» щодо невидачі номінацій, неправильного розрахунку розмірів придбаного без номінацій газу, оскільки, як стверджує відповідач, вчасне повідомлення постачальником відомостей щодо ненадання номінацій надало б відповідачу змогу звернутися до постачальника з проханням внести зміни до договору. Посилаючись на введення в Україні воєнного стану, відповідач просить суд заборонити позивачу нараховувати збитки від інфляції та 3% річних. Крім того, відповідач просить застосувати строк позовної давності до заявлених АТ «Укртрансгаз» позовних вимог. Про пропуск позивачем строку позовної давності ще у 2020 році відповідач також звертає увагу у письмових поясненнях, які надійшли до суду 05.02.2025.

20.01.2025 до суду від АТ «Укртрансгаз» надійшли письмові пояснення, по тексту яких позивач наполягає на правомірності застосування до спірних відносин Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII та наявності підстав для задоволення позову. При цьому, позивач звертає увагу, що в даному випадку позовні вимоги включають суму компенсації, нарахованої за період з 01.10.2021 по 01.10.2024, строк позовної давності за якими почав відраховуватися з 01.11.2021, а, отже, як наголошує позивач, твердження відповідача про пропуск строку позовної давності не відповідає дійсності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

12.10.2016 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (Постачальник) та ОСББ «На Скворцова» (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №3754/1617-БО-23, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого Постачальником були прийняті на себе зобов`язання щодо передання у власність Споживачу у 2016-2017 роках природного газу, а Споживачем були прийняті на себе зобов`язання з прийняття та оплати природного газу на умовах договору. Газ, який постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами.

Умовами п. 2.1 договору постачання природного газу №3754/1617-БО-23 від 12.10.2016 визначено, що АТ «НАК «Нафтогаз України» зобов`язується, зокрема, передавати Споживачу природний газ у IV кварталі 2016 року I кварталі 2017 року.

Відповідно до п. 5.2 договору постачання природного газу №3754/1617-БО-23 від 12.10.2016 ціна за 1000 куб. м газу на дату укладення договору становить 5 916,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%) 1183,20 грн. До сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ 7099,20 грн.

На підставі додаткових угод №1 від 28.10.2016, №2 від 31.10.2016, №3 від 22.11.2016, №4 від 21.12.2016, №5 від 23.01.2017, №6 від 24.01.2017, №7 від 24.02.2017 АТ «НАК «Нафтогаз України» та ОСББ «На Скворцова» було неодноразово внесено зміни до договору постачання природного газу №3754/1617-БО-23 від 12.10.2016.

28.02.2017 між АТ «НАК «Нафтогаз України» та ОСББ «На Скворцова» було підписано акт приймання-передачі природного газу за договором №3740/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016 на суму 160 897,68 грн.

28.02.2017 ОСББ «На Скворцова» було складено акт приймання-передачі природного газу обсягом 2,154 тис. куб. м. за договором №3754/1617-БО-23 від 12.10.2016 у лютому 2017 року на суму 21 844,14 грн.

31.03.2017 між АТ «НАК «Нафтогаз України» та ОСББ «На Скворцова» було підписано акт приймання-передачі природного газу за договором №3740/1617-ТЕ-23 від 23.09.2016 у березня 2017 року на суму 88 102,02 грн

31.03.2017 ОСББ «На Скворцова» було складено акт приймання-передачі природного газу обсягом 1,179 тис. куб. м. за договором №3754/1617-БО-23 від 12.10.2016 у березні 2017 року на суму 11 128,81 грн.

Листами №26-2674/1.2-17 від 16.03.2017, №26-3560/1.2-17 від 19.04.2017 АТ «НАК «Нафтогаз України» повернуло складені ОСББ «На Скворцова» акти приймання-передачі природного газу за лютий-березень 2017 року за договором №3754/1617-БО-23 від 12.10.2016 з підстав непогодження номінацій на постачання природного газу.

Листом №23/4-1305-21 від 22.11.2021 АТ «НАК «Нафтогаз України» у відповідь на лист АТ «Укртрансгаз» надало інформацію про ціни на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований з грудня 2015 року по грудень 2019 року.

Крім того, в матеріалах справи наявні звіти про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу за лютий 2017 року, складені АТ «Одесагаз»; зведені обсяги газу, що відібрані з точки зору виходу до газорозподільної системи; реєстр реалізації природного газу за прямими договорами, складений АТ «НАК «Нафтогаз України» тощо.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Предметом заявлених АТ «Укртрансгаз» до ОСББ «На Скворцова» позовних вимог є стягнення вартості відібраних без номінацій у лютому та березні 2017 року обсягів природного газу в сумі 16 486,56 грн, яка є частиною від загальної вартості спожитого відповідачем природного газу за вказаний період.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 12.10.2016 між АТ «НАК «Нафтогаз України» (Постачальник) та ОСББ «На Скворцова» (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №3754/1617-БО-23, відповідно до умов якого Постачальником були прийняті на себе зобов`язання щодо передання у власність Споживачу у 2016-2017 роках природного газу.

Проте, як було встановлено судом складені ОСББ «На Скворцова» акти приймання-передачі природного газу за лютий та березень 2017 року за договором №3754/1617-БО-23 від 12.10.2016 на загальну суму 32 972,95 грн АТ «НАК «Нафтогаз України» підписані не були з підстав непогодження номінацій на постачання природного газу за вказаним договором.

Правове регулювання взаємовідносин оператора ГРС із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування ГРС здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496, а також положеннями Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Господарського кодексу України (далі ГК України).

Відповідно до п. 3 глави 1 розділу I Кодексу газотранспортної системи дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, у тому числі виробників біометану, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Згідно з п. 5 глави 1 розділу I Кодексу газотранспортної системи (в редакції чинній на 15.03.2017) номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності); несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

У поданому до суду позові АТ «Укртрансгаз» стверджує, що товариство виступає Оператором газотранспортної системи, тобто суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п.19 ч.1 ст.1 Закону «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону «Про ринок природного газу» з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов`язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов`язки не можуть покладатися на споживачів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» АТ «НАК «Нафтогаз України» було зобов`язано постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів.

30.11.2016 набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 №1730-VIII.

Крім того, 29.08.2021 також набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 № 1639-IX, яким було внесено зміни до Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII.

За змістом ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» договір про організацію взаєморозрахунків - договір, який укладається учасниками процедури врегулювання заборгованості для погашення заборгованості та є підставою для проведення взаєморозрахунків відповідно до цього Закону; заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є, зокрема кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу, постачальниками інших енергоносіїв, операторами газорозподільних систем, оператором газотранспортної системи та особою, що виконувала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, за спожитий природний газ та інші енергоносії, використані для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні та/або у разі правонаступництва), а також послуги з його розподілу і транспортування.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.

Господарським судом враховано, що докази споживання ОСББ «На Скворцова» у лютому-березні 2017 року природного газу за наявності виданих третьою особою номінацій, а також докази на підтвердження підписання АТ «НАК «Нафтогаз України» складених відповідачем актів приймання-передачі природного газу загальним обсягом 3,333 тис. куб. м. в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:

-відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;

-послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.

У постанові від 16.02.2024 по справі № 905/2044/19 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що обсяги газу, відібрані споживачами за відсутності по оператору ГРС підтвердженої номінації та віднесені в алокацію останнього, оплачуються таким оператором ГРС на користь оператора ГТС на підставі договору транспортування природного газу. Однак, 14.07.2021 було прийнято Закон України №1639-IX спрямований на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу шляхом врегулювання заборгованості, зокрема, виробників теплової енергії, за природний газ, поставлений НАК «Нафтогаз» в рамках спеціальних обов`язків використаний для їх виробництва, а також неоплаченої вартості обсягів природного газу, відібраних з ГТС підприємствами теплоенергетики протягом 2015 - 2019 років без документального оформлення, отримання номінацій або включення до реєстру.

Верховним Судом у постанові від 03.04.2024 по справі № 922/2737/23 зазначено, що аналіз приписів Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» дає підстави для висновку, що необхідними та визначальними умовами для застосування положень ст. 8 цього Закону є: 1) учасниками процедури врегулювання заборгованості мають бути - підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно; 2) заборгованість складається з вартості об`ємів природного газу, відбір якого відбувався без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів; 3) період заборгованості - відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015-31.12.2019; 4) строк оплати настав з 01.10.2021.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

З викладених обставин, господарський суд доходить висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», а, отже, і про наявність у ОСББ «На Скворцова» обов`язку сплатити позивачу вартість відібраного без номінацій природного газу у лютому-березні 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи встановлений ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» строк для компенсації позивачу відібраних без номінацій обсягів природного газу, який складає 72 місяці, господарський суд доходить висновку, що станом на момент звернення АТ «Укртрансгаз» до суду з даним позовом ОСББ «На Скворцова» було прострочено 36 платежів, тобто платежів, які мали бути сплачені за період з жовтня 2021 року до вересня 2024 року.

З викладених обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених АТ «Укртрансгаз» позовних вимог шляхом присудження до стягнення з ОСББ «На Скворцова» компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу в сумі 16 486,56 грн.

В процесі вирішення даного спору ОСББ «На Скворцова» вказувало, що даний спір виник в результаті неправомірних дій АТ «НАК «Нафтогаз України» у зв`язку з невидачею номінацій на постачання природного газу. Проте, господарський суд звертає увагу відповідача, що оцінка правомірності або неправомірності дій АТ «НАК «Нафтогаз України» під час виконання зобов`язань за договором, укладеним з ОСББ «На Скворцова», не входить до предмета доказування по даній справі, оскільки встановлення зазначених обставин жодним чином не впливає на необхідність застосування положень ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» до спірних правовідносин.

Господарським судом також відхиляється заява ОСББ «На Скворцова» про застосування інституту позовної давності до позовних вимог АТ «Укртрансгаз» з огляду на наступне.

Як зазначив Конституційний Суд України, строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012).

Виходячи з положень ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. ст. 260, 261 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Господарський суд зазначає, що ст. 8 Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII набрала чинності 29.08.2021, що виключає пропуск АТ «Укртрансгаз» строку позовної давності у 2020 році, тобто до дати набрання чинності вказаною нормою. ОСББ «На Скворцова» помилково ототожнює вимоги, які могли виникнути у АТ «НАК «Нафтогаз України», з вимогами АТ «Укртрансгаз», пред`явленими у межах даної справи.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559,681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, якими встановлено, що строки, визначені ст. 257 ЦК України продовжувалися на строк дії карантину, який діяв протягом періоду з 12.03.2020 по 30.06.2023, та на період воєнного стану, який був введений з 24.02.2022, суд зазначає, що трирічний строк для звернення АТ «Укртрансгаз» до суду із даним позовом не сплинув, у зв`язку з чим, судом відхиляється заява відповідача про застосування інституту позовної давності.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на приписи чинного законодавства позивачем заявлено до стягнення з ОСББ «На Скворцова» 3% річних у розмірі 735,04 грн, розрахованих до 10.10.2024, збитки від інфляції у розмірі 2 166,13 грн. Так, останнім місяцем показники інфляції за який враховано позивачем, є серпень 2024 року; інфляція нарахована на заборгованість за платежами, які мали бути сплачені у жовтні 2021 року травні 2024 року.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції та 3% річних, господарський суд зазначає про його правильність, у зв`язку з чим, позовні вимоги АТ «Укртрансгаз» до ОСББ «На Скворцова» в частині стягнення 3% річних у розмірі 735,04 грн та збитків від інфляції у розмірі 2 166,13 грн підлягають задоволенню.

У справі «Серявін та інші проти України», №4909/04, §58, рішення від 10.02.2010 Європейський суду з прав людини зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі «Проніна проти України», N 63566/00, §23, рішення від 18.07.2006, яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених сторонами в обґрунтування власних правових позиції.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку про правомірність задоволення заявлених акціонерним товариством «Укртрансгаз» позовних вимог шляхом присудження до стягнення з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу в сумі 16 486,56 грн, 3% річних у розмірі 735,04 грн, збитків від інфляції у розмірі 2 166,13 грн.

Судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» /65017, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Мальовнича, будинок 4 А; ідентифікаційний код 37090000/ на користь акціонерного товариства «Укртрансгаз» /01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801/ компенсацію вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу в сумі 16 486,56 грн /шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість грн 56 коп./, 3% річних у розмірі 735,04 грн /сімсот тридцять п`ять грн 04 коп./, збитки від інфляції у розмірі 2 166,13 грн /дві тисячі сто шістдесят шість грн 13 коп./, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн /дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 12 березня 2025 р.

Суддя С.П. Желєзна