Постанова від 25.02.2025 по справі 920/604/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 920/604/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В. Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання",

представник боржника - не з`явився,

розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Ткаченко Д.В. - не з`явився,

кредитор - Головне управління Державної податкової служби у Сумській області,

представник кредитора - Іванченко Т.С. (в порядку самопредставництва, в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор - Адвокатське об`єднання "Група правової допомоги",

представник кредитора - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги"

на ухвалу Господарського суду Сумської області

від 07.05.2024

у складі судді: Яковенко В.В.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 21.10.2024

у складі колегії суддів: Полякова Б.М. (головуючий), Пантелієнка В.О., Отрюха Б.В.

у справі за заявою

Головного управління Державної податкової служби у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.07.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", боржник), визнано вимоги кредитора Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області, кредитор) до боржника ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на суму 333 860 709,68 грн. податкового боргу, 26 840,00 грн. витрат по сплаті судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого в розмірі 60 300,00 грн.

2. 28.11.2023 ГУ ДПС у Сумській області звернулося до господарського суду з заявою про визнання додаткових кредиторських вимог до боржника в сумі 68 461 392,98 грн, з яких 68 456 024,98 грн. податковий борг, 5 638,00 грн. судовий збір.

3. Заява мотивована тим, що за ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" обліковується податковий борг на загальну суму 68 456 024,98 грн (пеня) з яких:

- з орендної плати з юридичних осіб на суму 48 338 537,24 грн. (пеня);

- з земельного податку з юридичних осіб на суму 11 525 872,64 грн. (пеня);

- з податку на нерухоме, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 12 446,87 грн. (пеня);

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 6 286 554,93 грн. (пеня);

- з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства на суму 2 292 613,30 грн. (пеня).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами

4. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 заяву ГУ ДПС у Сумській області про визнання додаткових кредиторських вимог до боржника задоволено.

5. Визнано додаткові вимоги ГУ ДПС у Сумській області до ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" в сумі 68 456 024,98 грн. податкового боргу та 5 368,00 грн. судового збору.

6. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості підтверджується розрахунком суми податкового боргу, витягами з ІКП за кожним видом податку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у справі №920/604/23 залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 у справі №920/604/23 залишено без змін.

8. Суд апеляційної інстанції вказав:

8.1. самостійно визначені податкові зобов`язання:

- з орендної плати з юридичних осіб (по граничним строкам сплати 30.08.2016р., 30.09.2016р., 30.10.2016р., 30.11.2016р.);

- з земельного податку з юридичних осіб (по граничним строкам сплати 06.04.2016р., 30.04.2016, 30.05.2016, 30.06,2016, 30.07.2016, 30.08.2016, 30.09.2016р., 30.10.2016р., 30.11.2016р.), - не можуть вважатися безнадійними на підставі п 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України ((далі - ПК України) (якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу)), так як стягуються за рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 по справі № 818/968/16.

Податкові зобов`язання з термінами сплати 30.12.2016, 30.01.2017, 02.03.2017 з орендної плати та з земельного податку з юридичних осіб є предметом розгляду у справі № 480/29/20.

8.2. Зобов`язання, які виникли раніше, ніж період 1095 днів (фактично це 2016 рік) не підпадають під дію мораторію щодо нарахування пені, а тому нарахування пені відбувається на загальних підставах.

8.3. По термінах сплати податкових зобов`язань починаючи з 30.01.2017 за період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), пеня з 01.03.2020 по 30.06.2023 (1217 днів) не нараховувалася.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Адвокатське об`єднання "Група правової допомоги" (далі - АО "Група правової допомоги", кредитор) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі №920/604/23, з вимогою скасувати оскаржені судові рішення в частині визнання додаткових вимог ГУ ДПС у Сумській області до боржника ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" у сумі 33 988 199,56 грн. податкового боргу та відмовити в цій частині у задоволенні заяви ГУ ДПС у Сумській області.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 920/604/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.11.2024.

11. Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АО "Група правової допомоги", датою проведення судового засідання визначено 21.01.2025.

12. 07.01.2025 до Верховного Суду від ГУ ДПС у Сумській області надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

13. 08.01.2025 від арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

14. Судове засідання 21.01.2025 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. у відрядженні з 19.01.2025 по 24.01.2025 згідно з наказом голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.01.2025 № 7-в.

15. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2025 датою проведення судового засідання у справі № 920/604/23 визначено 11.02.2025.

16. 30.01.2025 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від представника Головного управління ДПС у Сумській області Іванченко Тетяни Сергіївни, надійшла заява про проведення судових засідань у справі № 920/604/23 в режимі відеоконференції.

17. Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2025 клопотання ГУ ДПС у Сумській області про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

18. Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2025 відкладено розгляд касаційної скарги Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі № 920/604/23. Судове засідання призначено на 25.02.2025, про що повідомлено всіх учасників судової справи.

19. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 920/604/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025.

20. 19.02.2025 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі розпорядника майна.

21. В судовому засіданні 25.02.2025 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) представниця ГУ ДПС у Сумської області проти вимог та доводів скаржника заперечила з підстав викладених у відзиві на касаційну скаргу. Просила Суд ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі №920/604/23 в частині визнання додаткових вимог ГУ ДПС у Сумській області до боржника ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" у сумі 33 988 199,56грн. податкового боргу залишити без змін.

22. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, а ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідну заяву, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

23. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (25.02.2025) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 25.02.2025.

24. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 14.01.2025 № 26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.01.2025 № 4220-IX), Верховний Суд розглядає справу № 920/604/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(АО "Група правової допомоги")

25. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник зазначає про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування абзацу 10 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України викладених у постанові від 10.08.2021 у справі № 520/18407/2020, постанові від 28.10.2022 у справі № 200/5487/21, постанові від 08.06.2023 у справі № 160/18383/21; зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п.п. 129.9.1, п. 129.9 ст. 129 ПК України у подібних правовідносинах.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

26. Відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

29. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

30. Враховуючи встановлені приписами статті 300 ГПК України межі перегляду справі судом касаційної інстанції, виходячи зі змісту доводів та вимог касаційної скарги, предметом касаційного перегляду є ухвала Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі № 920/604/23 в частині визнання додаткових вимог ГУ ДПС у Сумській області до боржника ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" у сумі 33 988 199,56 грн., нарахованих контролюючим органом 13.07.2023 в інтегрованих картках платника податку з плати за землю на грошові зобов`язання 2016 року.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

31. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі- КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

32. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

33. В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

34. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

35. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

36. Заявник самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

37. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.

38. Предметом перегляду, в цьому випадку, є правомірність визнання судами першої та апеляційної інстанції грошових вимог ГУ ДПС у Сумській області в сумі 33 988 199,56грн.

39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" обліковується податковий борг додаткових вимог на загальну суму 68 456 024,98 грн. (пеня) з яких:

- з орендної плати з юридичних осіб на суму 48 338 537,24 грн. (пеня);

- з земельного податку з юридичних осіб на суму 11 525 872,64 грн. (пеня);

- з податку на нерухоме, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 12 446,87 грн. (пеня);

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 6 286 554,93 грн. (пеня);

- з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства на суму 2 292 613,30 грн. (пеня).

40. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

41. З огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

42. Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 59 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

43. Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

44. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

45. ПК України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПК України).

46. Податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України).

47. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

48. Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та несплачена у встановлені законодавством строки.

49. Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

50. Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

51. Строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 ПК України, пунктом 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

52. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (абзац перший пункту 111.2 статті 111 ПК України). Згідно з пунктом 112.5 статті 112 ПК України підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.

53. Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

54. Згідно з п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів. що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

55. Судом апеляційної інстанції встановлено, що боржником самостійно визначені податкові зобов`язання:

- з орендної плати з юридичних осіб (по граничним строкам сплати 30.08.2016р., 30.09.2016р., 30.10.2016р., 30.11.2016р.);

- з земельного податку з юридичних осіб (по граничним строкам сплати 06.04.2016р., 30.04.2016, 30.05.2016, 30.06,2016, 30.07.2016, 30.08.2016, 30.09.2016р., 30.10.2016р., 30.11.2016р.), -

не можуть вважатися безнадійними на підставі п 102.4 ст. 102 ПК України (якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу), так як стягуються за рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 по справі №818/968/16.

- податкові зобов`язання з термінами сплати 30.12.2016, 30.01.2017, 02.03.2017 з орендної плати та з земельного податку з юридичних осіб є предметом розгляду у справі № 480/29/20.

56. В цій справі оскаржуються грошові вимоги ГУ ДПС у Сумській області з нарахованої на зобов`язання 2016 року пені у загальному розмірі 33 988 199,56 грн., з них:

- з орендної плати з юридичних осіб на суму 26 439 689,57 грн.;

- з земельного податку з юридичних осіб на суму 7 548 509,99 грн.

57. У відповідності до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПК України.

58. На підставі пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2. 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, шо здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

59. Відповідно до пп. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

60. Як встановлено судами попередніх інстанцій, в день відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію в ІКП Боржника проведено нарахування пені.

61. В цьому випадку спірними постали питання нарахування пені на зобов`язання 2016 року:

61.1. без урахування вимог абзацу одинадцятого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо мораторію на нарахування пені на період дії карантину,

61.2. за межами 1095 календарних днів, що настають за днем, коли у контролюючого органу виникло право нараховувати таку пеню, тобто строків, визначених пп. 129.9.1 п.129.9 ст.129 та ст.102 Податкового кодексу України;

61.3. у розмірі 120% облікової ставки НБУ (замість 100%), що суперечить абзацу третьому п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України.

62. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

63. 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено, зокрема пунктом 52-1, за змістом якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, чітко визначених цим пунктом.

64. 29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким в абзацах першому і одинадцятому пункту 52-1 слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

65. Отже, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в редакції, чинній з 29 травня 2020 року, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, чітко визначених цим пунктом.

66. Карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року, який в подальшому неодноразово продовжувався.

67. Постановою від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин.

68. Судами попередніх інстанцій встановлено, що порушення податкового законодавства боржником вчинені до 01.03.2020, відтак, зобов`язання які виникли раніше, ніж період 1095 днів (фактично це 2016 рік) не підпадають під дію мораторію щодо нарахування пені, а тому нарахування пені відбувається на загальних підставах.

69. Водночас, суди попередніх інстанцій вірно звернули увагу на те, що по термінах сплати податкових зобов`язань починаючи з 30.01.2017 за період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), пеня з 01.03.2020 по 30.06.2023 (1217 днів) не нараховувалася.

70. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що нарахування пені на суми грошових зобов`язань, визначених платником податків, термін сплати яких припадав на 2016 рік, відповідає вимогам діючого законодавства.

71. Щодо доводів скаржника щодо нарахування пені на зобов`язання 2016 року за межами 1095 календарних днів, що настають за днем, коли у контролюючого органу виникло право нараховувати таку пеню, тобто строків, визначених пп. 129.9.1 п.129.9 ст.129 та ст.102 Податкового кодексу України, колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2024 у справі №160/538/23:

"З 01.01.2021 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Відповідно до цього Закону до статті 129 Податкового кодексу України включено пункт 129.9.

Відповідно до положень підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Тобто, з 01.01.2021 пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

При цьому як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Тобто положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України щодо не нарахування пені чи анулювання нарахованої пені у разі проведення такого нарахування поза межами 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню, розповсюджується виключно на правовідносини які виникли з 01.01.2021.

Положення Податкового кодексу України, у тому числі статті 129, не містять прямої вказівки на те, коли у контролюючого органу виникає право нарахувати пеню платнику податків.

Такі норми, зокрема пункти 129.1 та 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, визначають лише початок нарахування пені (день, від якого слід проводити нарахування) та закінчення нарахування пені (останній день нарахування).

Відтак на переконання колегії суддів право на нарахування пені у контролюючого органу виникає також з моменту (дня) початку строку, визначеного Податковим кодексом України, для нарахування пені у відповідному випадку.

Тобто початок нарахування пені збігається в часі з правом (обов`язком) контролюючого органу здійснити таке нарахування пені.

Отже, враховуючи, що положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України розповсюджується на правовідносини які виникли з 01.01.2021, то відповідно за вказаним підпунктом анулюванню підлягатиме пеня, право по нарахуванню якої виникло у контролюючого органу з 01.01.2021 та нарахування такої пені контролюючим органом проведено поза межами 1095 днів з дня виникнення такого права.".

72. Слід також зазначити, що питання анулювання пені не є предметом спору у цій справі. Крім того слід враховувати, що підпункт 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України передбачає анулювання пені за певних умов та при дотриманні певної процедури, дотримання чи не дотримання яких має бути перевірено судами у разі спірності правовідносин саме щодо анулювання пені, а не в межах спору щодо стягнення заборгованості.

73. Таким чином, твердження скаржника, що сума пені, яка заявлена у вигляді грошових вимог та є предметом у цій справі, підлягає анулюванню у зв`язку із закінченням 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати таку пеню платнику податків, є помилковим, оскільки як було встановлено судами право на нарахування пені виникло у контролюючого органу ще в 2016 році, тобто задовго до 01.01.2021.

74. Водночас, дата звернення до суду з грошовими вимогами (вже після набрання чинності та дії підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України) не є визначальним для застосовності підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України у спірних правовідносинах, оскільки Податковим кодексом України пеня визначена, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12.

75. Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами за результатами перевірки) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

76. Щодо застосування до розрахунку пені 120% облікової ставки НБУ (замість 100%), колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

77. Порядок та особливості нарахування пені визначено у статті 129 ПК України.

78. Згідно зі статтею 129 ПК України в редакції, що діяла до 01 січня 2017 року, пеня нараховується:

129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом (підпункт «б»);

129.1.2. у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

129.3. Нарахування пені закінчується:

129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

79. Відповідно до редакції статті 129 ПК України, що діяла з 01 січня 2017 року по 01 січня 2021 року:

129.1. Нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

129.2. У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.

129.3. Нарахування пені закінчується:

129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

129.4. На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та

129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПК України (в редакції до 01.01.2017) пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

80. Згідно п.3.4 Методичних роз`яснень щодо нарахування засобами програмного забезпечення ІТС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника пені, передбаченої пп.129.1.3 п.129. ст. 129 ПК України на суми сплаченого з порушенням законодавчо встановленого терміну грошового зобов`язання, визначеного платником податків (додаток до листа ДФС від 06.12.2017 №33713/7/99-99-07-02-03-18) у разі погашення у 2017 році податкового боргу який виник до 01.01.2017, за визначеним юридичною особою та/або її відокремленим підрозділом у звітній / новій звітній / уточнюючій податковій звітності грошовим зобов`язанням, нарахування пені здійснюється за попереднім алгоритмом, запровадженим на виконання редакції ст. 129 ПК України, що діяла до 01.01.2017.

81. Колегія суддів вважає правомірним врахування судом апеляційної інстанції вказаних вище роз`яснень та, відповідно висновок , що при нарахуванні пені на борг, який виник до 2017 року, застосовуються законодавчі положення, які діяли станом дату виникнення такого боргу, тобто також до 2017 року.

82. За наведеного вище, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій прийнято вірне рішення щодо визнання заявлених ГУ ДПС у Сумській області грошових вимог до боржника, доводи скаржника за змістом зводяться до незгоди з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, а також до переоцінки доказів та встановлених обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

83. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

84. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

85. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

86. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

87. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення ухвали Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі №920/604/23 в частині визнання додаткових вимог ГУ ДПС у Сумській області до боржника ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" у сумі 33 988 199,56грн.- без змін.

Судові витрати

88. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" -залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі № 920/604/23 в частині визнання додаткових вимог ГУ ДПС у Сумській області до боржника у сумі 33 988 199,56 грн. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.Г. Пєсков