Ухвала

від 10.03.2025 по справі 757/11654/22-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 березня 2025 року

м. Київ

справа № 757/11654/22-ц

провадження № 61-2631 ск25

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року, додаткові рішення цього ж суду від 24 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом, у якому просив поновити його на роботі на посаді начальника служби інформаційних технологій та телекомунікацій у ДП «ГК «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України з 04 березня 2022 року, стягнути з ДП «ГК «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України на свою користь невиплачену заробітну плату за 3 робочі дні у лютому 2022 року у розмірі 3 720,67 грн, невиплачену заробітну плату за 4 робочі дні у березні 2022 року у розмірі 6 168,47 грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05 березня 2022 року по день поновлення на роботі, який станом на день складання позовної заяви (09 травня 2022 року) становив 101 779,72 грн, а також стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн та судові витрати.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ДП «ГК «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 невиплачену частину заробітної плати за 28 лютого, 01, 02, 03 березня 2022 року у розмірі 5 866,57 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року заяву представника ДП «ГК «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України - Кривенди М. В. про стягнення судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП «ГК «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сапегіна В. В. про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ДП «ГК «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 рокурішення Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року в частині відмови в задоволенні вимог про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди змінено в частині мотивування підстав для відмови в задоволенні вимог, викладено їх в редакції цієї постанови; скасовано в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з ДП «ГК «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 невиплаченої частини заробітної плати за 24-25, 28 лютого 2022 року та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ДП «ГК «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період 24-25, 28 лютого 2022 року в розмірі 3 720,67 грн; змінено в частині задоволення вимог про стягнення з ДП «ГК «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 невиплаченої частини заробітної плати, вказавши, що до стягнення підлягає невиплачена частина заробітної плати за період з 01 по 04 березня 2022 року в розмірі 6 168,47 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП «ГК «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України витрат на професійну правничу допомогу залишено без змін.

Додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року про стягнення з ДП «ГК «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу змінено, визначено розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації відповідачем, в сумі 1 328,00 грн.

02 березня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та стягненні судових витрат та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідача на його користь 21 750,00 грн понесених витрат на правничу допомогу, в задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Оскільки предметом спору у цій справі є вимоги про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої частинизаробітної плати у загальному розмірі 9 889,14 грн, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 101 779,72 грн та моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн, відповідно до пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, тобто не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України є незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує п`ятдесят чотири розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (161 668,86 / 3 028,00).

Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи та її розгляд судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про незначну складність справи.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами «а-г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судові рішення у такій справі підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року, додаткові рішення цього ж суду від 24 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Готельний комплекс «Національний» Управління справами апарату Верховної Ради України про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара